Подано теоретичні основи біотехнологічних процесів, що мають розвиток і використання в народному господарстві країни та поширені у світі, а також є актуальними для галузі тваринництва агропромислового виробництва. Розкрито суть основних біотехнологічних процесів, зокрема, з технологій рекомбінантної ДНК, генетичної інженерії у тваринництві, клітинної інженерії, питанням ембріогенетики та клонування у тваринництві, виробництва кормових препаратів і БАР шляхом промислових біотехнологій, впровадження та значимості інженерної ензимології. Розглянуто питання з технологічної біоенергетики, використання генно-модифікованих організмів і загальної біобезпеки.

Узагальнено методичні підходи до використання ДНК-маркерів у племінному тваринництві України. Викладено принципи проведення ДНК-діагностики. Наведено оптимізовані молекулярно-генетичні та біотехнологічні методики досліджень у тваринництві. Обгрунтовано методологію генетичного маркірування під час виконання молекулярно-генетичних досліджень на індивідуальному та популяційному рівнях. Висвітлено результати генетичного аналізу бугаїв-плідників різних порід, матеріал яких зберігається у Банку генетичних ресурсів тварин Інституту розведення та генетики тварин НААН. Науково обгрунтовано рекомендації щодо застосування молекулярно-генетичних та біотехнологічних досліджень у системі збереження генофонду тварин.

В контексті історії Національної академії аграрних наук України здійснено аналіз науково-організаційних етапів становлення та розвитку відділу біотехнології репродукції сільськогосподарських тварин Інституту тваринництва НААН України як одного з головних вітчизняних осередків науково-дослідної роботи з проблем відтворення сільськогосподарських тварин. Простежено еволюціонування галузевих фундаментальних і прикладних досліджень як результат вісімдесятирічних напрацювань учених на науковій ниві для потреб практики тваринництва.