Наведено результати вивчення нового захворювання чорної смородини - вертицільозу, спричиненого грибом Verticillium albo-atrum Rein et Bert, яке призводить до передчасного опадання листя і в'янення молодих рослин. За високої температури повітря збудник хвороби розвивається досить швидко, що призводить до миттєвого засихання кущів.

Застосування біологічного тестування і електронної мікроскопії дозволяє надійно виявляти заражені вірусами кущі смородини чорної, що дає можливість отримувати вихідний елітний матеріал.

Уперше за умов правобережного Лісостепу України уточнено видовий склад найбільш поширених фітофагів чорної смородини та деяких їх природних ворогів (ентомофагів). Установлено, що за даних умов найбільш дієвими етомофагами, які паразитують на личинках смородинової кривовусої листокрутки, є їздці - представники надродини Ichneumonoidea, родин Ichneumonidae і Brakonidae. Із родини Brakonidae найбільш поширеними є Basus rufides Nees, Meteorus ictecricus Nees, Macrocentrus linearis Nees. З родини Icheneumonidae зустрічались представники роду Lissonota dubia Holmgr. Доведено, що позакоренева обробка рослин чорної смородини розчинами сполук міді, марганцю, цинку, бору та молібдену сприяє підвищенню компенсаторних можливостей рослин у разі пошкодження фітофагами завдяки підвищенню вмісту у листках фенольних сполук, хлорофілу, цукрів; зростанню активності окисно-відновних ферментів. Установлено, що за цих умов поліпшується якість врожаю ягід, що проявляються у зростанні вмісту у них цукрів, фенольних сполук, сухих речовин, аскорбінової кислоти.

Виявлено на рослинах смородини чорної ознаки махровості та зеленої крапчастості, на малині - жовтої плямистості та хлорозу жилок. Проведено ідентифікацію їх збудників: Blackcurrant reversion virus, Cucumbermosaic virus 1 Smith, Raspberry yellow blotch virus і Raspberry vein chlorosis virus. Удосконалено методику діагностики вірусу жовтої плямистої малини. Проведено фітовірусологічну оцінку сортів смородини чорної та малини на стійкість проти вірусів махровості та жовтої плямистості. Встановлено їх вплив на біохімічний склад плодів і вміст зелених пігментів у листках даних культур. Досліджено фотосинтетичну активність здорових і хворих рослин смородини чорної та малини.

Розглянуто видовий склад домінуючих лускокрилих фітофагів промислових і приватних насаджень чорної смородини в Центральному Лісостепу України. Встановлено, що серед них домінують: листовійки - розанна, смородинова, заморозкова, а також смородинова склівка, агрусова вогнівка та смородинова брунькова міль. Досліджено вплив природних регуляторних чинників на динаміку чисельності лускокрилих фітофагів чорної смородини, онтогенез яких пов'язаний з грунтом. Обгрунтовано, розроблено й апробовано оригінальну, екологічно безпечну систему захисту чорної смородини від даної групи шкідників. Запропоновані методи показують високий рівень економічної й екологічної ефективності.

Вперше вивчено видовий склад фітофагів агроценозу смородини чорної за агроекологічних умов Центрального Полісся України. Уточнено видовий склад домінуючих видів сисних фітофагів в насадженнях смородини та визначено рівень шкідливості великої смородинової, червоносмородинової галової, агрусової пагонової попелиць, смородинового брунькового та звичайного павутинного кліщів. Встановлено вплив різних рівнів мінерального живлення, позакореневого підживлення мікроелементами та комплексними добривами на чисельність сисних шкідників і толерантність рослин. Визначено різку зміну вмісту активнодіючих речовин в листках та ягодах смородини чорної. Вдосконалено методику оцінювання заселеності рослин сисними шкідниками. Досліджено ефективність біологізованих елементів інтегрованої системи заходів захисту смородини чорної проти сисних шкідників та оцінено її господарську, економічну та енергетичну ефективність.

Наведено результати досліджень особливостей біології розвитку та шкідливості смородинової листовійки в агроценозі смородини чорної центрального Лісостепу України. Уточнено фенологію розвитку та місця діапаузування гусені фітофага. Досліджено регуляторну роль ентомофагів. Встановлено біологічну ефективність використання біологічного препарату Фітоверм 0,2 % та трихограми для обмеження поширення й шкідливості смородинової листовійки. Використання окремо препарату й трихограми не надає можливості захистити смородину від гусені.

Наведено результати наукових досліджень фенологічного розвитку вузькотілої златки у смородиновому агроценозі Полісся України. За проведеним аналізом багаторічної динаміки розвитку вузькотілої златки побудовано фенологічний календар, який чітко передбачає період прояву найбільшої шкідливості цього фітофага, що переважно припадає на 2 - 3 декаду червня місяця. За біологічним розвитком смородинова вузькотіла златка зимує у стадії личинки в пагонах куща смородини і відноситься до небезпечних приховано-живучих шкідників. У процесі експерименту за перетворенням личинки в лялечку спостерігали лише у другій половині травня місяця. Жуки нового покоління завдовжки 6 - 8 мм, зеленуваті за забарвленням, з'являлися в кінці другої декади травня місяця. Протягом 3-х років досліджень смородинової вузькотілої златки значних відхилень у метаморфозі фітофага не спостерігалося. Статевий шлюб фітофага тривав з третьої декади травня по першу декаду червня місяця. У результаті досліджень доведено, що при пошкодженні молодих гілок смородини фітофагом, відбувається негативний вплив на продуктивність рослин. За умови середньої заселеності смородини чорної (4 - 5 балів) вузькотілою златкою маса 100 ягід сортів Титанія, Сюїта Київська зменшується в 1,3 раза, Аметист - 1,2 раза, Черешнева і Чернеча - 1,4 раза. У разі заселеності рослин смородини вузькотілою златкою у 8 - 9 балів маса 100 ягід зменшується від 2 до 3 разів. Суттєва негативна дія фітофага на життєдіяльність насаджень смородини чорної останніми роками за шкідливістю посідає одне з перших місць, при цьому значної шкоди завдають переважно личинки, знижуючи урожайність під впливом порушення нормального протікання фізіологічних процесів у рослини-господаря. Доведено, що личинки вузькотілої златки пошкоджують найбільш продуктивні гілки (2 - 3 роки), що дають основний урожай з куща.

Для захисту смородини чорної від шкідників найчастіше застосовують хімічні засоби захисту, однак існує низка обмежень застосування пестицидів на ягідниках. Альтернативою хімічним засобам захисту рослин є застосування біологічних препаратів на основі мікроорганізмів і біоцидних речовин рослин. Встановлено можливість зниження чисельності сисних комах-шкідників із родини листокрутки Tortricidae і попелиці Aphidinea на рослинах смородини чорної (Ribes nigrum L.) за умови використання препаратів біологічного походження на основі комплексу природних авермектинів Актоверм, КЕ і біоцидних речовин настоянки петунії (Petunia hubrіda Holt.). Обприскування кущів смородини чорної настоянкою петунії стримувало заселення рослин попелицями на рівні з хімічним інсектицидом Актелік 500 ЕС, к.е. На розвиток і розмноження листокруток біоцидні сполуки петунії не мали значного впливу і заселеність гусенями листокрутки була на рівні 1,8 - 2,0 екз./рослину. Обприскування рослин смородини біологічним препаратом Актоверм, КЕ було більш ефективним щодо контролю чисельності шкідників, ніж застосування настоянки петунії, та дало змогу знизити чисельність листовійок у 3,3 - 3,5 раза порівняно з контролем. Технічна ефективність застосування настоянки петунії проти листокруток становила 46 - 47 %, препарату Актоверм, КЕ - 70 - 71 %, хімічного інсектициду Актелік 500 ЕС, к.е. - 89 - 91 %. Технічна ефективність усіх досліджуваних препаратів проти попелиць була на одному рівні і становила 60 - 62 %. Встановлено позитивний вплив біологічних засобів захисту від шкідників на показники активності перебігу фізіолого-біохімічних процесів у рослинах смородини. Зокрема, фіксували підвищення вмісту хлорофілу і цукрів у листках смородини на 45 - 48 і 37 - 41 % за умови застосування настоянки петунії та на 48 - 53 і 44 - 49 % - у разі застосування біопрепарату Актоверм, КЕ. Підвищення вмісту фенольних сполук за умови застосування настоянки з петунії та біопрепарату було незначним (9 - 10 %). Трикратне обприскування рослин смородини чорної впродовж вегетації забезпечило підвищення врожайності ягід на 44 - 50 % порівняно з контролем та отримання приросту врожаю у середньому 2,05 - 2,26 т/га з поліпшеними показниками якості (уміст аскорбінової кислоти - 189,6 - 191,3 мг%, цукрів - 7,48 - 7,52 %, загальна кислотність 1,93 - 1,96 %). Застосування настоянки петунії забезпечило отримання врожайності ягід на рівні 6,16 - 6,39 т/га із високим умістом аскорбінової кислоти (на рівні 196 мг %), цукрів (7,29 - 7,38 %) та низьким рівнем загальної кислотності (1,89 - 1,91 %).