Індекс рубрикатора НБУВ: П222.32-4(4УКР3),022

Рубрики:

Кормовий буряк

Шифр НБУВ: ДС42020 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П222.32-4(4УКР3),022

Рубрики:

Кормовий буряк

Шифр НБУВ: ДС42020 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П222.32-4(4УКР3),022

Рубрики:

Кормовий буряк

Шифр НБУВ: ДС42020 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П222.32-4(4УКР3),022

Рубрики:

Кормовий буряк

Шифр НБУВ: ДС42020 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П222.32-4(4Укр),025

Рубрики:

Кормовий буряк

Шифр НБУВ: Ж70237 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що в умовах відсутності в сівозміні на торфових грунтах кращого попередника кормових буряків, яким є картопля, можна завдяки агротехнічним заходам (скорочення строку вирощування багаторічних трав останнього року користування до двох укосів й уведення проміжних культур після них) значно поліпшити гірший, але превалюючий нині у структурі сівозмін та торфових грунтах Лісостепу України попередник - пласт бататорічних злакових трав.

  Скачати повний текст

В дисертаційній роботі вивчені строки посіву та густоти насадження маточників кормових буряків сортів Екендорфський жовтий та Центаур, строки садіння та фракційний склад маточних коренеплодів, строки збирання насінників і їх вплив на врожайні та посівні якості насіння, що дало змогу оптимізувати систему агротехнічних і насінницьких прийомів для зони Лісостепу України, при якій забезпечується рівень урожайності насіння 2,0 - 2,9 т/га з високими посівними якостями. Обгрунтована можливість внесення мінеральних добрив під передпосадкову культивацію під насінники однонасінного сорту Тімірязєвка 87.

У статті викладено історію селекції і насінництва кормового буряка в Україні. Описано основні методи створення вітчизняних сортів. Наведено особливості промислової технології виробництва насіння одно- і багатонасінних сортів культури, що забезпечує одержання 1,5-2,5 т/га високоякісного насіння при зниженні затрат праці у 1,3-2,5 раза порівняно з існуючими.

Проведено біоенергетичну оцінку технології створення, догляду та використання різночасно достигаючих травостоїв у схемах зеленого і сировинного конвейєрів, розраховано структуру затрат енергії при їх вирощуванні.

Встановлено залежність між глибиною оранки й урожайністю бульб топінамбуру: y = 0,44x + 18,75, яка свідчить, що збільшення глибини оранки на 1 см забезпечує зростання урожайності бульб на 0,44 т/га. Оптимальною глибиною оранки чорноземів глибоких південно-західного Лісостепу України під силосний топінамбур є 25-27 см. Під топінамбур, який вирощується для отримання бульб, необхідно проводити глибоку оранку на 30-32 см у комплексі з грунтопоглибленням до 38-40 см.

Проведено дослідження щодо вивчення впливу органічного та органо-мінерального фону добрив на урожай, кормову цінність і екологічну чистоту кормових буряків за умов кормової сівозміни Полісся України.

Дисертацію присвячено побудові динамічної моделі формування продуктивності та якості врожаю топінамбуру. Досліджено вплив факторів навколишнього середовища на продуктивність та якість врожаю топінамбуру. На підставі багаторічних експериментальних даних побудована модель формування продуктивності топінамбуру "Клімат - врожай (топінамбур)", яка враховує особливості вегетативного та репродуктивного розвитку рослин і реалізується на основі багаторічних, кліматичних та агрометеорологічних показників. Динамічна модель формування продуктивності топінамбуру використана для встановлення просторового розподілення агроекологічних категорій та оцінок врожайності топінамбуру по областях України, а також для оцінки агрокліматичних ресурсів України стосовно вирощування цієї культури.

Висвітлено народногосподарське значення амаранту, історію культури, ботанічну характеристику, систематику, генетику. Визначено біологічні та фізіологічні особливості рослини, розглянуто хвороби і шкідники. Сформульовано наукові основи вирощування амаранту за умов Лівобережного Лісостепу України. Подано характеристику листостеблової маси і зерна амаранту, хімічний склад, а також охарактеризовано поживні властивості та перспективи їх використання. Доведено ефективність селекційної роботи з амарантом.

Наведено результати досліджень щодо удосконалення елементів енергозберігаючої системи кормовиробництва за рахунок застосування оптимально мінімальних доз азотних добрив та підбору сумішок однорічних культур відповідно до строків використання і ланок зеленого конвеєра. Проведено порівняння продуктивності сумішок та розглянуто особливості росту та розвитку їх компонентів у ланках зеленого конвеєра за різних доз азотних добрив. Вивчено вплив факторів досліду на біохімічний склад та поживність кормів із сумісних посівів. Зроблено енергетичну та економічну оцінку вирощування сумішок однорічних культур. Запропоновано увести до ланки зеленого конвеєра сумішки за участю капустових культур, зокрема, кукурудзи з редькою олійною та редьки олійної з вівсом. Це забезпечить збір у весняних посівах відповідно - 79 та 49 ц/га, у ранніх післяукісних - 45 та 86 ц/га, у пізніх - 28 та 48 ц/га кормових одиниць.

Виявлено особливості створення екологічно-безпечної ресурсоощадної системи землеробства на осушуваних органогенних грунтах Полісся. Розроблено лучно-кормові сівозміни з коротким польовим періодом, які забезпечують високопродуктивне використання даних земель з одночасним збалансованим процесом мінералізації органічної речовини та відтворенням високої родючості торфовищ. Науково обгрунтовано заходи ефективного використання багаторічної дернини трав під посіви просапних культур.

Відібрано резистентні до бактеріозу буряку калусні лінії кормового буряку та отримано від них рослини-регенеранти. Досліджено цитогенетичні особливості калусних культур в процесі тривалого культивування на селективному середовищі. Цитологічний аналіз регенерантів, отриманих із резистентних калусних ліній, виявив рослини різного рівня плоїдності.

Підбито підсумки більш як сімдесятирічної селекції кормового буряка на Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції ім.М.І.Вавилова, де за вказаний період створено 9 його сортів та гибридів; наведено характеристику чотирьох з них (Переможця, Полтавського білого, Полтавський напівцукрового, Полтавського 71), які займають значні посівні площі.

Кормові буряки найбільш доцільно висівати в другій декаді серпня. Посів їх в ранні або більш пізні строки призводить до зниження врожаю насіння.

Висвітлено результати досліджень, проведених 1993 - 1996 рр. в УкрЦВТ, щодо впливу густоти насаджень на продуктивність і якість збирання кормових буряків.