Рассматриваются основные направления создания сортов перечно-мятного типа, физиолого-биохимические особенности зимостойкости некоторых гибридов розы, представлен метод прогноза сроков максимального сбора цветков новых сортов розы эфиромасличной. Информируется об омоложении лаванды в целях повышения продуктивности старовозрастных плантаций, о применении гербицидов нового поколения на мяте, об ассортименте гербицидов для молодой и плодоносящей розы. Исследуется состав и физико-химические характеристики эфирных масел районированных и перспективных сортов шалфея и лаванды, излагается дистиляционно-хроматографический метод анализа цветков розы, методика определения линалоола в эфирном масле шалфея мускатного и др.

При потребі повторного внесення рекомендованих для застосування гербіцидів групи сульфонілсечовини (глину, тулигену, хардину) у багаторічному циклі вирощування ефіроолійної культури лаванди (Lavandula vera L.) допустиме використання цих препаратів не частіше одного разу на 3 роки. Така періодичність не викликає безповоротних змін у грунтовій біоті у фізіологічних процесах життєдіяльності рослин лаванди і не знижує продуктивності плантацій.

Рассмотрены физиолого-биологические особенности засухоустойчивости ценных селекционных образцов кориандра. Проанализирована взаимосвязь основных признаков семенной продуктивности тетраплоидных и диплоидных форм шалфея мускатного при свободном опылении. Отдельные главы посвящены ресурсам полезных организмов и их роли в регуляции численности вредителей эфиромасличных культур, некоторым морфо-биологическим особенностям расторопши пятнистой в услових Предгорья Крыма, жизнеспособности семян лаванды в процессе хранения, комплексной технологии переработки сырья мяты перечной и т.д.

Вперше на Півдні України в зоні зрошувального землеробства отримано результати наукових розробок агротехнічних прийомів вирощування тим'яна звичайного та врожайні дані з високим вмістом ефірної олії в рослинних зразках.

Досліджено морфологічні та каріометричні особливості секреторних структур, які синтезують ефірну олію, у форм м'яти, що розрізнюються за інтенсивністю процесу олієутворення. Показано значну подібність морфології секреторних структур у форм м'яти на послідовних стадіях диференціації та функціонування. Характер зміни каріометричних показників клітин, які синтезують олію, також виявляв схожу закономірність, що складається у поступовому підвищенні, а після цього зниженні обсягу ядер та ядерець у процесі диференціації секреторних структур. У передсекреторний період спостережено функціональне збільшення обсягу ядер та ядерець секреторних клітин. Більш високі показники зазначених параметрів на всіх етапах диференціації та в передсекреторний період виявлено у високоолійної форми, що може служити непрямим показником підвищеної функціональної активності олієсинтезуючих клітин та інтенсивності процесу олієутворення. Одержані результати порівняно з відомими літературними даними про роль ядерного апарату секреторних клітин у біосинтезі компонентів ефірної олії.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.28-317.2,022

Рубрики:

М'ята

Шифр НБУВ: РА309213 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто перспективи стабілізації та розвитку виробництва ефірних олій, додаткової продукції з відходів переробки сировини м'яти, зернових культур, шавлії, лаванди, троянди, пряно-ароматичних і лікарських рослин на період до 2010 р. в Україні та зокрема у Криму. Підготовлено обгрунтування й програму виробництва конкурентоспроможної продукції, визначено напрями реалізації створених інститутом науково-технічних розробок, що швидко окупаються, для відродження галузі та підтримки вітчизняних виробників.

Ключ. слова: алелопатична активність, видоспецифічність, аутоінтолерантність, ароматичні рослини, фенольні сполуки, макро- та мікроелементи
Індекс рубрикатора НБУВ: П214.2-28,025

Рубрики:

Ефіроолійні культури

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: епідермальні клітини, проекція, обриси, продиховий показник
Індекс рубрикатора НБУВ: П214.23-2

Рубрики:

Базилік

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено алелопатичну і мікробіологічну активність хімічно чистого ментолу та ефірної олії м'яти з різним його вмістом. Методом капілярної газової хроматографії визначено головні компоненти в досліджених зразках ефірної олії. Показано, що вивчені речовини проявляють високу фізіологічну активність, яка за природних умов може бути регулятором структури та функцій окремих компонентів екосистеми.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.39-311 + П214.29-311

Рубрики:

Інші лікарські рослини

Інші ефіроолійні культури

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.21-31

Рубрики:

Троянда ефіроолійна

Шифр НБУВ: РА320010 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання росту та розвитку, біохімічні та господарсько-цінні ознаки чебрецю звичайного, полину лимонного, лавандину, лофанта анісового, котячої м'яти лимонної за умов степової зони півдня України. За результатами досліджень встановлено, що дані рослини за умов Херсонщини проходять всі фази розвитку, за винятком плодоношення полину лимонного в окремі роки. Встановлено, що чебрець звичайний, лофант анісовий, котяча м'ята лимонна добре розмножуються насінням, полин лимонний і лавандин - вегетативним способом. Визначено продуктивність, урожайність і масову частку ефірної олії. Досліджено динаміку нагромадження ефірної олії за фазами розвитку рослин. Максимальний вміст ефірної олії у чебреці та лавандині в кінці цвітіння - відповідно 0,61 % та 2,80 % від сирої маси, у лофанті та котячій м'яті лимонній у фазу масового цвітіння - 0,43 % та 0,34 % полині на початку бутонізації - 0,70 % від сирої маси. Вивчено динаміку нагромадження ефірної олії в рослинах протягом доби та біосинтезу компонентів за фазами розвитку, а також фази розвитку рослин, за яких якість олії є найкращою. З'ясовано терміни збирання врожаю інтродуцентів за умов Херсонщини.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.28-313

Рубрики:

М'ята

Шифр НБУВ: Ж62509 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.28-313

Рубрики:

М'ята

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив дії гною та мінеральних добрив, глибини оранки, строків посіву та ширини міжрядь на агрофізичні властивості грунту, водний та поживний режими посіву тим'яна звичайного, його урожайність, якість сировини, показники економічної та біоенергетичної ефективності вирощування цієї культури за умов зрошення. Встановлено, що застосування сумісного внесення гною та мінеральних добрив з глибиною оранки 28 - 30 см покращує водний і поживний режими грунту, забезпечує ефективну боротьбу з бур'янами та найвищу врожайність і якість сировини культури. Впроваджено посів тим'яна звичайного з шириною міжрядь 70 см під час посіву під зиму та ранньою весною. Наведено ресурсоощадну технологію вирощування тим'яна звичайного.

Показано межі генотипних та фенотипічних варіацій основних компонентів ефірної олії. Визначено напрями селекції культури за ознакою якості ефірної олії.

Показаны границы гено- и фенотипической изменчивости количественного сооотношения основных компонентов эфирного масла. Определены возможные направления селекции культуры по признаку качества эфирного масла.

Виявлено та досліджено особливості гормональної регуляції в культурі ізольованих меристем і розроблено методику клонального мікророзмноження перспективних сортів та селекційних зразків троянди ефіроолійної. Показано можливість мікророзмноження на основі сполучення ембріокультури з множинним пагоноутворенням in vitro. Оптимізовано умови одержання калюсних культур з стеблових та листкових сегментів троянди ефіроолійної, подано їх цитологічну характеристику. Показано, що калюсним культурам властива гетерогенність за клітинним складом, обумовлена наявністю клітин меристемного та паренхімного типів, запасливих клітин, а також елементів судинної системи.

Наведено результати досліджень біологічних, морфологічних, біохімічних особливостей та господарсько-цінних ознак змієголовника молдавського за умов Херсонщини. Виявлено особливості проростання насіння, наведено результати вивчення біології росту та розвитку рослин, а також визначено критерії вікових станів і тривалість фенологічних фаз. На підставі результатів вивчення морфогенезу вегетативних і генеративних органів надано опис послідовних етапів органогенезу. Вивчено біологію цвітіння та насіннєву продуктивність змієголовника молдавського. Встановлено вплив способу та якості запилення на величину коефіцієнта насіннєвої продуктивності. Визначено врожайність, продуктивність і масову частку ефірної олії залежно від строків і способів сівби. Показано, що з кожним наступним строком сівби продуктивність рослин знижується, найкращі показники одержано у разі підвищенної густоти стояння рослин. Досліджено динаміку нагромадження ефірної олії за фазами розвитку та залежно від часу доби. Відзначено найбільший вміст ефірної олії у період цвітіння (0,17 % від сирої маси). Виявлено, що утворення та нагромадження даної олії відбувається в усіх надземних органах. Зазначено, що вивчення компонентного складу ефірної олії дало змогу ідентифікувати сім сполук терпенового ряду. На підставі результатів аналізу встановлено, що головним компонентом даної олії є цитраль (20 - 60 %). Виявлено кореляційні зв'язки у біосинтезі окремих терпеноїдів. Встановлено оптимальні строки та час збору сировини з найкращими якісними та кількісними показниками. Виділено три перспективні форми для подальшої селекції.

Досліджено особливості індукції калюсо- та морфогенезу у різних сортозразків лаванди. Показано вплив на процес калюсогенезу генотипу донорної рослини, складу поживного середовища та орієнтації експлантата на його поверхні. Одержано калюсні тканини лаванди, що тривало пасуються, виявлено вплив маси та кількості трансплантатів на інтенсивність приросту калюсу. Визначено умови для індукції рослин-регенерантів у 2-х сортозразків лаванди.