С целью изучить отношение военнослужащих (ВС) к проблеме здорового образа жизни (ЗОЖ) и табакокурению проведено анонимное анкетирование. В исследовании приняли участие 80 ВС в возрасте 18 - 30-ти лет (40 офицеров и 40 солдат). Результаты исследования показали, что 72,5 % солдат и 42,5 % офицеров курят, что в сочетании с наличием отягощенной наследственности может способствовать развитию хронических неинфекционных заболеваний. ВС осознают личную ответственность за состояние здоровья, имеют необходимые знания о ЗОЖ, но недостаточно используют эти знания для сохранения и укрепления здоровья. Выявленное несоответствие указывает на недооценку ВС отрицательного влияния курения на состояние здоровья и обусловливает необходимость повышения уровня санитарно-просветительской работы и индивидуальной ответственности за собственное здоровье, а также активного влияния на мотивацию ведения ЗОЖ.

Сделана оценка степени подверженности населения Украины воздействию вторичного табачного дыма и факторов, которые ее определяют, с учетом существовавшей еще до принятия соответствующего законодательства неоднородности регулирования курения на рабочих местах, а также оценка уровня знаний о вреде табачного дыма и поддержки законодательных мер по запрету курения.

Показано, что табакокурение, как активное, так и пассивное, является фактором риска для здоровья детей. Установлено, что неблагоприятные последствия под влиянием курения проявляются уже в подростковом возрасте (несмотря на относительно небольшой срок употребления табака). Связь между нарушениями в здоровье и курением более четко прослеживается в относительно чистых с экологической точки зрения районах. Показано, что риск возникновения разного рода отклонений в состоянии здоровья ребенка при условии курения родителей (в первую очередь матери) в ряде случаев превышает риск их возникновения, связанный с действием других здоровьеформирующих факторов.

Вперше виявлено багатофакторні порушення внутрішньосімейних відносин у разі наркопатології в сім'ї. Встановлено, що актуальний гомеостаз в такій сім'ї характеризується слабкою здатністю до адаптації щодо стресорів й емоційною роз'єднаністю, дистанційованістю членів сім'ї один від одного. В патологічній сім'ї з наркозалежним виявлено високий рівень конфліктності, ворожості, тривожності, відчуття неповноцінності, внутрішньосімейної ізоляції та психологічного відходу від дисфункціональної, травмуючої сімейної ситуації, що обумовлено неадекватними самооцінкою та взаємними вимогами, а також конфліктом очікування. Запропоновано концепцію формування співзалежності та модель динаміки сімейної системи у разі наркотизму, згідно з якою механізм розвитку синдрому співзалежності й емоційного вигоряння обумовлений інконгруентною адаптацією до патологічної ситуації в сім'ї. Вперше одержано нові дані про роль психопатологічних чинників сімейної взаємодії у формуванні умов актуалізації залежних станів, зокрема, встановлено існування у структурі сімейної взаємодії неадекватних взаємопідтримуючих патопсихологічних патернів і наявність глибинного конфлікту системи відносин особистості та ціннісних орієнтацій наркозалежних і співзалежних. Вивчено дезадаптивні моделі поведінки у фруструючій ситуації, виявлено особливості психоемоційного стану наркозалежних і їх родичів, який характеризується симптомами тривоги та ситуативної депресії, що виражає патопсихологічні ефекти наркотичної залежності, співзалежності й емоційного вигоряння.

Розроблено профілактичну технологію з метою скорочення поширеності тютюнокуріння серед пацієнтів лікувально-профілактичних закладів і населення Києва у цілому. Визначено медико-соціальну й економічну ефективність впровадження технології зменшення куріння на індивідуальному, груповому та популяційному рівнях впливу. Проаналізовано якість профілактичної технології щодо скорочення поширеності тютюнокуріння. Досліджено шляхи підвищення ефективності роботи лікарів щодо профілактики куріння серед пацієнтів. Розроблено алгоритм надання лікарям лікувально-профілактичних закладів допомоги пацієнтам щодо припинення куріння. Розроблено основні форми та методи оптимізації антитютюнової роботи у системі охорони здоров'я.

Розглянуто питання зменшення поширеності куріння шляхом обгрунтування та розробки сучасної системи освітньо-просвітницької діяльності (ОПД) з профілактики куріння. Досліджено динаміку медико-соціальних наслідків куріння в Україні та країнах Європи. Встановлено особливості поширеності куріння серед різних вікових і професійних груп населення. Надано комплексну оцінку проведення лікарями профілактичної роботи та надання допомоги у разі відмови від куріння. З'ясовано закономірності впливу куріння та забрудненого тютюновим димом повітря на здоров'я. Визначено інформаційно-освітні потреби студентів, фахівців з охорони здоров'я й освіти, учнів загальноосвітніх шкіл з питань боротьби з курінням. Обгрунтовано систему ОПД з профілактики куріння в охороні здоров'я, її функціонально-організаційну модель, науково-методичне забезпечення. Обгрунтовано модель моніторингу здійснення ОПД з профілактики куріння.

Раскрыты проблемы науки сабриенология, которая изучает опасности от употребления табачной продукции, алкоголя, наркотиков и других средств, отрицательно влияющих на сознание и здоровье людей. Показана связь сабриенологии с другими науками, определены пути реализации трезвого образа жизни, даны характеристики направления пропаганды трезвого образа жизни.

Розкрито проблеми науки сабрієнології, яка вивчає небезпеку від вживання табачної продукції, алкоголю, наркотиків та інших засобів, які негативно впливають на свідомість та здоров’я людей. Показано зв’язок сабрієнології з іншими науками, визначено шляхи реалізації тверезого образу життя, надано характеристику напрямів пропаганди тверезого образу життя.

На даний час в Україні нараховується майже 9 мільйонів активних курців, які складають третину всього працездатного населення країни. Істотно покращити здоров'я цих людей можливо, впливаючи лише на один фактор, - куріння. Куріння спричиняє 30 % всіх випадків смерті від онкологічних захворювань і 90 % всіх випадків захворювання раком легень. Тютюнопаління збільшує ризик розвитку інших форм раку: ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, підшлункової залози, нирок, сечового міхура, шийки матки. Куріння тютюну є однією з найбільш важливих причин хронічних неспецифічних захворювань легенів, серед яких можна виділити хронічне обструктивне захворювання легенів, хронічний бронхіт, емфізему легень, бронхіальну астму.

Приведены данные апробации разработанной компьютерной многофакторной нелинейной нейросетевой модели прогнозирования вероятности отказа от курения на примере студенческой молодежи.

Мета роботи - провести аналіз та узагальнення даних літератури про вплив факторів на формування потягу до психоактивних речовин серед молоді. Наведені дані свідчать про особливості розповсюдження вживання психоактивних речовин серед молоді, основні фактори, які спричиняють вживання цих речовин та систему профілактики залежності від психоактивних речовин в Україні та інших країнах світу. Висновки: вживання психоактивних речовин молоддю є актуальною медико-соціальною проблемою не тільки в Україні, але й в усьому світі. Основу виникнення залежності від цих речовин відіграють біологічні, психологічні та соціальні чинники, які власне мають патогенетичний/патопластичний вплив на формування навичок їх вживання в дітей та підлітків. В Україні є недостатньою ефективність існуючих профілактичних заходів щодо розповсюдження вживання психоактивних речовин серед молоді, а їх успіх грунтується на науково-обгрунтованих методах прогнозування та оцінки.