Наведено характеристику лісового фонду підприємства. Здійснено аналіз стану об’єктів постійної лісонасінної бази. Проаналізовано результати інвентаризації перспективних з селекційного погляду деревостанів лісотвірних деревних видів. Розроблено проект облаштування об’єктів лісонасінної бази, зокрема лісових генетичних резерватів, плюсових насаджень, постійних лісонасінних ділянок, лісонасінних плантацій. Обгрунтовано необхідність вилучення зі складу ПЛНБ лісонасінних об’єктів, які втратили біотичну стійкість і репродуктивну здатність, а також виділення нових об’єктів постійної лісонасінної бази. Охарактеризовано лісовий фонд та здійснено аналіз стану об’єктів постійної лісонасінної бази. Здійснено селекційну інвентаризація насаджень лісотвірних деревних видів та обгрунтування заходів щодо функціонування об’єктів постійної лісонасінної бази. Розглянуто проект облаштування об’єктів постійної лісонасінної бази підприємства.

Наведено результати дослідження можливостей використання безпілотних літальних апаратів для потреб інвентаризації та таксації лісових насаджень. Розглянуто сучасний стан інвентаризації лісових насаджень з використанням дистанційних методів. Висвітлено досвід проведення їх моніторингу, новітні тенденції отримання інформації про стан лісонасаджень. Проаналізовано теоретичні і практичні можливості використання безпілотних літальних апаратів для вирішення завдань з інвентаризації лісів.

Для України і багатьох країн Європи актуальним є розв'язання проблеми катастрофічного всихання і загибелі соснових лісів, яке спостерігається останніми роками як наслідок зараження дерев стовбуровими шкідниками, короїдами (Ips асuminatus, Ips sexdentatus). Для розв'язання цієї проблеми використовуються результати досліджень різного рівня, зокрема дистанційне зондування з космічних апаратів. Традиційні методи контролю за космічними знімками надають змогу описати інтенсивність зараження єдиним способом і визначенням площі кластерів зараження за умови високої просторової розрізненності дистанційних даних. Результат вимірювання площ кластерів суттєво залежить від масштабу зйомки, через те що поле заражень є негладким. Висока вартість одержання детальних даних суттєво стримує застосування інформаційних космічних технологій для контролю поширення зараження. У випадку масштабно-інваріантного розподілу площ кластерів заражень застосування статистичні методи і методи перколяційної теорії може надати суттєво більше інформації про характер зараження. Впроваджувані масштабно-інваріантні індикатори надають змогу визначати інтенсивність зараження за космічними знімками середньої просторової розрізненності, що значною мірою сприяє підвищенню економічної ефективності застосування інформаційної космічної технології дистанційного зондування. Розглянуто методи контролю й аналізу зараження лісу, що базуються на фізико-математичній теорії перколяції, в межах якої розглядається поширення флюїду (шкідників) в неоднорідних середовищах. Запропоновані методи обробки та інтерпретації космічної інформації надають змогу зробити низку важливих висновків і на їх основі одержати обгірунтовані рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності боротьби з шкідниками лісу. Цей підхід проілюстровано експериментами з реальними космічними зображеннями і результатами валідації перколяційної моделі поширення заражень лісу.

Висвітлено зростання площ патологічного всихання хвойних насаджень і масового ушкодження деревостанів шкідниками й хворобами лісу в багатьох країнах світу та в Україні упродовж двох останніх десятиріч. В умовах малолісної України проблеми погіршення стану лісів, зниження їх продуктивності і стійкості до несприятливих чинників середовища стали першочерговими у зв'язку з необхідністю переходу лісового господарства на сталий розвиток. Упродовж останніх років у лісах Українського Полісся спостерігається активізація лісопатологічних процесів, які носять хронічний характер та призводять до всихання соснових насаджень. Встановлено, зокрема за даними дистанційного зондування, що у багатьох випадках значне всихання деревостанів відбувається швидкими темпами, часто впродовж одного вегетаційного періоду, причому у середньовікових, пристигаючих, стиглих і перестійних насадженнях природного походження, у сприятливих для зростання сосни звичайної лісорослинних умовах. Наголошено, що вже у 2003 р. у лісах підприємств Державного комітету лісового господарства України суцільні санітарні рубки у всихаючих насадженнях проводились на площі понад 11,5 тис. га, а вибіркові - на площі майже 140 тис. га. Наразі площа лісів, які потребують негайних заходів боротьби з хворобами та шкідниками перевищила 370 тис. га (понад 6 % земель вкритих лісом). Акцентовано увагу на тому, що ефективний захист лісів від шкідників і хвороб можливий за умов оперативного виявлення і моніторингу вогнищ розмноження шкідників та інфекцій. Запропоновано впровадження супутникового моніторингу лісових екосистем. Обгрунтовано, що у сучасних умовах для оцінки патологічних процесів у лісах прогресивним і економічно виправданим методом є дистанційне зондування (ДЗ) з космічних апаратів.

Наведено результати розроблення математичної моделі для зонування за категоріями санітарного стану деревних насаджень відповідно до результатів моніторингу датчиків для дистанційного вимірювання якісних характеристик грунту. Основне призначення цієї системи полягає в одержанні карти зонування, а також для отримання діаграми відсоткового розподілу дерев за категоріями санітарного стану в межах досліджуваної ділянки. Розроблена математична модель входить до складу забезпечення системи моніторингу, що дозволяє проводити безконтактне (дистанційне) опитування датчиків, які розташовуються в безпосередній близькості від кореневої системи вибіркових дерев з масиву деревних насаджень. Отримані результати (температури навколишнього середовища, кислотності та солоності грунту) внаслідок математичного оброблення, дозволяють розраховувати розподіл деревних насаджень за категоріями санітарного стану. Математичне забезпечення також дозволяє спрогнозувати динаміку розповсюдження площ усихання деревних насаджень з часом. Це надає можливість особам, відповідальним за деревні насадження, приймати превентивні заходи із запобігання усихання. Проведене математичне моделювання за результатами моніторингу датчиків для дистанційного вимірювання якісних характеристик грунту дозволило провести оперативне та високоточне зонування деревних насаджень за категоріями їх санітарного стану, а також одержати діаграми процентного розподілу дерев за цими категоріями. Порівняння результатів, отриманих у процесі математичного моделювання, з результатами, отриманими візуальним методом, дозволило встановити високу точність та швидкодію розробленого в роботі математичного методу для отримання зон розподілу дерев за санітарним станом.

Мета роботи - моніторинг стану хвойних лісів Тухлянського лісництва Прикарпатського регіону на підставі космічних зображень середнього та високого розрізнення з використанням знімків, отриманих із безпілотного літального апарата (БПЛА). Для моніторингу стану лісів Тухлянського лісництва застосовано методику, що базується на використанні різних за спектральними характеристиками та розрізненістю космічних зображень, знімків, отриманих з БПЛА і, відповідно, їх опрацювання різними методами. Здійснено спектрофотометричні вимірювання здорової та пошкодженої хвойної рослинності для обгрунтування методів подальшого опрацювання зображень, розробки ефективних підходів до ідентифікації ділянок із засиханням хвойних дерев. Аналіз отриманих спектральних кривих надає змогу вибирати відповідні діапазони електромагнітного спектра для ідентифікації пошкодженої та сухої рослинності. Дослідження базується на використанні космічних знімків високого та середнього розрізнення, отриманих із супутників GeoEye-1 та Sentinel-2 на територію Тухлянського лісництва. Для отримання звіркової інформації та аналізу результатів використано знімання з БПЛА. Дослідження проводились на території Тухлянського лісництва Сколівського району Львівської області. Для проведення польових досліджень здійснено 3 експедиції. Під час останньої експедиції проведено знімання з БПЛА двох тестових ділянок. З метою ефективного використання спектральних ділянок відбиття відібрано зразки різного типу хвойної рослинності для проведення спектрофотометричних вимірювань. Аналіз отриманих спектральних кривих використано для вибору вегетаційних індексів, що надають можливість ідентифікувати пошкоджену та здорову рослинність. Для покращання інтерпретаційних можливостей індексних зображень створено синтезоване зображення за трьома вегетаційними індексами. Для визначення площ ділянок із пошкодженою хвойною рослинністю виконано контрольовану класифікацію за методом максимальної вірогідності. Проведено аналіз отриманих результатів. Наукова новизна полягає в опрацюванні методики виявлення пошкодженої та здорової хвойної рослинності на території Прикарпатського регіону. Теоретичною основою слугують спектрометричні дослідження здорової та пошкодженої рослинності, що надає можливість обгрунтувати вибір спектральних ділянок для максимально ефективного розділення різних типів хвойної рослинності та вибір вегетаційних індексів для їх ідентифікації. Опрацьована методика використання даних дистанційного зондування для ідентифікації пошкодженої та здорової рослинності надоає можливість виявляти не лише сухостій і здорову рослинність, а й пошкоджену рослинність. Це сприятиме своєчасному вирубуванню пошкоджених дерев, що надасть можливість не лише зберегти здоровий ліс від подальшого розповсюдження шкідників, а й отримати деревину, яку ще можна використати в деревообробній галузі.

Індекс рубрикатора НБУВ: П361.2

Рубрики:

Лісові знімальні роботи. Лісове картування

Шифр НБУВ: Ж29144 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано можливість використання космічних знімків Landsat у процесі підготовки вихідних даних для оновлення картографічного матеріалу окремого лісництва. Розглянуто перспективи інтенсифікації використання даних дистанційного зондування Землі для потреб прийняття управлінських рішень у галузі лісового господарства у зв'язку із затвердженням "Стратегії реформування лісового господарства України на період до 2022 року". Проаналізовано досвід використання космічних знімків Landsat для вирішення практичних завдань у галузі моніторингу природного середовища, ведення природозахисної роботи, керування заходами, спрямованими на відновлення та нормалізацію відсотку лісового покриву у різних країнах світу, серед яких Фінляндія, Сполучені Штати Америки, Канада та Індія. З'ясовано переваги та недоліки застосування вказаного методу отримання картографічної інформації, зазначено особливості обробки вказаних знімків за найхарактернішими ознаками шуканого об'єкта. Проведено практичний експеримент, результатом якого є підготовка вихідних даних для окремого лісництва, що знаходиться в межах Харківської області. На основі цього експерименту надано аналіз успішності застосування методу.

Розглянуто проблему здійснення геодезичного знімання для потреб картографування лісів з використанням супутникових технологій у несприятливих умовах листяного лісу; проведено польове дослідження впливу середовища на якість одержаних даних; досліджено технічний спосіб покращання якості приймання сигналу в режимі реального часу.

Розглянуто та реалізовано методику двоетапної класифікації лісів Прикарпатського регіону з використанням космічного знімка, одержаного в літній період із супутника QuickBird-2. Методика полягає у використанні лісових масок для класифікації за алгоритмом максимальної вірогідності. Точність визначення площ становить 1 - 8 %. Оцінку точності визначення площ здійснено на підставі завіркової інформації.

Наведено результати обробки та аналізу багатоспектральних супутникових знімків середнього і високого просторового розрізнення з метою оцінки динаміки і наслідків вирубок тропічних лісів Амазонки на території Бразилії. В ході досліджень виявлено суттєві пошкодження лісу внаслідок систематичних багаторічних вирубок на обраній території моніторингу.

Рассмотрены вопросы выбора типа пространственно-временной модели данных для адекватного описания предметной области, приведен перечень основных требований к формированию картматериалов, описаны функциональные особенности системы планово-картографического сопровождения лесоустройства.

Визначено можливості використання аерокосмічної інформації для розв'язання лісогосподарських завдань. Опрацьовано методику наближеного методу визначення функції передавання модуляції. Обгрунтовано кількість вимірів для визначення передавальних характеристик знімальних систем. Вперше на підставі опрацьованої методики проведено аналіз передавальних можливостей різних аерокамер і космічних знімальних камер. На підставі аналізу математичних моделей класифікації лісів опрацьовано методику гібридної класифікації та посткласифікаційної обробки зображень. Вдосконалено методику моніторингу різночасових вирубок лісів з використанням космічних зображень високого розрізнення.

На підставі опрацювання матеріалів Мелітопольського лісового господарства та особистих польових досліджень вперше зроблено аналіз ландшафтної структури Радивонівського лісового масиву, використовуючи комплексний географічний підхід. Дослідження доводять, що якість лісових насаджень залежить від засоленості, механічного складу, ступеня зволоженості грунтів та типу місцевості. В результаті ландшафтно-топологічного аналізу цієї натурної ділянки виділено заплавний, схиловий. плакорний та вододільний типи місцевостей, кожному з яких відповідають належні їм типи лісокультурних урочищ. Проведені дослідження дали змогу скласти ландшафтну карту Радивонівського лісового масиву та показати висотну диференціацію лісокультур. На початку XXI століття майже усі лісокультури не відповідають своїм місцезростанням і представлені як листяними породами: дубом, ясенем, акацією, в'язом, гледичією, каркасом, дикими плодовими, так і хвойними: сосною, ялівцем. Польові дослідження й консультації з лісівниками доводять, що лісові масиви потребують своєрідних підходів до їх формування та раціонального використання, основними з яких є: поліпшення структури лісового масиву, відновлення підліску й створення узлісь, збільшення площі лісокультурного ландшафту.

Наведено основні результати спільної роботи Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України та Інституту космічних досліджень НАН України і Державного космічного агентства України, що виконувалася протягом 2014 р. в межах цільової комплексної програми НАН України з наукових космічних досліджень на 2012 - 2016 рр. Наведено розроблені методи та моделі дистанційного оцінювання біофізичних параметрів лісових рослинних угруповань та агрофітоценозів у межах різних ландшафтно-кліматичних зон території України.

Рассмотрена актуальная проблема автоматизированного выделения деревьев в лесном массиве по данным дистанционного зондирования. Обоснованы методы и алгоритмы автоматизированного выделения отдельного дерева в лесном массиве по данным лидарной съемки. Приведены результаты расчетов морфоструктурных параметров древостоя, а именно количества деревьев на единицу площади, средних значений высоты деревьев, площадей проективного покрытия с помощью известных автоматических методов. Произведена оценка точности этих методов.

Індекс рубрикатора НБУВ: П361

Рубрики:

Обстеження. Інвентаризація

Шифр НБУВ: РА401801 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто систему планово-картографічного супроводу лісовпорядкування, що базується на ГІС-системах загального призначення, доповнених спеціалізованими засобами створення, обробки та супроводу інформаційних ресурсів лісових господарств в Україні. Описано структуру і функції системи, комплекс спеціалізованих програмних засобів, технологію ведення геобази даних, реалізацію запитів користувачів і формування картографічних документів.

Проаналізовано динаміку біофізичних параметрів лісового покриву на основі даних дистанційного зондування території України (Західного Полісся) для оцінки інтенсивності поглинання вуглецю лісовим покривом. Проаналізовано сезонні коливання основних біофізичних параметрів (NDVI, EVI, LAI, FPAR, ET, GPP та NPP) з 2000 по 2011 рр., одержаних на основі даних MODIS. Виявилось, що сезонні зміни параметрів рослинного покриву тісно пов'язані з сезонним розвитком рослинності протягом вегетаційного сезону. Проаналізовано коливання метеорологічних умов в дані періоди. Оцінено кореляційний зв'язок між GPP і NPP та різними вегетаційними параметрами і кліматичними чинниками. Розраховано та проаналізовано ефективність поглинання води (WUE) рослинним покривом як відношення GPP до евапотранспірації, та ефективність поглинання вуглецю як відношення NPP/GPP для порівняння з WUE.

Рассмотрена структура географической справочно-информационной системы, обеспечивающей решение задач управления лесным хозяйством в Харьковской области на уровне лесного хозяйства. Предложен оптимальный состав программно-технических средств для реализации рассмотренных задач и методика разработки классификатора для задач лесного хозяйства. Разработанная справочно-информационная система, с помощью использования космических снимков среднего и высокого разрешения, служит для выявления изменений в лесных экосистемах за определенный промежуток времени и последующей их векторизации.