Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)028.4

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На базі виявлених закономірностей формування здоров'я дитячого населення, яке проживає в регіонах України з різною екологічною ситуацією, розроблено концептуальну модель управління здоров'ям дитячого населення з урахуванням впливу несприятливих екологічних умов та науково обгрунтовано концептуальні принципи організації медико-екологічного моніторингу "Навколишнє середовище - здоров'я дитячого населення". На підставі проведених багаторівневих епідеміологічних досліджень одержано просторово-часову характеристику стану здоров'я дітей, розраховано ризик для здоров'я, пов'язаний з дією чинників навколишнього середовища на популяційному та індивідуальному рівнях.

Дисертацію присвячено вивченню закономірностей формування патологічної ураженості осіб допризовного віку (підлітків-юнаків 14 - 17 річного віку), які мешкають в специфічних соціально-економічних умовах і в забрудненому екологічному середовищі Донбасу. Дана комплексна гігієнічна характеристика об'єктів навколишнього середовища міських підлітків. Встановлено, що патологічна ураженість юнаків допризовного віку значною мірою детермінована рівнем вмісту широкого спектру ксенобіотиків екологічного середовища, а також факторами соціально-економічного характеру. Розроблено прогноз динаміки патологічної ураженості юнаків Донбасу до 2005 року. Запропоновані заходи з профілактики хвороб серед допризовників, ефективність яких обгрунтована теоретично та підтверджена практично.

Установлено, что на процесс формирования уровня здоровья здоровых подростков существенно влияют как поведенческие факторы, так и условия проживания (в частности, экологические условия). При определении ориентированности образовательной деятельности относительно содействия здоровью здоровых подростков следует учитывать мультифакториальную обусловленность здоровья, взаимосвязь факторов риска, необходимость не только соблюдения здорового образа жизни, но и активного вмешательства в процесс сохранения здоровья.

Розроблено та апробовано методичні підходи до визначення самопочуття учнів загальноосвітніх навчальних закладів через суб'єктивну оцінку свого стану та інтегральну оцінку самопочуття учнів різних статево-вікових груп. У результаті дослідження встановлено поступове зниження самопочуття учнів протягом навчання у школі, яке більш виражено серед дівчат. Менше половини учнів відчувають бадьорість протягом доби.

Розглянуто проблеми здоров'я школярів. На основі вивчення соматичного, фізичного здоров'я та психологічного стану 1645 учнів шкіл м. Київ визначено групи здоров'я, адаптаційні і фізичні можливості дітей різних вікових груп. Поряд з цим виявлено фактори ризику, які негативно впливають на стан їх здоров'я. Намічено шляхи оздоровлення школярів за умов школи.

В порівняльному аспекті проведено оцінку фізичного розвитку та захворюваності дітей віком 6 - 17 років молодшого, середнього та старшого шкільного віку, які навчались за різних умов організації навчально-виховного процесу. Виявлено відмінності в фізичному розвитку та рівнях захворюваності дітей різних вікових груп загальноосвітніх навчальних закладів традиційного та нового типів.

Більшість сучасних фахівців в галузі здоров'я вважають суб'єктивні відчуття дуже істотним показником стану здоров'я. Мета роботи - проаналізувати результати суб'єктивної оцінки власного здоров'я дітьми та їх батьками і визначити роль поведінкових та екологічних чинників у її формуванні. Виявлено значне неспівпадіння оцінок стану здоров'я дітей, проведених на основі аналізу медичної документації, та суб'єктивної оцінки, даної батьками. Такий стан речей обмежує використання суб'єктивної оцінки здоров'я, але, разом з тим, показує необхідність паралельного урахування різних джерел інформації про стан здоров'я.

Проаналізовано сучасний стан здоров'я підлітків в Україні, наведено регіональні особливості показників стану їх здоров'я (первинна захворюваність, поширеність хвороб за основними класами хвороб за МКХ-10) в динаміці за 2005 - 2009 рр.

Наведено сучасні підходи щодо збереження та поліпшення здоров'я школярів. Підкреслено, що вирішення проблеми здоров'я дітей можливе за умови міжсекторальної взаємодії та поєднання зусиль різних установ і закладів: системи освіти, системи охорони здоров'я і служби зі справ дітей, сім'ї та молоді, та, безумовно, батьків.

Надано результати динамічного спостереження за станом твердих тканин зубів у дітей, які постійно проживають у екологічно несприятливих регіонах України. Виявлено особливості поширеності та інтенсивності каріозних уражень зубів у цього контингенту обстежених.

Надано результати дослідження соматичного та стоматологічного здоров'я дітей віком від 10 до 16 років, що мешкають в екологічно несприятливих регіонах України.

Цель исследования - изучение специфики общей заболеваемости детского населения страны атопическим дерматитом. Установлено наличие региональных и возрастных особенностей заболеваемости. Проанализирована заболеваемость в промышленных регионах Украины. Обосновано использование технологий первичной и вторичной профилактики среди детского населения

Мета роботи - вдосконалити методи оцінки стану здоров'я дітей шкільного віку на основі кількісного визначення рівня соматичного здоров'я; виявити фактори ризику щодо його порушень. Проведено комплексне вивчення стану здоров'я 530-ти дітей віком 12 - 14 років, яке полягало у визначенні захворюваності, показників фізичного розвитку, фізичних можливостей організму, стану вегетативного гомеостазу, а також у кількісному визначенні рівня соматичного здоров'я. Основними джерелами інформації про стан здоров'я дітей були: первинна документація загальноосвітніх закладів; результати поглиблених медичних оглядів та соціологічного анкетування. Використано методи спірометрії, динамометрії, визначено показник фізичної працездатності, та рівень максимального споживання кисню за допомогою велоергометрії. Рівень соматичного здоров'я визначено за методикою кількісної експресоцінки (Г. Л. Апанасенко) з виділенням 5-ти рівнів соматичного здоров'я (низького, нижчого за середній, середнього, вищого за середній та високого). Оцінку функціонального стану вегетативного гомеостазу дітей проведено з урахуванням вихідного вегетативного тонусу і вегетативної реактивності. Одержано алгоритм для визначення стану здоров'я (імовірності віднесення даної дитини до кожної з 3-х груп захворюваності), який надає змогу виявити зміни в стані здоров'я на донозоологічному рівні. Його використання надає точний збіг прогнозованої групи здоров'я дитини з реальною у 75 % випадків, а 6% із числа інших випадків свідчить про зниження компенсаторно-резервних можливостей організму та ризик розвитку захворювань у майбутньому. Висновки: таким чином, використаний підхід до оцінки стану здоров'я підлітків за компенсаторно-резервними можливостями організму з урахуванням розвитку дитини та впливу соціально-економічних факторів надає змогу виявити зміни стану здоров'я ще на рівні функціональних відхилень і своєчасно вжити профілактичні заходи.

Проведено аналіз захворюваності, динаміки фізичного розвитку на першому році життя 28-ми дітей, народжених із застосуванням ДРТ. Встановлено, що на першому році життя такі діти мають певні закономірності росту та розвитку, а також широкий спектр діагностовано патології. У зв'язку з цим необхідна оптимізація спостереження дітей даної категорії.

Дефіцит маси тіла під час народження негативно впливає на менструальну функцію. У дівчат-підлітків, народжених з дефіцитом маси тіла, менструація починається із запізненням від 2-х до 6-ти міс. Найбільше це виражено у дівчат-підлітків, які мешкають в регіоні з природною нестачею йоду. У дівчат-підлітків, народжених з дефіцитом маси тіла, дисменорея зустрічається значно частіше, що потребує профілактики та лікувальних заходів.

Розглянуто актуальну проблему - питання оцінки стану здоров'я дітей шкільного віку. Доведено наявність "безпечного" рівня здоров'я у дітей, який розташований між 4 та 5 рівнями соматичного здоров'я за шкалою експрес-оцінки. Запропоновано алгоритм оцінки стану здоров'я дітей за компенсаторно-резервними можливостями організму, який надасть можливість виявити зміни у стані здоров'я дітей на донозологічному рівні та своєчасно вжити профілактичних заходів.

Обгрунтовано еколого-гігієнічну оцінку антропогенного забруднення хімічними речовинами сільської місцевості півдня України й визначено їх потенційну небезпеку. Комплексно в районах геохімічних аномалій півдня України було вивчено взаємозв'язок індивідуального та популяційного здоров'я дітей з еколого-гігієнічними умовами мешкання та соціально-економічного розвитку на прикладі Одеської області. Вивчено й надано гігієнічну оцінку особливостям фізичного розвитку дітей, що мешкають в сільській місцевості, з урахуванням повікової структури, а також обгрунтовано взаємозв'язок з динамікою розподілу за показниками. Проаналізовано концепцію гігієнічних заходів щодо покращання санітарних умов в районах екологічних зон підвищеного ризику. Науково обгрунтовано заходи профілактики негативного впливу шкідливих екологічних факторів навколишнього середовища на стан здоров'я дитячого населення на підставі гігієнічної оцінки цих факторів.

Узагальнено ключові результати гендерної оцінки сучасних тенденцій у сфері здоров'я та добробуту підлітків в Україні. Розглянуто проблемні питання охоплюють високий рівень захворюваності підлітків, включаючи ВІЛ-інфекцію та хвороби, що передаються статевим шляхом, брак обізнаності щодо шляхів передачі ВІЛ, поширення ризикованої поведінки та шкідливих звичок. Більшість із цих проблем є гендерно чутливими та можуть призводити до підвищеної вразливості хлопців або дівчат підліткового віку. Зокрема, ризиковані моделі поведінки та шкідливі звички більше поширені серед хлопців, включаючи ранній початок тютюнопаління та споживання алкоголю. Разом із тим, проблеми в сфері репродуктивного здоров'я більш актуальні для дівчат, оскільки саме вони переважають серед підлітків, хворих на інфекції, що передаються статевим шляхом. У контексті репродуктивного здоров'я особливу увагу приділено високій підлітковій народжуваності, оскільки за цим показником Україна значно випереджає країни Європи. Незадоволена потреба в контрацепції та брак знань щодо особливостей планування сім'ї також спричиняють поширення небажаних вагітностей та абортів серед дівчат-підлітків. Окреслено актуальну проблему насильства щодо дітей, що має чіткий гендерний вимір, включаючи вразливість до буллінгу, домашнього насильства, торгівлі людьми та залучення неповнолітніх дівчат до секс-роботи. На думку автора, особливі виклики в цьому контексті пов'язані зі становищем вразливих категорій підлітків та дітей, що мешкають в інтернатних закладах. Вирішення означених проблем потребує запровадження гендерно відповідального підходу до планування заходів політики, включаючи цільові інформаційні кампанії щодо популяризації здорового способу життя серед підлітків. Автор наголошує, що найбільш ефективними комунікаційним каналом у цьому випадку можуть стати мережа Інтернет та соціальні медіа. Стаття підготовлена в рамках Гендерного програмного огляду та Планування програми дій представництва ЮНІСЕФ в Україні.

Здоровье детей и подростков является наиболее ярким показателем благополучия нации, состояния экономической и социальной сферы. Поэтому особенно остро в настоящее время стоит вопрос о раннем выявлении и своевременном лечении девочек с нарушениями полового развития и расстройствами менструальной функции, особенно подвергшихся сильным психоэмоциональным воздействиям. Пребывание человека в травматической ситуации не ограничивается развитием психологических последствий, страдает также физическое, соматическое, репродуктивное здоровье. Все это требует комплексных и междисциплинарных исследований. Цель исследования - изучение особенностей физического, полового развития и менструальной функции у девочек из зоны военного конфликта на востоке страны, находящихся на лечении в ГУ "Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН Украины". Обследованы 192 девочки возраста 7 - 17 лет, поступившие в различные отделения института. Проводилось антропометрическое исследование по общепринятым методикам с использованием центильных таблиц. Половое развитие определялось по интенсивности развития вторичных половых признаков согласно классификации J. Tanner. Оценивались время старта менструальной функции и особенности ее становления. Установлено, что репродуктивный потенциал девочек из зоны военного конфликта имеет высокий уровень отклонений, выражающийся в ухудшении физического развития, расстройствах полового созревания и нарушениях менструальной функции. Причем у девочек, пострадавших в результате боевых действий на востоке страны, он выглядит хуже, чем у школьниц из основной популяции. Выявлены особенности физического, полового развития и нарушений менструальной функции у девочек из зоны непосредственно вооруженного конфликта, серой зоны и переселенцев. Выводы: изучение и понимание проблем детей, пострадавших в результате военного конфликта, динамическая оценка их физического, полового развития, становления менструальной функции необходимо для разработки эффективных программ помощи этим детям. Это даст возможность вовремя начать лечебные мероприятия по восстановлению репродуктивного потенциала и предупредить репродуктивные потери в будущем.