Висвітлено сучасний стан і перспективи екологізації сільськогосподарської та харчової галузей України. Проаналізовано діяльність вітчизняних харчових компаній в сфері забезпечення належної якості та безпечності продуктів харчування. Розкрито проблеми запровадження новітніх технологій органічного виробництва та сертифікації органічної продукції в Україні. Увагу приділено актуальним питанням залучення інвестицій у проекти екологізації аграрного виробництва. Розглянуто нормативно-правові аспекти забезпечення органічного виробництва в країні. Розроблено методологічні підходи до економічного стимулювання екологізації сільськогосподарського землекористування. Показано можливості екологізації процесів зберігання та передпосівної обробки зерна шляхом застосування сильних електричних полів. Обгрунтовано концептуальні засади виробництва якісної та безпечної вітчизняної фітопродукції.

Вміщено результати наукових досліджень за такими напрямами: прилади та методи контролю речовин, матеріалів, виробів і навколишнього середовища, проблеми агроекології та радіоекології та шляхи їх вирішення, екологія людини та екотрофологія, регіональна політика та екологічні проблеми Поділля, хімія довкілля та екотоксикологія, проблеми змін клімату та біосфери, контроль за атмосферними викидами у світлі Кіотського протоколу, проблеми екологічної освіти і науки, виховання та культури, екологічні, економічні та соціальні проблеми сталого розвитку. Розглянуто питання використання термаакустичних технологій для зменшення впливу на довкілля теплових викидів, дослідження аерозольного забруднення атмосфери, лідарного контролю радіаційного забрудження. Запропоновано екологічно чисту технологію спалювання палива. Проведено аналіз сучасних тенденцій використання нанотехнологій у екологічній та інших сферах діяльності. Обгрунтовано необхідність контролю впливу інсектицидів на якість біопродукції в агросистемах, напрями удосконалення методів еколого-орієнтованого регулювання землекористування в Україні. Описано методичні підходи до формування моделей для еколого-економічного оцінювання сільськогосподарського землекористування. Окреслено перспективи застосування адсорбційних технологій в захисті навколишнього середовища, запропоновано принципово нові перспективні методи очистки повітря від дрібнодисперсного пилу. Значну увагу приділено участі громадськості в ефективному поводженні з твердими побутовими відходами, акцентовано на перспективах розвитку місцевих ініціатив у сфері раціонального та безпечсного поподження з ними.

Розглянуто теоретичні положення сутності екологізації агропромислового комплексу, визначено проблемні моменти, що призвели до потреби розробити проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь для подальшої організації сільськогосподарського виробництва у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, створення сприятливого екологічного середовища й покращання природних ландшафтів.

Разработаны высокочувствительные и селективные методы определения форамсульфурона, тиенкарбазон-метила и ципросульфамида при совместном присутствии в пробах воды, почвы и зерна кукурузы с использованием высокоэффективной жидкостной хроматографии. Методы основаны на экстракции гербицидов из проб, очистке экстрактов от коэкстрактивных веществ и дальнейшем хроматографическом определении. Внедрение разработанных и запатентованных методов в практику оптимизирует контроль за применением гербицидов в сельском хозяйстве и их мониторинг в окружающей природной среде.

Проведено оцінювання потенціалу землеробства України на основі методології агроекологічних зон. Розроблено системний просторовий реєстр і класифікацію природних (кліматичних, грунтових) ресурсів України щодо їх придатності для вирощування основних сільськогосподарських культур. Наведено кількісні оцінки потенціалу урожайності озимої пшениці, кукурудзи на зерно та соняшнику за визначених агроекономічних і господарських умов. Визначено, що Україна має значні ресурси для сільськогосподарського виробництва з огляду на кліматичні умови, грунти та режими зволоження, але поточні сільськогосподарські технології далекі від оптимальних, а територіальні та щорічні коливання загалом низької урожайності призводять до невизначеності сільськогосподарського виробництва, втрат доходів, соціальних проблем на селі.

Розкрито основні поняття агроекології як наукової дисципліни, характер впливу антропогенних факторів на основні компоненти агроекосистем, а також агроекологічні аспекти ведення сільськогосподарського виробництва. Увагу приділено агроекосистемі та агроценозу як основним структурно-функціональним одиницям в агроекології. Розглянуто поняття агроландшафту, агробіорізноманіття, грунту як стабілізувального фактора агроекосистем та агроекологічні аспекти стану грунтового покриву. Акцентовано на проблемах забруднення повітряного та водного середовища в агропромисловому комплексі. Висвітлено екологічні аспекти використання добрив у землеробстві, подано детальну інформацію про пестициди як фактор забруднення навколишнього середовища. Визначено перспективи екологічної конверсії сільськогосподарського виробництва.

Рассмотрены основные факторы природного и техногенного происхождения, которые наносят экономически значимый ущерб агропромышленному комплексу и снижают показатели продовольственной безопасности государства. Проанализированы основные болезни сельскохозяйственных животных с точки зрения снижения эффективности животноводства и возможности использования экологически чистой терапии на основе низкоэнергетических электромагнитных излучений.

Показано небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій, що пов'язані зі зберіганням хімічних засобів захисту рослин. Охарактеризовано стан накопичення пестицидів та отрутохімікатів в Україні та зокрема у Харківському регіоні. Надано результати наявності пестицидів у грунтах і підземних водах прискладських територій.

Розглянуто питання формування механізму екологізації зрошення земель в умовах ринку. Обгрунтовано системно-екологічний підхід до модернізації виробництва. Запропоновано нові принципи оптимізації структури використання зрошуваних земель.

Обращается внимание на проблемы понимания сути понятия "экологически чистая продукция АПК". Рассмотрена история формирования и развития системы экологически чистого производства. Выделены основные общественно-географические подходы и направления в изучении производства экологически чистой продукции АПК.

Наведено визначення показника населення, що знаходиться у зоні шумового забруднення та загазованості селищ від автотранспорту. Проведено екологічний аналіз якості води р. Ворскла у межах Полтавської області. Розглянуто математичне моделювання емісій парникових газів від спалювання населенням твердих видів палива у Рівненській області. Увагу приділено аналізу міжнародного співробітництва України у сфері охорони навколишнього природного середовища. Подано інформацію про внесок феросплавного виробництва в забруднення природного середовища. Проведено функціональне зонування Азовського узбережжя України з метою вдосконалення раціонального природокористування. Вивчено зміни об'єму та фотоактивної поверхні хлоропластів деревної рослинності за дії аерогенного забруднення.

Досліджено агрометеорологічні умови росту та розвитку озимого ріпаку в весняно-літній період вегетації. Висвітлено досвід використання автоматичних вимірювачів температури поверхні грунту на метеостанції Києва за весняний період 2012 р. Розглянуто теоретичні основи та практичні реалізації оцінки стану водних ресурсів за умов недостатності даних спостережень і змін клімату (на прикладі Північно-Західного Причорномор'я). Вивчено рельєф дна Луганського водосховища, залежність випаровування з водної поверхні Каховського водосховища від температурного фактора. Описано методику просторових прогнозів характеристик максимального весняного стоку на річках Півдня України. Досліджено льодові явища нижньої частини р. Дунай, наведено їх статистичні характеристики. Проаналізовано доцільність використання регіональних кліматичних моделей для прогнозу температури повітря на території України. Вивчено властивості снігового покриву для обстеження відвалів вугільних шахт, з'ясовано їх мікрокліматичні властивості. Досліджено сучасні зміни континентальності клімату України. Показано особливості утворення циклонів влітку над Східною Європою. Проведено аналіз статистичних характеристик згуртованості морського льоду Антарктичного басейну з 1972 до 2010 рр. Розкрито гідроекологічний стан Азовського моря.

Досліджено й узагальнено актуальні проблеми природокористування в АПК. Подано інформацію, яка характеризує ефективність використання, відтворення й охорони навколишнього природного середовища. Запропоновано варіант концептуальної моделі забезпечення сталого еколого-збалансованого розвитку АПК. Розглянуто методологічні засади формування екологічної культури особистості. Розкрито педагогічні умови забезпечення ефективності процесу формування екологічної культури. Наведено основні напрями діяльності та заходи для формування екологічної культури населення.

Розглянуто категорію "еколого-економічна система" як цілісність екологічної та економічної систем, що характеризується інтенсивністю внутрішніх зв'язків та емерджементних властивостей. Проведено аналіз структурних елементів еколого-економічної системи. Запропоновано схему взаємодії складових еколого-економічної системи з урахуванням впливу на неї сільськогосподарських підприємств.

Розглянуто зміст і методи реалізації завдань екологічної освіти в процесі підготовки фахівців аграрної галузі у вищій освіті Польщі. Проаналізовано проблеми екологічної освіти з теоретико-методологічної та філософської точок зору. Окреслено стратегічні напрями розвитку екологічної освіти у діяльності світових природоохоронних організацій. Висвітлено досвід і здобутки науково-дослідних та освітніх установ Польщі в розбудові системи екологічної освіти. Увагу приділено аналізу ролі реформи вищої освіти Польщі для формування екологічної компетентності фахівців. Охарактеризовано систему професійної екологічної підготовки в університетах природничо-аграрного профілю Польщі, компонентами якої визначено професійну екологічну підготовку, міжфакультетську екологічну підготовку та сільськогосподарське дорадництво. Розглянуто зміст освітніх стандартів, програм і навчальних планів підготовки фахівців основних аграрних напрямів під призмою екологічної освіти. Обгрунтовано методичні та дидактичні засади екологічної освіти в аграрних університетах Польщі. Визначено й обгрунтовано особливості екологічної підготовки науково-педагогічних працівників в польських університетах аграрного профілю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л362.2 н63 + Р126 + П008

Рубрики:

Виробництво урану-233 і регенерація торію

Радіаційна гігієна

Сільськогосподарська екологія

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено визначення основних факторів впливу економічної діяльності сільськогосподарського виробництва на екологічні аспекти функціонування суспільства.

Проаналізовано передумови та розроблено теоретико-методологічні положення з екологізації сільськогосподарського виробництва на основі системно-екологічного підходу. Виявлено фактори, що визначають організаційні, технологічні, економічні та соціальні аспекти переходу сільськогосподарського виробництва на екологічний спосіб господарювання. Зазначено, що для господарювання на екологічних засадах сільськогосподарське виробництво повинно розглядатися як стала еколого-економічна система, елементи якої функціонують як єдине взаємопов'язане ціле.

Висвітлено теоретичні основи та практичні аспекти агробіоценології як комплексної навчальної дисципліни, що вивчає зв'язки між організмами в сільськогосподарських ценозах, вплив на них навколишнього середовища. Розглянуто роль організмів у створенні біоценозів, а також структуру, продуктивність, типи агроценозів, їхнє районування та взаємодію людини з довкіллям у процесі розвитку сільськогосподарського виробництва. Наведено методологію та методику фітосанітарного та агроекосистемного моніторингу з моделюванням біоценотичних процесів.

Викладено теоретичні основи екологічного управління. Вивчено вплив виробничої системи та аграрного сектору на навколишнє середовище. Проаналізовано соціально-економічні аспекти формування екологічної свідомості. Охарактеризовано систему органів управління в галузі охорони навколишнього середовища України.