На основании результатов длительного проспективного наблюдения установлена непрямолинейная связь между уровнем большинства факторов риска и уровнем смертности от сердечно-сосудистых заболеваний у женщин. Выявлены оптимальные значения артериального давления и липидных показателей, достижение которых на популяционном уровне будет способствовать улучшению здоровья женщин. Определены независимые факторы риска, наиболее значимо влияющие на смертность и продолжительность жизни женщин.

Based on the long-term prospective study, the non-linear correlation has been found between level of key risk factors and cardiovascular mortality rates in woman. Optimal arterial pressure and blood lipid values were determined, achievement of which at populational level would contribute to improving women's health. The author has assessed the independent risk factors having prognostic value for cardio-vascular mortality and longevity.

Проанализированы данные Центра медицинской статистики МЗ Украины о заболеваемости (по обращаемости за медицинской помощью в лечебно-профилактические учреждения) населения Украины старше трудоспособного возраста болезнями системы кровообращения за 1996 - 2000 гг. За указанный период во всех регионах Украины увеличились первичная заболеваемость и распространенность болезней системы кровообращения как по всему классу болезней, так и по отдельным нозологическим формам (гипертоническая болезнь (ГБ), ишемическая болезнь сердца (ИБС), церебро-васкулярные заболевания (ЦВЗ). В 2000 г. наиболее благополучная ситуация (по сравнению со средними показателями по Украине) с заболеваемостью пожилого населения болезнями данного класса сложилась в Западном регионе. В Центральном регионе отмечена наихудшая ситуация по заболеваемости ИБС и неблагоприятная - по ГБ при низком уровне заболеваемости ЦВЗ. В Восточном регионе зафиксирован самый высокий уровень заболеваемости ЦВЗ при относительно низкой распространенности ИБС и ГБ. В Южном регионе сложилась неблагоприятная ситуация с распространенностью всех форм сердечно-сосудистых заболеваний (особенно ГБ). Рост заболеваемости и смертности населения Украины старше трудоспособного возраста от болезней системы кровообращения с одной стороны, и положительный опыт борьбы с этими заболеваниями в экономически развитых странах, позволившей сократить смертность от них на 50 % - с другой, диктуют настоятельную необходимость принятия и осуществления в Украине на государственном уровне программы профилактических мероприятий, разработанных с учетом региональных особенностей заболеваемости пожилого населения.

Висвітлено питання історії створення та організаційно-методичної структури кардіологічної служби України, наведено базові статистичні показники стосовно хвороб системи кровообігу, визначено пріоритетні напрямки розвитку кардіології з акцентом на проблеми первинної профілактики захворювань серцево-судинної системи. Детально проаналізовано показники поширення, захворюваності та смертності в цілому від хвороб системи кровообігу та, зокрема, від ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, артеріальної гіпертензії, цереброваскулярних хвороб та інших форм хвороб серця і судин в державі загалом та в різних регіонах України. Велику увагу надано головним чинникам ризику хвороб системи кровообігу. Сформульовано принципи популяційної стратегії впливу на них.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4Укр)026.241.0

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы и обсуждены показатели здоровья населения и работы кардиологической службы г. Запорожья. Сравнены статистические показатели по г. Запорожью, Запорожской области и Украине. Рассмотрены возможные пути усовершенствования специализированной кардиологической помощи населению г. Запорожья и области.

Рассмотрены наиболее важные факторы риска развития хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), их роль в мониторинге здоровья населения, а также способы их коррекции. Приведены показатели уровня смертности от сердечно-сосудистых заболеваний, которые занимают первое место среди всех причин смертности населения, а также заболеваемость онкопатологией. Отмечена низкая эффективность улучшения показателей здоровья населения при существующей системе медицинской помощи, направленной на диагностику и лечение заболеваний, а не на их профилактику. Обращено внимание на первоочередные задачи в профилактике ХНИЗ.

Вивчено віково-статеві закономірності формування раптової серцевої смерті (РСС) населення урбанізованого регіону України. Встановлено, що серед осіб, які померли від РСС, чоловіки становили 69,2 %, а 51,2 % випадків РСС припадає на вікову групу населення 41 - 60-ти років. Основними причинами РСС є атеросклеротична хвороба серця - 62,2 % випадків і гостра коронарна недостатність - 34,3 % випадків. Кожен третій випадок РСС найімовірніше був спровокований вживанням спиртних напоїв. Причому у віці 31 - 40-ка років - 40,0 %, а у віці 41 - 50-ти років - 42,5 % осіб, які раптово померли від РСС, знаходилися у стані алкогольного сп'яніння.

Показано негативное влияние болезней системы кровообращения на продолжительность и качество жизни населения Украины. Обращено внимание на остроту этой проблемы у лиц трудоспособного возраста.

На основании комплексного обследования особенностей психического здоровья кардиологических больных установлено, что отрицательные условия в социальной сфере вызывают эмоциональное перенапряжение и стрессовые состояния. На фоне изменения психоэмоционального состояния возникают сердечно-сосудистые заболевания, которые занимают первое место среди причин нетрудоспособности, смертности, инвалидности, заболеваемости и распространенности, отражаясь на показателях здоровья населения в целом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.241.0 + С73(4УКР)64-24

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Народонаселення світу

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено закономірності частоти виникнення та поширення хвороб системи кровообігу серед населення Донбасу.

Представлены результаты исследования: уровня заболеваемости сердечно-сосудистыми болезнями, их распространенности, инвалидности и смертности вследствие указанной патологии; наличия регламентации основных медико-социальных аспектов сердечно-сосудистых заболеваний в нормативно-правовых актах Украины по вопросам здравоохранения; разработки и внедрения в практику методов диагностики, лечения и реабилитации больных заболеваниями органов кровообращения и их осложнениями; показателей обеспечения населения кардиологами, ревматологами, кардиоревматологами детскими, сердечно-сосудистыми хирургами; сети профильных медицинских учреждений и их деятельности; состояния реализации мероприятий Программы, касающихся снижения заболеваемости сердечно-сосудистыми болезнями в 2002 - 2005 гг.

Наведено екологічні детермінанти хвороб системи кровообігу серед населення екокризового регіону.

Проаналізовано стан захворюваності на серцево-судинну патологію (ішемічну хворобу серця, гострий інфаркт міокарда, атеросклероз) серед усього населення (у т. ч. серед працездатного населення, літніх людей та сільських мешканців) Донецької області за період з 2001 - 2007 рр. Висвітлено своє бачення причин виникнення та попередження цієї патології.

Висвітлено особливості серцево-судинної патології населення Івано-Франківської області. Надано порівняльну характеристику показників хвороб системи кровообігу в області із загальнодержавними.

  Скачати повний текст

Вивчено поширеність порушень ритму серця та провідності, зокрема фібриляції-тріпотіння передсердь (ФП/ТП). У порівняльному аспекті проаналізовано поширеність порушень серцевого ритму та провідності в сільській і міській популяціях, визначено статево-вікові особливості. Вивчено довготривалу динаміку поширеності порушень ритму серця та провідності серед населення України. Виявлен погіршення епідеміологічної ситуації, а саме: збільшення у 1,5 раза розповсюдженості порушень ритму серця та провідності у міській популяції та у шість разів - ФП/ТП, в сільській популяції - дворазове зростання поширеності таких порушень і триразове - ФП/ТП. Візначено негативні тенденції щодо профілю ризику хворих з ФП/ТП, а саме: зменшення віку пацієнтів з цими порушеннями серцевого ритму, зростання поширеності серед них АГ, ожиріння, гіперхолестеринемії, гіпертригліцеридемії та недостатньої фізичної активності, збільшення рівня їх асоціативності. Встановлено, що для пацієнтів з цими порушеннями ритму серця більш характерні ремоделювання лівого шлуночка у вигляді ексцентричної гіпертрофії. Виявлено, що під час лікування пацієнтів з різними формами ФП/ТП за амбулаторних умов переважає тактика утримання синусового ритму (СР), однак у більшої частини хворих (60,6 %) за умов медикаментозного відновлення СР використовується препарат прокаїнамід, не рекомендований до застосування за амбулаторних умов. Установлено недостатність застосування засобів антикоагулянтної терапії з метою профілактики тромбоемболічних ускладнень.

Вивчено, обгрунтовано та сформульовано концепцію національних пріоритетів профілактики як одного з основних напрямків зменшення випадків смертності в Україні. На підставі комплексного аналізу динаміки епідеміологічних умов формування серцево-судинних захворювань (ССЗ) і результатів тривалого проспективного спостереження за чоловіками та жінками віком 40 - 59-ти років вивчено популяційні закономірності профілю ризику ССЗ, підтверджено вірогідність концепції ролі факторів ризику у розвитку передчасної смерті у чоловіків. Установлено прогностичне значення традиційних чинників у жінок, визначено їх пріоритетність для загальної та серцево-судиної смертності. Виявлено гендерні особливості впливу на тривалість життя. Побудовано модель прогнозу смерті від ССЗ, яка, завдяки високому рівню вірогідності, економічності та доступності, може використовуватися у практичній охороні здоров'я для визначення індивідуального ризику, а за умов проведення масових обстежень населення - для виділення контингентів, що вимагають першочергових лікувально-профілактичних втручань. З використанням результатів проведених досліджень і виявлених змін у поширеності та середньопопуляційних значень ФР показано доцільність і необхідність одночасного застосування стратегії високого ризику та популяційної стратегії у політиці поліпшення здоров'я та зниження смертності населення України.

Виявлено особливості динаміки та структури смертності у 1990-х рр. і за допомогою методу математичного моделювання здійснено прогноз рівня смертності населення працездатного віку від хвороб системи кровообігу (ХСК) до 2007 р. Розраховано розміри втрат життєвого потенціалу, обумовлені смертністю від ХСК у даних випадках, в тому числі, від окремих нозологічних форм. Проведено медико-соціологічне дослідження з вивчення обізнаності населення працездатного віку щодо факторів ризику передчасної смерті від ХСК, а також вивчення поведінки населення за умов зміни способу життя залежно від одержаних знань. Проаналізовано інфраструктуру та кадровий потенціал кардіологічної служби України на відповідність епідеміологічній ситуації щодо ХСК. Вивчення особливостей структури та динаміки смертності населення працездатного віку від ХСК стало об'єктивним підгрунтям для визначення пріоритетних напрямків діяльності та прийняття цільових управлінських рішень під час розробки заходів щодо зниження рівня передчасної смертності.

Представлена важная и малоизученная медико-социальная проблема здравоохранения. Изучено состояние инвалидности при некоронарогенных заболеваниях сердца и непосредственно при миокардите у больных крупного промышленного города, освидетельствованных в специализированной кардиологической медико-социальной экспертной комиссии (МСЭК). Проанализирована медицинская документация 548 больных с заболеваниями сердечно-сосудистой системы, которые были первично освидетельствованы на МСЭК в 2006 - 2008 гг. Установлено, что миокардит является ведущей инвалидизирующей патологией среди некоронарогенных заболеваний сердца. Стойкая утрата трудоспособности при миокардитах чаще развивается у лиц мужского пола в трудоспособном возрасте. Более тяжелые группы инвалидности чаще определяются у мужчин. В последние годы наблюдается тенденция роста инвалидности от диффузного миокардита.