З метою розробки антирезистентних композицій гербіцидів для захисту посівів озимої пшениці протягом трьох вегетаційних періодів проводили польові випробування ефективності контролювання бур'янів та селективності щодо культури при застосуванні восени у фазу 2 - 3 листків у рослин озимої пшениці бакових сумішей гербіцидів дифлуфенікану, метрибузину та карфентразону. Для порівняння як еталон використовували комплексні гербіцидні препарати марафон, КС (пендиметалін, 250 г/л + ізопротурон,125 г/л), GF-2202 (дифлуфенікан, 100 г/л + флорасулам, 3,75 г/л + пеноксулам, 15 г/л). Встановлено, що найбільша ефективність контролювання бур'янів протягом усього вегетаційного періоду досягалася при застосуванні потрійної суміші дифлуфенікану, метрибузину та карфентразону. При цьому застосування карфентразону підвищувало ефективність захисту саме в осінній період, оскільки у весняно-літній період дія суміші дифлуфенікану з метрибузином та комплексного гербіциду GF-2202 не поступалася дії потрійної суміші. У досліді, який проводили у 2018 - 2019 рр., внаслідок низького рівня забур'янення застосування гербіцидів не було ефективним, однак тенденція до зростання врожаю зерна озимої пшениці при застосуванні гербіцидів була свідченням їх селективності щодо культури. Прояви фітотоксичного впливу на культуру спостерігали лише восени 2020 р. у варіантах із застосуванням карфентразону окремо та у сумішах. Проявом фітотоксичного впливу карфентразону була поява через короткий час після обробки хлоротичних плям на листках рослин озимої пшениці. Однак ця дія арфентразону не вплинула на подальший ріст і розвиток озимої пшениці та формування врожаю зерна. Найбільший урожай зерна у дослідах 2019 - 2020 та 2020 - 2021 рр. було отримано у варіантах із застосуванням суміші дифлуфенікану з метрибузином, потрійної суміші дифлуфенікану, карфентразону та метрибузину, а також із внесенням комплексних гербіцидних препаратів GF-2202 та марафон. Зроблено висновок, що при застосуванні восени в посіві озимої пшениці бакова суміш дифлуфенікану з метрибузином та потрійна бакова суміш дифлуфенікану, метрибузину та карфентразону не поступаються за ефективністю захисту та збереженням урожаю дії комплексних гербіцидних препаратів GF-2202 та марафон. Головною перевагою застосування сумішей дифлуфенікану з метрибузином та потрійної суміші дифлуфенікану, метрибузину та карфентразону над комплексним гербіцидним препаратом GF-2202 є те, що застосування цих сумішей забезпечує високу ефективність захисту посіву озимої пшениці без використання інгібіторів АЛС. Констатовано, що застосування восени в посівах озимої пшениці бакових сумішей гербіцидів дифлуфенікану та метрибузину та потрійної суміші дифлуфенікану, метрибузину та карфентразону є ефективним засобом попередження виникнення резистентних до гербіцидів біотипів бур'янів, у тому числі біотипів, резистентних до гербіцидів інгібіторів АЛС.

Внесок аграріїв в забезпечення продовольчої безпеки світу і нашої країни важко переоцінити, особливо в нинішній час. Зерновий ринок України генерує 40 % загальної експортної виручки країни. Зазначено, що за останні роки в Україні різко скоротилося внесення мінеральних і органічних добрив, засобів хімічної міліорації. Для вирощування продуктивності і рентабельності зерновиробництва за дії біотичних стресів створено технології живлення зернових культур із високими рівнями використання азоту. Фізіологічно обгрунтовано застосування антидотів гербіцидів для досягнення високої продуктивності зернових культур, в тому числі й для контролювання біотипів бур’янів. У XI випуск збірника "Клуб 100 центнерів" пропонує сучасні сорти пшениці озимої та системи живлення і захисту рослин. Запропоновано узагальнення новітнього світового досвіду з метою отримання максимально можливого врожаю стосовно конкретних ґрунтово-кліматичних умов.

Ефективний контроль хвороб, інтегрований із системами живлення, важливий для нарощування продуктивності пшениці озимої та інших культурних рослин. Застосування фунгіцидів класу SDHI з триазолами та стробілуринами сьогодні є основою контролювання шкодочинних збудників хвороб у рослинництві. Адепідин класу SDHI ефективний в інтегрованих системах контролю хвороб, насамперед проти фузаріозів, альтернаріозів, борошнистої роси, гельмінтоспоріозів, плямистостей тощо. Показано, що додавання до робочих розчинів фунгіцидів добрив з вмістом редокс-мікроелементів важливо для подовження періоду фотосинтетичної активності, підвищення вмісту хлорофілу у рослинах і формування посіву, більш резистентного до нестачі вологи. Останнє важливо для формування продуктивності у другій половині вегетації культури. Застосовувати фунгіциди з добривами варто у вегетативний період розвитку для збереження фотосинтетичної активності усіх ярусів культурної рослини, що суттєво підвищує ефективність використання елементів живлення та подовжує період транспорту асимілятів до генеративного органу. Запропоновано розглядати композиції фунгіцидів з добривами на прикладі адепідин, 75 г/л + пропіконазол, 120 г/л + азоксистробін, 100 г/л; 1,0 л/га + брексил мікс, 2,0 кг/га, як фактор підвищення ефективності використання азоту. Зазначено, шо контролювати шкодочинний фактор, зокрема Fusarium graminearum тощо, необхідно за впровадження інтегрованих систем захисту. При цьому роль редокс-мікроелементів (залізо, цинк, марганець, мідь) є важливою як для забезпечення високих рівнів контролю збудника за дії фунгіцидів, так і для формування резистентного до дії стресових чинників посіву культури. Встановлено, що композиції SDHI + триазол + стробілурин (міравіс нео) + магній + редокс-мікроелементи (брексил мікс) підвищують резистентність до стресів, викликають скорочення підколосового міжвузля, перерозподіл асимілятів до колоса (зростання довжини колоса), суттєвуе зростання вмісту хлорофілу у нижчих ярусах за вираженого подовження вегетації, шо є важливими складовими підвищення продуктивності пшениці озимої. Встановлені особливості взаємодії фунгіцидів та добрив важливі для вирощування культурних рослин за дефіциту ресурсів, добрив, пестицидів тощо.

В умовах польових дослідів 2019 - 2021 рр. на посівах пшениці озимої сортів Новосмуглянка та Подолянка вивчали вплив фунгіциду амістар екстра 280 SC, к.с. окремо та в композиції з додаванням елементів живлення (біфоліар мікромакс (pH 5,0 - 7,0)) за різного рівня pH на ефективність контролювання фузаріозу колоса та продуктивність культури. Рідке добриво біфоліар ОПТІ pH (pH 2,0), що має властивості буфера, використовували для підкислення робочого розчину. Внесення фунгіциду амістар екстра статистично достовірно контролювало у фазу цвітіння захворюваність фузаріозом колоса. Обробка рослин композицією фунгіциду з елементами живлення (біфоліар мікромакс, 0,6 л/га) з додаванням біфоліару ОПТІ pH (pH робочого розчину 5,5) знижувала рівень ураження пшениці озимої фузаріозом колоса на обох сортах пшениці. Внесення фунгіциду амістар екстра за pH 6,5 - 7,0 сприяло підвищенню у фазу цвітіння накопичення хлорофілу у прапорцевих листках рослин пшениці на 4,1 - 4,7 ум. од. SPAD. Додавання біфоліару ОПТІ pH до фунгіциду (pH 5,5) збільшувало вміст хлорофілу на 10 - 11 % (на 4,6 - 5,2 ум. од. SPAD) у порівнянні з контролем. Позакоренева обробка рослин розчином елементів живлення біфоліар мікромакс 0,6 л/ra окремо та з додаванням біфоліару ОПТІ pH, а також у поєднанні з фунгіцидом сприяла підвищенню вмісту хлорофілу в прапорцевих листках пшениці озимої сорту Подолянка на 4,6 - 6,3 ум. од. SPAD (9,9 - 13,5 %), а у сорту Новосмуглянка - на 4,5 - 6,6 ум. од. (9,6 - 14 %) щодо необробленого контролю. Застосування на пшениці озимій композиції амістар екстра + біфоліар мікромакс, 0,6 л/га + біфоліар ОПТІ pH (pH 5,5) збільшувало показники маси 1000 насінин і було ефективнішим, ніж за використання добрив без фунгіциду і регулювання pH. Маса 1000 зерен за обробки цією композицією становила 51,7 - 52,3 г, тоді як у контролі - 44,1 - 44,2 г. Обробка посівів пшениці озимої обох сортів композиціями фунгіциду з добривами: амістар екстра + біфоліар мікромакс, 0,6 л/га (pH 6,5 - 7,0); амістар екстра + біфоліар ОПТі pH (pH 5,5); та амістар екстра + біфоліар мікромакс, 0,6 л/га + біфоліар ОПТі pH (pH 5,5) сприяла зростанню врожайності посіву сорту Подолянка на 11,4 - 17,2 % (7,1 - 10,7 ц/га) і на 12,9 - 17,9 % (7,8 - 10,8 ц/га) сорту Новосмуглянка, у порівнянні з контролем без обробки. Застосування біфоліару мікромакс, 0,6 л/га на пшениці дещо збільшувало прибавку урожаю - на 1,7 - 1,8 ц/га (2,7 - 3,0 %), а з додаванням біфоліару ОПТІ pH - на 3,4 - 4,1 ц/га (5,6 - 6,6 %). Застосування фунгіциду на рослинах пшениці підвищувало її врожайність на 3,7 - 4,9 ц/га (6,1 - 7,9 %) у порівнянні з контролем без обробки. Зроблено висновок, що застосування композиції азоту та стробілурину з добривами підвищує ефективність контролю фузаріозу колоса й й продуктивність посівівсоротів Новосмуглянка і Подолянка, а pH робочого розчину є важливим чинником щодо підвищення ефективності захисту від хвороби.

Вперше ідентифіковано присутність та шкодочинність збудників фузаріозу в регіонах України. Визначено роль фунгіцидів класів фенілпіролів, триазолів, стробілуринів та SDHI y контролюванні фузаріозу. Показано, що SDHІ підвищують накопичення фосфору проростками пшениці озимої, що може бути пов’язано зі зростанням рівнів контролювання кореневих гнилей та сприяти кращій перезимівлі посівів. Визначено вплив добрив та фунгіцидів на накопичення хлорофілу рослинами високопродуктивних сортів пшениці озимої. Отримано дані щодо вмісту азоту в зерні високопродуктивних посівів пшениці озимої за дії фунгіцидів та позакореневих добрив при захисті від фузаріозу. Вперше показано, що застосування селективних композицій проти фузаріозу по вегетації є фактором підвищення ефективності використання азоту та підвищення рівнів перерозподілу азоту в зерно. Показано, що прямий вплив фунгіцидів класів фенілпіролів, триазолів, стробілуринів та SDHI на зміни елементного складу зерна пшениці озимої є обмеженим.

Представлено результати досліджень щодо структури видового складу шкідливого ентомокомплексу пшениці озимої в Правобережному Лісостепу України. Серед шкідливої ентомофауни виділено 20 видів шкідників колосу з чотирьох рядів шести родин, з них найбільш численними і шкідливими виявилися трипс пшеничний (Haplothrips tritici Kurd.) та попелиця велика злакова (Sitobion avenae F.). Досліджено закономірності сезонної динаміки чисельності домінуючих шкідників колосу пшениці озимої, вплив агротехнічних прийомів (строки сівби, попередники) і хімічних засобів захисту культури на розвиток, чисельність та шкідливість фітофагів. Оцінено 19 сортів пшениці озимої на стійкість проти трипса пшеничного та злакових попелиць. Групову стійкість культури проти даних шкідників проявили сорти Миронівська ранньостигла, Смуглянка, Монотип та Оберіг Миронівський. Вивчено технічну ефективність сучасних інсектицидів проти личинок трипса пшеничного та наведено економічну оцінку їх застосування.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.121 + П478.1

Рубрики:

Захист пшениці

Грибкові та бактеріальні хвороби рослин

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-46 + П491.121

Рубрики:

Озима пшениця

Захист пшениці

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-37 + П212.103-434 + П491.121

Рубрики:

Озима пшениця

Захист пшениці

Шифр НБУВ: РА446463 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено скринінг п'ятнадцяти зразків Triticum dicoccum, тетраплоїдних диких родичів твердої пшениці на стійкість до фузаріозу колоса II типу (FHB). Поодинокі квіточки на колосі при 50 %-му цвітінні інокулювали спорами Fusarium graminearum і оцінювали симптоми через 21 день після інокуляції. Діапазон заражених квіток варіював від 6 до 100 % порівняно з нетипово чутливим сортом твердої пшениці Langdon (75 %). У випробуванні використовували виділені шість найстійкіших зразків, спектр зараження яких варіював від 6 до 8 %.

Реалізовано системний підхід до вивчення збудника базального бактеріозу пшениці. Визначено фактори, що призводять до збільшення його шкідливості. Науково обґрунтовано нові підходи до вдосконалення діагностики та контролю цього збудника. Вперше встановлено, що P. syringae pv. atrofaciens є поліфагом, який уражує пшеницю і сегетальну рослинність у її посівах. Показано однорідність популяції збудника базального бактеріозу пшениці P. syringae pv. atrofaciens. Установлено, що пестициди, які використовують у посівах пшениці (альфа-циперметрин, трибенурон-метил+трифенсульфурон-метил), збільшують частоту утворення морфологічних дисоціантів P. syringae pv. atrofaciens, що ускладнює ідентифікацію патогена. R-форми P. syringae pv. atrofaciens характеризуються підвищеною здатністю до утворення біоплівок за збереження вірулентності, що покращує здатність збудника виживати у філосфері та призводить до збільшення шкідливості базального бактеріозу. Виявлено, що трибенурон-метил+трифенсульфурон-метил і беноміл, тіофанат-метил, флудіоксоніл проявляють мутагенну дію щодо P. syringae pv. atrofaciens, спричинюючи збільшення кількості мутацій стійкості до стрептоміцину. Здійснено комплексний аналіз геномодулювальної активності фітопатогенних бактерій P. syringae. Виявлено, що загальною властивістю ліпополісахаридів патоварів P. syringae є антимутагенна активність у бактеріальній тест-системі. В рослинній тест-системі з А. сера ЛПС збудника базального бактеріозу індукують підвищення частоти хромосомних аберацій. Установлено, що P. syringae pv. atrofaciens на початковому етапі розвитку патологічного процесу підвищує активність ферментів антиоксидантного захисту рослин пшениці - каталази та пероксидази, знижує вміст основних фотосинтетичних пігментів, пригнічує процеси фотосинтезу. Вперше продемонстровано токсичну дію ліпополісахаридів та інактивованих клітин P. syringae pv. atrofaciens на калюсні клітини пшениці, обґрунтовано їх застосування для оцінки стійкості сортозразків пшениці до збудника базального бактеріозу в умовах in vitro.

Мета роботи - дослідити вплив бактеріальних ізолятів Bacillus subtilis 537/Б1 на зміни лектинової активності та вмісту малонового диальдегіду (МДА), супероксиддисмутази (СОД) та каталази у проростках озимої пшениці різних за стійкістю сортів - Миронівська 808 та Renan, інфікованих збудником очкової плямистості Pseudocercosporella herpotrichoides (Fron) Deighton. Роботу виконано з використанням мікробіологічних, імунологічних і біохімічних методів. Показано, що на ранніх стадіях взаємодії рослини та гриба розвивався оксидний вибух, що призвело до утворення активних форм кисню (АФК) у підвищених кількостях та розвитку реакції перекисного окиснення ліпідів. За умов патогенезу суспензія бактеріальних ізолятів Bacillus subtilis 537/Б1 виявила ефект протектора, що індукував активність антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази), а також активність PR-білків (лектинів), що призвело до розвитку індукованої стійкості. Висновок: досліджуваний штам Bacillus subtilis є перспективним для створення на його основі препаратів для підвищення стійкості рослин до стресів біотичної природи.

Визначено вплив змін клімату на динаміку фітосанітарного стану посівів пшениці озимої в Лісостепу України. Результати досліджень свідчать, що в умовах лісостепової зони впродовж стабільного потепління чисельність шкідливих видів не перевищувала економічних порогів шкідливості. За характером багаторічної динаміки ентомокомплекс на сьогодні складається з трьох груп: 1) опоміза, озима муха, злакові попелиці, пшеничний трипс, дротяники (ковалики) та хлібний пильщик звичайний проявили найбільшу чутливість до змін клімату, зменшили чисельність і виявляються спорадично; 2) хлібні клопи, турун хлібний звичайний, хлібні жуки, озима совка - види з відносно стабільною чисельністю; 3) злакові мухи (гессенська, пшенична, шведські) - види, чисельність яких динамічно зменшується. Доведено наявність кореляційного зв’язку між усередненими показниками багаторічної динаміки чисельності популяцій комах-шкідників пшениці озимої та динамікою таких основних агроекологічних чинників, як теплозабезпеченість, зволоженість території та обсяги хімічних обробок проти шкідників. Наголошено про вплив змін клімату на шкідливість комах-фітофагів пшениці озимої у Лісостепу України.

Наведено результати дворічних польових та лабораторних досліджень з вивчення впливу передпосівної комплексної обробки насіння пшениці озимої біофунгіцидом, стимулятором росту, хімічним препаратом на розвиток фузаріозної кореневої гнилі і формування урожаю культури. Фузаріозна коренева гниль є розповсюдженою хворобою на пшеничному полі. Вона досить шкідлива у фазі проростків, уповільнюючи їх ріст і розвиток. У поширенні цієї хвороби значну роль відіграють грунтова і насіннєва інфекції, а також температура, вологість грунту та фізіологічний стан рослин. Найефективнішим заходом захисту посівів пшениці озимої від грунтової, насіннєвої, аерогенної інфекції є протруєння насіння. А правильне поєднання біологічних та хімічних препаратів за умови допосівної обробки насіння надає можливість не тільки зменшити ураженість фузаріозною кореневою гниллю й значно збільшити продуктивність культури, а й знизити пестицидне навантаження на рослини та грунт. Таке комплексне застосування препаратів поліпшить екологічний стан агроландшафтів та довкілля. Встановлено, що за обробки насіння пшениці озимої стимулятором росту Емістим С, в. с. р., (10 мл/т), збільшується довжина проростків на 1,7 см, також підвищується енергія проростання на 3 %, лабораторна схожість - на 4 %. За результатами проведеної фітоекспертизи обробленого насіння баковою сумішшю з хімічного та біологічного препаратів, ураження насіння грибами роду Alternaria spp. становило 0 - 2 %, грибами роду Fusarium spp. - 0 - 1 %. Визначено технічну ефективність застосування біологічного препарату, стимулятору росту як окремо, так і в поєднанні з хімічним препаратом у разі протруєння насіння пшениці озимої. Показник технічної ефективності був найвищим у варіанті, де застосовували Ламардор 400 FS ТН, (0,15 л/т) з додаванням біофунгіциду Фітохелп, р., (1,0 л/т) - (89,5 %), тоді як застосування препаратів Фітохелп, р., (1,0 л/т) і Емістим С, в.с.р., (10 мл/т) забезпечило технічну ефективність 73,0 і 59,0 % відповідно. Висвітлено, що найвищий приріст урожайності пшениці озимої було отримано при комплексному застосуванні Ламардор, 400 FS ТН, (0,15 л/т) у поєднанні з біофунгіцидом Фітохелп, р., (1,0 л/т) та стимулятором росту Емістим С, в.с.р., (10 мл/т) - 0,9 та 0,8 т/га відповідно.

Встановлені особливості прояву хвороб листя пшениці м’якої озимої шляхом визначення рівня їх поширеності й розвитку, видового складу, розробки заходів з імунізації рослин, оптимізації заходів захисту культури в умовах східної частини Лісостепу України і відрізняється від раніше відомих результатів комплексним підходом при вирішенні цього завдання. Уперше для умов східної частини Лісостепу України розроблено модель короткострокового прогнозу розвитку септоріозу листя пшениці м’якої озимої залежно від температури повітря та кількості опадів. Визначено вплив факторів навколишнього середовища на патогенність збудників плямистостей листя пшениці м’якої озимої, їх біологічні особливості, характер зараження рослин, тривалість інкубаційного періоду, життєздатність інфекційних джерел під час зберігання. Установлено вплив комплексу агротехнічних факторів (попередники, фони живлення) на ураженість рослин пшениці м’якої озимої борошнистою росою, септоріозом та бурою листковою іржею. Виявлено вплив протруйників на посівні якості та врожайні властивості насіння пшениці м’якої озимої й ефективність у захисті від плямистостей листя. Набула подальшого розвитку оптимізація заходів захисту культури в умовах східної частини Лісостепу України. Обґрунтовано оптимізацію фітосанітарного стану посівів пшениці озимої, що забезпечило підвищення рівня врожайності на 0,58–0,97 т/га. Визначено ефективні протруйники (Ламардор Про 180 FS, ТН, т.к.с., (0,5 л/т), Іншур Перформ, т.к.с., (0,5 л/т) та Селест Топ 312,5 FS, т.к.с., (1,25 л/т), токсична дія яких тривала від фази сходів до фази молочної стиглості зерна. Розроблено модель короткострокового прогнозу розвитку септоріозу листя пшениці озимої залежно від температури повітря та кількості опадів, що дає змогу своєчасно контролювати розвиток хвороби та обмежувати її шкідливу дію.

Метою досліджень було встановити поширеність і розвиток хвороб листя пшениці ярої грибної етіології, визначити видовий склад збудників, уточнити біологічні особливості їх розвитку та обгрунтувати систему захисту культури від хвороб листя у Східному Лісостепу України. Установлено, що в Східному Лісостепу України найбільш поширеними та шкідливими хворобами листя пшениці ярої були борошниста роса, септоріоз та бура листкова іржа. Найбільша ураженість рослин збудниками хвороб спостерігалась за оптимальної середньодобової температури (14-20 °С) та підвищеної середньодобової вологості повітря (60-70 %). Залежно від метеорологічних умов вегетації та стійкості сортів розвиток хвороб становив: для борошнистої роси - 19,9-21,3 %, септоріозу листя - 19,7-22,4 %, бурої листкової іржі - 1,8-2,9 %. Вперше для умов Східного Лісостепу України розроблено моделі короткострокового прогнозу розвитку борошнистої роси, септоріозу листя і бурої листкової іржі на пшениці ярій залежно від середньомісячної температури та вологості повітря на основі багаторічних досліджень. Найвищу стійкість до септоріозу листя та борошнистої роси було відмічено у сорта Спадщина (розвиток септоріозу листя 1,2-10,7 %; розвиток борошнистої роси 0,2-8,5 %). Установлено зниження розвитку септоріозу листя пшениці ярої, у фазі кущіння на сорті Спадщина - у два рази, а борошнистої роси в півтора раза порівняно з контролем після використання фунгіцидного протруйника Сертікор 050 FS, т.к.с. з нормою витрати 1 л/т. Визначена ефективність проведення обприскування посівів пшениці ярої в фазі колосіння препаратом Амістар Тріо к.е. з нормою витрати 1 л/га, яке зменшило поширеність та розвиток борошнистої роси і септоріозу листя в 1,5-2 рази порівняно з контролем, а врожайність становила 4,2-4,6 т/га. Приріст урожайності зерна становив 0,81 т/га. Використання біопрепаратів Фітоспорин-М, Імуноцитофіт, Бактофіт, Псевдобактерин-2 суттєво впливало на врожайність пшениці ярої. При застосуванні біологічних препаратів врожайність пшениці ярої на всіх варіантах коливалась у межах 4,0-4,2 т/га, а на контролі 3,7-3,9 т/га, приріст урожайності зерна становив в середньому 0,35 т/га порівняно з контролем.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.121.06

Шифр НБУВ: РА442959 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-31 + П491.121

Рубрики:

Озима пшениця

Захист пшениці

Шифр НБУВ: РА435257 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено особливості формувань чисельності шкідників при застосуванні сумішей добрив і засобів захисту рослин на посівах пшениці озимої. Уточнено біологію, поширення, розвиток, еколого-економічне значення шкідників у технологіях вирощування зернових культур і рекомендовані заходи щодо оптимального застосування профілактичних і спеціальних захисних заходів від шкідників у короткоротаційних польових сівозмінах. Теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено закономірності формувань ентомокомплексів при сучасному застосуванні рідких форм добрив, зокрема карбамідно-аміачної суміші (КАС) і засобів захисту рослин.

Вперше вирішено важливе наукове завдання щодо визначення особливостей розвитку жовтої іржі пшениці м'якої озимої в умовах південного Степу України та виявлення джерел і донорів стійкості, яке відрізняється від раніше відомих робіт комплексним підходом (фітопатологічним, імунологічним, селекційним, хімічним) до визначення зразків з ефективними Yr-генами. З'ясовано активні зміни в розвитку та поширенні жовтої іржі пшениці м'якої озимої в умовах Степу України - із незначного у сильний. Встановлено залежність інтенсивності поширення хвороби від наявної інфекції та абіотичних чинників навколишнього середовища (температура, вологість). Для селекційних програм видалено цінні зразки пшениці м'якої озимої, які поєднують у своїх генотипах високу стійкість до збудника жовтої іржі з комплексом цінних господарських ознак. В умовах південного Степу України визначено стійкість зразків пшениці м'якої озимої вітчизняної та закордонної селекції до збудника жовтої іржі на штучно створених епіфітотійних фонах інфекції. Визначено расовий склад збудника жовтої іржі та ефективність Yr генів. Встановлено джерела стійкості до хвороби жовтої іржі: сорти, Guebon (Франція), Burbot 4, Raduza (Чехія), та лінію 367/06 (Україна). Доведено ефективність використання штучних інфекційних фонів для добору рослин стійких до збудника жовтої іржі у поколіннях F2 - F4. Набуло подальшого розвитку використання створеного вихідного матеріалу з ефективними Yr-генами в селекційній програмі СГІ - НЦНС та ВНІС для створення стійких до збудника жовтої іржі сортів пшениці озимої.