Проведен анализ долгосрочных радиоэкологических проблем в зоне влияния Чернобыльской аварии, выбора и оценки контрмер по защите экосистем и населения от ее вредных последствий. Изложены основные особенности воздействия аварийных выбросов на экосистемы, поведения и миграции радионуклидов в экосистемах. Предложен новый подход к экологическому нормированию с позиций теории радиоемкости экосистем. Подробно описан принципиально новый высокоэффективный метод дезактивации - фитодезактивация. Рассмотрены способы и средства (физические, химические и биологические) повышения выброса радионуклидов растениями и оптимальные севообороты растений для фитодеконтаминации экосистем. Детально разработан и описан высокоэффективный метод деконтаминации экосистем путем использования водных культур высших растений - аквафитодезактивация. Доказаны универсальность и перспективность использования фитодезактивации и аквафитодезактивации.

На підставі проведення фітомеліоративних досліджень рекомендовано види культурних рослин для покращання показників екологічного стану міських грунтів на прикладі Харкова.

Наявність золожужелевих відвалів Бурштинської ТЕЦ призводить до негативних екологічних наслідків за рахунок розпилення золи по сусідній території, спричиняючи різні захворювання в місцевого населення. Для усунення таких явищ запропоновано проводити рекультивацію золожужелевих відвалів у два етапи. На першому етапі проводиться горнотехнічна рекультивація, що включає нанесення на поверхню відвалу дефікату Бовшовського цукрового заводу товщиною 30 см і соломи, одержуваної із сусідньої агрофірми "Бовшовская", товщиною до 5 см. На другому етапі проводиться біологічна рекультивація, що включає посадку бульб топінамбура на глибину 8 - 10 см за ширини міжрядь 30 см і відстані рослин у рядку - 30 см.

Проведено геоботанічні моніторингові дослідження флори п'яти об'єктів західного регіону України, що забруднені нафтопродуктами. На підставі морфологічних характеристик, ідентифікації типових представників рослинності, а також порівняльного аналізу з літературними даними встановлено закономірності для різних географічних районів Європи. Відібрані види нафтотолерантних дикорослих і культурних рослин можна рекомендувати для використання у методах фіторемедіації нафтозабруднених грунтів України.

Показано, що рослинні покриття з толерантних до пестицидного навантаження видів природної флори є ефективним способом ремедіації грунтів земель сільськогосподарського призначення з високою фітотоксичністю, спричиненою полікомпонентним забрудненням пестицидами. Створено нейромережеву математичну модель, яка дозволяє спростити та прискорити виявлення у структурі природних рослинних угруповань види, стійкі до токсичного впливу пестицидів. Показано, що адаптовані до високого пестицидного навантаження дикорослі види рослин здатні зменшувати рівень забруднення грунту ДДТ та його метаболітами шляхом фітоекстракції та ризодеградації токсикантів. Розроблено алгоритм проведення фіторемедіації грунтів з полікомпонентним забрудненням пестицидами.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретико-методичні й екологічні підходи до фіторемедіації породних відвалів вугільних шахт у процесі вирощування рослин олійних культур із використанням мінеральних добрив. Запропоновано використання нового виду капсульованих добрив на основі природних сорбентів і лігніну для підживлення рослин-фіторемедіантів. Показано, що адаптація рослин ріпаку до умов середовища, забрудненого важкими металами, забезпечується зміною ряду морфолого-анатомічних і фізіолого-біохімічних перебудов, а саме: показників росту, пігментів фотосинтезу та вуглеводів, зміною вмісту мінеральних елементів тощо. Обгрунтовано використання технічних олійних культур для фіторекультивації природних відвалів.

Досліджено екотопічну структуру рослинного компонента. Установлено зростання 217-ти видів рослин із 165-ти родів, що належать до 51-єї родини. Встановлено, що в екологічному спектрі переважають мезофіти та мезотрофи, серед життєвих форм - стрижнекореневі полікарпіки, провідним є синантропний елемент. Подано фізико-хімічну характеристику едафотопів золошлаковідвалів. Показано вміст хімічних елементів у різних органах лікарських рослин і коефіцієнт біологічного нагромадження в них мікроелементів. Досліджено морфометричні параметри рослин залежно від типу золошлаковідвалу. Відображено екологічні особливості первинних трьох стадій сингенетичних сукцесій рослинних угруповань та запропоновано класифікацію рослинності едафотопів золошлаковідвалів. На основі вивчення флори та рослинності золошлаковідвалів, їх екологічних особливостей запропоновано список рекомендованих деревно-чагарникових і трав'янистих видів рослин та технологію фіторекультивації, що сприяє покращенню екологічних умов території.

Науково обгрунтовано доцільність фіторемедіації грунтів з полікомпонентним забрудненням пестицидами, наведено алгоритм її здійснення. Розглянуто основні етапи обстеження грунтового покриву (ГП), описано порядок вибору різних ремедіаційних заходів, спрямованих на відновлення хімічно деградованого ГП у залежності від особливостей конкретної території.

Научно обоснована целесообразность фиторемедиации почвы с поликомпонентным загрязнением пестицидами, приведен алгоритм ее осуществления. Рассмотрены основные этапы обследования почвенного покрова (ПП), описан порядок выбора различных ремидиационных мероприятий, направленных на восстановление химически деградированного ПП в зависимости от особенностей конкретной территории.

Наведено аналіз існуючих методів ліквідації екологічних наслідків аварій з нафтопродуктами. Запропоновано використання біополімерного комплексу на основі біодеградуючих полімерних матеріалів з комплексом біоремедіації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.633 + П067.7

Рубрики:

Загальна ботаніка

Фіторемедіація

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обсуждаются возможности использования технологий фиторемедиации для очистки объектов окружающей среды от радионуклидов. Показана возможность влиять на накопительную способность растений с помощью обработок биопрепаратами. Обсуждаются перспективы использования быстрорастущих древесных пород растений для решения задач фиторемедиации.

Індекс рубрикатора НБУВ: П067.7 + Е40*85:П03

Рубрики:

Фіторемедіація

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто сучасні напрями відновлення деградованих та забруднених земель з використанням грунтозберігаючих фітомеліораційних та фіторемедіаційних технологій, а також перспективи впровадження цих технологій на деградованих та забруднених землях України.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.518 + П067.7

Рубрики:

Токсичні речовини в ґрунті. Антимікробні властивості ґрунтів

Фіторемедіація

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано дослідження та публікації із застосування фітотехнологій, зокрема методів фіторемедіації для забезпечення екологічної безпеки під час діяльності нафтопромислового комплексу, а саме для очищення грунтів від нафти та нафтопродуктів. Вивчено процеси фіторемедіації, її види, значення та можливість використання для очищення грунтів Полтавської області. Приведений перелік сільськогосподарських та інших рослин-фітомередіантів, які можна рекомендувати для застосування на грунтах Полтавщини, забруднених нафтою та нафтопродуктами.

Вивчено чинники формування мікробних ценозів на початкових етапах біологічного освоєння рекультивованих земель, сформованих з плейстоцен-міоценових потенційно родючих розкривних гірських порід (лесоподібних суглинків, червоно-бурих і сіро-зелених мергелястих глин) без покриття їх родючим шаром грунтової маси. Визначено склад мікроорганізмів порід надрудної товщі марганцю в місцях корінного залягання. Проаналізовано шляхи контамінації гірських порід і визначено тенденції формування мікробних угрупувань у різновікових відвалах. Виділено етапи заселення гірських порід і досліджено особливості динаміки чисельності мікроорганізмів під польовими та плодово-ягідними культурами. Встановлено чинники формування функціональної структури мікробоценозів у різноякісних моделях техноземів.

За показниками флористичного складу, біоморфічного, екоморфічного та біогеографічного спектрів наведено показники сучасного стану дерев та чагарників у садах і парках колишніх залізних рудників Криворіжжя. В обстежених восьми діючих парках, трьох занедбаних об'єктах озеленення поруч із зоною відчуження та в одному саду виявлено 97 видів дерев і чагарників із 56 родів і 27 родин. Серед них 17 видів, 8 родів і 4 родини з відділу Pinophyta, а також 80 видів, 48 родів і 23 родини з відділу Magnoliophyta. Серед них найбільш представлені родини Rosaceae (18 видів), Salicaceaе (9 видів), Oleaceae (7 видів), Aceraceae (7 видів). Трохи менш численними є родини Fabaceae (5 видів), а також Caprifoliaceae, Hydrangeaceae та Ulmaceae (по 4 види). Серед біоморф за кількістю видів дерева (68 %) переважають над чагарниками (32 %). Серед трофоморф домінують мезотрофи (34 %), середню кількість мають мегатрофи (25,8 %) та олігомезотрофи (21,6 %). Серед гігроморф домінують мезофіти (33,0 %), мезогігрофіти (28,9 %) та ксеромезофіти (24,7 %). Серед геліоморф домінують геліофіти (61,9 %) та сціогеліофіти (26,8 %). За кількістю видів дерев і чагарників інтродуценти (65 %) переважають над аборигенами (34 %). Ці види природно поширені у Бореальному, Давньосередземноморському, Мадреанському підцарствах Голарктичного царства. Циркумбореальна, Східноазійська, Атлантико-Північноамериканська й Ірано-Туранська області характеризуються найбільшою кількістю видів дерев і чагарників. Результати кореляційних розрахунків підтвердили, що між показниками сучасного стану дерев, чагарників та характеристиками територій садів і парків колишніх залізних рудників Криворіжжя є достовірний зв'язок. Серед екологічних характеристик територій найістотніший вплив на поширення дерев і чагарників мають показники забруднення атмосферного повітря та площа територій.