Подано результати аналізу історій хвороб пацієнтів спеціалізованого хірургічного стаціонару, госпіталізованих з приводу гастродуоденальних кровотеч, і викладено найбільш поширені причини смертності серед хворих цієї групи. Основними з них є пізнє звернення хворих за медичною допомогою, помилки у діагностиці на догоспітальному та госпітальному етапах. Велике значення у прогнозі важкості перебігу патології має вік хворих, що прямо пропорційно корелює з розмірами виразкового дефекту та смертністю з приводу геморагії. Провідним методом діагностики гастродуоденальної кровотечі є гастродуоденоскопія.

Приведены результаты анализа историй болезни пациентов специализированного хирургического стационара, госпитализированных с гастродуоденальными кровотечениями, и изложено наиболее распространенные причины смертности среди больных этой группы. Основными из них являются позднее обращение больных за медицинской помощью, ошибки в диагностике на догоспитальном и госпитальном этапах. Большое значение в прогнозе тяжести протекания патологии имеет возраст больных, что прямо пропорционально зависит от размеров язвенного дефекта и смертности от геморрагии. Основным методом диагностики гастродуоденального кровотечения является гастродуоденоскопия.

На основании результатов длительного проспективного наблюдения установлена непрямолинейная связь между уровнем большинства факторов риска и уровнем смертности от сердечно-сосудистых заболеваний у женщин. Выявлены оптимальные значения артериального давления и липидных показателей, достижение которых на популяционном уровне будет способствовать улучшению здоровья женщин. Определены независимые факторы риска, наиболее значимо влияющие на смертность и продолжительность жизни женщин.

Based on the long-term prospective study, the non-linear correlation has been found between level of key risk factors and cardiovascular mortality rates in woman. Optimal arterial pressure and blood lipid values were determined, achievement of which at populational level would contribute to improving women's health. The author has assessed the independent risk factors having prognostic value for cardio-vascular mortality and longevity.

Узагальнено досвід лікування 1 147 потерпілих з тяжкою закритою торакоабдомінальною травмою (ЗТАТ) у гострому періоді. Проаналізовано причини смерті потерпілих, відзначено необоротні стани у випадку ЗТАТ. Летальність становила 33,4 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4Укр)023.8

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании материалов, полученных в Центре медстатистики МЗ Украины, изучена динамика заболеваемости (по обращаемости за медицинской помощью) и смертности населения Украины старше трудоспособного возраста (в сопоставлении с аналогичными показателями у трудоспособного населения) за 10-летний период (1996 - 2005 гг.). За указанный период наблюдается рост первичной (ПЗ) и общей заболеваемости (ОЗ) пожилых людей (ПЛ), причем как в целом по всем классам болезней (на 33,4 и 60,9 %, соответственно), так и по каждому классу в отдельности. Наиболее значителен рост болезней системы кровообращения (БСК, на 88,9 и 91,3 %, соответственно), доля которых в 2005 г. составила более половины (52,2 %) в структуре ОЗ ПЛ. У лиц старше трудоспособного возраста, по сравнению с трудоспособным населением, ПЗ ниже (в 1,3 раза) и выше ОЗ (в 1,8 раза), что обусловлено преобладанием хронической патологии. Обнаружены региональные различия заболеваемости пожилого населения. Так, в 2005 г., как и в предыдущие годы, по сравнению со средней по Украине наиболее высокая ОЗ отмечена в

Центральном, а наиболее низкая - в Западном регионе. В Восточном регионе ОЗ, которая в 1996 и 2000 гг. была ниже средней по Украине, в 2005 г. приближается к таковой. В Южном регионе наблюдается положительная динамика: более высокая ОЗ в 1996 и 2000 гг. в 2005 г. стала ниже средней по Украине. Во всех регионах за 10-летний период ОЗ существенно выросла: в Центральном регионе - на 70,8 %, Восточном - на 62,0 %, Западном - на 56,0 % и Южном - на 47,5 %. Основными причинами смерти населения старше трудоспособного возраста являются БСК и новообразования. Доля смертности от БСК за 10-летний период увеличилась на 6,4 %, от новообразований - снизилась на 0,9 %. Уровни смертности населения старше трудоспособного возраста по сравнению с трудоспособным выше в 7,6 раза от всех болезней в целом и в 19,6 раза - от БСК. Полученные данные указывают на необходимость улучшения медико-социальной помощи пожилому населению страны.

Висвітлено особливості смертності жінок в пери- та постменопаузі від злоякісних новоутворень на підставі аналізу показників на Івано-Франківщині за 7-річний період. В пременопаузі (40 - 49 років) новоутворення займають перше місце серед всіх причин смерті серед жіночого населення, а в ранній (50 - 59 років) і пізній постменопаузі (60 - 69 років) - друге. Основну загрозу життю жінок складають пухлини молочних залоз і статевих органів, із них майже 70 % - візуальні форми. Максимальний приріст рівнів смертності спостерігається з настанням менопаузи (50 років і старше). Враховуючи вищезазначене, лікарям загальної практики слід активно проводити профілактичні заходи і формувати онконастороженість серед жінок своїх дільниць, починаючи з 35 - 40-річного віку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)023.8 + Р11(4УКР)026.262

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі аналізу протоколів розтинів 235-ти осіб, померлих внаслідок гострих порушень мозкового кровообігу, сформовано дві групи за професійною приналежністю. До I групи включено осіб, які працювали зі ксенобіотиками (n = 177). У II групу ввійшли особи, які не займалися професійно шкідливою діяльністю (n = 58). З'ясовано, що серед померлих внаслідок інсультів більшість, а саме: 75,3 % - особи, які зазнавали професійно зумовленого впливу ксенобіотиків (слюсарі, зварники, водії, паяльщики тощо). У I групі домінував розвиток інсульту за ішемічним типом, що особливо чітко проявлялося серед чоловіків (88,8 %). У II групі переважав геморагічний інсульт (55,2 %), який частіше відзначають у жінок (53,1 %) і який пов'язаний з артеріальною гіпертензією. У переважної більшості осіб робітничих професій інсульт розвивався за відсутності патогістологічних ознак явного атеросклерозу судин; у них переважали неатеросклеротичні зміни - ознаки артеріосклерозу (гіперплазія інтими, фіброзні бляшки, дифузна інфільтрація стінки артерій запальними елементами) та незмінені артерії мозку, коронарні артерії, аорта.

Потенциальные негативные сердечно-сосудистые эффекты глибенкламида - одного из пероральных препаратов, снижающих глюкозу крови (ПСГ), известны, но его применение для лечения больных сахарным диабетом (СД) 2-го типа остается широко распространенным. Дано сравнение общей и сердечно-сосудистой смертности у больных СД 2-го типа, получающих лечение глибенкламидом либо гликлазидом, а также оценка возможных изменений структуры ПСГ в Украине. Проведены поперечные и лонгитудинальные (когортные) исследования Украинского регистра больных сахарным диабетом, включающего 430 563 пациента с СД 2-го типа. Структура ПСГ сравнена с помощью анализа данных, находящихся в регистре в 2005 и 2007 гг. (31 569 и 164 388 пациентов, принимавших ПСГ, соответственно). Сопоставлен средний возраст на момент смерти у больных СД 2-го типа в 2002 и 2007 гг. (1228 и 2050 случаев смерти соответственно). Риск смерти от всех причин и сердечно-сосудистой патологии оценен в ретроспективной когорте пациентов, которые получали глибенкламид (n = 21 731) либо гликлазид (n = 3630) на момент внесения их данных в регистр. Выводы. В большом обсервационном эпидемиологическом исследовании в Украине выявлено, что лечение больных СД 2-го типа глибенкламидом связано со значительно большим риском общей и сердечно-сосудистой смертности, чем лечение другим производным сульфонилмочевины ПСГ - гликлазидом.

Проанализирована гелиогеофизическая обстановка в окрестности дат проведения плановых хирургических операций, приведших к смерти в послеоперационном периоде, и в окрестности дат смертей пациентов 4-й городской многопрофильной клинической больницы г. Днепропетровск. Рассмотрены 47 663 истории болезни за 2001 - 2007 гг. Вероятный универсальный фактор риска послеоперационной смертности - возрастание солнечной активности в окрестности дат проведения операций и наступления смерти.

Приведен обзор литературы, проанализированы клинические симптомы и причины смерти некоторых творческих и научных деятелей XVIII - XX вв. Сделан вывод, что работ с профессиональным ретроспективным изучением соматических болезней и причин смерти отечественных деятелей культуры и науки в настоящее время в медицинской литературе недостаточно.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.241.5 + Р11(4УКР)023.8

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано смертність населення України від інфекційних і паразитарних хвороб, а також від новоутворень у динаміці за 1995 - 2006 рр. по регіонах, за окремими нозологіями в цих класах та за статтю.

Проаналізовано регіональні особливості смертності населення України від інфекційних і паразитарних хвороб, новоутворень, ендокринних хвороб, розладів харчування та порушення обміну речовин, хвороб системи кровообігу, органів дихання, травлення, травм, отруєнь і деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників та окремих нозологічних форм у динаміці за 1995 - 2004 рр.

Зазначено, що в Україні спостерігається дуже велика смертність серед людей середнього віку. Порівняно показники смертності від окремих причин у 1981, 1987 і 2004 рр. чоловіків вікової групи 30 - 44 роки, серед яких зміни рівня смертності були найвищими. В цій групі зменшення смертності відмічено в 1981 - 1987 рр., а збільшення у 1988 - 2004 рр. Аналогічні тенденції спостерігаються і серед жінок середнього віку. Припущено, що головною причиною такого зростання смертності серед людей середнього віку є підвищення споживання алкоголю в Україні.

Дисертацію присвячено вивченню закономірностей формування смертності населення, яке проживає в умовах забрудненого екологічного середовища. В роботі подано комплексну гігієнічну характеристику об'єктів навколишнього середовища. Встановлено, що смертність населення в значній мірі детермінується рівнем вмісту ксенобіотиків в екологічному середовищі, а також факторами соціально-економічного характеру. Здійснений прогноз динаміки і рівня смертності населення Донбасу на майбутнє десятиріччя. Запропоновані медичні та медико-екологічні заходи щодо зниження смертності населення, ефективність яких обгрунтована теоретично та підтверджена практично. Основні результати досліджень стали основою для розробки наукової концепції елімінації явища надмірної смертності, зниження частоти передчасної смертності і нормалізації відтворення популяції в умовах Донбасу.

Вивчено, обгрунтовано та сформульовано концепцію національних пріоритетів профілактики як одного з основних напрямків зменшення випадків смертності в Україні. На підставі комплексного аналізу динаміки епідеміологічних умов формування серцево-судинних захворювань (ССЗ) і результатів тривалого проспективного спостереження за чоловіками та жінками віком 40 - 59-ти років вивчено популяційні закономірності профілю ризику ССЗ, підтверджено вірогідність концепції ролі факторів ризику у розвитку передчасної смерті у чоловіків. Установлено прогностичне значення традиційних чинників у жінок, визначено їх пріоритетність для загальної та серцево-судиної смертності. Виявлено гендерні особливості впливу на тривалість життя. Побудовано модель прогнозу смерті від ССЗ, яка, завдяки високому рівню вірогідності, економічності та доступності, може використовуватися у практичній охороні здоров'я для визначення індивідуального ризику, а за умов проведення масових обстежень населення - для виділення контингентів, що вимагають першочергових лікувально-профілактичних втручань. З використанням результатів проведених досліджень і виявлених змін у поширеності та середньопопуляційних значень ФР показано доцільність і необхідність одночасного застосування стратегії високого ризику та популяційної стратегії у політиці поліпшення здоров'я та зниження смертності населення України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р11(4УКР)023.8

Рубрики:

Цукровий діабет

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано медико-демографічну кризу в Україні та запропоновано шляхи її подолання. Проведено аналіз смертності населення в регіонах України за деякими класами хвороб та окремими нозологічними формами в динаміці за 1995 - 2007 рр. Наведено прогноз смертності населення України залежно від причин смерті та в регіональному аспекті.

Мета роботи - оптимізація медичної та організаційно-методичної допомоги хворим, які перенесли мозковий інсульт (МІ), у м. Ужгород. Проведено аналіз захворюваності та смертності від МІ в м. Ужгород за період з 1 вересня 2007 р. до 31 серпня 2008 р. Проаналізовано 246 випадків МІ. Дослідження когнітивних функцій проводили за допомогою короткої шкали психічного стану (MMSE). Аналіз чинників ризику, які спричинили МІ, засвідчив, що в 92,8 % хворих, госпіталізованих у відділення судинної неврології Ужгородської центральної міської клінічної лікарні, зареєстровано артеріальну гіпертензію, у 86,6 % - ішемічну хворобу серця, у 10,7 % - серцеву аритмію та цукровий діабет, у 8,0 % - перенесене раніше гостре порушення мозкового кровотоку. Під час виписки зі стаціонару когнітивні порушення були зафіксовані у 62 % хворих. Висновки: в Закарпатській області в цілому та в м. Ужгород зокрема спостерігається тенденція до збільшення частоти МІ. У більшості хворих, які перенесли МІ, виявлено когнітивні порушення різного ступеня вираженості.