Розроблено простий електронний пристрій для вимірювання електростатичного поля Землі за польових умов для дослідження його впливу на різноманітні біологічні об'єкти.

Проведено дослідження цілеспрямованого перетворення природних процесів на продуктивно-виробничі шляхом раціонального використання енергії геоелектромагнітного поля (ГЕМП) у землеробстві. Завдяки цьому збільшився приріст врожайності зернових (пшениці, жита, ячменю) від 3 до 8 ц/га за умов економії паливно-мастильних матеріалів від 12 да 15 кг/га. Розроблено методику моніторингу енергетичного стану грунту та посівів, пристрій щупа-датчика " Агро - 01" для реалізації моніторингу за польових умов з використанням системи номограм. Рекомендовано для практичного впровадження нову технологію агроелектроенергетичного стимулювання грунту та посівів, яка дає економічний ефект до 30 % на відміну від існуючих технологій.

Проведено дослідження скалярних величин та орієнтації векторів природної залишкової намагніченості у різних типах грунтів основних кліматичних зон України. Встановлено загальні закономірності розподілу природної залишкової намагніченості, магнітної сприйнятливості, фактора Кеніксбергера у гумусових горизонтах автоморфних грунтів, а також у глибоких генетичних горизонтах вертикального грунтового профілю. Запропоновано класифікацію грунтів України за величиною їх природної залишкової намагніченості. За допомогою термомагнітних методів досліджено магніто-мінералогічний склад сучасних грунтів та виявлено мінерали-носії природної залишкової намагніченості для основних кліматичних зон України. Вивчено магнітну жорсткість та доменну будову феримагнетиків грунтового покриву та грунтотвірних лесів. Визначено компонентний склад і досліджено стабільність природної залишкової намагніченості сучасних грунтів, встановлено її внесок до величини сумарної намагніченості грунтового покриву. Обгрунтовано принципову неможливість збереження первинної намагніченості у похованих грунтах досліджених типів.

Отмечено, что важной частью современных детальных магнитометрических исследований является изучение магнетизма почвенного покрова (педомагнетизма). Собственно почвы достаточно магнитны, а в ряде случаев выступают основными приповерхностными объектами, которые генерируют локальные магнитные аномалии. Такие случаи зафиксированы в пределах Днепровско-Донецкой впадины Украины. Исследованы вертикальные и латеральные распределения магнитных характеристик почв. Проанализированы возможные направления использования информации о магнетизме почвенного покрова. Методика данных работ включает принципы высокоточной магнитометрии, микромагнитных съемок, рок-магнитных и палеомагнитных исследований, методов почвоведения. Основными магнитными параметрами, которые использованы, являются магнитная восприимчивость, суммарная намагниченность, эффективная намагниченность, полный вектор магнитного поля, его градиенты и др. Почвенный покров изучен в пределах основных почвенно-климатических зон Украины: Полесье, Лесостепь, Степь, Сухая Степь. Исследованы следующие типы почв: дерново-подзолистые, серые лесные, каштановые, черноземы выщелоченные, типичные, обычные, южные, а также луговые, дерновые, болотные почвы. При переходе между почвенно-климатическими зонами Украины магнетизм почв растет с Севера на Юг. Наиболее магнитными являются черноземы обычные и южные. Наименее магнитны дерново-подзолистые, луговые и болотные почвы. В ландшафте максимумы магнитных параметров фиксируются на водоразделах, плато, минимумы - в поймах, балках, боровых террасах. Изучены загрязненные типы почв - урбаноземы.

Рассмотрены приемно-передающие устройства полевых информационных машин, предназначенных для исследования почв сельскохозяйственного назначения, которые определяют их эффективные электромагнитные параметры, в частности, капиллярной системы. Исследована задача дифракции плоской волны, нормально падающей на пустой анизотропный цилиндр с малым электрическим радиусом и идеальной проводимостью, которая существует в нем вдоль винтовых линий, составляя малый угол с осью цилиндра. Найдены условия, при которых возникает мощный низкочастотный резонанс, что приводит к конечным возмущениям диаграммы рассеяния.