Висвітлюється становище нижчих організмів - збудників хвороби плодових рослин - грибів, вірусів, мікроплазмів у системі живих істот, характеризуються типи збуджених ними інфікованих хвороб. Подано опис небезпечних і поширених хвороб насіннячкових, кісткових порід, горіхово-плідних рослин, ягідників, виноградників, декоративних деревних і кущових рослин, а також хвороб, збуджених абіотичними факторами - недоліком мінеральних елементів, механічними ушкодженнями, викликаними температурним впливом, атмосферним забрудненням та іншими умовами. Розглядаються заходи по боротьбі із хворобами плодових рослин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491

Рубрики:

Захист від шкідників, хвороб і шкідливих метеорологічних чинників окремих сільськогосподарських рослин та їх груп

Шифр НБУВ: Ж29032 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження щодо вивчення біохімічних змін у бульбах картоплі, уражених стебловою нематодою, показали, що в них зменшується вміст крохмалю на 1,1 - 3,5 %, кількість редукуючих цукрів збільшується в 1,3 - 2,6 рази, активність поліфенолоксидази зростає в 1,2 - 1,7 рази. Це явище доцільно враховувати для оцінки сортів і гібридів картоплі на стійкість до цього паразита.

Наведено результати вивчення нового захворювання чорної смородини - вертицільозу, спричиненого грибом Verticillium albo-atrum Rein et Bert, яке призводить до передчасного опадання листя і в'янення молодих рослин. За високої температури повітря збудник хвороби розвивається досить швидко, що призводить до миттєвого засихання кущів.

У результаті п'ятирічних досліджень виділено 7 штамів грибів із хворих особин шкідників і на їх основі виготовлено лабораторні зразки біопрепаратів, які використали у боротьбі з шкідниками на хмелю.

Приведені результати дистанційних польових досліджень інформативності спектрального електромагнітного випромінювання у видимій і ближній IЧ-смугах спектру з метою оцінки фітопатологічного стану томатів. Встановлено, що найінформативнішою є ближня IЧ-область. Застосування дистанційних польових досліджень дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях розвитку (інкубаційний період) до появи його візуальних ознак.

В здоровых семенах овощных культур интенсивность дыхания снижается после сбора урожая в зависимости от длительности их хранения. В семенах, взятых из зараженных фитопатогенными грибами растений, интенсивность дыхания резко падает через 12 и 24 мес после сбора урожая, что связано со снижением жизнеспособности семян. В период сбора урожая отмечена прямая зависимость интенсивности дыхания семян от интенсивности развития гриба. Затем исследуемый показатель снижается обратно пропорционально интенсивности развития фитопатогена. По достижении последним максимального уровня развития зародыш гибнет.

Подано результати вивчення впливу агротехнічних заходів - сівозміни, мінеральних добрив, сорту на розвиток та розповсюдження кореневих гнилів ярого ячменю. Впровадження запропонованих заходів забезпечить значне зниження шкідливості кореневих гнилів та підвищення стійкості рослин до захворювання.

Встановлено, що обробка рослин озимої пшениці мінералізованою (пластовою) водою, в дозі 450 л/га, у період вегетації, знижує ураженість посівів борошнистою росою на 74,5-76 %.

Встановлено, що в польових дослідах, на штучно заражених посівах лектинмісткі рослинні екстракти пригнічували розвиток летючої сажки ярого ячменю. Доведено властивість екстрактів обліпихи крушиноподібної (Hippophae rhamnoides L.) та нагідок лікарських (Calendula officinalis L.) знижувати ураженість хворобою сприйнятливого сорту Добробут, що позитивно впливає на ураженість та його структуру.

Доведено, що лектини, які містяться в рослинних екстрактах, здатні гальмувати розвиток теліоспор летючої сажки ярого ячменю. Висока інгібуюча активність характерна для лектинів звіробою звичайного (Hypericum perforatum L.) і лектинмістких екстрактів обліпихи крушиновидної (Hippophae rhamnoides L.) та нагідків лікарських (Calendula officinalis L.).

У результаті проведення досліджень встановлено, що особини Ditylenchus destructor впливають на ріст, розвиток рослин картоплі в період вегетації, знижуючи урожайність і товарність культури. Урожай, одержаний від хворих дитиленхозом рослин, був меншим у порівнянні із здоровими : у відносно стійкого сорту Пролісок - на 10,1% у середньостійкого сорту Луговська - на 26,1% і у сприйнятливого сорту Світанок київський - на 35,4%.

Висвітлено питання впливу строків сівби, обробки насіння протравником і післясходового обробітку посівів фунгіцидами на врожайність насіння сої.

Проведено порівняльний аналіз багаторічних даних масового розмноження озимої совки Agrotis segetum Schiff. у Полтавській області за останні 110 років. З урахуванням часу відновлення весняної вегетації рослини (ЧВВВ), що зимують та показників різких змін сонячної активності (СА), доведена можливість використання показників різких змін СА у прогнозуванні ЧВВВ і масових розмножень комах-шкідників.

Наведено матеріали розвитку основних шкідників і хвороб плодових та ягідних насаджень, їх біологію та методи боротьби з ними. На основі найновіших наукових досягнень викладено основи інтегрованої системи захисту насаджень, що включає раціональне поєднання агротехнічних, хімічних, біологічних та імунологічних заходів захисту. Значну увагу приділено нормативам та строкам застосування новітніх, дозволених препаратів, а також заходам безпеки.

Детекція вірусних захворювань малини з застосуванням біотесту й електронної мікроскопії дозволяє успішно виявляти вірусні хвороби в процесі відбору вихідних рослин й отримувати елітний садивний матеріал.

Застосування біологічного тестування і електронної мікроскопії дозволяє надійно виявляти заражені вірусами кущі смородини чорної, що дає можливість отримувати вихідний елітний матеріал.

На основі багаторічних дослідів наведено результати вивчення екології, діагностики та профілактики вірусних хвороб печериць. Запропоновано шляхи підвищення урожайності грибів у штучних екосистемах. Виявлено, що за виробничих умов у різних середовищах міцелії та плодові тіла грибів забруднені вірусами паличкоподібної, "сферичної" та бациловидної морфології. За умов біоценозів різних екологічних регіонів досліджено поширення паличкоподібного патогену, який має певну серологічну спорідненість із вірусом тютюнової мозаїки. Розроблено систему відбору здорового засівного матеріалу грибів, яка включає ступеневий вірусологічний контроль усього біотехнологічного циклу вирощування. Із використанням діагностики вірусів за методом Ухтерлоні, ІФА-тесту, електронно-мікроскопічного та інших методів вивчено локалізацію патогенів у грибах, грунті, екскрементах тварин. Встановлено, що вірусні хвороби печериць знижують урожай грибів у декілька разів, а збудники їх спричинюють значні патологічні зміни міцелію та плодових тіл. Вперше розроблено "ключ" оцінки посівного матеріалу та плодових тіл грибів з урахуванням симптомів хвороб та властивостей їх збудників у динаміці росту та розвитку грибів за різних умов вирощування. На основі властивостей збудників, їх циркуляції та стійкості до них штамів печериць запропоновано комплекс профілактичних засобів боротьби з вірусними хворобами.

Наведено результати виконаного вперше в Україні вивчення епіфітної мікобіоти на плодах яблуні, вирощених у різних зонах, та поширення серед неї збудників гнилі в період зберігання. Виявлено збільшення ступеня заселення плодів грибами протягом вегетації в міру їх достигання, а також зміни у видовому складі цих мікроорганізмів. За вегетаційні періоди 1996, 1997 рр. на поверхні плодів досліджуваних сортів відмічено 27 родів 98 видів і чотири різновиди грибів. Встановлено істотну різницю в мікобіотах як між різними сортами в одній і тій же зоні вирощування, так і однаковими сортами з різних зон. Визначено та наведено назви видів, здатних уражувати плоди під час зберігання.

Встановлено, що застосування біопрепаратів у поєднанні зі зменшеними дозами пестицидів для обробки посівів озимої пшениці Миронівська 61 підвищує їх ефективність щодо збільшення врожайності, зниження ураженості рослин і насіння хворобами, поліпшення якості продукції порівняно з роздільним їх використанням.