Індекс рубрикатора НБУВ: П215.2-31,022 + П214.11-31,022

Рубрики:

Цукровий буряк

Соняшник

Шифр НБУВ: ДС48319 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П215.2-31,022 + П214.11-31,022

Рубрики:

Цукровий буряк

Соняшник

Шифр НБУВ: ДС48319 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследовано влияние концентраций денатурирующих агентов на состав компонентов в спектрах запасных белков подсолнечника. Показано, что вариация концентраций 2-меркаптоэтанола, мочевины, а также pH буферов электрофоретической системы ведет к качественным и количественным изменениям состава компонентов в электрофоретических спектрах запасных белков подсолнечника. Эти данные были использованы для разработки системы электрофореза белков, характеризующихся высокой разрешающей способностью, а также позволяющей изучать изоферментативную активность пероксидазы в электрофоретических спектрах гелиантининов. Предварительный анализ состава липидных компонентов семян подсолнечника методом тонкослойной хроматографии и анализ изоферментов пероксидазы в спектрах гелиантининов позволяет предположить возможную генетическую связь гелиантининов с липидными компонентами семян.

Полімеразна ланцюгова реакція з довільними праймерами використана для оцінки генетичного різноманіття серед батьківських ліній соняшника. Базуючись на інформації про генетичні дистанції (D), створено три групи гібридів з різним рівнем D між вихідними інбредами. Виявлено невисоку кореляцію між генетичною віддаленістю батьків і врожайністю насіння та гетерозисом за врожайністю. Показано, що молекулярно-генетичні дистанції можуть мати значення для відхилення близькоспоріднених схрещувань.

Викладено результати селекції гібридного соняшнику в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр'єва. Шляхом лінійно-гібридизаційного методу на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності створено високоврожайні, з високим вмістом олії міжлінійні гібриди, стійкі до певних хвороб. Підкреслено, що основним критерієм оцінки ефективності сорту чи гібриду соняшнику є вихід олії з гектара.

Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН за допомогою різних методів штучного зараження патогенами у процесі самозапилення рослин одержано селекційний матеріал соняшнику, стійкого на 81 - 91 % проти збудників різних патогенів. Він має групову стійкість проти білої та сірої гнилей, несправжньої борошнистої роси, вовчка.

Представлений теоретичний та експериментальний матеріал по використанню аналізу довільно ампліфікованої ДНК для вивчення молекулярно-генетичного поліморфізму соняшника на між- та внутрішньовидовому рівнях. Уточнені філогенетичні взаємовідносини між 35 представниками роду Helianthus. Виявлено види, найбільш генетично близькі до культурного соняшника, як потенційні донори цінних господарських ознак. Проведено класифікацію селекційного матеріалу згідно рівня генетичних дистанцій. Дві пари батьківських ліній та їх гібриди використані для вивчення характеру успадкування ампліфікованих фрагментів ДНК. Проаналізовано зв'язок між молекулярно-генетичним різноманіттям батьківських ліній на рівні ДНК і такими показниками гібридів, як: врожайність насіння та олії, олійність, а також гетерозисом за даними показниками.

Дисертацію присвячено вивченню пилкоутворювальної здатності та пилкової продуктивності самозапилених ліній і гібридів соняшнику запорізької селекції. Вивчено мінливість та взаємозв'язок основних елементів пилкоутворення. Обгрунтовано доцільність оцінки вихідного селекційного матеріалу за пилкоутворювальною здатністю на ранніх етапах селекції. За результатами досліджень було виділено батьківські лінії, які мають високу пилкову продуктивність і які рекомендовано як вихідний матеріал у селекційні програми щодо створення міжлінійних гібридів соняшнику. Два гібриди соняшнику Запорізький 9 та Запорізький 14, створені за цими лініями, занесено до Реєстру сортів рослин України.

Вивчено зв'язок між гаметофітним і спорофітним поколіннями соняшника за вмістом олеїнової кислоти. Встановлено, що вміст цієї кислоти в ліпідах пилку низькоолеїнової (за спорофітом) лінії був майже втричі меншим, ніж у високоолеїнового аналога. Суттєві відмінності між порівнюваними зразками спостерігались і за вмістом ліноленової та пальмітинової кислот. На прикладі сорту ВНІІМК 8883 показано, що вміст олеїнової кислоти у насіннєвому потомстві від самозапилення більш високоолеїнової за пилком рослини у порівнянні з низькоолеїнової був суттєво вищим. Припущено, що підхід, який базується на оцінці пилку за вмістом у ліпідах деяких жирних кислот, може використовуватися для раннього скринінгу в селекції соняшника на якість олії.

На примере ряда масличных культур продемонстрирована эффективность методов отбора холодоустойчивых, засухоустойчивых и скороспелых генотипов в мужском гаметофитном поколении. Освещены методы оценки устойчивости растения к абиотическим факторам среды по его мужскому гаметофиту, а также жирнокислотного состава семян по пыльце. Предложены искусственные питательные среды для проращивания пыльцевых зерен и способы сохранения жизне- и оплодотворяющей способности пыльцы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*444 + П214.11-31

Рубрики:

Загальна ботаніка

Соняшник

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.11-314

Рубрики:

Соняшник

Шифр НБУВ: Ж62509 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виділено групу джерел ЦЧС, яка відновлюється альтернативними Rf - лініями. Їх використання в селекції та насінництві гібридного соняшника дозволяє мобілізувати системи ЦЧС - Rf, які відрізняються від стандартної РЕТ - 1.

Виявлено домінантну моногенну ознаку "жовтіючі листочки обгортки соняшника". Відзначено моногенне та рецесивне успадкування нової морфологічної ознаки деградації верхівки листкової пластинки.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.11-317

Рубрики:

Соняшник

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено теоретичні засади гетерозисної селекції соняшнику. Розкрито характер механізмів природного добору та використання принципів прояву природних процесів у конкретній селекційній ситуації. Обгрунтовано еволюційні методи, які сприяють створенню вихідного матеріалу для селекції соняшнику з адаптивною нормою.

Освещены теоретические основы гетерозисной селекции подсолнечника. Раскрыты характер механизмов естественного отбора и использование принципов проявления природных процессов в конкретной селекционной ситуации. Обоснованы эволюционные методы, способствующие созданию исходного материала для селекции подсолнечника с адаптивной нормой.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.11-31

Рубрики:

Соняшник

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше за умов східного Лісостепу та південного Степу України на підставі встановлених закономірностей мінливості успадкування комплексу показників визначено ступінь посухостійкості у ряду ліній і гібридів соняшнику. Розроблено ефективну лабораторну експрес-методику термодіагностики та прогнозування посухостійкості соняшнику за польових умов. Встановлено переважання термо- та посухостійких гібридів над кращими батьківськими формами. Доведено можливість одержання простих міжлінійних гібридів з високою термо- і посухостійкістю шляхом схрещування батьківських ліній, контрастних за цими ознаками. Визначено шляхи створення нового вихідного матеріалу соняшнику з підвищеною стійкістю до високої температури та посухи.

Уперше у світовій практиці розроблено спосіб виявлення прихованої форми розвитку збудників хвороб, доведено необхідність урахування цієї форми розвитку патогенів у посівних партіях насіння соняшника з метою захисту культури на підставі визначених порогових значень шкодочинності насіннєвої інфекції. Уперше виявлено ризикові зони розповсюдження в Україні хвороб через насіння соняшника, визначено вплив географічної зони на видовий склад патогенів у насінні, виявлено чинники поширеності на соняшнику факультативних патогенів некротрофного типу живлення. Розроблено експрес-метод оцінки соняшника стосовно стійкості до збудників білої та сірої гнилей за умов лабораторії, а також спосіб оцінки щодо стійкості до збудника фомопсису за умов теплиці. Удосконалено методи створення інфекційних фонів за польових умов для визначення стійкості до збудників білої та сірої гнилей сходів, стебел і кошиків на послідовних етапах розвитку рослин. Створено новий вихідний матеріал для селекції соняшника з високою стійкістю до збудників склеротиніозу, сірої гнилі, фомопсису.