Проведено відповідні дослідження та представлено їх результати, теоретично узагальнено та практично вирішено питання визначення особливостей розвитку пероноспорозу, шкідливості хвороби та зв'язків з огірком корнішонного типу шляхом формування бази даних, що дозволило відібрати та впровадити у процес сортової та гетерозисної селекції цінний за стійкістю до пероноспорозу та комплексом інших ознак вихідний матеріал (батьківські форми), що має важливе наукове та практичне значення у галузі сільськогосподарської науки. Рекомекндовано для фахівців з питань захисту рослин, селекції, наукових співробітників, викладачів, аспірантів і студентів біологічних і сільськогосподарських спеціальностей закладів вищої освіти і всіх тих, кого цікавить підвищення кількості та якості врожаю огірка корнішонного типу.

Агресивність фітопатогену - це його здатність до розмноження в тканинах рослин-живителів, що проявляється в різній швидкості росту міцелію, інтенсивності спороутворення, життєздатності спор гриба, тривалості циклу розвитку та його стійкості до екстремальних умов. Сорти та гібриди культурних рослин мають істотний вплив на зміну агресивності фітопатогенних мікроміцетів. Мета дослідження - визначення агресивності гриба Alternaria alternata (Fr.) Keiss за впливу гібридів соняшника, вирощених за різних технологій. Вплив гібридів соняшника на зміну агресивності вивчали з використанням методів, наведених у методичних рекомендаціях М. О. Лемези. Проаналізовано агресивність гриба A. alternata за впливу гібридів соняшника, які вирощувалися за різними технологіями. Для оцінювання використовували такі показники, як життєздатність спор фітопатогенного мікроміцету, інтенсивність його спороутворення та бал ураження проростків соняшника досліджуваним грибом. Визначено ступінь агресивності і групу патогенності гриба A. alternata. За результатами дослідження встановлено високу залежність агресивності досліджуваного мікроміцета від біологічних властивостей гібридів соняшника різного селекційного походження. Гібрид Душко, порівняно з гібридом Олівер, як за традиційної, так і за органічної технологій вирощування, здатний істотно впливати на зниження агресивності фітопатогенного гриба A. alternata. Зазначений показник доцільно використовувати для проведення екологічної експертизи гібридів соняшника як чинника біологічного забруднення агроценозу, що дасть можливість управління стійкістю агроекосистем та отримання екологічно чистої та безпечної продукції рослинництва.

Представлено результати досліджень білої та сірої гнилей рослин, внутрішньовидової диференціації їх збудників - некротрофних грибів Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Вагу і Botryotinia fuckeliana (de Вагу) Whetzel (Botrytis cinerea Pers.), обґрунтовано заходи контролю хвороб. Установлено симптоматику білої та сірої гнилей в агро- і фітоценозах квітниково-декоративних культур. Виявлено рослини-живителі грибів S. sclerotiorum і В. cinerea. Вивчено вплив хвороб на продуктивність і якість врожаю сільськогосподарських культур і квітниково-декоративних рослин. Установлено закономірності впливу метеорологічних умов на динаміку поширення і розвиток білої та сірої гнилей рослин. Досліджено біоекологічні особливості патогенів S. sclerotiorum і В. cinerea та їх популяції у різних ґрунтово-кліматичних умовах. Здійснено їх скринінг за здатністю продукувати склероції. Оцінено групи міцеліальної сумісності, фітотоксичність. Вивчено патогенні властивості ізолятів грибів, вилучених із різних рослин-живителів. Проведено оцінку стійкості сортів і гібридів рослин проти білої та сірої гнилей. Визначено вплив агротехнічних заходів на розвиток хвороб. Установлено технічну ефективність біологічних і хімічних препаратів проти білої та сірої гнилей рослин. Побудовано рівняння, які дають змогу прогнозувати втрати врожаю гороху залежно від ступеня ураження рослин стебловою формою білої гнилі, та рівняння множинної регресії, які характеризують залежність появи сірої гнилі петунії від кількості атмосферних опадів і відносної вологості повітря, а також від середньої температури та кількості опадів. Оцінено внутрішньовидову диференціацію популяцій збудників білої та сірої гнилей рослин. З'ясовано здатність гриба S. sclerotiorum продукувати in vitro мікроконідії.

Індекс рубрикатора НБУВ: П478.139 + П485.2

Рубрики:

Окремі родини, роди та види грибів та викликані ними хвороби

Фізичні методи захисту рослин. Обігрівання

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати оцінювання впливу кореневих екзометаболітів гібридів соняшнику Душко та Олівер на фізіологічні властивості та репродуктивну здатність гриба Alternaria alternata (Fr.) Keiss. Встановлено, що кореневі екзометаболіти досліджуваних гібридів, залежно від технології вирощування культури, здатні як пригнічувати, так і стимулювати ріст фітопатогенного гриба, а також впливати на інтенсивність його спороутворення. За результатами дослідження встановлено, що екзометаболіти рослин гібридів соняшнику, що вирощені за органічною технологією, суттєво зменшують інтенсивність споруляції гриба у порівнянні із гібридами, вирощеними за традиційної технології. Визначено, що екзометаболіти рослин гібридів соняшнику, які вирощені за органічною технологією, здатні знижувати рівень інфекційного навантаження в агрофітоценозах протягом вегетації і відповідно послаблювати рівень біологічного забруднення фітопатогенним грибом A. alternate. Екзометаболіти гібридів соняшнику Душко та Олівер диференціюються за впливом на швидкість радіального росту міцелію та на інтенсивність споруляції гриба. Це свідчить про їх різну антифунгальну активність. Зазначений показник доцільно використовувати для проведення екологічної експертизи гібридів соняшнику як чинника біологічного забруднення агроценозу, що надасть змогу здійснювати управління стійкістю агроекосистем та одержання екологічно чистої та безпечної продукції рослинництва.

Індекс рубрикатора НБУВ: П478.139

Рубрики:

Окремі родини, роди та види грибів та викликані ними хвороби

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати впливу екзометаболітів рослин сої сортів Сузір'я і Кент та технологій їх вирощування на швидкість радіального росту міцелію ізолятів гриба Fusarium graminearum. Досліджено, що найвищою антифунгальною дією щодо швидкості радіального росту колоній гриба F. graminearum характеризуються екзометаболіти, виділені із рослин сої сорту Сузір'я, вирощених за дії препаратів протегер і роколта. Виявлено, що найвищою антифунгальною дією серед екзометаболітів рослин сої сорту Кент щодо швидкості радіального росту міцелію гриба F. graminearum характеризуються екзометаболіти, вирощені за технологією "БТУ-Центр". Встановлено, що екзометаболіти рослин різних сортів сої та технології їх вирощування суттєво впливають на фізіолого-біохімічні властивості фітопатогенного та мікотоксичного гриба F. graminearum.

Наведено результати впливу екзометаболітів рослин сої сортів Сузір'я і Кент та технологій їх вирощування на швидкість радіального росту міцелію ізолятів гриба Fusarium graminearum. Досліджено, що найвищою антифунгальною дією щодо швидкості радіального росту колоній гриба F. graminearum характеризуються екзометаболіти, виділені із рослин сої сорту Сузір'я, вирощених за дії препаратів протегер і роколта. Виявлено, що найвищою антифунгальною дією серед екзометаболітів рослин сої сорту Кент щодо швидкості радіального росту міцелію гриба F. graminearum характеризуються екзометаболіти, вирощені за технологією "БТУ-Центр". Встановлено, що екзометаболіти рослин різних сортів сої та технології їх вирощування суттєво впливають на фізіолого-біохімічні властивості фітопатогенного та мікотоксичного гриба F. graminearum.

Наведено результати оцінювання впливу екзометаболітів гібридів соняшнику: Душко, Олівер та Оскар на ріст і розвиток гриба Alternaria alternata (Fr.) Keiss. Встановлено, що екзометаболіти рослин різних гібридів соняшнику можуть як пригнічувати, так і стимулювати швидкість радіального росту міцелію фітопатогенного гриба. У ході досліджень було виявлено бактерії роду Micrococcus sp., які колонізували колонії гриба A. alternata. Ці бактерії мають здатність утворювати стабільні асоціації з рослинами і можуть брати участь у їх стійкості до шкідливої дії фітопатогенних мікроорганізмів, а також сприяти росту і розвитку рослин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П478.139

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлені особливості прояву хвороб листя пшениці м’якої озимої шляхом визначення рівня їх поширеності й розвитку, видового складу, розробки заходів з імунізації рослин, оптимізації заходів захисту культури в умовах східної частини Лісостепу України і відрізняється від раніше відомих результатів комплексним підходом при вирішенні цього завдання. Уперше для умов східної частини Лісостепу України розроблено модель короткострокового прогнозу розвитку септоріозу листя пшениці м’якої озимої залежно від температури повітря та кількості опадів. Визначено вплив факторів навколишнього середовища на патогенність збудників плямистостей листя пшениці м’якої озимої, їх біологічні особливості, характер зараження рослин, тривалість інкубаційного періоду, життєздатність інфекційних джерел під час зберігання. Установлено вплив комплексу агротехнічних факторів (попередники, фони живлення) на ураженість рослин пшениці м’якої озимої борошнистою росою, септоріозом та бурою листковою іржею. Виявлено вплив протруйників на посівні якості та врожайні властивості насіння пшениці м’якої озимої й ефективність у захисті від плямистостей листя. Набула подальшого розвитку оптимізація заходів захисту культури в умовах східної частини Лісостепу України. Обґрунтовано оптимізацію фітосанітарного стану посівів пшениці озимої, що забезпечило підвищення рівня врожайності на 0,58–0,97 т/га. Визначено ефективні протруйники (Ламардор Про 180 FS, ТН, т.к.с., (0,5 л/т), Іншур Перформ, т.к.с., (0,5 л/т) та Селест Топ 312,5 FS, т.к.с., (1,25 л/т), токсична дія яких тривала від фази сходів до фази молочної стиглості зерна. Розроблено модель короткострокового прогнозу розвитку септоріозу листя пшениці озимої залежно від температури повітря та кількості опадів, що дає змогу своєчасно контролювати розвиток хвороби та обмежувати її шкідливу дію.

Увагу присвячено дослідженню нової хвороби огірків в Україні, спричиненої грибом A. cucurbitacearum 502, характеристиці морфолого-культуральних, фізіолого-біохімічних та молекулярно-генетичних властивостей збудника хвороби, вивченню механізму його патогенної дії і пошуку засобів захисту рослин від збудника акремоніозу. Запропоновано механізм патогенної дії A. cucurbitacearum 502 щодо рослин огірків, який полягає у синтезі целюлазних ферментів, що обумовлюють проникнення гриба всередину тканин кореневої ситеми та фітогормону етилену, який спричиняє некроз листової пластинки. Проведено скринінг мікроорганізмів-антагоністів гриба A. cucurbitacearum 502. Для подальших досліджень відібрано штам T. viride 017, який характеризується високою антагоністичною активністю щодо багатьох збудників кореневих хвороб рослин. Установлено, що передпосівна обробка насіння грибом Т. viride 017 позитивно впливає на процес формування мікоценозу рослин огірків, сприяє обмеженню поширення акремоніозу, підвищенню виживаності рослин та зростанню врожайності.

Увагу присвячено дослідженню патогенезу фомопсису соняшнику на молекулярному, клітинному та тканинному рівнях in vivo та in vitro. Досліджено вплив абіотичних чинників на розвиток хвороби та поширення її збудника у південному регіоні України. Зафіксовано морфологічні зміни у будові органів розмноження збудника хвороби під впливом кліматичних чинників. Експериментально підтверджено цитотоксичну й мутагенну дії фенольних сполук Diaporthe (Phomopsis) helianthi М., що мають виражену токсичність відносно процесів поділу клітин. Досліджено особливості впливу продуктів вторинного синтезу на ядерний апарат рослинних клітин та процеси їхнього поділу. Встановлено, що патологічний процес у інфікованих рослин залежить від концентрації токсичних речовин патогену. Визначено, що фенольні сполуки вторинних метаболітів фомопсису за низьких концентрацій здатні виявляти антиоксидантну активність та інтенсифікувати процеси поділу клітин. Зростання концентрацій екзометаболітів гриба Diaporthe (Phomopsis) helianthi M. призводять до порушень розподілу ДНК, тотальному або частковому диспергуванню хроматину та порушень мітотичного циклу клітин тест-рослин Allium cepa L. Визначено, що значну роль у розвитку цих процесів відіграють вторинні метаболіти: фомозин, фомопсоліди та цитоспорони. Досліджено ефективність пригнічувальної дії фунгіцидів на ріст гриба в умовах in vitro. На основі вивчення змін фізіолого-біохімічних показників у процесі ураження Helianthus annuus L. збудником хвороби удосконалено методику експрес-діагностики прихованих форм захворювання на основі змін індукції флуоресценції хлорофілу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*443.1 + П478.139

Рубрики:

Загальна ботаніка

Окремі родини, роди та види грибів та викликані ними хвороби

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено результати досліджень біології збудника Helminthosporium solani Durieu & Mont., ступеня ураження і його поширення, методів контролювання хвороби. Наведено заходи боротьби з хворобою, норми та строки внесення хімічних і біологічних препаратів. Парша срібляста картоплі (збудник - гриб Н. solani Durieu & Mont.) поширена по всій зоні Полісся України й уражує рослини на всіх етапах онтогенезу, особливу шкідливість виявляє в період зберігання картоплі. Оптимальні умови для проявлення захворювання складаються за температури 18-22 0 С, вологості 90-95 % і pH 5,5-6,5. Гриб Н. solani Durieu & Mont. безпосередньо впливає на ріст і розвиток картоплі - знижує схожість, пригнічує розвиток рослини картоплі, зменшує вихід високоякісних бульб і знижує їх врожайність. Джерелом інфекції сріблястої парші можуть бути як хворі насіннєві бульби, так і грунт, який містить інфекцію. Розвиток сріблястої парші пов'язаний з погодними умовами у період вегетації та зберігання картоплі. Можливий прояв латентної форми захворювання. Парша срібляста є первинною хворобою, яка сприяє зараженню бульб іншими більш агресивними патогенами - бактерією Pectobacterium carotovorum Gardan і грибом Fusarium oxysporum Snyder & Hansen; втрати врожаю сягають 28 %. Найбільший приріст врожаю картоплі забезпечують препарати Престиж т.к.с. і Фітодоктор п., відповідно, 19,6 і 10,8 %.

Вперше вирішено важливе наукове завдання щодо визначення особливостей розвитку жовтої іржі пшениці м'якої озимої в умовах південного Степу України та виявлення джерел і донорів стійкості, яке відрізняється від раніше відомих робіт комплексним підходом (фітопатологічним, імунологічним, селекційним, хімічним) до визначення зразків з ефективними Yr-генами. З'ясовано активні зміни в розвитку та поширенні жовтої іржі пшениці м'якої озимої в умовах Степу України - із незначного у сильний. Встановлено залежність інтенсивності поширення хвороби від наявної інфекції та абіотичних чинників навколишнього середовища (температура, вологість). Для селекційних програм видалено цінні зразки пшениці м'якої озимої, які поєднують у своїх генотипах високу стійкість до збудника жовтої іржі з комплексом цінних господарських ознак. В умовах південного Степу України визначено стійкість зразків пшениці м'якої озимої вітчизняної та закордонної селекції до збудника жовтої іржі на штучно створених епіфітотійних фонах інфекції. Визначено расовий склад збудника жовтої іржі та ефективність Yr генів. Встановлено джерела стійкості до хвороби жовтої іржі: сорти, Guebon (Франція), Burbot 4, Raduza (Чехія), та лінію 367/06 (Україна). Доведено ефективність використання штучних інфекційних фонів для добору рослин стійких до збудника жовтої іржі у поколіннях F2 - F4. Набуло подальшого розвитку використання створеного вихідного матеріалу з ефективними Yr-генами в селекційній програмі СГІ - НЦНС та ВНІС для створення стійких до збудника жовтої іржі сортів пшениці озимої.

Наведено інформацію про перші знахідки в Україні борошнисторосяного гриба Sawadaea bicornis (Wallr.) Homma на інтродукованому декоративному клені (Acer velutinum Boiss.). Уперше гриб виявлено у 2014 р. на території Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна (Київ). Його розвиток спостерігали тут і наступного року. Ураження A. velutinum борошнистою росою не було значним, міцелій гриба у вигляді дифузних сіруватих плям був добре помітний з верхнього боку листків. Відзначено утворення плодових тіл. Знахідка S. bicornis на A. velutinum є новою не лише для території України, а й для Європи. Очевидно, ця знахідка є свідченням того, що інтродуковані рослини можуть уражатися місцевими расами борошнисторосяних грибів, які розвиваються на споріднених аборигенних видах рослин-живителів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П478.139 + П491.4

Рубрики:

Окремі родини, роди та види грибів та викликані ними хвороби

Захист овочевих культур

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено фузаріози в історичному аспекті. Розглянуто рівні мікотоксинів у рослинницькій продукції. Проведено генетичний аналіз збудників фузаріозів. Розкрито роль сівозмін в ураженні рослин зернових культур фузаріозами. Визначено вплив фону живлення на рівень контролювання збудників видів Fusarium; вплив наносполук на рівень контролювання збудників таких видів. Приділено увагу захисту зернових культур від фузаріозів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П478.139

Рубрики:

Окремі родини, роди та види грибів та викликані ними хвороби

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ