Індекс рубрикатора НБУВ: П072.1 я73

Рубрики:

Трактори сільськогосподарського застосування

Шифр НБУВ: ВА871138 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Довідник містить основні правила експлуатації, технічного обслуговування та зберігання МЕЗ-330 із технологічними модулями, які встановлюють на його раму та на задній начіпний пристрій. Рекомендовано науковцям, фахівцям-розробникам сільськогосподарської техніки, інженерно-технічному персоналу сільськогосподарських підприємств.

Висвітлено можливості підвищення надійності гусеничних машин шляхом обмеження пікових навантажень в елементах ходової частини трансмісії трактора при різних режимах руху. Наведено результати теоретичних досліджень з виявлення механізмів утворення нерівномірності навантаження опорних котків ходової частини та динамічних навантажень у трансмісії. Проаналізовано взаємозв'язок між геометричними параметрами ходової частини, середніми навантаженнями на опорних котках і характеристиками їхнього розсіювання. Визначено вплив режимів навантаження, зношування елементів ходової частини та трансмісії на їхні показники надійності. Визначено нерівномірність навантаження опорних котків трактора при асиметричному впливі робочих органів при агрегатуванні. Виконано структурний і параметричний синтез засобів захисту силової передачі трактора від перевантажень. Наведено результати експериментальних досліджень на прикладі трактору Т-150 виробництва ВАТ "ХТЗ".

Увагу присвячено розв'язанню науково-прикладної проблеми підвищення ефективності й екологічності рушіїв колісних тракторів при виконанні комплексу сільськогосподарських операцій за рахунок науково-обґрунтованого вибору типорозмірів шин і раціональних режимів їх функціонування. Проаналізовано фактори та чинники, що впливають на ефективність взаємодії трактора з ґрунтовим середовищем, а також шляхи та засоби підвищення ефективності сільськогосподарських колісних тракторів. Розглянуто сучасні інноваційні конструкції шин, системи, пристрої та конструктивні заходи, спрямовані на підвищення ефективності колісних тракторів. Наведено принципи ідентифікації математичної моделі тракторних шин, подано аналіз здвоєння шин і способів баластування трактора, у тому числі й наповнення шин рідиною. Окреслено методологію нового підходу до визначення основних конструктивних параметрів колісних тракторів. Наведено методику визначення потенційних тягових характеристик та техніко-економічних показників тракторів з урахуванням режимів роботи ДВЗ і параметрів пневматичних шин. Показано перспективність тягово-динамічної моделі функціонування колісних тракторів на типових сільськогосподарських операціях за польовими циклами PowerMix, що є загальновизнаними випробувальними циклами процедури тягово-динамічних випробувань. Запропоновані в дисертації основні наукові положення, розробки та рекомендації впроваджено на інжинірингових та виробничих підприємствах.

Обгрунтовані методичні основи оцінки тягово-енергетичних показників тракторів с приводом від валу відбору потужності активних робочих органів сільськогосподарських машин змінної маси. Доведено нестабільність питомої витрати палива двигуном трактора при зміні потужності що передається через вал відбору потужності. Для тракторів тягово-енергетичної концепції питання вирішення проблеми енергозбереження є актуальним, особливо для транспортно-технологічних агрегатів змінної маси. Запропоновано давати оцінку тягово-енергетичним властивостям тракторного агрегату з приводом від валу відбору потужності активних робочих органів сільськогосподарських машин за його структурною схемою. На прикладі сільськогосподарського агрегату в складі трактора Беларус 3022 ДЦ.1 (українська збірка) при агрегатуванні з розкидачем твердих органічних добрив ПМФ-18 доведено, що зменшення маси вантажу в бункері від повного до порожнього призводить до зниження коефіцієнта завантаженості двигуна від 0,92 до 0,6. Рекомендується робота двигуна при експлуатації трактора з сільськогосподарськими машинами, що в процесі роботи мають змінну масу, або зменшення ваги вантажу в бункері на частковому режимі, що призводить до економії палива до 28 %. Для тракторних агрегатів з приводом від валу відбору потужності сільськогосподарських машин які мають декілька активних робочих органів, наприклад трактор Fendt 920 Vario з прес-підбирачем Krone Big Pack 1290 XC, коливання потужності, потрібної на привод ВВП призводить до відхилення питомої витрати палива від оптимального значення на +- 10 %.

Розглянуто питання підвищення ефективності технологічних процесів (ТП) технічного обслуговування (ТО) тракторів Харківського тракторного заводу (ХТЗ) за рахунок обґрунтування раціональної виробничої структури та спеціалізації фірмових пунктів технічного обслуговування (ПТО). На підставі теоретичних положень розроблено методику моделювання ТП ТО, евристичний алгоритм і програмне забезпечення її реалізації на ЕОМ, яке є універсальним та уможливлює дослідження будь-яких ТП, що виконуються на стаціонарних постах. Установлено взаємозалежності параметрів і показників ефективності ТП ТО тракторів ХТЗ, що виконуються на стаціонарних постах, як у разі моно-, так і поліпредметної та політехнологічної спеціалізації. Сформовано параметричні ряди виробничих структур ПТО різної продуктивності. Розраховано приведені технологічні витрати на реалізацію різних видів ТО тракторів ХТЗ різних тягових класів як у спільному, так і в окремих технологічних потоках. Обґрунтовано доцільність застосування поліпредметної політехнологічної спеціалізації. Визначено очікуваний економічний ефект від упровадження результатів досліджень у виробництво.

Висвітлено основні напрацювання в результаті дослідження тракторних сільськогосподарських шин і показників ефективності та еклогічності колісних тракторів. Звернено увагу на фізичні основи сутності підвищення ефективності колісних тракторів на грунтообробних сільськогосподарських операціях. Наведено теоретичні засади підвищення ефективності та екологічності функціонування тракторної техніки. Досліджено інноваційні конструкції шин, системи та конструктивні заходи, спрямовані на підвищення ефективності та екологічності колісних тракторів. Визначено вплив ґрунто-кліматичних умов і характеристик сільськогосподарських угідь України на показники взаємодії трактора з зовнішнім середовищем.

Висвітлено основні наукові напрацювання співробітника кафедри автомобіле- і тракторобудування Національного технічного університету «Харківського політехнічного інституту» Кожушка Андрія Павловича в розвитку та узагальненні існуючої теорії коливань колісного трактора з цистерною для транспортування рідини, яка має вільну поверхню, що дає змогу вирішити актуальну науково-практичну проблему поліпшення експлуатаційних показників колісних тракторів шляхом визначення параметрів конструкції машинно-тракторного агрегату для зменшення негативного впливу низькочастотних коливань поверхневого шару рідини у цистерні. Розглянуто методологічні основи аналізу динамічних властивостей руху трактора при транспортуванні тракторних цистерн. Здійснено експериментально-теоретичне дослідження вільних коливань рідини в ємності призматичної форми. Проаналізовано пасивний принцип захисту від низькочастотних коливань мас трактора при перевезені цистерни з рідиною. Охарактеризовано активний принцип захисту від низькочастотних коливань мас трактора при перевезені цистерни з рідиною. Здійснено формування нелінійної математичної моделі коливань мас системи «трактор - цистерна» в поперечно-вертикальній площині. До складу транспортних робіт в будь-якому господарстві входять перевезення рідких вантажів тракторними цистернами. Ці цистерни, на відмінність від автомобільних, не мають внутрішніх перегородок (герметичних і негерметичних), сіток та інших перешкод перетіканню рідини всередині цистерни. Така конструктивна особливість зумовлена меншою транспортною швидкістю тракторних перевезень, ніж автомобільних, а також специфікою рідкого вантажу. На теперішній час, в умовах постійного нарощування енергонасиченості тракторних агрегатів, транспортна швидкість та вантажопідйомність машинно-тракторного агрегату (МТА) підвищується.

Наведено основні відомості про гідромашини, гідроапаратуру, фільтри робочої рідини, що використовуються в гідроприводах машинотракторних агрегатів. Охарактеризовано експлуатаційні рідини гідросистем, принципи дії об'ємного гідроприводу, прилади управління та регулювання. Викладено питання моделювання робочих процесів гідравлічних систем.

Мета дослідження - теоретичне та експериментальне дослідження автоколивань, які виникають під час прослизання напівмуфт і встановлення ступеня їх небезпеки з рекомендаціями щодо зниження максимальних додаткових напружень, викликаних коливаннями. Під час досліджень автоколивань у механічних передачах тракторів з фрикційними обмежувальними муфтами використовувався експериментальний метод досліджень, призначений для виявлення ефекту збудження автоколивань в різних умовах експлуатації муфти. Теоретичне підтвердження отриманих даних проводилося аналітичними методами з використанням диференційних рівнянь перехідного процесу. Дослідження проведено з відцентровою фрикційною муфтою змінного натискання, з парою тертя "бронза-сталь". Тягова напівмуфта з'єднувалася через передачу з електродвигуном, а ведена - через піддатливий вал з маховиком, на якому знаходилось стрічкове гальмо. Для вимірювання гальмівного моменту стрічки гальма з'єднувалися з нерухомими стійками пружними ресорами, деформація яких вимірювалась під час досліджень та є пропорційною гальмівному моменту. Встановлено, що з відносним ковзанням напівмуфт на будь-якому режимі і за будь-яких станів у системі виникають суттєві фрикційні автоколивання. Інтенсивність коливань на сталих режимах залежить від середньої швидкості ковзання напівмуфт і від стану поверхонь, які труться. Приміром, коли поверхні, які труться, змащували тільки перед випробуванням, коливання були інтенсивніші, ніж за безперервного подавання мастила під час випробувань. Коливання були слабкі і тоді, коли поверхні, які труться, не змащувалися. На перехідних режимах зі змінною швидкістю ковзання, крім цих факторів, істотну роль грає величина прискорення у відносному ковзанні під час роз'єднанні або з'єднанні напівмуфт. Після експериментального підтвердження можливості розвитку сильних фрикційних автоколивань, коли спрацьовує муфта, було проведено аналітичне дослідження перехідного процесу в конкретному приводі, обладнаному фрикційною дисковою обмежувальною муфтою постійної затяжки. Розрахунки різних варіантів показали, що величина прискорення під час роз'єднання напівмуфт впливає на інтенсивність автоколивання так само, як під час з'єднання. Очевидно, що підібрати силу затяжки муфти в тому випадку, коли міцність системи визначається фрикційними автоколиваннями, слід так, щоб прискорення ковзання під час роз'єднання і з'єднання напівмуфт були близькими. Висновки: на всіх режимах під час прослизання елементів обмежувальної фрикційної муфти в системі привода самозбуджуються фрикційні автоколивання як під час роз'єднання, так і під час з'єднання напівмуфт. Інтенсивність автоколивань може бути такою, що відповідні їм напруження визначатимуть динамічну міцність системи. Рівень фрикційних автоколивань істотно залежить від швидкості зміни середньої швидкості ковзання після роз'єднання напівмуфт або перед їх з'єднанням. Ця швидкість зі свого боку залежить від величини граничного моменту муфти, інерційного навантаження і моментів сил корисних опорів. Найбільші амплітуди автоколивань досягаються на невеликих швидкостях ковзання з малою швидкістю їх зміни на крутій ділянці спадної нелінійної характеристики тертя в муфті.

Мета дослідження - пізнання та з'ясування маси і номінальної вантажопідйомності як параметрів, які підлягають визначенню під час проектування тракторних причепів, так і їх вибору для транспортного забезпечення технологічних процесів вирощування і збирання сільськогосподарських культур. Вихідні дані про масу і вантажопідйомність тракторних причепів вибирали з каталогів на сільськогосподарську техніку, рекламної інформації заводів-виробників тракторних причепів та технічних характеристик причепів зарубіжного виробництва. Питому тоннажність тракторних причепів визначали як частку від ділення маси причепа в т на його вантажопідйомність у таких же одиницях. Це безрозмірна величина, яка визначає масу причепа, яка припадає на одиницю вантажопідйомності. Питому тоннажність причепів розглядали як результативну ознаку, а факторіальними ознаками визначені маса і вантажопідйомність причепа. Зібрані та опрацьовані дані оброблялися кореляційно-регресійним аналізом і стандартними комп'ютерними програмами. Результати дослідження представлені таблицею і графіками. Досліджено причепи виробництва підприємств колишнього Радянського Союзу (перша група) і підприємств поза його межами (друга група). Розподіли маси причепів першої і другої груп коливалися відповідно від 0,7 до 6,34 і від 1,2 до 7,1 т, а середні арифметичні значення і середні квадратичні відхилення маси причепів від 2,8 до 3,6 і від 2,1 до 1,6 т. Розмах варіювання номінальної вантажопідйомності причепів першої і другої груп становив відповідно 2 - 13 і 5 - 24 т, а середні арифметичні значення і середні квадратичні відхилення - 6,0 - 3,3 і 13,2 - 6,0 т. В причепах першої групи питома тоннажність коливалася в межах 0,35 - 0,54, а в причепах другої групи - від 0,18 до 0,30 за середніх арифметичних значень і середніх квадратичних відхилень відповідно 0,45 і 0,060 та 0,24 і 0,034. Коефіцієнт кореляції між питомою тоннажністю причепів першої та другої груп з одного боку і їх масою з іншого боку дорівнювали відповідно 0,656 та 0,448, а вантажопідйомністю в тій же послідовності 0,547 та 0,228. Визначені і кореляційні відношення результативних ознак за факторіальними. Висновки: питома тоннажність тракторних причепів зі збільшенням їх маси і вантажопідйомності зростає. За опрацьованими модельними рівняннями і лініями прямолінійної регресії усереднено причепи зарубіжного виробництва порівняно з причепами виробництва підприємствами колишнього Радянського Союзу мають питому тоннажність залежно від маси і вантажопідйомності, яка 1,89 і 1,79 раза менша відповідно. Це слід ураховувати у проектуванні і виробництві тракторних причепів, щоб зменшити їх матеріало- та металомісткості, що сприятиме екологічно безпечному використанню транспортних засобів в аграрному виробництві.

Мета дослідження - оцінка агроекологічної безпеки тракторів з нестандартним типом рушія на поворотній смузі через оцінювання ступеня дії рушіїв трактора на грунт під час повороту та раціонального агрегатування трактора із сільгоспмашиною. Методи дослідження - визначення дії рушіїв трактора на грунт математичним моделюванням та порівнянням отриманих результатів з експериментальними дослідженнями. Оцінюючи тягові властивості рушія трактора, розглядається його активна робота. Пасивна робота призводить до зміщення рушія трактора від напрямку його руху, внаслідок чого підвищується його юз, який призводить до зминання грунту. Це є однією з причин зниження агроекологічних властивостей трактора на повороті. Запропонований підхід аналізу режимів руху трактора вже на стадії проектування допомагає здійснювати оцінку впливу конструкційних параметрів і схем на характеристики його повороту. Окрім основних характеристик криволінійного руху (радіус повороту, тягові і бокові зусилля в контакті з грунтом рушія), запропонована методологія надає змогу розрахувати ряд додаткових параметрів (бокове відхилення трактора) через ковзання та пружної складової, дійсну швидкість і буксування рушія тощо. Ці показники є основою оцінки агроекологічних властивостей тракторів. Експериментальні дослідження були проведені в літньо-осінній період на орних роботах тракторів Case IH Magnum 380, Case IH Magnum 380 Rowtrac і Case IH Steiger 370 Rowtrac в агрегатуванні з плугом Kverneland RW 100 на полі після збирання пшениці (тип гранту - чорнозем середньо-суглинний глибокий за твердості 1,5 МПа і вологості 0,3 - 0,4 НВ в літній і 1,3 МПа, 0,4 - 0,5 НВ в осінній період. Щільна площа поворотної смуги тракторного агрегата залежно від способу повороту знаходиться в межах від 15,0 до 75,0 % загальної площі обробленого поля. Висновки: порівняння агроекологічних показників тракторів з різним компонуванням рушіїв показало, що за щільністю і твердістю грунту по слідах рушія на повороті кращі показники має трактор Case IH Steiger 370 Rowtrac з гусеничними рушіями переднього і заднього мостів. Незначні відхилення щільності і твердості грунту від нормативів на повороті має трактор Case IH Magnum 380 з широко рознесеними здвоєними колесами переднього і строєними заднього мостів. Рішення проблеми зниження ступеня дії рушіїв трактора на грунт під час повороту у напрямку забезпечення нормативних значень агроекологічної безпеки може бути досягнуто раціональним агрегатуванням трактора із сільгоспмашиною, за якого напрямок швидкості рушія трактора буде мати мінімальне відхилення від його миттєвого центра швидкостей, а також вимкненням на повороті додаткових коліс дво- та триколісних рушіїв трактора.

Мета дослідження - покращання тягових властивостей трактора баластуванням завдяки оцінюванню впливу баластування трактора на його тягові властивості і витрату потужності на пересування, а також визначення витрати потужності на пересування трактора з баластом і без нього на різних агрофонах. Методи дослідження - визначення тягового зусилля на тягових колесах трактора за різницею лінійного прискорення відповідно під час розгону і вибігу. При цьому, ефективна потужність двигуна оцінюється за добутком тягового зусилля на тягових колесах трактора на швидкість руху, який установився під час розгону. Підвищення тягових властивостей трактора досягається баластуванням, що оцінюється коефіцієнтами питомого навантаження передніх і задніх коліс. До негативних явищ баластування тракторів віднесено збільшення глибини колії та опору коченню трактора, які можуть бути враховані системою їх контролю та корегування режимів роботи тракторного агрегата. Аналіз впливу баласту трактора на його тягові властивості виконаний на тракторі Fendt 936 Vario, який затребуваний в аграрному секторі України. Порівняння значень навантажень, які діють на передні і задні колеса трактора показують, що вони не залишаються постійними. Якщо лінія тягового опору паралельна поверхні шляху, то зміна навантажень і відбувається в результаті перерозподілу ваги трактора між передніми та задніми колесами. Зниження навантаження на передні колеса викликають таке ж збільшення навантаження на задні колеса і навпаки. Висновки: для підвищення тягових властивостей трактора ефективно використовується баластування, яке забезпечує приріст його тягового зусилля на (10 - 15) %. Водночас відмічено негативні впливи баластування трактора, які обертаються збільшенням глибини колії та опору його коченню. Експериментально доведено, що застосування баласту підвищує витрати потужності на пересування трактора John Deere 6230 на стерні колосових культур на 7,8 кВт (11,14 % від потужності двигуна), на полі, підготовленому під посів, на 22,6 кВт (32,2 % від потужності двигуна). Для оперативної оцінки витрат потужності на пересування трактора з баластом/без баласту під час технологічного процесу ефективним є застосування мобільного контрольно-вимірювального комплексу, розробленого в ХНТУСГ ім. П. Василенка і ХНАДУ за участю Харківської філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого.

Мета дослідження - підвищення енергозбереження трактора завдяки обгрунтуванню залежності активної і пасивної роботи, які він виконує, від нестабільності режимів його руху і пошук шляхів зниження пасивної роботи. Методи дослідження - дослідження балансу потужності трактора та визначення його коефіцієнта корисної дії залежно від експлуатаційної маси і тягового зусилля. Нестабільність режимів руху трактора є наслідком дії на нього змінних сил під час технологічного процесу та зміни умов його функціонування. Розв'язання проблеми енергозбереження тракторних агрегатів запропоновано оцінювати за його корисною (активною) і не корисною (пасивною) роботою. При цьому до активної роботи віднесені витрати енергії на подолання тягового опору машин та знарядь, які агрегатуються з трактором, до пасивної - витрати енергії в трансмісії на подолання опору руху і буксування трактора. Для побудови динамічної моделі машино-тракторного агрегата за точку приведення, тобто точку, в якій зосереджена приведена маса, можна вибирати будь-яку точку агрегата. Завжди можна визначити такі значення приведених сили тяги і маси, за яких рівняння руху точки приведення виявиться тотожним рівнянню руху машино-тракторного агрегата і, отже, узагальнена координата точки приведення буде збігатися з узагальненою координатою агрегата в будь-який момент часу. Тому приведеною масою машинно-тракторного агрегата можна назвати масу, яку необхідно зосередити у точці агрегата (точці приведення), щоб кінетична енергія цієї матеріальної точки дорівнювала кінетичній енергії всіх ланок агрегата. Для оцінювання динаміки трактора за точку приведення рекомендується приймати його центр мас. Приведені сила та маса трактора не залежать від швидкості точки приведення. Активна (корисна) робота вітчизняних тракторів коливається від 60 до 70 %, решта енергії двигуна витрачається на пасивну (не корисну) роботу. Розв'язання проблеми енергозбереження тракторів забезпечується їх адаптацією до умов функціонування за приведеними силами та масою. Доведено, що робота рушійної сили тракторного агрегата змінної маси не залежить від форми траєкторії руху центру мас, а залежить лише від початкового і кінцевого його положення. Висновки: запропоновано оцінювати активну і пасивну роботу трактора зо його приведеними силою та масою, які визначаються під час оцінювання тягового коефіцієнту корисної дії трактора залежно від його експлуатаційної маси і тягового зусилля. Ця методологія дає можливість визначити максимальний тяговий коефіцієнт корисної дії трактора під час його функціонування у тривимірному просторі. Експериментально визначена пасивна робота транспортного агрегата ХТЗ-17221+напівпричіп ТСП-16 (маса вантажу - 12 т), який здійснював рух прямолінійною дорогою завдовжки 1000 м з твердим грунтовим покриттям, склала 3,2 МДж (0,075 кг дизельного палива), під час руху з підворотами -6,4 МДж (0,15 кг дизельного палива).

Наведено результати досліджень динаміки одинарних (ОКС) і здвоєних (ЗКС) колісних систем трактору у вертикальному напрямку залежно від профілю опорної поверхні. Дослідження виконано для ОКС і ЗКС тракторів серії ХТЗ-240. Наголошено, що підвищення продуктивності та ефективності використання машиннотракторних агрегатів досягається за рахунок збільшення робочих швидкостей, ширини обробітку та раціонального використання сільськогосподарських машин, що входять до складу агрегатів. При цьому, як нерівність поверхні поля так і швидкість руху є джерелами додаткових коливань і вібрацій агрегату. Додаткові коливання складових елементів трактора призводять до збільшення переущільнення грунту. Для кращого розуміння цього процесу необхідно враховувати фізику реакції шин на нерівності поверхні поля, зокрема вплив еластичної частини колеса. Математична модель колеса, що включає коефіцієнт опору кочення, який залежить від тиску в шині та швидкості. Складено еквівалентну динамічну модель ОКС і ЗКС, що рухається по опорній поверхні в MatLab\Simulink. Визначено, що мінімальний радіус одиночного колеса дорівнює 0,7599 м, а максимальний - 0,8605 м. Відповідно, розмах коливань радіусу одинарного колеса складає 0,1006 м. Радіус здвоєного колеса має мінімальне значення 0,75 м, максимальне - 0,820 м і розмах - 0,07 м. Розмах коливань радіуса здвоєних коліс нижче на 0,03 м, ніж для одинарних коліс. Здвоєне колесо має нижчу амплітуду та розмах коливань швидкості центру мас у вертикальному напрямі ніж одинарне колесо. Здвоєне колесо має меншу деформацію у вертикальному напряму, тобто динамічний радіус залишається більш стабільним. Сформовано передатні функції залежності швидкості центра мас колеса у вертикальному напрямі від швидкості зміни висоти профілю опорної поверхні для ДКС і ЗКС. Розраховано логарифмічно амплітудно-фазову частотну характеристики одинарних і здвоєних коліс у вертикальному напрямі.

Розроблено основи створення мобільних енергетичних засобів типу "Автотрактор". Зазначено, що потенційні технологічні властивості цих мобільних енергетичних засобів надають можливість практично з однаковою ефективністю використовувати їх як на транспортних технологічних операціях, так і на тягових технологічних операцій у полі, що підвищує річне завантаження та зменшує собівартість виконаної ними роботи. Установлено закономірності та раціональні значення параметрів і режимів роботи мобільних енергетичних засобів типу "Автотрактор", які забезпечать зменшення експлуатаційних витрат і пального на виконанні технологічних операцій. Складено систему диференціальних рівнянь, яка дозволила обґрунтувати конструкційні параметри технологічних машин і знарядь для агрегатування з енергозасобом з ходовою системою 6 х 6 і змоделювати та дослідити процес руху і режими роботи агрегатів на його базі. Досліджено вплив ходової системи мобільного енергетичного засобу типу "Автотрактор" з опорною поверхнею та його експлуатаційно-технологічні показники на виконання тягових технологічних операцій. Установлено, що використання технологічного комплексу машин, сформованого на базі МЕЗ-330 "Автотрактор" надає можливість зменшити прямі експлуатаційні витрати на вирощування польових сільськогосподарських культур порівняно з технологічними комплексами машин на базі тракторів виробництва країн Східної та Західної Європи відповідно на 366,2 грн/га та 863,5 грн/га.

Mechanical and technological bases interaction of tractors running systems with a fertile soil layer is given in monograph. Outlines the current situation occur in the Ukrainian domestic market of agricultural tractors. The principles of formation of the traction force of tractors and vehicles are outlined. It was developed the mathematical model of MTU work dynamics based on the analysis of the forces operating at technological operation of ploughing. The obtained results that allow calculating the actual rolling radius of the wheel and evaluate the slipping of the drive wheels of self-propelled machines in accordance with the air pressure in the tires and the parameters of interaction with the support surface. Equations for the curvilinear trajectory of a four-wheeled vehicle in the parametric form of a function of turning angle of the machine frame were obtained. The scheme for determining the distribution of tension in soil under condition of vertical loading was developed.

Предмет вивчення - процеси зміни тиску повітря в шинах колісного транспортного засобу в залежності від мікропрофілю дорожнього покриття. Мета дослідження - аналіз основних систем керування тиском в шинах та їх складу; вибір варіантів оптимального закону зміни тиску в шинах за умов покращення параметрів динамічної системи підресорювання корпусу КТЗ експлуатації машини в реальних умовах. Задачі: провести аналіз особливостей застосування колісного транспортного засобу у різноманітних дорожніх умовах; зробити огляд систем керування тиском повітря в шинах та їх розвиток; оцінити зв'язок параметрів динамічної системи підресорювання корпусу та тиску повітря в шинах колісного транспортного засобу; розробити алгоритм регулювання швидкості зміни тиску в автоматизованій системі керування. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. А саме: теоретичні положення аналітичної механіки - рівняння Лагранжа в узагальнених координатах - були використані для опису збуреного руху підресореної частини корпуса КТЗ та створення математичної моделі; порівняльний аналіз існуючих систем керування тиском повітря в шинах та аналіз їх розвитку був покладений в основу синтезу алгоритму керування тиском повітря в шинах КТЗ підвищеної прохідності. Отримані такі результати. Отримана аналітична залежність величини динамічного ходу амортизатора від швидкості зміни тиску в повітряній системі, яка покладена в основу алгоритму регулювання тиску повітря в шинах колісного транспортного засобу, дозволяє максимально враховувати швидкісні реакції підвіски на зміну мікропрофілю рельєфу місцевості. Висновки: визначення аналітичних залежностей параметрів динамічної системи підресорювання корпусу та тиску повітря в шинах дає можливість розробки ефективного алгоритму регулювання швидкості зміни тиску. Відпрацювання алгоритму зміни тиску повітря в шинах у автоматизованій системі керування надасть можливість водієві і його пасажирам більш комфортно пересуватися на транспортному засобі незалежно від стану доріг або їх відсутності; подовжить пробіг шин до руйнування, скоротить час роботи компресора під навантаженням; знизить потужність, що витрачається двигуном на привод допоміжного обладнання.

Викладені результати теоретичних досліджень можливостей використання інтегрального орно-просапного трактора ХТЗ-16131 на традиційній та енергозберігаючій технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Особливістю цього трактора є можливість використовувати його на сівбі та міжрядному обробітку технічних культур з застосуванням передньої і задньої навісок на енергозберігаючій технології. Для виконання цієї задачі використані і проаналізовані матеріали попередніх досліджень авторів щодо обгрунтування технологічних систем рослинництва на базі тракторів вітчизняного виробництва в умовному господарстві площею 5000 га. Всі графіки завантаження тракторів, розрахунок експлуатаційних показників виконані за допомогою програмного забезпечення MS Excel, алгоритм якого розроблено авторами цієї статті. Цей алгоритм дозволяє корегувати графіки в режимі "експрес" шляхом зміни таких параметрів, як дата виконання операції, тривалість робочого дня, кількість робочих днів, ступінь завантаження МТА. Аналіз графіків показує, що на енергозберігаючій технології змінилася потреба умовного господарства в загальній кількості тракторів в меншу сторону. Ця зміна відбулася за рахунок зменшення кількості тракторів ЮМЗ, потрібна кількість інших тракторів залишилася незмінною, але змінилася їх завантаженість протягом року. Кількість тракторів ЮМЗ зменшилась вдвічі на енергозберігаючій технології через застосування на посіві та міжрядному обробітку технічних культур трактора ХТЗ-16131. Зроблені відповідні висновки, в яких вказано, що можливості застосування трактора ХТЗ-16131 максимально використовуються на енергозберігаючій технології, оскільки вона передбачає суміщення операцій шляхом використання передньої навіски та застосування широкозахватних с/г машин, які оптимально завантажують цей трактор.

Наведено метод дослідження динаміки трактора з шарнірно-з'єднаною рамою, що враховує нерівності опорної поверхні. Наголошено, що для вирішення наукової проблеми динаміки тракторів та сільськогосподарських агрегатів необхідно провести дослідження динаміки, визначити взаємозв'язок між динамічними та енергетичними показниками їх функціонування. Різноманіття конструкцій та технологічних схем із різними способами агрегатування потребують підвищення кількості математичних моделей для дослідження динаміки та оцінки ефективності їх використання і, відповідно, способів агрегатування. Тому необхідно обгрунтувати методологію дослідження динаміки сільськогосподарських агрегатів, що дозволить ефективно визначати їх характеристики з урахування схем агрегатування та одночасною оцінкою впливу опорної поверхні на динаміку й енергоефективність. Запропоновано математичну модель просторової динаміки трактора. Складено рівняння кінематичних зв'язків характерних точок трактора. Використано рівняння Апеля для складання рівнянь динаміки трактора, що враховує форму опорної поверхні. Досліджено математичну модель трактора. Отримано залежності швидкостей точок кінематичної моделі трактора, що не вироджуються при прямолінійному русі трактора. Точки взаємодії коліс із грунтом обрано, як миттєво нерухливі. Рама трактора, як тверде тіло та без урахування неголономних зв'язків, має шість ступенів свободи та шість незалежних швидкостей. Встановлено, що з урахуванням кута зламу піврам трактора та неголономного зв'язку, миттєвого центра швидкостей, кількість незалежних швидкостей стає чотири. Виконано теоретичне дослідження руху трактора ХТЗ-242К.20 з постійною швидкістю руху та заданому куті злому піврам. Розраховано траєкторії руху трактора. Профіль опорної поверхні прийнятий рівним, без нахилу до горизонту.