Висвітлено історію становлення та діяльності Чернігівського базового медичного коледжу з часу його заснування у 1868 р. до сучасного періоду. Розглянуто особливості функціонування навчального закладу в земський період (1868 - 1917 рр.), довоєнні роки (1917 - 1941 рр.), часи Великої Вітчизняної війни (1941 - 1945 рр.) та повоєнний період. Описано процес перетворення фельдшерсько-акушерської школи на базовий медичний коледж. Розглянуто питання організації та методичного забезпечення навчально-виховного процесу у навчальному закладі у сучасний період. Наведено матеріали про видатних випускників коледжу та медичні навчальні заклади Чернігівщини.

Освещена история становления и деятельности Черниговского базового медицинского коледжа со времени его основания в 1868 г. до современного периода. Рассмотрены особенности функционирования учебного заведения в земский период (1868 - 1917 гг.), довоенные годы (1917 - 1941 гг.), времена Великой Отечественной войны (1941 - 1945 гг.) и послевоенное время. Описан процесс преобразования фельдшерско-акушерской школы на базовый медицинский колледж. Рассмотрены вопросы организации и методического обеспечения учебно-воспитательного процесса в учебном заведении в современный период. Приведены материалы о выдающихся выпускниках колледжа и медицинских учебных заведениях Черниговской области.

Представлено організаційні аспекти науково-дослідної діяльності студентів та їх вплив на удосконалення підготовки науково-педагогічних кадрів і фахівців.

Висвітлено необхідність і напрямки удосконалення якості медичної освіти у Європі, особливості реформування сестринської освіти в Україні. Розглянуто компоненти якісної підготовки сестринського персоналу.

Досліджено особливості стандартизованого контролю якості підготовки медичних сестер у структурі державних стандартів вищої освіти. Побудовано модель моніторингу професійних знань фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст" (на прикладі спеціальності "Сестринська справа"). Визначено ієрархічні рівні моніторингу, узагальнено та сформульовано його функції, установлено послідовність дій у їх забезпеченні. Обгрунтовано функції комплексу комп'ютерних програм стандартизованого тестування як засіб діагностики якості підготовки медичних сестер.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми педагогічної діагностики різних видів самостійної діяльності у ВНЗ професійно-творчого спрямування. Здійснено аналіз й узагальнення новітніх педагогічних положень про творчу самостійну діяльність студентів, її педагогічну діагностику. Розкрито суть, зміст, умови застосування критеріально-діагностичного підходу та розробленої діагностичної технології для оптимізації самостійних творчих робіт студентів медичного коледжу. Запропоновано вдосконалений діагностичний інструментарій для виявлення рівнів професійно-творчої самостійності, якості самостійних творчих продуктів. Установлено взаємозв'язки та взаємовплив евристичної та діагностичної діяльності суб'єктів освіти. Доведено, що успішна діагностика зумовлена основними принципами евристичного навчання - суб'єктності, відкритості, завершеності, особистісної значимості обраного виду творчої роботи, свободи вибору теми, способів діяльності.

З'ясовано роль гуманістичних цінностей у формуванні професійних та особистісних якостей майбутніх працівників медичної галузі. Визначено структуру, показники та рівні сформованості гуманістичних цінностей у студентів навчальних закладів медичного спрямування. Вперше обгрунтовано педагогічну модель формування гуманістичних цінностей на базі використання психологічних механізмів розвитку мотиваційно-ціннісної сфери особистості (ідентифікації, емоційного обумовлення, наслідування, мотиваційного опосередкування, конформності, вживання у соціальну роль і стабільності внутрішньої узгодженості поглядів). Обгрунтовано й апробовано ефективні педагогічні умови формування гуманістичних цінностей у студентів медичного навчального закладу. Встановлено позитивний вплив на розвиток гуманістичної сфери таких чинників, як усвідомлення студентами особистісної та соціальної значущості гуманістичних цінностей, спрямованість педагогічного процесу на розвиток всіх структурних компонентів особистості (пізнавального, емоційно-ціннісного, діяльнісно-вольового) та залучення студентів до різних видів духовної діяльності. Обгрунтовано методи, форми і засоби поетапного розвитку мотиваційно-ціннісної сфери особистості. Доведено ефективний вплив студентського самоврядування на формування гуманістичних цінностей і розроблено методику активації процесу самовиховання як фактора морального становлення особистості.

Розглянуто проблему формування системи контролю знань і вмінь з клінічних дисциплін студентів медичного коледжу. Відзначено, що необхідність її впровадження зумовлена недостатнім рівнем об'єктивності інформації про стан успішності навчально-пізнавальної діяльності студентів, фрагментарністю перевірки мети навчання з клінічних дисциплін і потребою узгодження діяльності викладача та студента у процесі контролю. Відзначено недостатній рівень теоретичної та практичної підготовки педагогічних кадрів навчального закладу з питань організації контролю. Розроблено зміст діяльності викладача та студента за умов модульного навчання. Створено й апробовано технологію формування змістово-цільово-рівневої матриці для визначення обов'язкового мінімуму знань і вмінь студентів з певного розділу (модуля) учбової дисципліни. На базі використання системного підходу розроблено концептуальні засади формування системи контролю знань і вмінь студентів, створено та перевірено її експериментальну модель. Доведено кореляційну залежність між рівнем успішності студентів та використанням запропонованої системи контролю.

Досліджено проблему формування професійних умінь майбутніх медичних сестер засобами алгоритмізації за умов медичних ВНЗ України I - II рівнів акредитації. Проаналізовано сучасний стан медсестринства в Україні та перспективи його розвитку, розглянуто структуру професійних умінь медичної сестри хірургічного профілю, обгрунтовано доцільність застосування алгоритмічних технологій у процесі її професійної підготовки. Розроблено технологію алгоритмізації формування професійних умінь за допомогою простих, складних, комплексних комбінованих і загальних алгоритмів виконання практичних дій. Обгрунтовано організаційно-методичні засади алгоритмічного підходу до формування професійних умінь майбутніх медичних сестер (зміст, форми та методи теоретичної та практичної підготовки). Встановлено показники та критерії ефективності формування професійних умінь майбутніх медичних сестер хірургічного профілю.

Систематизовано основні професійно-творчі вміння майбутнього медичного працівника за змістом професійної діяльності, розподілено їх у чотири блоки, а саме: дослідницькі (діагностичні, прогностичні, конструктивні), операційні, рефлексивні, комунікативні, що відповідає специфіці діяльності фахівця медицини. На підставі результатів теоретичного й експериментального дослідження доведено, що процес формування професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів забезпечує модифікований варіант особистісно зорієнтованої евристично-модульної технології навчання на підгрунті дидактичного забезпечення достатнього рівня евристичної та завершеної діяльності студентів на всіх етапах евристично-модульної технології, а саме: спонукально-мотиваційному, під час первинного засвоєння теоретичного матеріалу та у самостійній проблемно-пошуковій роботі студентів з метою поглиблення теоретичних знань, у ході практичних професійно-спрямованих творчих робіт студентів, у самостійній евристичній і креативній роботі завершеного характеру зі створення особистістно значущих професійних продуктів, на етапі педагогічної діагностики сформованості професійно-творчих умінь студентів.

Розглянуто сутність і структуру пізнавальної активності студентів медичного коледжу. Теоретично обгрунтовано модель розвитку пізнавальної активності, визначено критерії та рівні її сформованості. Обгрунтовано технологію формування пізнавальної активності студентів медичного коледжу у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін на базі створення інваріантів структури дидактичних систем занять. Визначено організаційно-педагогічні умови ефективного розвитку пізнавальної активності студентів медичного коледжу. Запропоновано структуру і зміст побудови дидактичних систем занять на матеріалі природничо-наукових дисциплін.

Досліджено актуальну проблему формування готовності студентів-медиків до пропаганди та реалізації ідей здорового способу життя у майбутній професійній діяльності. Уточнено сутність і структуру понять "здоров'я", "спосіб життя", "здоровий спосіб життя", "готовність до пропаганди та реалізації ідей здорового способу життя". Визначено компоненти, розроблено критерії та методи діагностики рівнів сформованості готовності студентів-медиків до пропаганди та реалізації ідей здорового способу життя у майбутній професійній діяльності. Розроблено педагогічну технологію, яка забезпечує результативність даного процесу. Створено спецкурс "Медико-профілактичні аспекти формування здорового способу життя у населення", впроваджений у медичних закладах України I-II рівнів акредитації.

Досліджено проблему виховання у студентів медичного коледжу розради як духовної цінності. Проаналізовано філософські, психологічні та педагогічні аспекти даної проблеми. Уточнено сутність виховання розради як духовної цінності. Розроблено критерії та показники, виявлено рівні вихованості у студентів медичного коледжу розради як духовної цінності. Визначено, обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови виховання у студентів медичного коледжу розради як духовної цінності: запровадження системи виховної роботи, систематична орієнтація на ідеал медичного працівника, підготовка кураторів академічних груп до організації виховної діяльності, спрямованої на формування у студентів духовних цінностей, розроблення її методичного забезпечення, дотримання особистісно орієнтованого, гуманістично-центрованого та діяльнісного підходів, дотримання ідей гуманістичної етики.

Вперше відібрано й обгрунтовано зміст, форми та методи професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї, які забезпечують наступність і неперервність навчання на етапі допрофесійної підготовки учнів цих ліцеїв. Визначено критерії ефективності цієї спрямованості за умов допрофесійної підготовки. Розроблено комплекс тестових завдань для контролю якості знань учнів з природничих дисциплін з професійним спрямуванням. Теоретично обгрунтовано класифікацію організаційних форм цієї спрямованості, запропоновано методику розрахунку питомої ваги професійного спрямування змісту цих дисциплін у медичному ліцеї. Зроблено внесок у розвиток принципів відбору змісту допрофесійної підготовки в медичному ліцеї, удосконалено зміст його навчальних планів щодо дослідженої спрямованості.

Досліджено проблему формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльності. Розкрито сутність понять "взаємодія", "комунікація", "готовність", "готовність до комунікативної взаємодії". Проаналізовано теоретичні засади підготовки майбутніх медичних працівників до комунікативної взаємодії, розкрито її зміст, охарактеризовано структурні компоненти, визначено показники та рівні сформованості. Розроблено й упроваджено у практику діяльності медичних навчальних закладів спецкурс "Підготовка студентів медколеджів до комунікативної взаємодії". Вперше науково обгрунтовано модель формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії, експериментально підтверджено її ефективність. Удосконалено форми та методи підготовки майбутніх медичних працівників до комунікативної взаємодії.

Обгрунтовано педагогічні умови та модель формування професійної компетентності майбутніх медичних сестер, визначено теоретичні та практичні основи проектування та реалізації в навчальному процесі компетентнісно орієнтованого змісту професійного навчання майбутніх медичних сестер у процесі вивчення фахових дисциплін. Розроблено й експериментально перевірено методику формування професійної компетентності майбутніх медичних сестер. Уточнено поняття "професійна компетентність" майбутніх медичних сестер, яке розглянуто як її інтегративну професійну характеристику, що проявляється у здійсненні медсестринського процесу та передбачає опанування у процесі вивчення фахових дисциплін ключових особистісних, професійних та інструментальних компетенцій. Проведено аналіз експериментальних досліджень щодо ефективності методики формування компетентності, експериментально доведено її ефективність.

Розглянуто роль позааудиторної роботи студентів медичного коледжу як складової підготовки майбутніх медичних сестер до розв'язання проблемних ситуацій у професійній діяльності, умови організації ПСРС, висвітлено досвід організації ПСРС у ХБМК № 1 у ході вивчення дисциплін "Основи медсестринства".

Проведено порівняльну оцінку задоволеності керівників закладів, підрозділів системи охорони здоров'я та випускників вищих медичних навчальних закладів I - II рівня акредитації якістю практичної підготовки молодих фахівців - акушерок і фельдшерів. Встановлено, що більшість керівників і випускників (відповідно 73,8 і 71,4 %) не задовольняє сучасний рівень практичної підготовки. Найбільший вплив на задоволеність керівників та випускників рівнем практичної підготовки мають вміння: приймати професійні рішення в межах своєї компетенції; виконувати медичні втручання в межах своєї компетенції; доглядати за пацієнтами; вести відповідну облікову та звітну медичну документацію; виписувати рецепти в межах своєї компетенції; планувати власну діяльність.

Розглянуто деякі особливості навчально-виховного середовища у медичному коледжі, що увиразнюють професійну підготовку майбутніх медичних сестер за сучасною моделлю: знавець медико-технічних, біологічних тонкощів, носій гуманітарної культури, професійної етики. Акцентовано увагу на професійно-етичному спрямуванні гуманітарних навчальних курсів, уведенні інтегрованих спецкурсів, широкому використанні інтерактивних форм і методів навчання, сприятливому емоційно-психологічному кліматі професійно зорієнтованих виховних заходів, на особистості викладача як помічника у фаховому зростанні майбутніх медичних сестер.

Рассмотрены некоторые особенности учебно-воспитательной среды в медицинском колледже, которые подчеркивают профессиональную подготовку будущих медицинских сестер по современной модели: знаток медико-технических, биологических тонкостей, носитель гуманитарной культуры, профессиональной этики. Акцентировано внимание на профессионально-этическое направлении гуманитарных учебных курсов, введении интегрированных спецкурсов, широком использовании интерактивных форм и методов обучения, благоприятном эмоционально-психологическом климате профессионально ориентированных воспитательных мероприятий, на личности преподавателя как помощника в профессиональном росте будущих медицинских сестер.

The article deals with some special features of the educational environment in a medical college that reflect training future nurses according to the up-to-date model: the expert in medical, technical and biological details, carrier of humanitarian culture and professional ethics. The attention is focused on the professional and ethical orientation of humanitarian courses, the introduction of integrated courses, the widespread use of interactive forms and methods of education, positive emotional and psychological climate, professionally oriented educational activities, the educator assisting in the professional growth of future nurses.

Розглянуто питання реформування медичної освіти в медичному коледжі, що потребує формування ключових компетентностей – загальнонавчальних, предметних, професійних, адаптаційних. З’ясовано, що їх формування забезпечується застосуванням стратегій навчання відповідно до поставленої мети, здатністю до аналізу власної діяльності, критичного оцінення поглядів та вчинків інших, організацією та презентацією власної діяльності. Обґрунтовано використання діяльнісного підходу до вивчення ключових компетентностей особистості та подано модель їх формування.

Рассмотрены вопросы реформирования медицинского образования в медицинском коледже, которое требует формирования ключевых компетентностей - общеобразовательных, предметных, профессиональных, адаптационных. Выяснено, что их формирование обеспечивается применением стратегий обучения в соответствии с поставленной целью, способностью к анализу собственной деятельности, критической оценки взглядов и поступков других, организацией и презентацией собственной деятельности. Обосновано использование деятельностного подхода к изучению ключевых компетентностей личности и приведена модель их формирования.

The article deals with the issue of medical education reform in college, which requires the formation of key competencies,: all educational, objective, professional and adaptable. Their formation is provided through the use of learning strategies according to the purpose, the ability to analyze their own activities, critical evaluation of views and actions of the others; organization and presentation of their activities. The influence of activity key competencies of individuals is considered and provides a model of their formation is presented.

Розглянуто об’єктивні передумови підготовки медичних сестер до санітарно-гігієнічного виховання та профілактичної роботи зі школярами загальноосвітніх навчальних закладів. Вказано на роль медичних сестер загальноосвітніх навчальних закладів у реалізації завдань збереження здоров’я в дітей шкільного віку та формування здорового способу життя з досвіду Республіки Польща. З’ясовано відсутність єдиної системи фахової підготовки медичних сестер до реалізації знань про здоровий спосіб життя в Україні.

Рассмотрены объективные предпосылки подготовки медицинских сестер к санитарно-гигиеническому воспитанию и профилактической роботы со школьниками в общеобразовательных учебных заведениях. Указано на роль медицинской сестры общеобразовательных школ в реализации задач по сохранению здоровья у детей школьного возраста и формированию здорового способа жизни на основе опыта Республики Польша. Выяснено отсутствие единой системы подготовки медицинских сестер к реализации знаний о здоровом способе жизни, в Украине.

Objective preconditions of the preparation of nurses for the sanitary and hygienic education and prophylactic with pupils of general education institutions are examined in this article. The nurses’role of general education institutions in realization of the tasks of preservation of schoolchildren’s health and in formation of the healthy way of life is indicated by Poland’s experience. Elucidated the absence of only system of professional preparation of the future nurses for knowledge about the healthy way of life in Ukraine.