Досліджено особливості стандартизованого контролю якості підготовки медичних сестер у структурі державних стандартів вищої освіти. Побудовано модель моніторингу професійних знань фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст" (на прикладі спеціальності "Сестринська справа"). Визначено ієрархічні рівні моніторингу, узагальнено та сформульовано його функції, установлено послідовність дій у їх забезпеченні. Обгрунтовано функції комплексу комп'ютерних програм стандартизованого тестування як засіб діагностики якості підготовки медичних сестер.

З'ясовано роль гуманістичних цінностей у формуванні професійних та особистісних якостей майбутніх працівників медичної галузі. Визначено структуру, показники та рівні сформованості гуманістичних цінностей у студентів навчальних закладів медичного спрямування. Вперше обгрунтовано педагогічну модель формування гуманістичних цінностей на базі використання психологічних механізмів розвитку мотиваційно-ціннісної сфери особистості (ідентифікації, емоційного обумовлення, наслідування, мотиваційного опосередкування, конформності, вживання у соціальну роль і стабільності внутрішньої узгодженості поглядів). Обгрунтовано й апробовано ефективні педагогічні умови формування гуманістичних цінностей у студентів медичного навчального закладу. Встановлено позитивний вплив на розвиток гуманістичної сфери таких чинників, як усвідомлення студентами особистісної та соціальної значущості гуманістичних цінностей, спрямованість педагогічного процесу на розвиток всіх структурних компонентів особистості (пізнавального, емоційно-ціннісного, діяльнісно-вольового) та залучення студентів до різних видів духовної діяльності. Обгрунтовано методи, форми і засоби поетапного розвитку мотиваційно-ціннісної сфери особистості. Доведено ефективний вплив студентського самоврядування на формування гуманістичних цінностей і розроблено методику активації процесу самовиховання як фактора морального становлення особистості.

Розглянуто проблему формування системи контролю знань і вмінь з клінічних дисциплін студентів медичного коледжу. Відзначено, що необхідність її впровадження зумовлена недостатнім рівнем об'єктивності інформації про стан успішності навчально-пізнавальної діяльності студентів, фрагментарністю перевірки мети навчання з клінічних дисциплін і потребою узгодження діяльності викладача та студента у процесі контролю. Відзначено недостатній рівень теоретичної та практичної підготовки педагогічних кадрів навчального закладу з питань організації контролю. Розроблено зміст діяльності викладача та студента за умов модульного навчання. Створено й апробовано технологію формування змістово-цільово-рівневої матриці для визначення обов'язкового мінімуму знань і вмінь студентів з певного розділу (модуля) учбової дисципліни. На базі використання системного підходу розроблено концептуальні засади формування системи контролю знань і вмінь студентів, створено та перевірено її експериментальну модель. Доведено кореляційну залежність між рівнем успішності студентів та використанням запропонованої системи контролю.

Розглянуто сутність і структуру пізнавальної активності студентів медичного коледжу. Теоретично обгрунтовано модель розвитку пізнавальної активності, визначено критерії та рівні її сформованості. Обгрунтовано технологію формування пізнавальної активності студентів медичного коледжу у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін на базі створення інваріантів структури дидактичних систем занять. Визначено організаційно-педагогічні умови ефективного розвитку пізнавальної активності студентів медичного коледжу. Запропоновано структуру і зміст побудови дидактичних систем занять на матеріалі природничо-наукових дисциплін.

Вперше відібрано й обгрунтовано зміст, форми та методи професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї, які забезпечують наступність і неперервність навчання на етапі допрофесійної підготовки учнів цих ліцеїв. Визначено критерії ефективності цієї спрямованості за умов допрофесійної підготовки. Розроблено комплекс тестових завдань для контролю якості знань учнів з природничих дисциплін з професійним спрямуванням. Теоретично обгрунтовано класифікацію організаційних форм цієї спрямованості, запропоновано методику розрахунку питомої ваги професійного спрямування змісту цих дисциплін у медичному ліцеї. Зроблено внесок у розвиток принципів відбору змісту допрофесійної підготовки в медичному ліцеї, удосконалено зміст його навчальних планів щодо дослідженої спрямованості.

Проаналізовано ефективність застосування професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї. Показано, що поглиблене вивчення природничих дисциплін за умов забезпечення їх професійного спрямування протягом усього періоду навчання у медичному ліцеї та різні форми і методи професійного спрямування протягом усього періоду навчання у медичному ліцеї є необхідним елементом подальшої медико-біологічної підготовки майбутнього лікаря та провізора. Розглянуто критерії професійної спрямованості навчання природничих дисциплін у медичному ліцеї.

Проанализирована эффективность применения профессиональной направленности обучения естественным дисциплинам в медицинском лицее. Показано, что углубленное изучение естественнонаучных дисциплин при обеспечении их профессиональной направленности в течение всего периода обучения в медицинском лицее и различные формы и методы профессиональной направленности естественных дисциплин является необходимым элементом последующей медико-биологической подготовки будущего врача и провизора. Рассмотрены критерии профессиональной направленности обучения естественных дисциплин в медицинском лицее.

Еxamined the effectiveness of the professional orientation of teaching natural sciences in the medical high school. It is shown that an in-depth study of the natural sciences, while ensuring their professional direction during the entire period of study in medical lyceum and various forms and methods of professional direction for the entire period of training in medical lyceum and the various forms and methods of vocational areas of natural sciences is essential for the subsequent health biological training future doctors and pharmacists. The criteria of vocational training in natural sciences medical high school.

Застосування на практичних заняттях із клінічного медсестринства в хірургії, поряд із тестуванням студентів, обговорення хірургічної проблеми, доведення, аргументування власного погляду, дискусії з викладачем, відпрацювання та засвоєння практичних навичок значно покращують засвоєння тематичного матеріалу.

Мета роботи - оптимізація викладання предмету "Медсестринська етика та деонтологія" для студентів 4 курсу медичного факультету зі спеціальності "Сестринська справа". Вивчення дисципліни можливе за умов використання методичних розробок для викладачів, методичних вказівок для студентів, освоєння лекційного матеріалу, виконання самостійного позааудиторного завдання, роботи з пацієнтом, медичним персоналом, розв'язання тестових завдань і ситуаційних задач. Невід'ємною частиною успішного оволодіння предметом є розв'язання під час практичного заняття тестових завдань, клінічних ситуаційних задач, проведення ділових ігор із залученням пацієнтів і медичного персоналу. Основний етап заняття передбачає практику студента в різноманітних відділеннях клінічних лікарень в ролі медичної сестри під контролем викладача. Активним має бути залучення студента до клінічних розборів, надання можливості самостійно працювати з пацієнтом та його родичами. Таким чином, викладання дисципліни сприяє чіткому розумінню медичною сестрою важливості своєї майбутньої професії, відповідальності за свої вчинки та слова, розвиває особистісні якості, що створює передумови для формування фахівця із високими морально-деонтологічними та професійними якостями.

Виявлено педагогічні умови формування професійної компетентності: актуалізація ціннісного потенціалу хіміко-біологічних дисциплін у професійній підготовці майбутніх бакалаврів сестринської справи; трансформація змісту навчального матеріалу та його конструювання у вигляді міждисциплінарних професійно зорієнтованих хіміко-біологічних завдань; сприяння опануванню студентами вмінь, навичок та досвіду вирішення інтегрованих хіміко-біологічних завдань професійного спрямування; організація комплексної самостійної роботи студентів із вивчення хіміко-біологічних дисциплін. Розроблено структурну модель такого процесу зі складниками: мета, теоретико-методологічний, змістовий і організаційно-діяльнісний блоки, педагогічні умови, компоненти професійної компетентності майбутніх бакалаврів сестринської справи та результат.

Запропоновано авторське визначення структури милосердя як інтегральної професійно значущої якості молодших медичних сестер, яка базується на доброті (любові) та полягає в біоетичній спрямованості професійної освіти. Обгрунтовано педагогічні умови формування милосердя у майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи, які взаємопов'язані та взаємообумовлені цільовими, змістовими та процесуальними характеристиками навчально-виховного процесу. Встановлено, що запропонована прогностична модель формування милосердя є основним механізмом впливу на розвиток милосердя та забезпечує реалізацію виявлених педагогічних умов, охоплює результативно-цільовий, ціннісно-змістовий, діяльнісно-комунікативний та діагностично-рефлексійний блоки.

Починаючи з кінця XX ст., в Україні зросла актуальність організації паліативної та хоспісної допомоги у зв'язку зі значним збільшенням кількості інкурабельних хворих. Мета роботи - опрацювання моделі закладу медсестринського догляду за інкурабельними хворими державно-приватної форми власності, нової організації медико-соціального забезпечення паліативної та хоспісної допомоги, заснованої на милосердному і гуманному ставленні громадськості та держави до проблем інкрабельних хворих. Описані структура закладу медсестринського догляду за інкурабельними хворими, його функції; організація роботи медичного персоналу і принципи фінансування паліативної та хоспісної допомоги. Обгрунтовано доцільність створення закладу медсестринського догляду за інкурабельними хворими (медсестринського хоспісу), в якому сестри милосердя після відповідної їх підготовки зможуть забезпечити таку особливу сферу медико-соціальної опіки невиліковних хворих, якою є паліативна і хоспісна допомога.

Досліджено проблеми формування професійного мислення майбутніх фельдшерів у процесі фахової підготовки в медичних коледжах. Узагальнено проблему формування професійного мислення цих фельдшерів і запропоновано новий підхід до вирішення актуального наукового завдання, що полягає в теоретичному обгрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов формування професійного мислення майбутніх фельдшерів у процесі фахової підготовки. З'ясовано ступінь розробленості проблеми у педагогічній теорії та практиці. Визначено сутність понять "професійне мислення майбутніх фельдшерів", "фахова підготовка в медичних коледжах", "освітнє середовище медичного коледжу". Виокремлено критерії, показники та рівні сформованості професійного мислення таких фельдшерів. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено модель формування професійного мислення майбутніх фельдшерів у процесі фахової підготовки.

Висвітлено проблему формування фахової компетентності майбутніх медичних сестер у процесі вивчення хіміко-біологічних дисциплін на основі міжпредметних зв'язків. Обґрунтовано компетентнісний підхід в умовах реалізації міжпредметних зв'язків, конкретизовано сутність поняття "фахова компетентність майбутніх медичних сестер". Визначено компоненти (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, особистісний), їхні критерії та показники рівнів сформованості професійної компетентності. Виявлено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови (забезпечення формування дослідницьких умінь майбутніх медичних сестер на заняттях з хімічних і біологічних дисциплін на основі компетентнісного підходу; використання міжпредметних зв'язків у формуванні фахової компетентності майбутніх медичних сестер; упровадження в хіміко-біологічну підготовку майбутніх медичних сестер професійно спрямованих завдань та ситуаційних задач; створення інформаційного середовища для забезпечення фахової компетентності майбутніх медичних сестер у коледжі) та розроблено структурно-функціональну модель формування фахової компетентності майбутніх медичних сестер на основі міжпредметних зв'язків хіміко-біологічних і фахових дисциплін.

Мета дослідження - з'ясувати, як студенти медсестринства та соціальної роботи суб'єктивно перенесли досвід послуг, які вони надавали на прикордонному пункті Вишне Німецьке та в гарячій точці в Міхаловце біженцям з України. Статистичну обробку проводили в програмі SPSS 28.0. Використано описову статистику (число, середнє арифметичне та стандартне відхилення) для характеристики набору, а також для опису окремих пунктів анкети. Для перевірки окремих гіпотез ми використовували непараметричну статистику - тест Манна Вітні для двох незалежних вибірок. Результати цього дослідження показують, що загалом у березні - червні 2022 року студенти відпрацювали 157 денних та нічних змін надання послуг. Студенти виконували діяльність, яка відповідає їхній програмі навчання. Досвід спілкування студентів з емігрантами з України позитивний, єдиним бар'єром була мова. Висновки: результати цього дослідження показали, що студенти були внутрішньо мотивовані допомагати, служіння біженцям допомогло їм побачити долю людей, які втікали від війни. Результати дослідження показали, що дванадцятигодинні служби були для них важкими, і близько 20 % студентів мали проблеми з розумінням біженців.

Представлено результати дослідження проблеми формування професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи у процесі навчання в медичному коледжі, яка експлікована як інтегральне переживання внутрішньої цілісності та самототожності власного унікального Я, що забезпечує динамічну узгодженість особистісного та професійного самовизначення у процесі фахової підготовки. Здійснено теоретико-методологічний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду теорії та практики проблем професійно-особистісної ідентичності, конкретизовано компоненти, критерії, показники та рівні її сформованості, визначено нові підходи до означеної проблеми шляхом упровадження організаційно-педагогічних умов і структурно-функціональної моделі та проведено експериментальну перевірку їх результативності у процесі вивчення дисциплін "Основи медсестринства", "Основи психології та міжособове спілкування", "Медсестринська етика та деонтологія".