Розроблено способи зменшення ураження рослин насіннєвої картоплі та часнику озимого вірусами. Досліджено вплив регуляторів росту різного походження та принципу дії на реалізацію продуктивного та насіннєвого потенціалу картоплі. Установлено вплив прогрівання та озонування садивного матеріалу часнику озимого на поліпшення адаптивних властивостей рослин та зростання урожайності. В умовах східнбго Лісостепу України доведено залежність двоврожайній культури насіннєвої картоплі від сортових особливостей та фізіолого-біохімічного стану рослин. Розроблено способи вирощування насіннєвої картоплі за краплинного зрошення та мульчування посівів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.57-4 + П241.57-374

Рубрики:

Часник

Шифр НБУВ: ВА868450 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено морфо-біологічні особливості та екологічні умови для капусти білоголової, елементи технології вирощування за краплинного зрошення, локального удобрення, оптимальної густоти рослин, мульчування ґрунту, застосування препарату «Байкал ЕМ-1У» тощо, їх вплив на якість свіжої та переробленої продукції та її лежкість. Наведено економічну, енергетичну та біоенергетичну ефективність виробництва головок капусти. Надано практичні рекомендації щодо раціонального застосування комплексу технологічних прийомів вирощування капусти. Проаналізовано вплив способів зрошення та внесення добрив на ріст та розвиток рослин. Зазначено, що урожайність та якість головок капусти залежить від способів зрошення, внесення добрив та водоспоживання рослин капусти. Охарактеризовано економічну ефективність та наведено біоенергетичну оцінку елементів технології вирощування капусти.

Актуальним є дослідження біоцидної дії метаболітів стрептоміцетів-антагоністів до збудника бактеріального раку помідорів та на плодовитість рослини-хазяїна. Мета роботи - визначити дію метаболітів штамів Streptomyces globisporus 3-1 та Streptomyces cyanogenus S136 проти фітопатогенну Clavibacter michiganensis 102 in vitro та на схожість насіння, ріст та урожайність помідорів in vivo. Застосовано мікробіологічні методи в лабораторних умовах та описово-порівняльний аналіз росту та розвитку помідорів в умовах теплиці. Метаболіти S. globisporus 3-1 та S. cyanogenus S136 пригнічувати ріст фітопатогену C. michiganensis 102 з зонами 45 та 35мм in vitro, відповідно. Передпосівна обробка метаболітами продуцентів S. globisporus 3-1 та S. cyanogenus S136 насіння помідорів сорту Ляна знижувала схожість на 27 % для обох, призводила до дефектів форм листя та стерильності рослин, відповідно. Обробка інфікованого насіння метаболітами обох штамів стрептоміцетів не покращували схожість, ріст та урожайність в порівнянні з розвитком рослин з інфікованого насіння, хоча вони візуально не мали дефектності та стерильності та ознак бактеріального раку помідорів в умовах теплиці. Висновок: встановлено, що метаболіти штамів S. globisporus 3-1 та S. cyanogenus S136 мають біоцидну дію до фітопатогену C. michiganensis 102 invitro та на помідори сорту Ляна в умовах теплиці.

Розглянуто параметри агроекологічної стійкості та продуктивності сортів основних видів зернобобових культур, що включені до Державного реєстру сортів рослин України станом на 2021 рік. Приведено біолого-господарські характеристики найпоширеніших сортів зернобобових культур, зокрема гороху, люпину, нуту, сочевиці, чини, квасолі та кормових бобів. У рамках проведення науково-дослідних робіт Вінницького національного аграрного університету та Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України досліджено розробку методів удосконалення технології вирощування зернобобових культур з використанням біодобрив, бактеріальних препаратів, позакореневих підживлень та фізіологічно-активних речовин. Дослідження спрямовано на вирішення актуальних завдань вибору оптимальних сортів зернобобових культур в умовах змін клімату, які характеризуються не лише високою урожайністю, але й стійкістю до посухи, хвороб та шкідників. Окреслено проблематику ефективного аграрного виробництва.

Регуляції росту та розвитку рослин за допомогою фізіологічно активних речовин є однією з найактуальніших у сучасній біології. Широке застосування регуляторів росту рослин (РРР) є важливим чинником ефективності технології обробітку сільськогосподарських культур. Значним досягненням є розкриття ролі біологічно активних сполук у регуляції найважливіших функцій життєдіяльності рослинного організму, у підвищенні стійкості до несприятливих факторів зовнішнього середовища (високих та низьких температур, посусі, засоленню грунту, хвороб та ін.), збільшенні врожайності та якості сільськогосподарської продукції. Стимулятори росту рослин - біологічно активні речовини природного походження, що дають змогу посилити інтенсивність обмінних, ростових процесів у рослинах, підвищити продуктивність посівів сільськогосподарських культур. Ряд вчених доводить практичне використання базидієвих грибів у сільському господарстві, а саме в створенні біокомпозицій і препаратів на їх основі для стимуляції росту і розвитку сільськогосподарських рослин, а також захисту від хвороб і шкідників. У зв'язку з цим дослідження в галузі біологічно активних речовин, що використовуються при виробництві томатів, є необхідним етапом на шляху створення нових елементів технології його вирощування - одного з реальних перспектив реалізації біологічних ресурсів та продуктивного потенціалу цієї культури. Мета роботи - дослідити вплив біокомпозиції "Біоекофунге-1" на ріст і розвиток рослин томата. Біокомпозиція створена на основі базидієвих грибів печериці двоспорової (Agaricus bisporus (J. Lange)), гливи звичайної (Pleurotus ostreatus Kumm.) й рослинних компонентів, а саме ліофілізованих суцвіть, молодих листків та стебел хмелю звичайного (Humulus lupulus L.) для стимуляції продуктивності та захисту від хвороб сільськогосподарських рослин. Для проведення досліду обрано насіння трьох сортів томатів: Гібрид Тарасенко 6, Лагідний і Придніпровський Рожевий. Проведено лабораторні випробування щодо підбору концентрацій біокомпозиції та визначення їх впливу на ростові процеси томатів. Доведено, що біокомпозиція "Біоекофунге-1" зумовлює підвищення продуктивності посадкового матеріалу, стимулює ріст і розвиток як кореневої системи, так і надземних органів сіянців томата. Визначено оптимальну її концентрацію (0,1 %) для впливу на ростові процеси проростків сортів томата. Застосування біокомпозиції "Біоекофунге-1" у вказаній концентрації забезпечує збільшення довжини надземної частини проростків томата всіх трьох сортів. Біокомпозиція сприяє інтенсифікації обміну речовин у рослинах, підсилює азотний, фосфорний, калійний і вуглеводний обміни, процес фотосинтезу. В результаті прискорюється розвиток потужної кореневої системи, підсилюється ріст надземної маси.

Розглянуто наукові підходи до оптимізації елементів технології вирощування, зберігання та переробки плодів гарбуза. Висвітлено походження, харчове значення, класифікацію, ботанічну характеристику і біологічні особливості видів гарбуза великоплідного (С. maxima) та мускатного (С moschata). Наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо вдосконалення елементів технології вирощування гарбуза великоплідного та мускатного в умовах Правобережного Лісостепу України, яка включає в себе підбір скоростиглих високопродуктивних сортів, ефективних регуляторів росту і схем розміщення рослин з метою підвищення врожайності, поліпшення якості плодів при їх зберіганні та переробці. Уточнено етапи органогенезу культури, проведено оцінювання загальної адаптивної здатності (ЗАЗ) та специфічної адаптивної здатності (САЗ), розраховано показники екологічної стабільності і пластичності сортів гарбуза великоплідного та мускатного. Встановлено сорти гарбуза, які мають найбільшу селекційну цінність за врожайністю Розраховано економічну ефективність і проведено біоенергетичне оцінювання вирощування гарбуза залежно від виду, сорту, застосування регуляторів росту та схеми розміщення рослин.

Розкрито біологічні і екологічні умови вирощування моркви, петрушки, селери і пастернаку, їх харчова цінність і лікувальні властивості, дано відомості про походження і господарське значення цих овочевих рослин. Описано кращі районовані і перспективні сорти і гібриди, придатні для вирощування в Україні. Основну увагу приділено технології вирощування моркви, петрушки, селери і пастернаку: обробітку грунту, внесенню добрив, підготовці насіння до сівби, догляд за посівами, збиранню врожаю і післязбиральної доробки продукції. Також висвітлено способи і режими зберігання зелені і коренеплодів, аспекти їх переробки та особливості насінництва. Окреслено народногосподарське значення і біологічні особливості коренеплодів, походження та розповсюдження, морфобіологічні особливості, технологію вирощування, місце в сівозміні, обробіток ґрунту і удобрення. Розглянуто питання догляду за рослинами, зберігання, особливості вирощування моркви на пучкову продукцію тощо.

Висвітлено морфобіологічні особливості й екологічні умови для вирощування буряка столового та моркви. Охарактеризовано елементи технології вирощування маточників і насінників. Розкрито питання економічної, енергетичної та біоенергетичної ефективності виробництва насіння. Надано практичні рекомендації щодо раціонального застосування комплексу технологічних прийомів вирощування насіння, яке відповідає діючим ДСТУ. Подано інформацію застосування краплинного зрошення і добрив при вирощуванні маточників буряка столового, продуктивність насіннєвих рослин залежно від технологічних прийомів вирощування, мінливість архітектоніки насіннєвого куща, біологічні особливості росту й органогенез рослин моркви першого та другого року життя.

Досліджено й обґрунтовано ефективність вирощування селери з урахуванням умов зони Правобережного Лісостепу України. Встановлено агробіологічну, економічну та біоенергетичну оцінку сортів, рівень рентабельності та коефіцієнт біоенергетичної ефективності. Доведено, що рослини селери під час вирощування в умовах in vitro мають більшу висоту та краще розвинені за використання живильного середовища Murasige - Scuga з додаванням до нього 6-бензиламінопурину.

Досліджено вплив озонування та заморожування до температури рідкого азоту, поєднаної дії двох чинників на показники посівної якості та врожайність насіння буряка столового сорту Дій. Визначали оптимальну вологість, дозу озону в озоново-повітряній суміші та термін експозиції, які б не знижували показники схожості. Озонування, заморожування та їх сумісна дія не впливала на показники проростання насіння в лабораторних умовах та біометричні і у польових дослідженнях. Встановлено, що заморожування насіння до температури рідкого азоту значуще підвищувало його врожайність. Біохімічний аналіз коренеплодів показав, що усі методи передпосівної обробки призводили до зменшення вмісту загальних цукрів та бетаніну. Кількість сухої речовини після заморожування та озонування зменшувалася, а після поєднаного впливу - збільшувалася. Озонування та подальше заморожування призводили до зниження вмісту аскорбінової кислоти. Значуще зменшення досліджених показників не досягало мінімальних значень, характерних для цієї культури. Заморожування та поєднаний вплив вивчених факторів на насіння підвищували вміст нітратів у коренеплодах, який не перевищував максимально допустиму норму.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.353 + П241.66-4

Рубрики:

Зміна складу органічних речовин під впливом агроприйомів

Перці

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено рекомендації, в яких наведено систему заходів захисту посівів буряку столового від шкідників, хвороб та бур'янів, яка включає організаційно- господарські, агротехнічні, біологічні та хімічні заходи, умови зберігання та перспективні сорти селекції інституту. Призначено для фахівців сільськогосподарських підприємств, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів.

Викладено основи дослідної справи й особливості проведення дослідів у грибівництві. Описано загальні вимоги щодо організації досліджень за інтенсивних методів культивування грибів, методи дослідження елементів технології грибівництва, особливості проведення дослідження з чистою культурою та методи виготовлення і дослідження посівного матеріалу. Описано методи підготовки, аналізу та інтерпретації одержаних наукових даних у грибівництві, порядок ведення документації та звітності.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.6-31 + П241.7-31

Рубрики:

Пасльонові овочеві

Гарбузові (баштанні)

Шифр НБУВ: ВА867205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.61-27

Рубрики:

Томати

Шифр НБУВ: Ж100860 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості ростових процесів формування листкового апарату, його мезоструктуру, фотосинтез, дихання, транспірацію, а також продуктивність рослин перцю солодкого під впливом синтетичних аналогів гормонів-стимуляторів і ретардантів, що відрізняються за механізмом дії. Показано, що обробка стимуляторами росту збільшувала, а інгібіторами гібереліну зменшувала лінійні розміри рослин перцю солодкого сорту Антей. Встановлено, що 6-бензиламінопурин (6-БАП), гіберелова кислота (ГК3) та тебуконазол (EW-250) підвищували кількість листків на рослині, тоді як за обробки есфоном (2-ХЕФК) та хлормекватхлоридом (ССС-750) показник був меншим за контрольний, а за дії 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК) практично не змінювався. Усі стимулятори росту та ретарданти EW-250 і ССС-750 збільшували масу сирої речовини листків, стебел і коренів, а також масу сухої речовини цілої рослини, тоді як обробка 2-ХЕФК зменшувала їх. Усі регулятори росту (крім 2-ХЕФК) підвищували середню площу листка та загальну площу листків на рослині у фазу формування плодів. Інгібітори гібереліну та 6-БАП достовірно збільшували вміст суми хлорофілів у листках перцю. За дії ГК3 показник знижувався, а обробка 1-НОК його достовірно не змінювала. 2-ХЕФК, EW-250, ССС-750 та 6-БАП потовщували хлоренхіму листків перцю. За дії усіх регуляторів росту, окрім 1-НОК, зростав об'єм клітин стовпчастої паренхіми, а під впливом ГК3, 6-БАП та EW-250 також збільшувалися розміри клітин губчастої паренхіми. Стимулятори росту 1-НОК і ГК3 та ретарданти EW-250 і ССС-750 достовірно зменшували кількість клітин продихів, а за обробки 6-БАП та 2-ХЕФК спостерігалася тенденція до їх зменшення. Інтенсивності фотосинтезу, фото- і темнового дихання демонстрували стійку тенденцію до підвищення за дії регуляторів росту (крім ГК3), а транспірації, навпаки - до зменшення. В цілому обробка регуляторами росту (крім 2-ХЕФК) інтенсифікувала цвітіння рослин і підвищувала їх господарську продуктивність. Найефективнішим для підвищення продуктивності культури виявилось застосування 6-БАП та EW-250.

Досліджено й обґрунтовано, для умов зони Правобережного Лісостепу України, ефективність вирощування селери коренеплідної. Встановлено агробіологічну, економічну та біоенергетичну оцінку сортів, рівень рентабельності та коефіцієнт біоенергетичної ефективності. Доведено, що рослини селери коренеплідної під час вирощування в культуральному посуді в in vitro мають більшу висоту та є краще розвиненими за використання живильного середовища Murasige-Scuga з додаванням до нього 6-бензиламінопурину.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.61-462

Рубрики:

Томати

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.75-272.53

Рубрики:

Гарбуз

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ