Висвітлено питання амінокислотної годівлі високопродуктивних корів. Встановлено залежність амінокислотного забезпечення їх організму залежно від умов надходження протеїну з кормом. Найбільш повноцінною виявилася мікробна маса і вміст рубця за наявності 0,80 - 0,85 к. од. в 1 кг сухої речовини та 110 - 130 г перетравного протеїну.

Розглянуто основні принципи біоенергетичної оцінки виробництва кормів. Дано біоенергетичну оцінку різних видів кормів за продукцією молока, виробництва кормів із сої за якістю молока, а також технологій виробництва різних видів кормів за продукцією молока. Зроблено порівняння оцінки виробництва кормів за витратами енергії і продукцією молока.

Встановлено, що кормовий додаток з ехінацеї пурпурової "БАКДЕП" підвищує відтворювальну здатність бугаїв з різним рівнем спермопродуктивності, різного віку і в різних екологічних зонах України.

Встановлено, що хлорид кальцію, в чистому вигляді та суміші з преміксом підвищує продуктивність бичків м'ясної симентальської худоби.

Встановлено, що згодувування бугайцям сапоніту та комплексного мінерального додатку підвищує добові прирости на 7,3 % і 18,8 %, зменшує затрати корму на 6,8 % і 15,3 %. Доведено, що додатки не впливають на забійний вихід і хімічний склад м'яса, поліпшують жирно-кислотний склад ліпідів.

Доведено, що згодовування фосфогіпсу бичкам на відгодівлі вплинуло на збільшення наднирників, підшлункової та щитовидної залоз, яке супроводжувалось відповідною структурною перебудовою в них.

Доведено: згодовування консервованого та збагаченого вітаміном E й амонізованого зерна кукурудзи вплинуло на зменшення маси щитовидної та підшлункової залоз, що супроводжувалось відповідною структурною перебудовою в даних залозах.

Встановлено, що за однакового рівня протеїну в раціоні, форма останнього чинила суттєвий вплив на обмін вільних амінокислот у травному тракті. У цьому разі в рубцевій рідині за умов згодовування гранул, концентрація вільних амінокислот зменшується, а в дуоденальній - підвищується, що відіграє позитивну роль для всмоктування амінокислот в кров.

Наведено результати науково-господарського досліду із згодовування ліпроту телятам віком 4 - 6 місяців. Визначено зміну живої маси, затрати кормів на 1 кг приросту, а також подано розрахунок економічної ефективності використання ліпроту в раціонах телят.

Згодовування модифікованої браги молодняка великої рогатої худоби у кількості 2 кг на голову за добу протягом 4 місяців відгодівлі призводило до зниження рівня каріоплазми в усіх зонах наднирників у 1,5 рази, а тривале її згодовування сприяло збільшенню кількості каріоплазми в клубочковій і пучковій зонах. У ендокринній частині підшлункової залози після 4 місяців відгодівлі всі морфометричні показники зменшувалися, а за умов тривалого згодовування досліджуваної браги розміри панкреатичних острівців, кількість і об'єм ядер у них зменшувались.

З'ясовано, що використання фосфогіпсу Вінницького хімкомбінату в раціонах надремонтних бугайців не сприяло підвищенню інтенсивності їх росту. Заміна 10 та 20% монокальційфосфату в раціонах фосфогіпсом знижувала середньодобові прирости тварин на 14,8 та 33,0%, за умов 5% заміни прирости були на рівні контрольної групи.

Викладено результати впливу препарату хлористого кальцію на фізіологічні та продуктивні показники піддослідних тварин. Тварини, які отримували добавку хлористого кальцію на базі основного раціону і в суміші з преміксом, відрізнялись більш високою м'ясною продуктивністю.

Розроблений комплексний мінеральний підкорм значно змінює якість трав'яного раціону, збільшує його ефективність. Сумарний позитивний ефект від застосування складного мінерального підкорму, який на відміну від преміксів не має в своєму складі дорогих за ціною вітамінів, ферментів, амінокислот, можна отримати завдяки балансуванню раціонів і покращанню використання поживних речовин корму.

У дослідах на телицях чорно-рябої породи 13 - 16-місячного віку, які мали фістули рубця, методом латинського квадрата досліджено кількість загальних фосфоліпідов і їх підкласів у вмісті рубця та у його окремих фракціях. Встановлено, що у вмісті рубця телиць основна маса загальних фосфоліпідів, лізофосфатидилхоліна, фосфатидилхоліна і сфінгомієліна концентрується в грубих залишках кормів і безклітинної рідини, а фосфатидилсерін, фосфатидилинозіт у складі бактеріальних мас. Часткова і повна заміна зернових концентратів у раціоні телиць трав'яними гранулами призводить до зменшення кількості мікроорганізмів в рубці. Внаслідок цього знижується кількість мікробіальних фосфоліпідів і їх підкласів у вмісті рубця (крім фосфатидилетаноламіна у телиць, які не отримали зернові концентрати) та збільшується їх вміст у складі грубих залишків кормів і безклітинної рідини за винятком лізофосфатидилхоліна.

Згодовування консервованого і збагаченого вітаміном E зерна кукурудзи сприяло інтенсифікації мінерало-, глюко-, андрокортикотропної функції корму й адренотропної функції мозкової речовини наднирників бичків у порівнянні з контролем. Під час згодовування амонізованого зерна кукурудзи спостерігались інволюційні зміни макроструктур наднирників у порівнянні з контролем та мікроструктур в мозковій речовині. Структурну перебудову в різних зонах коркової речовини наднирників було спрямовано на компенсацію функції за конкретних умов годівлі.

Наведено результати вивчення поживної цінності та продуктивної дії силосно-сінних раціонів, концентратна частина яких складається з пшеничної, ячної або кукурудзяної дерті.

Обробка зернового компонента у складі комбікормів-стартерів способом екструзії та мікронізації позитивно впливає на біохімічні процеси у телят, що відбилося на середньодобових приростах. Спостережено певні особливості перебігу обмінних процесів у тварин, які одержували комбікорми з ячменем, обробленим різними способами. Зокрема, у телят, яким згодовували комбікорми-стартери з мікронізованим ячменем спостережено зміщення в бік анаболізму азотистих сполук. Встановлено доцільність заміни СЗМ та цукру на соєву макуху в складі комбікорму з мікронізованим ячменем. У телят цієї групи було зміщення обмінних реакцій у бік синтезу ліпідних сполук.

Встановлено, що для корів, відповідно до їх фізіологічного стану, типу годівлі та інших зоотехнічних факторів, гранично-допустима концентрація радіонуклідів у раціоні має складати не більше 1500 Бк на 100 кг живої маси або 450,0 Бк на 1 кг сухої речовини.

Доведено, що структурна перебудова хромафільної тканини мозкової речовини наднирників бугайців у разі збагачення раціонів синтетичною сечовиною в дозах від 50 до 350 г на голову за добу в заключний період відгодівлі відображає адаптивні процеси в організмі тварин на екзогенний подразник різної величини щодо забезпечення функції за створюваних умов годівлі.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-451.29

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж69948 Пошук видання у каталогах НБУВ