Установлено відмінності у прояві вольових якостей студентів з різною навчально-професійною спрямованістю залежно від терміну навчання у вищому навчальному закладі та статі. Визначено типи особистостей за проявом даних якостей, а саме: самодостатньо-впевнений, цілеспрямовано-наполегливий, саморегулятивний, ініціативно-імпульсивний, рішуче-сміливий, пасивно-слабовільний. Розроблено систему засад цілеспрямованого розвитку та корекції вольових якостей з метою формування засад вольової регуляції у студентів, для забезпечення здатності їх свідомого використання за різних життєвих ситуацій та для подальшого вдосконалення особистісних якостей. Результати апробації зазначеної системи показали її ефективність щодо позитивних змін у прояві вольових якостей студентів.

З'ясовано роль гуманістичних цінностей у формуванні професійних та особистісних якостей майбутніх працівників медичної галузі. Визначено структуру, показники та рівні сформованості гуманістичних цінностей у студентів навчальних закладів медичного спрямування. Вперше обгрунтовано педагогічну модель формування гуманістичних цінностей на базі використання психологічних механізмів розвитку мотиваційно-ціннісної сфери особистості (ідентифікації, емоційного обумовлення, наслідування, мотиваційного опосередкування, конформності, вживання у соціальну роль і стабільності внутрішньої узгодженості поглядів). Обгрунтовано й апробовано ефективні педагогічні умови формування гуманістичних цінностей у студентів медичного навчального закладу. Встановлено позитивний вплив на розвиток гуманістичної сфери таких чинників, як усвідомлення студентами особистісної та соціальної значущості гуманістичних цінностей, спрямованість педагогічного процесу на розвиток всіх структурних компонентів особистості (пізнавального, емоційно-ціннісного, діяльнісно-вольового) та залучення студентів до різних видів духовної діяльності. Обгрунтовано методи, форми і засоби поетапного розвитку мотиваційно-ціннісної сфери особистості. Доведено ефективний вплив студентського самоврядування на формування гуманістичних цінностей і розроблено методику активації процесу самовиховання як фактора морального становлення особистості.

Досліджено особливості, педагогічні умови формування духовних цінностей студентів коледжу у контексті нової педагогічної парадигми ціннісно орієнтованої природничої освіти коледжу, згідно з якою студент у суб'єктному аспекті набуває досвіду духовно-оцінної діяльності у цьому процесі. На підставі аналізу даної діяльності особистості обгрунтовано суть, структуру, розроблено модель формування духовних цінностей молоді (на прикладі вивчення природничих дисциплін коледжу) на базі інформаційно-нормативного, мотиваційно-потребового, діяльнісно-поведінкового компонентів з урахуванням психологічних новоутворень, потреб розвитку студентів I - II курсів коледжу. Визначено теоретично-методичні засади. Обгрунтовано психологічні аспекти організації навчально-виховного процесу як набуття студентами досвіду духовно-оцінної діяльності, що забезпечують суб'єктну активність і єдність зовнішьої, практичної, внутрішньої, психологічної сторін їх діяльності. Розглянуто головні фактори формування духовних цінностей студентів коледжу - навчально-пізнавальну діяльність, міжособистісне спілкування зі студентами, викладачами. Висвітлено особливості, принципи організації у єдності з їх сутнісними та динамічними характеристиками для досягнення ефективного педагогічного впливу у справі формування духовних цінностей. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено ефективність педагогічних умов, які забезпечують формування духовних цінностей студентів коледжу (на прикладі вивчення фізики й астрономії).

На підставі аналізу передового психолого-педагогічного досвіду та проведеного дослідження процесу формування культури відносин між викладачами та студентами констатовано, що на сучасному етапі розвитку свідомості людини та її взаємозв'язків у соціумі самопізнання та самовдосконалення є найбільш ефективним способом утримання рівня культури в суспільстві від його подальшого зниження. На підставі узагальнення результатів педагогічного дослідження зроблено висновок, що у процесі визначення окремих складових культурного фону та побудови на основі одержаних результатів констатувального визначення, так званої "карти культурного фону", зафіксовано шість рівнів, чотири з яких розташовані у межах "карти", а два виходять за її межі. Зазначено, що висвітлені рівні у межах "карти культурного фону" відображають внутрішні якості суб'єктів педагогічного процесу, які об'єднують їх у групи на основі прийнятої "норми" та забезпечують можливість адекватного педагогічного впливу на кожну з них. Ефективність запропонованої системи з формування культури взаємин засвідчують суб'єкти експериментальної групи, що за досить короткий проміжок часу (2005 / 2006 навчальний рік) виявила здатність до самообмеження у вигляді добровільної відмови від використання нецензурних слів у повсякденні (12 %). З урахуванням логіки педагогічного експерименту установлено, що на стан культурного фону суб'єктів педагогічного процесу може позитивно впливати викладач, який свідомо ввійшов в систему самопізнання.

Визначено теоретичні засади та практичний стан проблеми виховання громадянськості, уточнено сутність і структурні компоненти громадянськості. Розкрито особливості виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності. Розроблено критерії оцінювання та показники сформованості громадянськості. Розроблено й експериментально перевірено модель виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності. Визначено й експериментально перевірено педагогічні умови, які сприяють підвищенню ефективності виховання громадянськості у студентів професійно-технічних коледжів у позанавчальній діяльності, а саме, оптимізацію форм і методів виховання громадянськості, організацію соціально значущої діяльності, яка сприяє формуванню громадянських якостей, використання традицій українського народу та традицій коледжу, організаційно-методичну підготовку кураторів академічних груп з питань виховання громадянськості.

Досліджено проблему виховання у студентів медичного коледжу розради як духовної цінності. Проаналізовано філософські, психологічні та педагогічні аспекти даної проблеми. Уточнено сутність виховання розради як духовної цінності. Розроблено критерії та показники, виявлено рівні вихованості у студентів медичного коледжу розради як духовної цінності. Визначено, обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови виховання у студентів медичного коледжу розради як духовної цінності: запровадження системи виховної роботи, систематична орієнтація на ідеал медичного працівника, підготовка кураторів академічних груп до організації виховної діяльності, спрямованої на формування у студентів духовних цінностей, розроблення її методичного забезпечення, дотримання особистісно орієнтованого, гуманістично-центрованого та діяльнісного підходів, дотримання ідей гуманістичної етики.

Уточнено суть поняття "відповідальність", її роль і місце в системі вимог до фахівця. Охарактеризовано виховні можливості фізичного виховання як навчальної дисципліни у ВНЗ І - ІІ рівнів акредитації щодо формування морально-вольової сфери особистості, зокрема, відповідальності. На основі у уточнення критеріїв і показників рівнів сформованості відповідальності розроблено факторно-критеріальну модель її оцінки. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування відповідальності студентської молоді на заняттях з фізичного виховання.

Обгрунтовано сутність і структуру поняття "патріотичні цінності студента", розкрито змістову структуру патріотичних цінностей в єдності гностичного, емоційно-ціннісного, діяльнісно-практичного компонентів. Визначено критерії, показники та рівні сформованості даного особистісного інтегрального утворення студентів коледжів. Побудовано модель формування патріотичних цінностей студентів коледжів у позааудиторній роботі, охарактеризовано взаємозв'язки між компонентами моделі. Визначено педагогічні умови її реалізації, які забезпечують ефективність процесу формування патріотичних цінностей у студентів засобами краєзнавчо-пошукової діяльності.

Визначено основні протиріччя у виховному процесі, що підсилюють потребу у вихованні в студентів медичних коледжів духовної цінності розради. У ході констатувального експерименту з вивчення стану вихованості духовної цінності розради у студентів медичного коледжу педагогічна діагностика здійснювалася за допомогою розроблених автором критеріїв (когнітивний, емоційний, мотиваційний, практичний) та їх показників. Досліджено роль педагогів у вихованні духовної цінності розради у майбутніх медиків. Наведено та проаналізовано результати проведеного експерименту. Наголошено, що в медичному коледжі приділяється недостатня увага формуванню у студентів духовної цінності розради, стан вихованості якої знаходиться в основному на вербальному рівні.

Определены основные противоречия в воспитательном процессе, которые усиливают необходимость воспитания у студентов медицинских колледжей духовной ценности утешения. В ходе констатирующего эксперимента по изучению состояния воспитанности духовной ценности утешения у студентов медицинского колледжа педагогическая диагностика осуществлялась с помощью разработанных автором критериев (когнитивный, эмоциональный, мотивационный, практический) и их показателей. Исследована роль педагогов в воспитании духовной ценности утешения у будущих медиков. Приведены и проанализированы результаты проведенного эксперимента. Отмечено, что в медицинском колледже уделяется недостаточное внимание формированию у студентов духовной ценности утешения, состояние воспитанности которой находится в основном на вербальном уровне.

The article is devoted to the study of the state of breeding of spiritual value of pleasure in the students of medical colleges, definite basic contradictions and contradictions of educate process, the role of teachers is explored in education of spiritual value of pleasure.

Доведено актуальність теми виховання духовних цінностей студентів-медиків України, та, зокрема, духовної, гуманної цінності "розради пацієнта". Розкрито зміст даного поняття як готовності до медичної діяльності, що включає, окрім запасу спеціальних знань, умінь та навичок, відповідний рівень духовної освіти, вміння коректно заспокоїти пацієнта, сконцентрувати увагу на можливості подолання хворобливого стану. Наголошено, що використання традиційних дидактичних засобів і методів не забезпечує інтенсивного розвитку духовних цінностей особистості. Констатовано, що в теорії філософії, психології, педагогіки та медичної етики не використовувалася категорія "розрада пацієнта", що значно ускладнює розробку категоріального апарату, введення її у науковий обіг, але підвищує значення новизни даної проблеми і потребує відповідної критичної наукової оцінки.

Зазначено, що виховна робота в медичних коледжах України не має системного характеру, свідчить про необхідність реформування системи фахової підготовки, яка має бути спрямована на підготовку фахівців сестринської справи, здатних планувати і здійснювати самостійний догляд за пацієнтом, допомагати йому у вирішенні функціональних соціальних і психологічних проблем. Виділено необхідні умови "розради пацієнта", конкретизовано сутнісні характеристики категорій "розрада пацієнта", "психологічна готовність до розради пацієнта" тощо. Наголошено на аксіологічному аспекті фахової підготовки майбутніх медиків, який виступає інтегральним показником якості й ефективності навчального процесу в медичному коледжі. Підсумовано, що проблема виховання у майбутніх медиків духовної цінності "розради пацієнта" - нова міждисциплінарна проблема, що вирішується засобами різноманітних суспільних наук і не має теоретичних засад, але їх у певній мірі може компенсувати Кодекс професійної етики українського лікаря.

Розглянуто методику виховання самоповаги студентів у навчально-виховному процесі коледжу. Проаналізовано виховний потенціал навчальних курсів “Основи філософських знань”, “Психологія”, “Соціологія”, “Українська мова (за професійним спрямуванням)”. Охарактеризовано форми позааудиторної роботи (кураторські години, спецкурс, тренінгова діяльність), а також відповідні форми виховної роботи (масові, групові, мікрогрупові й індивідуальні).

Рассмотрена методика воспитания самоуважения студентов в учебно-воспитательном процессе колледжа. Проанализирован воспитательный потенциал учебных курсов “Основы философских знаний”, “Психология”, “Социология”, “ Украинский язык (по профессиональному направлению)”. Охарактеризованы формы внеаудиторной работы (кураторские часы, спецкурс, тренинговая деятельность), а также соответствующие формы воспитательной работы (массовые, групповые, микрогрупповые и индивидуальные).

Methodology of education of self-esteem of students is considered in the educational process of college. Educator potential of educational courses of “Basis of philosophical knowledge”, “Psychology”, “Sociology”, “Ukrainian (to professional direction)”, is analyzed. The forms of extracurricular work (counsel clock, special course, training activity), corresponding forms of educator work (mass, group, micro-group and individual), are considered.

Доведено, що становлення громадянина у процесі громадянської соціалізації розгортається в певному культурно-освітньому середовищі й здійснюється цілісно на засадах єдності шереги концептуальних підходів, до яких запропоновано віднести системний, суб'єктний, культурологічний, компетентнісний, особистісно-діяльнісний, аксіологічний. На основі вивчення їх основних характеристик обгрунтовано, що вони служать методологічним підгрунтям педагогічного супроводу процесу громадянської соціалізації студентів коледжу в позанавчальній діяльності.

Досліджено проблеми підвищення ефективності виховання студентів політехнічних коледжів через залучення до колективної творчої діяльності. Вперше розкрито теоретичні аспекти побудови структурно-функціональної моделі виховної роботи політехнічного коледжу. Розкрито значущість колективної творчої діяльності та взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу для досягнення заданого рівня особистісної готовності випускників коледжу до творчого розв'язання життєвих і професійних потреб. Конкретизовано зміст категорії "виховання студентів коледжу" через поняття "виховна система", "виховна робота" та "виховний процес". Представлено технологію організації колективних творчих справ, побудовану на прийомах інтеграції індивідуальної і колективної творчості. Розкрито роль освітньо-культурного середовища коледжу. З'ясовано зміст і перелік параметрів особистісної готовності, критеріїв їх оцінювання. Обгрунтовано програму виховання студентів коледжу, прогностичну матрицю організації їх предметної діяльності.

Розглянуто проблему виховання самоповаги у студентів коледжу в процесі навчально-виховної діяльності. Проаналізовано філософські, психологічні та педагогічні аспекти досліджуваної проблеми. Уточнено сутність і структуру виховання самоповаги у студентів коледжу. Розроблено критерії та показники, виявлено рівні вихованості зазначеного особистісного утворення. Визначено педагогічні умови виховання самоповаги у студентів коледжу в процесі навчально-виховної діяльності (використання виховного потенціалу навчальних курсів, організація позааудиторної роботи на основі суб'єкт-суб'єктних взаємин, орієнтованої на виховання самоповаги, психолого-педагогічна підтримка студентів, підготовка кураторів академічних груп до виховання самоповаги у студентів коледжу, стимулювання студентів і педагогів до самовиховання).

Обгрунтовано педагогічні умови громадянської соціалізації студентів коледжу, орієнтовані на розвиток громадянської компетентності, формування мотивів громадянської діяльності, досвіду соціальної творчості й активності життєвої позиції студентів шляхом інтерактивних соціально-комунікативних технологій та створення розвивального освітньо-виховного середовища в позанавчальній діяльності. Впровадження розроблених педагогічних умов в експериментальній роботі відбувалося через реалізацію структурно-функціональної моделі громадянської соціалізації студентів у позанавчальній діяльності, наведеній відповідними контекстними та структурними напрямами, що дозволило добирати оптимальні форми та методи.

Теоретично обгрунтовано та розроблено нові підходи до вирішення проблеми виховання у студентів медичних коледжів розради як духовної цінності. З'ясовано, що подоланню різних негативних станів людини сприяє прояв щодо неї саме такої духовної цінності як розрада - заспокоєння, відгук на людські негаразди, яка може реалізуватись через спілкування та практичні дії. Розкрито сутність розради як духовної цінності, притаманної студентам медичного коледжу, що визначає ціннісне ставлення медичного працівника до пацієнта, його моральну підтримку та заспокоєння в критичних ситуаціях. Розкрито структуру, визначено критерії та показники вихованості розради у студентів медичних коледжів. Показано, що найбільш ефективними методами виховної роботи таких студентів виявилися тематичні бесіди, вправи, творчі завдання, дискусії, обговорення художніх творів і кінофільмів, самостійна діяльність з розради людей похилого віку.

Теоретико-експериментально досліджено проблеми виховання організованості студентів медичного коледжу у навчально-виховному процесі. Розкрито суть поняття "організованість особистості" та охарактеризовано особливості виявлення організованості у студентів медичного коледжу. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено технологію виховання організованості студентів медичного коледжу, основними етапами якої є діагностичний (виявлення наявного рівня вихованості організованості студентів медичного коледжу), орієнтаційно-мотиваційний (сформованість мотивації до набуття організованості особистості), змістово-процесуальний (формування знань, умінь і якостей організованості), аналітико-рефлексивний (формування емоційно-рефлексивного ставлення до результатів власної діяльності, що сприяє підвищенню рівня організованості). Подальшого розвитку набули питання форм і методів виховання організованості студентів медичного коледжу.

Розглянуто сутність процесу формування екологічної культури безпеки життєдіяльності студентів. Охарактеризовано методологічну і теоретичну базу дослідження та сутність нормативної дисципліни "безпека життєдіяльності". Висвітлено основні теорії та програми виходу зі стану екологічної кризи: техніко-технологічна, освітньо-виховна, адміністративно-правове регулювання. Доведено необхідність формування таких умінь: самостійно приймати рішення про вжиття необхідних заходів за екстремальних ситуацій, забезпечити особисту безпеку, надати першу медичну допомогу. Встановлено кореляції між рівнем психічної напруги людини та ефективністю її діяльності. Зосереджено увагу на доцільності використання психологічних тренінгів для підвищення ефективності діяльності людини за екстремальних умов.

Рассмотрена сущность процесса формирования экологической культуры безопасности жизнедеятельности у студентов. Охарактеризованы методологическая и теоретическая базf исследования и сущность нормативной дисциплины "безопасность жизнедеятельности". Освещены основные теории и программы выхода из состояния экологического кризиса: технико-технологическая, образовательно-воспитательная, административно-правовое регулирование. Доказана необходимость формирования таких умений: самостоятельно принимать решение о принятии необходимых мер в экстремальных ситуациях, обеспечить личную безопасность, оказать первую медицинскую помощь. Установлены корреляции между уровнем психического напряжения человека и эффективностью его деятельности. Сосредоточено внимание на целесообразности использования психологических тренингов для повышения эффективности деятельности человека в экстремальных условиях.

Considered is the essence of the formation of ecological culture of life safety of students. Characterized are the methodological and theoretical basis of research and the nature of regulatory discipline "Safety". Elucidated are the basic theory and applications out of the state of environmental crisis: technical and technological, educative, administrative regulation. Proved is the necessity to build these skills: to make decisions about taking appropriate measures in emergency situations to ensure personal safety, provide first aid. Detected are the correlation between the level of mental stress Rights and efficiency of its operations. Attention is concentrated on the feasibility of using psychological training to improve human activities in extreme conditions.

Проаналізовано особливості соціокультурної ситуації та підходи до сучасного розуміння проблеми формування громадянських цінностей в студентів агротехколеджу.

Проанализированы особенности социокультурной ситуации и подходы к современному пониманию проблемы формирования гражданских ценностей у студентов агротехколеджа.

The peculiarities of sociocultural situation and the approaches to the modern understanding of the problem of formation of the civil values of the students of the agrotechcollege are analysed.