Наведено результати лікування саркоптозу свиней дектомаксом, баймеком, бутоксом та аміцидом. Доведено високу ефективність застосування дектомаксу у разі тотальної і вушної форм саркоптозу.

Представлено сучасні знання з систематики, морфології і життєвого циклу кліщів. Викладено методи акарологічних досліджень свійських і промислових тварин. Дано коротку характеристику акарицидних препаратів, які застосовують при інвазійних хворобах тварин.

Суспензія живих клітин дріжджів Rhodotorula gracilis-1724 і препарат на їх основі виявилися ефективними при бактеріозах корисних шовкопрядів. Одночасно дріжджі справили біостимулюючу дію на організм комах.

В роботі наводяться результати вивчення іммуногенних властивостей пропонованих препаратів на телятах. Встановлено, що всі препарати захищали від прямого зараження вірусами ІРТ, ПГ-3.

Досліджено вплив антибіотичних препаратів - бісептолу, поліміксину та канаміцину, а також їх комбінацій з пробіотиками біоспорином і субаліном на мікрофлору кишок мишей. Встановлено, що за перорального введення зазначених препаратів у тварин виникає дисбактеріоз 2 - 3-го ступеня; за комбінованого використання їх з пробіотиками вдається значною мірою запобігти розвитку дисбактеріозів. Показано, що дисбактеріоз 2 - 3-го ступеня за допомогою біоспорину та субаліну можна ліквідувати протягом 5 - 7 днів. Самостійне відновлення нормального мікробіоценозу кишок за цей період не відбувається. Склад нормофлори, який зазнавав незначних змін за комбінованого використання антибіотичних препаратів з пробіотиками, самостійно відновлювався на 3 - 5-у добу після відміни цих препаратів.

Встановлено, що комплексне застосування вермітану і L-аргініну забезпечує 100 % ефективність у разі фасціольозно-дикроцеліозної інвазії та активізує у тварин клітинний і гуморальний імунітет.

Викладено результати впливу біостимулятора ербісолу на життєздатність, ріст, розвиток та продуктивність здорових і хворих на мікроспоридіоз гусениць шовкопряда. Встановлено, що ербісол досить ефективний для здорових комах. Але при зараженні останніх мікроспоридіями, залежно від строків згодовування і циклу розвитку паразита, препарат може більшою мірою стимулювати паразита, ніж хазяїна, викликаючи значну загибель комах і зниження продуктивності відгодівель.

Визначено вміст мікроелементів (заліза, міді, цинку, кадмію) у печінці тварин і вплив їх на клітинні та гуморальні фактори імунітету у разі фасціольозно-дикроцеліозної інвазії.

Виявлено стимулювальні властивості препаратів L-аргініну і РНК, які забезпечували підвищення імунобіологічної реактивності корів у випадку фасцільозу, але не проявляли антигельмінтних властивостей.

Последовательно и подробно изложены сведения о паразитоценозах (сообществах паразитов), составными частями которых являются вирусы, приведена их классификация. Представлены методики изучения гетерогенности этих образований. Показано, что популяции отдельных вирусов содержат несколько различных компонентов, как входящих, так и не входящих в структуру вириона. Объединение в сообщества увеличивает степень гетерогенности вирусов. Вызываемые такими сообществами смешанные инфекции имеют свои особенности, закономерности которых пытаются выяснить авторы. Описываются меры борьбы с ними.

Вивчені хвороби перепелів та їх епізотологія на різних фермах України. Серед заразних хвороб були сальмонельоз, ньюкаслська хвороба та еймериоз. Спалахів ньюкаслської хвороби не реєстрували. У сировотці крові перепелів виявлені антитіла проти кількох вірусів. Придатною вакциною проти ньюкаслської хвороби виявилась вакцина зі штамма "Ла-Сота".

Установлено, що на Полтавщіні сальмонельози набули широкого розповсюдження. У період 1980 - 1998 рр. найвищі рівні захворюваності зареєстровано: серед свиней - у 1994, а серед людей - у 1995 році. Захворюваність серед свиней зросла у 2,7 а поміж людей - у 1,6 рази. Найбільше випадків захворювання людей на сальмонельоз зареєстровано у місцях з високою концентрацією населення.

Показано, що застосування для боротьби з вароатозом бджіл зоотехнічного способу та ветеринарних методів має позитивний вплив на зниження закліщеності бджолиних сімей, підвищення продуктивності по меду, воску і приросту.

Встановлено, що санобіт у комплексі з засобами імуностимулюючої терапії пригнічує ріст багатьох видів мікроорганізмів, знижує вірулентність і патогенність у місці пошкодження, нормалізує запальну реакцію та стимулює регенеративні процеси у разі маститів і гнійно-некротичних процесів в області пальця корів.

Рассказывается о новой для нашей страны проблеме - кишечных иерсиниозах животных. Излагаются данные о биологии возбудителя, эпизоотологии и клинических проявлениях болезни, вопросы лечения и профилактики иерсиниоза животных. Показано значение иерсий в патологии животных разных видов.

Наведено сучасні уявлення про властивості вірусу класичної чуми свиней, його місце в класифікації. Особливу увагу приділено штамам вірусу класичної чуми свиней з різною вірулентністю, що має епізоотичне значення. Описано патогенез, клінічні ознаки, паталогоанатомічні зміни за різних форм захворювання свиней класичною чумою. Наведено приклади паразитоценозів за участю вірусу класичної чуми свиней. Подано характеристику імунітету свиней у випадку даного захворювання, а також вакцин. Підкреслено, що діагностика захворювання має бути комплексною - із застосуванням різних методів. Обговорено заходи боротьби з класичною чумою свиней та її профілактики.

Визначено ефективність альбендазолу у разі фасціольозу та дикроцеліозу корів та вивчено вплив антгельмінтиків і імунокоректорів на вміст мікроелементів у печінці тварин.

Встановлено, що комплексне застосування антигельмінтика роленолу та імуностимулятора L-аргініну забезпечує 100 % лікувальну ефективність у разі фасціольозу тварин і зростання добового надою молока на 0,94 кг на корову. Окупність додаткових затрат становить 14,7.

Запропоновано новий метод контролю якості туберкуліну "ППД для ссавців", який виявляє наявність збудника туберкульозу, тоді як при загальноприйнятих методах він не виявляється.

Описано парвовірусний ентерит у собак, ентерит і алеутську хворобу нирок. Наведено сучасні відомості про парвовіруси - збудники захворювань. Висвітлено клінічний та патолого-анатомічний прояви хвороб. Запропоновано характеристику патогенезу й епізоотологічних особливостей алеутської хвороби норок. Розглянуто сучасні методи діагностики, специфічної профілактики та заходи щодо запобігання захворюванням.