Викладено принципи грунтової та рослинної діагностики вмісту білка та клейковини в зерні, розрахунки показників якості (вмісту білка, клейковини, натури, склоподібності) в процесі достигання зерна.

Узагальнено та проаналізовано новітні погляди щодо шляхів одержання високих урожаїв пшениці. Розглянуто аспекти глобальних змін клімату та населення планети, що зумовлюють важливість підвищення врожаїв зернових. Обговорено проблеми регуляції фізіологічних процесів, що є основою вирощування високих урожаїв пшениці.

Висвітлено проблеми формування продуктивності та якості зерна пшениці з погляду взаємодії фотосинтетичного апарату і процесів накопичення та перерозподілу азоту в рослині. Наголошено, що системний підхід до підвищення якості зерна має полягати у використанні заходів з поліпшення поглинання та розподілу азоту між органами рослини, інтенсифікації роботи фотосинтетичного апарату та її узгодження з ремобілізацією азоту з вегетативних частин у зерно в процесі його наливу для підтримання здатності до засвоєння азоту в період росту зернівок, що сприяє підвищенню азотного індексу врожаю.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.1-27 + П212.1-47

Рубрики:

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

У пшениці врожаю 1988 - 1990 рр. вперше виявлено димірний нафтохінон аурофузарину - етіологічний чинник синдрому погіршення якості яєць у курей, і дезоксиніваленол у кількостях до 4,2 і 1,9 мг/кг. Описано біоавтографічний метод визначення аурофузарину в зерні, що характеризується високою чутливістю (40 мгк/кг) і специфічністю.

Обобщены литературные данные и результаты оригинального цикла работ по изучению динамики ассимиляционной активности листьев и колоса пшеницы в репродуктивный период развития, а также накопления и перераспределения ассимилятов между органами побега в контексте формирования зерновой продуктивности. Показано, что у растений пшеницы депонирующая функция стебля играет двойную роль - временного запасания ассимилятов для их дальнейшего использования при наливе зерна, а также альтернативного акцептора, поддерживающего активность фотосинтетического аппарата еще до появления зерновок. Решающей для формирования зерновой продуктивности растений пшеницы является высокая аттрагирующая способность колоса, которая, в свою очередь, стимулирует активность фотосинтетического аппарата листьев и способствует формированию высокого индекса урожайности.

Проаналізовано результати досліджень, проведених протягом 2007 - 2009, 2014 рр. на дослідному полі ХНАУ ім. В. В. Докучаєва щодо впливу застосування різних строків сівби та норм висіву на варіабельність показників продуктивності колоса різних систем стебел пшениці м'якої озимої сорту Астет. Формування вищих показників продуктивності колоса головної і бічної системи стебел у середньому за роками досліджень забезпечувала сівба 15 - 17 вересня з нормою висіву 5,0 млн нас./га. Ефективність чинника норми висіву за роками досліджень була більш сталою у порівнянні зі строками проведення сівби, вплив яких значно залежав від погодних умов вегетаційного періоду конкретного року досліджень.

Розроблено методику інтерпретації результатів дистанційного моніторингу у вигляді значень вегетаційних (стресових) індексів в очікувані обсяги врожаю. Дослідження проводили у 2019 р. у Київській обл. на виробничій ділянці посівів пшениці озимої у відокремленому підрозділі НУ - БіП України Агрономічна дослідна станція. Дистанційний моніторинг виконували 25.06.2019 р. з використанням мультиспектрального сенсорного комплексу SlantRange 3p, змонтованого на БПЛА. Висота польоту становила 100 м. Розраховували як стандартні індекси як варіації NDV1 та Chlorophyll index, так і запропоновані компанією індекси стресу SlantRange: Vegetation fraction, Stress та Yield potential. Окремо розглядали вихідні дані безпосередньо за спектральним каналам, які одержували з вікна знімків програмного забезпечення Slantview. Розрахунки проводили у ПЗ MathCad, де зображення розглядали у вигляді матриці. Облік врожаю здійснювали з використанням комбайнів John Deere, які проводили моніторинг щосекунди із встановленням позиціонування за супутниковою системою навігації. З результатів наземного моніторингу було вилучено хибні результати, пов'язані з помилками сенсорного обладнання, неповним використанням ширини жатки. Встановлено, що зіставлення врожайності пшениці озимої та станів цих рослин за 2 міс. до обліку врожаю за результатами спектрального аналізу із використанням БПЛА надало змогу встановити зв'язок між кількісними характеристиками врожайності та розподілами стресових індексів. Із досліджених індексів найкращий результат лінійної апроксимації експериментальної залежності з коефіцієнтом детермінації 0,845 між врожайністю та числовим значенням спектральної характеристики показав індекс Stress, розроблений компанією SlantRange. Найкращу точність було одержано за результатами використання індексу Vegetation fraction, також запропонованого SlantRange, завдяки чому він також є перспективним для прогнозування врожаю.

Щоб мати уявлення про майбутній врожай аграрії зацікавлені якомога раніше одержати об'єктивну інформацію про стан рослин. Оцінка стану прапорцевого листка за допомогою безпілотного літального апарата (БПЛА) є перспективною для оцінки якості майбутнього врожаю пшениці озимої. Оптимальним знаряддям для моніторингу стану фітоценозів вважається БПЛА, що здатні надати аграріям цифрові знімки високої розподільчої здатності за прийнятну вартість. Аналіз літературних джерел засвідчив відсутність напрацювань щодо ідентифікації стану прапорцевого листка, придатних для БПЛА. В умовах дослідного стаціонару кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва НУБІП України в Київській обл. здійснено виміри інтенсивності складових кольору пшениці. Стан прапорцевого листка оцінювали візуально у наземних дослідженнях. Було зафіксовано, що добре розвинений прапорцевий листок був у посівах з рекомендованою та полуторною до неї дозами мінеральних добрив. Повітряну фотозйомку здійснювали цифровою (RGB) камерою FC200 з висоти 100 м. Математичну обробку одержаних результатів формату jpeg проводили засобами MathCad. За результатами роботи було запропоновано маркерний індекс стресу, побудований на визначенні стану прапорцевого листка, що є індикатором формування врожайності зерна у колосі. Було продемонстровано доцільність врахування під час моніторингу пшениці, окрім середнього значення інтенсивності, яскравості каналу кольору і величини половини ширини розподілу. Ця величина може слугувати як додатковий параметр за створення стресових індексів, а також свідчити про стан переходу між етапами росту і розвитку рослин. Експериментально доведено, що кольорові знімки пшениці мають створюватися під конкретні етапи органогенезу. З урахуванням того, що тривалість етапів становить кілька днів, саме БПЛА є оптимальним знаряддям для потреб точного землеробства, адже може використовуватись безпосередньо сільгоспвиробниками.