Ключ. слова: Beta vulgaris L., Beta maritima L., Beta trigyna Waldst.et Kit., ферменты метаболизма сахарозы, фотосинтез
Індекс рубрикатора НБУВ: П215.2-272.5,025

Рубрики:

Цукровий буряк

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Beta vulgaris L., фотосинтез, сопротивление диффузии СО_2, температура, интенсивность освещения, продуктивность
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*723.115 + П215.2-271.2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Цукровий буряк

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено, що передпосівна обробка насіння цукрових буряків регуляторами росту емістимом C і бетастимуліном сприяє підвищенню функціональної активності листків, що виражається у підсиленні синтезу та відтоку сахарози, зростанні вмісту білків, хлорофілу, інтенсифікації ростових процесів. Це призводить до зміни метаболізму сахарози в коренеплодах, активації сахарозосинтази та збільшення продуктивності. Встановлено, що генотипи цукрових буряків виявляють різну чутливість до передпосівної обробки насіння емістимом С та бетастимуліном. Спрямованість метаболічних процесів у них визначає підвищення продуктивності за рахунок збільшення маси коренеплодів або їх цукристості.

Досліджено вплив паклобутразолу на продуктивність цукрового буряка у вегетаційному досліді. Рослини обробляли водними розчинами препарату культар (25 %-й концентрат емульсії діючої речовини паклобутразолу) в концентраціях 0,025 і 0,05 % у фазах 12 та 14 листків. У дослідних рослин зростали маса та цукристість коренеплодів з підвищенням виходу цукру з одного коренеплоду на 20 - 25 % у порівнянні з контролем. Показано, що збільшення господарської продуктивності цукрового буряка відбувалося внаслідок скорочення частки черешків у надземній масі та перерозподілу пластичних речовин у коренеплід за майже незмінної біологічної продуктивності цілої рослини.

За умов вегетаційного досліду вивчено розподіл N, P, K, Na, Ca, Mg, загальної золи та сахарози в зонах судинно-провідних пучків, міжкільцевої паренхіми коренеплодів двох генотипів цукрового буряка. Встановлено обернену кореляційну залежність між концентрацією сахарози і вмістом макроелементів у досліджуваних тканинах та сортоспецифічні особливості їх нагромадження.

Изучены особенности становления структуры листового аппарата растений и накопления сахарозы в корнеплодах гибридов сахарной свеклы и их исходных форм. Установлены генотипические отличия по вкладу отдельных возрастных групп листьев и их соотношений в формирование сахаристости и массы корнеплодов, показана взаимосвязь между долговечностью листового аппарата и продуктивностью растений сахарной свеклы.

Дослiджено вплив хлормекватхлориду та естерону на засвоєння цукровим буряком елементiв мiнерального живлення. Показано, що обробка хлормекватхлоридом у перший рiк вегетацiї позитивно впливає на поглинання основних елементiв мiнерального живлення i продуктивнiсть коренеплодiв цукрового буряка, а також на насiннєву продуктивнiсть висадкiв на другий рiк. Додавання до хлормекватхлориду естерону спричиняє антиретардантний ефект i стимулює рiст надземної частини, внаслiдок чого показники господарської ефективностi знижувалися у порiвнянні з обробкою лише хлормекватхлоридом.

Установлена регуляторная роль эндогенной сахарозы в функционировании и взаимодействии сахарозометаболизирующих ферментов - сахарозофосфатсинтазы, сахарозосинтазы и инвертазы. Накопление сахарозы в листьях, вызванное торможением ее оттока, приводило к снижению активности сахарозофосфатсинтазы, более активному включению ее в метаболизм листа инвертазой и, в меньшей степени, сахарозосинтазой. Снижение поступления сахарозы в корнеплод сопровождалось частичной инактивацией сахарозосинтазы и повышением активности инвертазы.

Изучены количественно-структурные индексы и сахаристость корнеплодов различных генотипов сахарной свеклы при гексагональном способе размещения растений. Установлены генотипические особенности структурных элементов проводящей системы и сахарозапасающих тканей, показана их взаимосвязь с уровнем сахаристости.

Індекс рубрикатора НБУВ: П215.2-272.5

Рубрики:

Цукровий буряк

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П215.2-273.1

Рубрики:

Цукровий буряк

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень із визначення впливу рістрегулювальних речовин на продуктивність цукрових буряків та соняшнику. Визначено, що обприскування посівів цукрових буряків регуляторами росту рослин Бетастимулін, Бетастимулін М та Славутич М дозою 10 мл/га дозволяє збільшити загальний збір цукру з 1 га до 7,33; 7,28 та 7,42 т відповідно. За вирощування соняшнику найбільш ефективним є Домінант (20 мл/т та 20 мл/га). Загальний збір олії з 1 га за обробки насіння та обприскування посівів культури даним регулятором росту рослин становить 0,92 та 0,97 т відповідно.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше за умов Західного Лісостепу України вивчено ефективність використання регуляторів росту рослин нового покоління Вермистим і Вермистим-К для вирощування різних гібридів буряків цукрових. Проаналізовано особливості формування густоти рослин, листової поверхні, урожаю та якості коренеплодів у різних гібридів буряків цукрових під впливом даних препаратів. Доведено, що передпосівна обробка насіння стимуляторами росту сприяє істотному підвищенню його польої схожості на 2,6 - 3,0 % у порівнянні з контролем. Виявлено, що використання насіння гібридів Український ЧС 70 та Льговсько-Верхняцький ЧС 31 дає високу польову схожість, що забезпечує достатню густоту рослин для одержання високого урожаю. Встановлено, що найбільш ефективними дозами та способами внесення регуляторів росту та розвитку рослин є дворазове обприскування рослин буряків цукрових Вермистимом-К у період вегетацієї у дозі 6 л/га у фазах змикання листків у рядках (перший раз) і міжряддях (другий раз). З'ясовано, що даний спосіб застосування нових препаратів забезпечує найвищий приріст енергоємності, найбільший енергетичний еквівалент, найнижчу собівартість і найвищу рентабельність вирощування цукрових буряків. Доведено, що обробка насіння біостимуляторами й обприскування рослин у період вегетації сприяє півищенню технологічних якостей вирощених коренеплодів - зменшенню вмісту альфа-змінного азоту та розчину золи (натію та калію).

Исследовано влияние регулятора роста сахарной свеклы бетастимулин на углеводный метаболизм и семенную продуктивность высадков. При обработке высадков сорта Уладовская односемянная-35 бетастимулином, особенно в фазе формирования розетки листьев, активировался синтез сахарозы сахарозофосфатсинтазой, повышался уровень хлорофилла и легкорастворимых белков в листьях, сахарозы в сосудисто-проводящих пучках в течение всего периода развития цветоносов вплоть до созревания семян. При этом увеличивалась масса семян на одно растение, энергия прорастания семян, содержание легкорастворимых белков в зародышах. Полученные результаты свидетельствуют о том, что, наряду с корнеплодами, листовой аппарат высадков вносит существенный вклад в снабжение ассимилятами генеративных органов, обеспечивая формирование семян высокого качества.

Узагальнено літературні й експериментальні дані про доступність фосфору, його фізіологічну роль у метаболізмі рослин, поглинання, мембранний транспорт через плазмалему і тонопласт, розподіл цього елементу та адаптацію рослин до засвоєння важкодоступного фосфору тощо. Акцентовано увагу на дослідженні сучасних напрямів оптимізації фосфорного живлення цукрових буряків, а саме: регуляції фосфорного метаболізму в рослинах як у донорно-акцепторній системі за дії обробки листків хлормекватхлоридом та його суміші з естроном, а також передпосівної бактеризації насіння мікробіологічним препаратом альбобактерин на основі фосфатмобілізувальних мікроорганізмів \i Achromobacter album \i0 1122. Показано дію дефіциту фосфору і рН субстрату на швидкість поглинання елементів живлення, активність редокс-системи та виходу протонів з клітин коренів, розподіл макро- і мікроелементів у компартментах клітин коренів, фотосинтетичну активність листків, вміст пігментів, ріст і розвиток рослин та зв'язок цих процесів з продуктивністю рослин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П215.2-27

Рубрики:

Цукровий буряк

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П215.2-273

Рубрики:

Цукровий буряк

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено фізіологічні особливості реакції рослин цукрового буряка і озимої пшениці на дефіцит фосфорного живлення, прийоми його оптимізації біологічно активними речовинами. Показано, що дефіцит фосфору, незалежно від виду рослини, однаковим чином впливає на газообмін листків: зменшується інтенсивність фотосинтезу та темнового дихання, зростає опір дифузії СО{\dn\fs8 2}, знижується інтенсивність транспірації, збільшуються відношення інтенсивності фотодихання до фотосинтезу і непродуктивні витрати асимільованого вуглецю. Встановлено, що за нестачі фосфорного живлення в коренеплодах цукрового буряка суттєво зменшується вміст фосфору, азоту, калію, міді та збільшується вміст кальцію і цинку. Рослини озимої пшениці за умов дефіциту фосфору містили значно менше фосфору в сухій речовині коренів, листків і стебел, проте його вміст у колосі знижувався несуттєво на фоні зростання частки активної поверхні у загальній площі коренів. Виявлено, що порушення процесів фотосинтетичної асиміляції СО{\dn\fs8 2} і донорно-акцепторних відносин за нестачі фосфорного живлення призводить до зменшення господарської продуктивності обох культур, не дивлячись на їх морфофізіологічні відмінності: у буряка знижуються маса і цукристість коренеплодів, а у пшениці зернова продуктивність зменшується пропорційно зниженню дози внесеного фосфору. Зазначено, що обробка насіння фосфатмобілізувальними бактеріями та вегетуючих рослин регуляторами росту різноспрямованої дії сприяє збільшенню інтенсивності фотосинтезу і продуктивності цукрового буряка і озимої пшениці, особливо за нестачі доступних форм фосфору у грунті.