Проведені дослідження показали відсутність статевих відмінностей в інтенсивності процесів ліпопероксидації крові тварин. Встановлено, що інтенсивні фізичні навантаження (тренування) супроводжуються активацією ПОЛ лише в суспензії еритроцитів у спортивних жеребців/меринів. З'ясовано, що у спортивних коней під впливом фізичних навантажень знижується кислотна та осмотична резистентність еритроцитів. Виявлені зміни свідчать про порушення структурної цілісності мембранних утворень еритроцитів.

Проаналізовано динаміку вмісту маркерів оксидативного стресу та системи антиоксидантного захисту у крові спортивних коней голштинської породи у стані спокою та після тренувань. Не виявлено достовірних змін у вмісті ТБК-активних продуктів у крові та плазмі коней після фізичних навантажень. Натомість встановлено істотне зниження вмісту маркерів оксидативного стресу в еритроцитах після тренувань. Виявлено істотне збільшення рівня кетонових похідних окиснювальної модифікації білків в еритроцитах після фізичних навантажень. Не спостерігалось істотних змін у значеннях альдегідних і кетонових похідних модифікації білків плазми в динаміці тренувань. Встановлено, що антиоксидантний захист крові коней під впливом фізичних наванатажень забезпечувався активацією супероксиддисмутази. Кореляційний аналіз залежності між маркерами оксидативного стресу та системи антиоксидатного захисту підтвердив важливу роль супероксиддисмутази і каталази, які істотно обмежують розвиток оксидативного стресу.

Вперше проведено комплексне дослідження клінічних, гематологічних, біохімічних, імунологічних, генетичних та екстер’єрних показників і типів вищої нервової діяльності в коней української та чистокровної англійської верхових порід, а також визначено їх зв’язок з роботоздатністю. Вперше проведено порівняльний аналіз клінічних, гематологічних показників, вивчено метаболічний профіль крові та стан клітинної та гуморальної ланок імунітету в коней вищезазначених порід за фізичних навантажень (ФН). Констатовано, що відразу після ФН у коней обох порід збільшуються показники, що характеризують гематологічний профіль крові, стан енергетичного метаболізму та імунного потенціалу тварин, а через годину після ФН відбувається зниження більшості із них до рівня, виявленого у стані спокою. Причому відновлення досліджуваних клінічних, гематологічних, біохімічних та імунологічних показників до норми проходило швидше у коней української верхової породи, у порівнянні з чистокровною англійською. На підставі результатів дослідження в організмі спортивних коней встановлено розвиток, в основному, неспецифічної адаптаційної реакції активації, яка має антистресову дію та сприятливий прогностичний характер.

Кінне триборство є одним з найскладніших видів кінного спорту, який вимагає від коней передусім витривалості, сміливості, врівноваженості та рухливості нервових процесів, високого рівня тренованості та значних функціональних можливостей їх організму. Мета роботи - визначення рівня маркерів оксидаційного стресу (вмісту ТБК-активних продуктів та альдегідних і кетонових похідних оксидаційної модифікації протеїнів), активності амінотрансфераз та лактатдегідрогенази, а також кількісних змін вмісту лактату та пірувату в крові коней української верхової породи, які використовуються у триборстві в динаміці фізичних навантажень. Встановлено, що систематичні фізичні навантаження у триборних коней супроводжуються специфічними змінами перебігу метаболічних реакцій. У крові коней після тренінгу виявлено суттєве підвищення вмісту маркерів перекисного окиснення ліпідів, що вказує на розвиток оксидаційного стресу, викликаного тренуванням великого об'єму та інтенсивності. Встановлено також несуттєве підвищення вмісту альдегідних і кетонових похідних оксидаційно змодифікованих протеїнів в еритроцитах, що, вочевидь, пов'язано з окиснювальною модифікацією молекул гемоглобіну під впливом активних форм кисню, які утворються в результаті інтенсивних фізичних навантажень. Натомість після фізичних навантажень вміст альдегідних похідних оксидаційної модифікації протеїнів плазми коней суттєво знизився, що свідчить про розвиток ефективних адаптаційних реакцій в їх організмі шляхом інтенсифікації протеолітичної активності під впливом систематичних тренувань. Проведений кореляційний аналіз між вмістом маркерів оксидаційного стресу показав залежності в обмеженні розвитку оксидаційного стресу за рахунок активації антиоксидантної активності у тренованих коней після тренінгу. Істотне зменшення активності амінотрансфераз у крові спортивних коней після фізичних навантажень вказує на високий рівень їх тренованості, а істотне підвищення вмісту лактату відображає інтенсивність і напрям перебігу аеробно-анаеробних реакції під час тренувань та вказує на рівень енергетичного внеску анаеробного гліколізу у загальний обсяг енергопостачання м'язової діяльності триборних коней.

Проведено дослідження взаємозв'язку типу вищої нервової діяльності (ВНД) коней з показаною ними працездатністю під час участі у змаганнях з подолання перешкод. Дослідження проводилися на 10 головах коней групи конкуру Дергачівської дитячо-юнацької кінно-спортивної школи, які мали досвід участі у змаганнях з подолання перешкод. Встановлено, що найбільш перспективними для використання у конкурі є коні сильного врівноваженого рухливого типу ВНД; коні сильного врівноваженого інертного типу ВНД підходять для участі у змаганнях під вершниками початківцями та в якості коней хобі-класу; коні сильного неврівноваженого типу ВНД мають нереалізований спортивний потенціал та потребують системи тренінгу, що скерована не тільки на розвиток фізичних якостей, але і на підвищення стресостійкості в умовах змагань.

Наведено дослідження з удосконалення системи тренінгу та підготовки коней до змагань з урахуванням фактору стресостійкості з метою більш об'єктивної оцінки робочих якостей коней і проведення якіснішого відбору кращих тварин у розведення за основною селекційною ознакою - працездатністю. Розроблено комплекс заходів для підвищення стресостійкості під час показових виступів та змагань, який спрямований на поступову адаптацію коней до стресорів. Під час досліджень було встановлено, що застосування розробленого комплексу заходів має позитивний вплив на коней сильного врівноваженого інертного та сильного неврівноваженого типів вищої нервової діяльності та не впливає на поведінку коней сильного врівноваженого рухливого типу під час участі у показових виступах та змаганнях.

Наведено результати досліджень корекції електролітного балансу у спортивних коней за фізичного навантаження середньої інтенсивності та показано позитивний вплив застосування мінералів на регідратацію. Після фізичного навантаження середньої інтенсивності у спортивних коней розвивається дисбаланс електролітів, оскільки в сироватці крові знижується вміст натрію та калію, спостерігається тенденція до зниження вмісту загального кальцію та неорганічного фосфору. Однак фізичне навантаження у спортивних коней не впливало на обмін магнію в крові. У коней електроліти відіграють важливу роль у регулюванні та балансі рідини, кислотно-основного стану, підтримці осмотичного тиску і нервово-м'язової активності. Низка факторів впливає на обмін електролітів у коней - зокрема тривалість та інтенсивність навантаження, умови навколишнього середовища (температура, вологість повітря), годівля, а в робочих тварин дефіцит іонів виникає внаслідок їх втрати з потом. За фізичного навантаження потовиділення в коней супроводжується дегідратацією і втратою п'яти основних елементів - натрію, хлориду, калію, магнію та кальцію. Зневоднення організму супроводжується зниженням ефективного об'єму циркулюючої крові та перфузії через внутрішні органи, тому споживання необхідної кількості води є важливим для працездатності і витривалості коней. Встановлено, що у коней дослідної групи після лікування відновлювалися час наповнення капілярів та еластичність шкіри, колір слизових оболонок, збільшувалася толерантність до фізичних навантажень, нормалізувалася частота пульсу, зменшувалася частота виникнення аритмій. Водночас у коней контрольної групи розвивалися симптоми дегідратації: збільшувався час наповнення капілярів, діагностувалися сухість шкіри, почервоніння та ціаноз слизових оболонок, тахікардія, втомлюваність, збільшувався час відновлення після навантаження; зростала частота виникнення аритмій. Застосування спортивним коням електролітів сприяло збільшенню споживання рідини та регідратації (зниження вмісту загального протеїну та величини гематокриту в крові). У коней контрольної групи показники, які характеризують рівень зневоднення, мали тенденцію до зростання. У коней дослідної групи після проведеного лікування у сироватці крові зростав вміст натрію та калію, мав тенденцію до підвищення вміст кальцію, тоді як у контрольній поглиблювався електролітний дисбаланс (зниження вмісту натрію та калію в крові).

Як об'єкт досліджень сформовано групи клінічно здорових спортивних коней старше 5-річного віку ДЮКСШК "Буревісник" (м. Львів), які виступають у кінноспортивних змаганнях з виїздки, конкуру та триборства (по 10 голів). Навантажувальні тести розробляли, як роботу на корді середнього об'єму та середньої інтенсивності. У коней всіх дослідних груп встановлено зниження осмотичної резистентності суспензії еритроцитів крові, відібраної після навантажувальних тестів, що свідчить порушення структурної цілісності мембранних утворень еритроцитів внаслідок інтенсивної м'язової діяльності фізичних навантажень. Важливе значення мають дослідження впливу фізичних навантажень на 117 резистентність еритроцитів до пероксиду водню. Функціонування систем генерації АФО і антиоксидантного захисту багато в чому визначає цілісність мембран в усіх клітинах організму, насамперед - в клітинах крові. Результати досліджень показали, що найменш стійкими до дії пероксиду водню були еритроцити коней, задіяних у триборстві - 8,76 % гемолізованих еритроцитів в стані спокою і 8,55 % після навантажувальних тестів, у коней з групи конкуру - 7,79 % в стані спокою і 8,32 % після навантажувальних тестів, з групи виїздки - 7,07 % в стані спокою і 7,63 % гемолізованих еритроцитів після навантажувального тесту. Суттєвих змін стійкості еритроцитів спортивних коней до дії пероксиду водню в динаміці фізичних навантажень не виявлено.

Визначено мету і наведено методику створення нової породної групи коней спортивного напряму використання. Охарактеризовано сучасне поголів’я спортивних коней: походження, екстер’єр, спортивна продуктивність та генеалогія. Також детально описано систему оцінки та відбору коней, розроблену за рекомендаціями Міжнародної Племінної федерації спортивних коней ( WBFSH ). Сформовано цільовий стандарт та характеристику основних селекційних ознак новостворюваної породної групи коней. Програма регламентує перелік інформації та процес внесення даних до Реєстру коней української спортивної породної групи.

Розроблено методи удосконалення коней спортивного напряму продуктивності. Зазначено, що класифікація коней за розробленою лінійною шкалою дозволила виявити незначну різницю між тваринами різного походження. Доведено, що екстер'єрні ознаки коней мають тісні кореляційні зв'язки з якістю руху, стрибку та темпераменту, що може бути використано в племінній роботі з ними. Наголошено, що розроблене програмне забезпечення дозволило систематизувати інформацію про спортивну продуктивність коней, їх походження та умовну кровність за чистокровною верховою породою, покращити племінний облік у конярстві та проводити селекцію за бажаними ознаками. Визначено, що у конкурі найпродуктивнішими є коні бельгійської теплокровної ліній Cor de la Bryere та Corrado І, у виїзді – вестфальської породи ліній Aldermann I та 2996 Фактотума, у триборстві – бельгійської теплокровної породи лінії Cor de la Bryere. В конкурі та виїздці найвищі показники продуктивності мали коні з умовною кровністю 25,01 – 50,00 % за чистокровною верховою породою, у триборстві – з умовною кровності 75,01 % і більше. Вставлено, що батько істотно впливає на ознаки спортивної продуктивності потомків (12,9 % – 15,3 %), лінійні ознаки (3,7 – 53,4 %) та якість рухів (36,8 – 76,6 %).