Вміст сполук азоту в грунті чи поживному середовищі може впливати на ріст рослин, культур коренів і клітин в умовах in vivo та in vitro. Разом з тим генетична трансформація з використанням грунтових фітопатогенних бактерій Agrobacterium rhizogenes здатна змінювати функціонування рослинних клітин, їх здатність до адаптації до умов вирощування та біосинтетичну активність. Мета роботи - визначення особливостей впливу зменшення вмісту азоту в поживному середовищі на ріст in vitro "бородатих" коренів Cichorium intybus L. У роботі використано лінії коренів, одержані авторами раніше шляхом генетичної трансформації за допомогою Agrobacterium rhizogenes A4. Корені культивували на агаризованому поживному середовищі Мурасиге-Скуга зі стандартним та зменшеним удвічі вмістом нітратів. Зразки характеризували за приростом маси сирої речовини, загальним вмістом флавоноїдів, антиоксидантною та відновлювальною активностями. Виявлено відмінності у швидкості росту коренів двох ліній. Одна з ліній була чутливою до такого зменшення, що виражалося у зниженні приросту маси у 3,4 разу. Ріст коренів другої лінії значуще не відрізнявся від контролю. Спостерігали зменшення загального вмісту флавоноїдів, антиоксидантної та відновлювальної активностей в обох зразках при культивуванні на середовиші зі зменшеним вмістом азоту. Такі відмінності, вірогідно, можуть бути пов'язані з особливостями генетичної трансформації ядерної ДНК з використанням агробактерій, за якої місце вбудовування перенесених генів не детерміноване, а також з особливостями функціонування "бородатих" коренів у культурі in vitro.

Останніми роками спостерігаємо тенденції до закономірностей зміни кліматичних умов, що вимагають внесення відповідних корективів у технологічні операції вирощування сільськогосподарських культур, зокрема цикорію коренеплідного. Проте дослідних даних щодо впливу підпокривних культур, післяукісних і післяжнивних посівів цикорію коренеплідного на насіннєву продуктивність в умовах Правобережного Лісостепу України недостатньо. У цьому й полягає актуальність та практичне значення відповідних досліджень. Основні методи досліджень - польовий та лабораторний. Дослідження виконувалися на дослідному полі Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції інституту кормів та сільського господарства Поділля НААНУ впродовж 2016 - 2018 рр. Результати проведених досліджень свідчать, що найвища польова схожість насіння цикорію коренеплідного була під покривними культурами, а саме під покровом озимої пшениці - 37,2 %, що на 5,0 % вище ярого ячменю і на 2,2 % вище озимого ячменю. Встановлено, що краще перезимували рослини цикорію коренеплідного на варіантах від післяукісного збирання вико-вівсяної суміші (на зелений корм) - 82,4 %, також на варіантах від післяжнивного збирання озимого ячменю на зерно - 78,0 %. Найменший показник перезимівлі рослин цикорію одержали від підсіву культури під покрив озимої пшениці лише 51,0 %, що на 18 % менше ніж під покровом ярого ячменю та на 14,9 % менше ніж під покривом озимого ячменю. Високу урожайність насіння цикорію коренеплідного одержали від підсіву під покрив ярого ячменю - 0,415 т/га. Дещо нижча урожайність виявилася на варіантах з підсівом під покрив озимої пшениці та озимого ячменю - 0,351 та 0,294 т/га, відповідно. За вирощування насіння цикорію коренеплідного безвисадковим способом у післяукісних та післяжнивних посівах також спостерігається зниження врожайності насіння на 0,065 т/га та 0,117 т/га порівняно з варіантом від підсіву під покрив ярого ячменю. Це насамперед пов'язано як з режимом зволоження, так і температурними характеристиками у травні - серпні. Найвища маса 1000 насінин була у варіанті за післяукісного вирощування - 1,39 г при врожайності насіння 0,350 т/га, тобто незважаючи на крупність насіння урожайність була невисокою. Така закономірність свідчить про зрідженість посівів через недостатнє зволоження в літній період, що в кінцевому результаті і відобразилось на урожайності насіння.

Теоретично узагальнено та наведено нове вирішення наукової проблеми з підвищення ефективності селекційного процесу цикорію коренеплідного за використання біотехнологічної ланки. Охарактеризовано умови ведення клітинної селекції на стійкість до сольового стресу та дії іонів барію. Показано можливість отримання рослин-регенерантів резистентних до абіотичних чинників, зокрема, засолення, посухи та дії важких металів. Висвітлено основні прийоми клітинної селекції, інноваційні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених. Розглянуто застосування біотехнологічних методів у селекції рослин на стійкість до дії стресових чинників, а саме цикорію коренеплідного. Досліджено морфогенну активність стійких до стресових чинників клітинних ліній цикорію коренеплідного та отримання рослин-регенерантів. Наведено характеристику створеного біотехнологічними методами рослинного матеріалу цикорію коренеплідного.

Останніми роками спостерігаємо тенденції до закономірностей зміни кліматичних умов, що вимагають внесення відповідних корективів у технологічні операції вирощування сільськогосподарських культур, зокрема цикорію коренеплідного. Проте дослідних даних щодо впливу підпокривних культур, післяукісних і післяжнивних посівів цикорію коренеплідного на насіннєву продуктивність в умовах Правобережного Лісостепу України недостатньо. У цьому й полягає актуальність та практичне значення відповідних досліджень. Основні методи досліджень - польовий та лабораторний. Дослідження виконувалися на дослідному полі Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції інституту кормів та сільського господарства Поділля НААНУ впродовж 2016 - 2018 рр. Результати проведених досліджень свідчать, що найвища польова схожість насіння цикорію коренеплідного була під покривними культурами, а саме під покровом озимої пшениці - 37,2 %, що на 5,0 % вище ярого ячменю і на 2,2 % вище озимого ячменю. Встановлено, що краще перезимували рослини цикорію коренеплідного на варіантах від післяукісного збирання вико-вівсяної суміші (на зелений корм) - 82,4 %, також на варіантах від післяжнивного збирання озимого ячменю на зерно - 78,0 %. Найменший показник перезимівлі рослин цикорію одержали від підсіву культури під покрив озимої пшениці лише 51,0 %, що на 18 % менше ніж під покровом ярого ячменю та на 14,9 % менше ніж під покривом озимого ячменю. Високу урожайність насіння цикорію коренеплідного одержали від підсіву під покрив ярого ячменю - 0,415 т/га. Дещо нижча урожайність виявилася на варіантах з підсівом під покрив озимої пшениці та озимого ячменю - 0,351 та 0,294 т/га, відповідно. За вирощування насіння цикорію коренеплідного безвисадковим способом у післяукісних та післяжнивних посівах також спостерігається зниження врожайності насіння на 0,065 т/га та 0,117 т/га порівняно з варіантом від підсіву під покрив ярого ячменю. Це насамперед пов'язано як з режимом зволоження, так і температурними характеристиками у травні - серпні. Найвища маса 1000 насінин була у варіанті за післяукісного вирощування - 1,39 г при врожайності насіння 0,350 т/га, тобто незважаючи на крупність насіння урожайність була невисокою. Така закономірність свідчить про зрідженість посівів через недостатнє зволоження в літній період, що в кінцевому результаті і відобразилось на урожайності насіння.

Висвітлено питання впровадження у виробництво нових цінних сортів цикорію салатного ендивій та ескаріол, розробки та вдосконалення елементів технології їх вирощування у Правобережному Лісостепу України. Вивчено адаптивну здатність і сортові особливості цикорію салтного ендивій та ескаріол, узагальнено ефективність основних елементів технології та віднайдено нові підходи у вирощуванні цикорію салатного ендивій та ескаріол. Передбачено використання високопродуктивних сортів, уточнено строки сівби культури, дотримано оптимальних схем розміщення рослин, застосувано вибілювання розеток листків для поліпшення якості продукції та вивчення можливостей вирощування рослин в умавах in vitro, що є актуальним для поширення та вирощування цикорію салатного у Правобережному Лісостепу України. Досліджено, що тривалість основних фаз росту і розвитку рослин цикорію салатного ендивій та ескаріол залежить від сортового складу та строку сівби. Так, період вегетації за сівби у ІІІ декаді квітня для сортів цикорію салатного ескаріол становив 61 – 63 доби, для сортів цикорію салатного ендивій – 58 – 68 діб. За сівби у ІІІ декаді травня період вегетації був у межах 59 – 61 діб для цикорію салатного ескаріол і 57 – 65 діб для сортів цикорію салатного ендивій. Встановлено, що оптимальним строком сівби цикорію салатного ендивій та екаріол є ІІІ декада квітня. За показниками врожайності відмічено певне перевищення у сортів цикорію салатного ескаріол – 34,2 т/га, порівняно з 33,4 т/га для сортів цикорію салатного ендивій. Однак за сівби в ІІІ декаді квітня урожайність цикорію салатного ескаріол була на 0,54 т/га не суттєво меншою порівняно із сортами ендивій. Найвищу врожайність відмічено в цикорію салатного ескаріол у 2015 році за сівби у ІІІ декаді квітня – 42,4 т/га. Серед сортів ендивію найбільшим цей показник був за умови 2014 року в сорту Корбі – 54,1 т/га. Найменш продуктивним за роки досліджень був сорт цикорію салатного ендивій Сігал – 28,7 т/га. Однією з важливих технологічних операцій у вирощуванні цикорію салатного ендивій та ескаріол є вибілювання рослин. Методи вибілювання та їх тривалість спричинили істотне зниження врожайності досліджуваних сортів цикорію салатного. Найбільше зниження врожайності спостерігали за використання чорного агроволокна для вибілювання – 12,7 – 33,7 т/га, тоді як за виключеня цього агрозаходу з технології (контроль) – 22,3 – 35,8 т/га. Найвищий вихід товарної продукції відмічено під час використання непрозорих ковпаків, який для цикорію салатного ескаріол сорту Салгір становив 16,4 – 19,3 т/га, для цикорію салатного ендивій сорту Корбі – 25,8 – 27,1 т/га або 70 – 76 %. Характеризуючи стрічковий спосіб сівби, відмічаємо тенденцію підвищення врожайності. Так, за схеми розміщення (20+50)×30 см приріст до контролю досягав рівня 5,9 –8,7 т/га, а за схеми (20+50)×20 см відповідно 22,3 – 23,5 т/га. Збільшення кількості рослин до 92,0 тис. шт/га за схеми розміщення (20+50)×30 см порівняно з 74,0 тис. шт/га за схеми 45×30 см (контроль) забезпечило врожайність досліджуваних сортів на рівні 33,4 – 42,7 т/га. Установлено, що метод мікроклонального розмноження in vitro є однією з перспективних ланок технології вирощування цикорію салатного ендивій та ескаріол. Найкращим середовищем для розмноження експлантів було MS-3 з концентрацією 0,5 мг/л БАП і 0,1 мг/л НОК, а для індукції ризогенезу найефективнішим виявилося живильне середовище MS-2 з концентрацією ІМК 0,5 мг/л. Дослідженнями умов адаптування вкорінених рослин-регенерантів встановлено, що ефективними методами є адаптація пробіркових рослин із використанням субстрату Eco-plus універсальний. Приживлюваність рослин-регенерантів за таких умов становила 81,8 – 88,9%.

Удосконалено технологію вирощування цикорію салатного вітлуф у Правобережному Лісостепу України. Узагальнено ефективність інноваційних елементів технології та віднайдено нові підходи у вирощуванні цикорію салатного вітлуф з використанням нових сортів і в подальшому їх вигонці, дотримання оптимальних строків сівби і викопування коренеплодів, схем розміщення рослин, що є досить актуальним для поширення, встановлення адаптивності сортів та удосконалення технології вирощування цикорію салатного вітлуф в Україні. Визначено біологічний потенціал сортів цикорію салатного вітлуф та адаптивність до умов Правобережного Лісостепу України. Створено сорт цикорію салатного вітлуф – Воєвода (№ 165422001), який показав високу урожайність товарних коренеплодів – 15,8 т/га, а це додатково 1,3 т/га з високими якісними показниками, рівень рентабельності якого становив 53,1 %, Кбе – 4,43. Розроблено елементи технології вигонки товарних качанчиків вітлуфу. Доведено, що оптимальним строком сівби салату цикорного вітлуф є початок ІІ декади травня, а строк збирання – ІІІ декада вересня, I декада жовтня. Високу урожайність отримано за сівби в І декаді травня та викопування коренеплодів в ІІІ декаді вересня та І декаді жовтня, урожайність яких становила 21,2–21,3 т/га (рівень рентабельності 60,3–50,5 %), що на 3,4–4,1 т/га вище, ніж у контролі, в тому числі стандартних коренеплодів на 3,2–3,3 т/га більше, ніж за викопування в І декаді вересня. Встановлено і апробовано оптимальні схеми розміщення та густоту рослин, визначено кращі строки сівби та збирання коренеплодів для подальшої їх вигонки. Доведено, що використання широкорядного способу сівби за схеми розміщення 45×10 см (222 тис. шт./га), дозволило отримати врожайність – 25,7 т/га і стандартної продукції 14,6 т/га, та стрічкового – (20+50)×10 см з густотою рослин 285 тис. шт./га – 26,7 т/га, і стандартних коренеплодів 15,5 т/га. Зі збільшенням густоти рослин відносний вихід нестандартних коренеплодів збільшувався на 18,6 % та 18,9 %.

Для умов нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України теоретично обгрунтовано, розроблено й удосконалено елементи технології вирощування насіння цикорію коренеплідного, які забезпечують високу насіннєву продуктивність культури з високою якістю насіння. Досліджено біологічні особливості росту та розвитку рослин і насіннєвої продуктивності залежно від погодних умов вегетаційного періоду, строків і способів садіння висадків, площі живлення та спрямованого регулювання процесу цвітіння і зав'язування насіння у зрошувальних і богарних умовах, рівня удобрення та способів формування генеративних органів. Теоретично обгрунтовано та розроблено основні елементи технології вирощування насінників і передпосівної підготовки насіннєвого матеріалу. Експериментально доведено, що якість насіння залежить від його врожайності, між цими показниками існує тісний кореляційний зв'язок. Установлено прямі середні кореляційні зв'язки між урожайністю коренеплодів і вмістом у них інуліну та між вмістом інуліну і вмістом сухої речовини. На основі проведених досліджень обгрунтовано умови зберігання маточних коренеплодів цикорію коренеплідного та вплив генотипу на хімічний їх склад упродовж зберігання. Виявлено тісні кореляційні зв'язки між урожайністю насіння цикорію коренеплідного та його лабораторною схожістю як у богарних умовах його вирощування, так і в умовах краплинного зрошення. Застосування комплексу елементів технології краплинного зрошення, оптимальних схем розміщення насінників цикорію та їх чеканки забезпечує значне підвищення врожайності насіння. З'ясовано, що якість насіння залежить від схем садіння висадків, застосування мінеральних добрив, а також від режимів краплинного зрошення. Визначено економічну ефективність запропонованих агротехнологічних заходів. Розроблено методичні рекомендації "Спосіб вирощування насіння цикорію коренеплідного в умовах краплинного зрошення". На основі результатів досліджень створено та передано до Державного сортовипробування сорт цикорію коренеплідного Софіївський 7.

На підставі сукупності узагальнених наукових результатів вирішено актуальне завдання підвищення показників якості збирання коренеплодів цикорію кореневого шляхом обґрунтування параметрів очисної системи. Вперше розроблено математичну модель, яка описує функціональну залежність інтенсифікації відокремлення домішок від коренеплодів цикорію залежно від параметрів робочих органів очисної системи та процесу переміщення вороху коренеплодів по них. Сформовано рівняння регресії, які характеризують: зміну продуктивності роботи і коефіцієнта сепарації вільних домішок завантажувального транспортера від кута нахилу та частоти обертання приводного вала транспортера; зміну продуктивності роботи комбінованого очисника від частоти обертання приводного гвинта та шнека; коефіцієнта відокремлення домішок і пошкодження коренеплодів робочими органами комбінованого очисника від частоти обертання приводного гвинта, очисних пружних елементів і шнека. Уточнено теоретичну залежність функціональної зміни продуктивності роботи завантажувального транспортера від його основних параметрів з урахуванням уточненого коефіцієнта заповнення простору робочої гілки. Набули подальшого розвитку диференційні рівняння руху та дальності польоту компонента вороху коренеплодів цикорію із завантажувального транспортера на очисну гірку. На основі проведених теоретичних та експериментальних досліджень обґрунтовано основні раціональні параметри комбінованого очисника. Зазначено, що результати досліджень використовують проєктно-конструкторські організації у процесі вдосконалення існуючих і розробки нових машин.

Висвітлено результати досліджень впливу мінерального живлення на приживлюваність коренеплодів, густоту рослин у фазу повних сходів, висоту рослин і кількість пагонів. Встановлено, що застосування комплексу агрозаходів забезпечило високу приживлюваність коренеплодів, яка варіювала від 89,4 до 93,8 %. Висока приживлюваність коренеплодів забезпечила формування оптимальної густоти насінників, яка наближена до планової. З'ясовано, що приріст висоти рослин цикорію коренеплідного залежав як від мінеральних добрив, схем їх садіння, так і від краплинного зрошення. Встановлено, що застосування добрив, і особливо спільно азотних і калійних N45 K70, забезпечило найбільший приріст висоти рослин та формування пагонів першого і другого порядку як у контролі - без поливу, так і в умовах краплинного зрошення.

Полиплоидия сыграла значительную роль в эволюционной истории растений как ценный инструмент получения полезных признаков. Приведено сравнение культурального ответа in vitro полиплоидов с диплоидами. Листовые экспланты жплоидных, автотетраплоидных и миксоплоидных лалений Cichorium intybus L. культивировали на одних и тех же средах в одинаковых условиях. Уровень плоидности индуцированных каллусов и регенерантов определяли с помощью жидкостной цитометрии. Способность листовых эксплантов к каллусообразованию на среде для индукции каллуса не зависела уровня плоидности исходных растений. По данным жидкостной цитометрии в каллусных культурах дилоидного и тетраплоидного происхождения наблюдалось увеличение уровней плоидности (4x и 8x соответственно). Значительные отличия в уровнях плоидности обнаружены у миксоплоидных растений и их каллусов, при этом в каллусной ткани доминировали диплоидные клетки. Показано, что полиплоидия приводила к потере органогенного потенциала, так как тетраплоидные каллусы не были способны к регенерации, а в каллусах диплоидного происхождения успешно происходила регенерация растений.

Індекс рубрикатора НБУВ: П215.8-27

Рубрики:

Цикорій

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.143.1*44 + П215.8-319.86

Рубрики:

Цикорій

Шифр НБУВ: РА402616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П215.8

Рубрики:

Цикорій

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито проблему підвищення ефективності сушіння коренів цикорію шляхом встановлення раціональних конструкційно-технологічних параметрів і режимів роботи сушарки барабанного типу з дією на матеріал енергії ІЧ-випромінювання. Аналітично обгрунтовано раціональні конструкційно-технологічні параметри сушарки барабанного типу, призначеної для сушіння сипких матеріалів рослинного походження. Експериментально підтверджено вплив конструкційних параметрів сушарки на технологічні параметри процесу сушіння та вплив технологічних параметрів роботи сушарки на продуктивність процесу і якісні показники об’єкта сушіння за умови зведення до мінімуму питомих енерговитрат за випареною вологою. Проведено виробничо-господарські випробування пропонованої сушарки та розраховано економічний ефект від її використання.

Індекс рубрикатора НБУВ: П215.8-272.53 + П241.4-272.53

Рубрики:

Цикорій

Листяні овочеві

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П215.8-468.5

Рубрики:

Цикорій

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.22*440.4 + П215.8

Рубрики:

Asterales

Цикорій

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.22*440.4 + П215.8

Рубрики:

Asterales

Цикорій

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П215.8

Шифр НБУВ: Ж69583/Сер.А Пошук видання у каталогах НБУВ