Розглянуто основні відомості про класифікацію, основні види та галузі застосування біоактивних матеріалів для регенерації кісткової тканини. Охарактеризовано біоактивні матеріали для відновлювальноі остеохірургії. Окреслено історію та сучасний стан розвитку біоактивних матеріалів для кісткового ендопротезування. Викладено матеріалознавчі підході при розробці матеріалів для кісткового ендопротезування. Описано сучасний стан розвитку біоматеріалів для кісткового ендопротезування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3 + Р251.254.24

Рубрики:

Хвороби легень

Регенерація кісткової і хрящової тканини

Шифр НБУВ: Ж100581 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сниженная костная масса (СКМ) в виде остеопении (Оп) и остеопороза (ОП) является одной из наиболее актуальных проблем здравоохранения. Постменопаузальный период у женщин считается основным фактором риска развития патологического процесса. Цель исследования - оценить клинико-патогенетические особенности СКМ у женщин в постменопаузальном периоде. Под наблюдением находилась 261 неменструирующая женщина, средний возраст 48 лет, у которых в 91 % случаев имела место физиологическая менопауза, а у остальных - патологическая. Критериями исключения были женщины с воспалительными ревматическими болезнями суставов, онкологической патологией, болезнями системы крови и щитовидной железы, получавшие глюкокортикоидные гормоны и антиконвульсанты. У 133 (51 %) женщин установлена СКМ (основная группа) в соотношении Оп и ОП 4 : 1, для диагностики которой применяли методы рентгеновской абсорбциометрии и ультразвуковой денситометрии. Среди маркеров костного метаболизма изучены уровни в крови паратирина (паратгормона), кальцитонина, остеокальцина, остеопонтина, щелочной фосфатазы и остеоассоциированных химических элементов. При обследовании использовали биохимический, иммуноферментный, атомно-эмиссионный и атомно-абсорбционный методы. Выводы: СКМ развивается у каждой второй женщины в постменопаузальном периоде, а дальнейшая разработка патогенетической терапии должна быть направлена на коррекцию концентраций в организме остеокальцина и остеопонтина, причем критерием эффективности лечебных мероприятий может быть угнетение активности щелочной фосфатазы.

Зазначено, що за умов фізіологічного старіння втрата кісткової маси переважає на рівні шийки стегнової кістки та складає 10,0 %. Отримано нові дані щодо вікових змін показника якості трабекулярної кісткової тканини в практично здорових чоловіків та відсутності вірогідних зв'язків із МЩКТ (мінеральна щільність кісткової тканини). Виявлено залежність показників МЩКТ від показників тілобудови (жирова та знежирена маса) в практично здорових чоловіків. Продемонстровано зв'язок між якістю трабекулярної кісткової тканини та показниками жирової маси. Отримано нові дані щодо вік-асоційованих змін біохімічних маркерів ремоделювання в практично здорових чоловіків і продемонстровано їх зв'язок з показниками мінеральної щільності та якості кісткової тканини. Визначено межі діагностичного та терапевтичного втручання з метою профілактики остеопоротичних переломів на підставі визначення 10-річної ймовірності основних остеопоротичних переломів у чоловіків та встановлено потребу в денситрометричному обстеженні практично здорових чоловіків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.23 + Р251.254.24

Рубрики:

Гіпотиреози

Регенерація кісткової і хрящової тканини

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.59 + Р478.250.401 + Р415.202.83 + Р251.254.24

Рубрики:

Клімактеричний період. Менопауза

Авітаміноз "Д"

Регенерація кісткової і хрящової тканини

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.286.5 + Р251.254.24

Рубрики:

Протезування нижніх кінцівок

Регенерація кісткової і хрящової тканини

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р251.254.24

Рубрики:

Регенерація кісткової і хрящової тканини

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р120 + Р251.254.24 + Р458.148.83

Рубрики:

Загальна гігієна

Регенерація кісткової і хрящової тканини

Переломи

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одним з важливих факторів соціальної значущості хронічного панкреатиту (ХП) є те, що даним захворюванням страждають переважно пацієнти працездатного віку. Мета роботи - провести дослідження стану кісткової тканини хворих на ХП різного віку на підставі вивчення показників денситометрії. У дослідження включено 238 хворих на ХП різного віку із супутньою патологією опорно-рухового апарату (156 (65,5 %) жінок і 82 (34,5 %) чоловіки). Діагноз ХП верифікували на підставі даних анамнезу, клінічних протоколів, наявності зовнішньо- та внутрішньосекреторної недостатності. Для вивчення стану кісткової тканини проаналізували денситометричні показники в зонах поперекового відділу хребта і стегнової кістки. Аналізуючи стан кісткової тканини молодих хворих з остеодефіцитом, було встановлено, що 13,87 % обстежуваних до 30 років мали остеодефіцит, причому серед наших пацієнтів це були переважно чоловіки з надмірною масою тіла (ІМТ = 28,7). Остеодефіцит різного ступеня був присутній у 52,8 % обстежуваних, причому у 4,5 % молодих хворих спостерігалися патологічні зміни кісток, що підтверджують наявність остеопорозу. У групі пацієнтів 31 - 45 років ознаки остеосклерозу виявлено у 5 хворих на ХП, у 52,0 % хворих - остеопенію I - III ступеня та у 14,5 % - остеопороз. У віці 45 - 65 років остеодефіцит мали 72,9 % (74,8 % чоловіків та 25,2 % жінок відповідно). Висновки: наведено результати дослідження показників стану кісткової тканини при ХП залежно від біологічного віку. На підставі вивчення денситометричних показників кісткової тканини при ХП встановлено, що біологічний вік хворих є достовірним предиктором формування і глибини остеодефіциту який є складовою трофологічної недостатності при ХП.

Количество первичных и ревизионных операций эндопротезирования коленного сустава постоянно растет. Наличие дефектов костей является одним из наиболее проблемных факторов при таких вмешательствах, значительно влияя на результаты лечения и увеличивая финансовые затраты. Цель работы - проанализировать методы пред- и интраоперационной диагностики дефектов суставных поверхностей коленного сустава, существующих классификаций, учитывая их преимущества и недостатки, обосновать тактику лечения для различных типов дефектов. Публикации отобраны для анализа из баз данных PubMed, EBSCO, Google Scholar. Основным негативным фактором, влияющим на стабильность компонентов эндопротеза, является величина и форма дефекта кости, наличие или отсутствие коркового слоя, качество костной ткани, а также конструкция эндопротеза и правильный выбор материала и методики замещения дефекта. Проведена оценка материалов природного происхождения - различных типов костных трансплантатов и искусственных имплантатов из металлических и полимерных материалов. При выборе костных трансплантатов важен способ их подготовки и фиксации при определенных типах дефектов костей. В более сложных случаях следует воспользоваться специальными направляющими и резекционными блоками, технологиями виртуального прототипирования с использованием 3D-печати для изготовления индивидуальных эндопротезов. Выводы: применение современых материалов и методик замещения дефектов костей при тотальном эндопротезировании коленного сустава требует тщательного предоперационного планирования и подбора соответствующей методики. При небольших дефектах, в зависимости от типа, можно использовать структурированные и гомогенизированные костные аллотрансплантаты, костный цемент самостоятельно или в сочетании с винтами и сетками, металлические или полимерные имплантаты разнообразной формы, а для более крупных дефектов - стемы или индивидуально изготовленные онкологические и блочные образцы.

Количество первичных и ревизионных операций эндопротезирования коленного сустава постоянно растет. Наличие дефектов костей является одним из наиболее проблемных факторов при таких вмешательствах, значительно влияя на результаты лечения и увеличивая финансовые затраты. Цель работы - проанализировать методы пред- и интраоперационной диагностики дефектов суставных поверхностей коленного сустава, существующих классификаций, учитывая их преимущества и недостатки, обосновать тактику лечения для различных типов дефектов. Публикации отобраны для анализа из баз данных PubMed, EBSCO, Google Scholar. Основным негативным фактором, влияющим на стабильность компонентов эндопротеза, является величина и форма дефекта кости, наличие или отсутствие коркового слоя, качество костной ткани, а также конструкция эндопротеза и правильный выбор материала и методики замещения дефекта. Проведена оценка материалов природного происхождения - различных типов костных трансплантатов и искусственных имплантатов из металлических и полимерных материалов. При выборе костных трансплантатов важен способ их подготовки и фиксации при определенных типах дефектов костей. В более сложных случаях следует воспользоваться специальными направляющими и резекционными блоками, технологиями виртуального прототипирования с использованием 3D-печати для изготовления индивидуальных эндопротезов. Выводы: применение современых материалов и методик замещения дефектов костей при тотальном эндопротезировании коленного сустава требует тщательного предоперационного планирования и подбора соответствующей методики. При небольших дефектах, в зависимости от типа, можно использовать структурированные и гомогенизированные костные аллотрансплантаты, костный цемент самостоятельно или в сочетании с винтами и сетками, металлические или полимерные имплантаты разнообразной формы, а для более крупных дефектов - стемы или индивидуально изготовленные онкологические и блочные образцы.

На основании аналитического обзора данных специализированной литературы предпринята попытка обзора и систематизации способов формирования остеоартроза путем экспериментального моделирования патологии хрящевой ткани. Остеоартроз - дегенеративно-дистрофическое заболевание синовиальных суставов человека и животных. У человека остеоартроз является распространенной и инвалидизирующей патологией опорно-двигательного аппарата, которая приводит к выраженному нарушению качества жизни и социальной дезадаптации. Современная концепция развития этой патологии характеризует заболевание как полиэтиологичное, на возникновение и развитие которого влияют как факторы внешней среды, так и особенности организма. Распространенность и последствия остеоартроза обусловили массовую заинтересованность этим заболеванием широкого круга специалистов различного профиля, исследования которых направлены на решение вопросов, связанных с оптимизацией лечебной тактики и повышением эффективности и безопасности, в том числе и медикаментозного лечения. Для изучения эффективности и безопасности лекарственных веществ, средств и препаратов, применяемых для лечения остеоартроза, широко используют экспериментальное моделирование на животных. Создание экспериментальной модели (ЭМ) призвано воспроизвести патологический процесс, который по своим этиологическим и/или патогенетическим признакам идентичен заболеванию у человека. Рассмотрены основные разновидности ЭМ патологии хрящевой ткани, охарактеризованы различные виды экспериментальных животных, описаны некоторые ЭМ, предпринята попытка систематизации и классификации ЭМ, описаны предпосылки для выбора рациональной модели. На основании аналитического изучения данных научной литературы установлено, что при выборе ЭМ необходимо учитывать, какой тип остеоартроза нужно получить: первичный (остеоартроз, имеющий эндогенное - метаболическое нарушение) или вторичный (посттравматический). Кроме того, на выбор ЭМ патологии хрящевой ткани влияет вид, возраст и физиологическое состояние животного, которое используется в эксперименте, что отражается на глубине и качестве воспроизводимости остеоартроза. Статья направлена на систематизацию существующих ЭМ патологии хрящевой ткани, а также на помощь в выборе оптимальной модели и вида экспериментального животного для воссоздания наиболее полной патологической картины при остеоартрозе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.286.5 + Р251.254.24

Рубрики:

Протезування нижніх кінцівок

Регенерація кісткової і хрящової тканини

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании аналитического обзора данных специализированной литературы предпринята попытка обзора и систематизации способов формирования остеоартроза путем экспериментального моделирования патологии хрящевой ткани. Остеоартроз - дегенеративно-дистрофическое заболевание синовиальных суставов человека и животных. У человека остеоартроз является распространенной и инвалидизирующей патологией опорно-двигательного аппарата, которая приводит к выраженному нарушению качества жизни и социальной дезадаптации. Современная концепция развития этой патологии характеризует заболевание как полиэтиологичное, на возникновение и развитие которого влияют как факторы внешней среды, так и особенности организма. Распространенность и последствия остеоартроза обусловили массовую заинтересованность этим заболеванием широкого круга специалистов различного профиля, исследования которых направлены на решение вопросов, связанных с оптимизацией лечебной тактики и повышением эффективности и безопасности, в том числе и медикаментозного лечения. Для изучения эффективности и безопасности лекарственных веществ, средств и препаратов, применяемых для лечения остеоартроза, широко используют экспериментальное моделирование на животных. Создание экспериментальной модели (ЭМ) призвано воспроизвести патологический процесс, который по своим этиологическим и/или патогенетическим признакам идентичен заболеванию у человека. Рассмотрены основные разновидности ЭМ патологии хрящевой ткани, охарактеризованы различные виды экспериментальных животных, описаны некоторые ЭМ, предпринята попытка систематизации и классификации ЭМ, описаны предпосылки для выбора рациональной модели. На основании аналитического изучения данных научной литературы установлено, что при выборе ЭМ необходимо учитывать, какой тип остеоартроза нужно получить: первичный (остеоартроз, имеющий эндогенное - метаболическое нарушение) или вторичный (посттравматический). Кроме того, на выбор ЭМ патологии хрящевой ткани влияет вид, возраст и физиологическое состояние животного, которое используется в эксперименте, что отражается на глубине и качестве воспроизводимости остеоартроза. Статья направлена на систематизацию существующих ЭМ патологии хрящевой ткани, а также на помощь в выборе оптимальной модели и вида экспериментального животного для воссоздания наиболее полной патологической картины при остеоартрозе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.59 + Р478.250.401 + Р415.202.83 + Р251.254.24

Рубрики:

Клімактеричний період. Менопауза

Авітаміноз "Д"

Регенерація кісткової і хрящової тканини

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено морфологічні особливості кісток скелету щурів (плечової і кульшової кісток, третього поперекового хребця) після 60-добового застосування натрію бензоату та тартразину та за умов застосування означених харчових добавок з подальшим моделюванням дефекту у великогомілковій кістці. У результаті проведених досліджень на статевозрілих лабораторних щурах встановлено різний ступінь реактивності хрящової і кісткової тканин до дії різних концентрацій досліджених консерванту і барвника на фоні пошкодження кісткової тканини, а також проведено вивчення реадаптаційних процесів та визначено чіткі терміни відновлення структурних і функціональних змін у скелетних тканинах. Проведені дослідження вміщували вивчення параметрів змін росту, формоутворення, хімічного складу та міцності кісток. З'ясовано можливість фармакологічної корекції виявлених змін за допомогою антиоксидантів природнього (селеназа) та штучного (мексидол) походження, проведено порівняльну оцінку морфологічних змін у кістках.

Мета роботи - на підставі даних літератури проаналізувати різні способи використання мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) для оптимізації регенерації кісткової тканини. Розглянуто публікації за останні 90 років із електронних баз PubMed, MEDLINE, тези, статті, автореферати, дисертації та інші релевантні джерела науково-медичної інформації. Знайдено понад 200 робіт, 86 відібрано для аналізу. Результати: МСК мають унікальні властивості - здатність диференціюватися в клітини сполучної тканини та розмножуватися in vitro, надавати імуномодулювальний та імуносуперсивний ефекти. Це надає змогу використовувати їх як терапевтичний засіб у регенераторній медицині, зокрема для оптимізації репаративного остеогенезу. Наведено джерела МСК, способи отримання пунктата кісткового мозку та його трансплантації, культивування МСК і можливість їх диференціації в певному напрямку. Наведено приклади самостійного та комплексного (з різними імплантаційними матеріалами) використання МСК. Виявлено, що трансплантація МСК позитивно впливає на перебіг остеорепарації, збільшуючи диференціацію остеобластів, обсяг новоутвореної кісткової тканини та скорочуючи терміни відновлення цілісності кістки. Безперечними перевагами використання МСК є малоінвазивність процедури отримання та можливість збільшення кількості в процесі культивування. Проте під час культивування клітини старіють і сповільнюється їх зростання. Створення біоконструкцій на базі різних матриць полегшує введення в зону дефекту та надає можливість створити трансплантат необхідної форми і розмірів. Вибір матеріалу матриці активно дискутується. Тому тривають дослідження, спрямовані на розроблення складних біоінженерних конструкцій, які будуть максимально наближені до властивостей кісткової тканини, що надасть можливість оптимізувати процеси її регенерації.

Питання регенерації кісткової тканини залишаються актуальними навіть за активного розвитку біотехнологій. Використання збагаченої тромбоцитами плазми (Platelet-Rich Plasma - PRP) для оптимізації остеорепарації - один із перспективних напрямів у сучасній медицині. Мета роботи - провести порівняльний аналіз, узагальнити і систематизувати результати досліджень, присвячених класифікації, методам отримання і можливості застосування збагаченої тромбоцитами плазми в експериментах на тваринах, а також за клінічних умов. Проаналізовано публікації за останні 20 років з електронних баз PubMed, Medline, тези, статті, автореферати, дисертації та інші релевантні джерела науково-медичної інформації. Знайдено понад 200 робіт. На підставі отриманої інформації висвітлені такі питання: отримання і класифікація PRP, дослідження впливу PRP на клітини in vitro, а також можливість поєднання PRP із біоматеріалами в експериментах на тваринах. Розглянуто можливість використання PRP для відновлення кісткової тканини в клініці in vivo. Установлено, що використання збагаченої тромбоцитами плазми є одним із перспективних сучасних методів оптимізації регенерації кістки. Безпека, ефективність і економічна доцільність застосування PRP досить широко висвітлені в науковій літературі. Проте основним недоліком PRP є недостатні міцнісні характеристики, які є дуже важливим параметром для використання її для заповнення дефектів кістки, особливо критичного розміру, у разі остеотомії та хірургічного лікування онкологічних процесів. У зв'язку з цим особливий інтерес має комбінація PRP з остеопластичними матеріалами, мезенхімальними клітинами і факторами росту. Проте існує багато суперечливих моментів, які вимагають додаткових досліджень для створення трансплантата з властивостями, максимально наближеними до біологічних характеристик кістки.

Тривалий вплив загальної вібрації здатний негативно впливати на кісткову тканину (КТ) та організм в цілому, потенціюючи розвиток патологічних процесів, викликаних негативними впливами зовнішнього середовища. Цей екстремальний фактор може призводити до несприятливих наслідків для організму, таких як ушкодження хребта, розладів роботи органів черевної порожнини, неврологічних і серцево-судинних захворювань. На підставі результатів експериментальних досліджень, проведених на тваринах, встановлено зміни ремоделювання КТ у відповідь на низькочастотну загальну вібрацію, проте, є недостатньо даних про вплив вібрації з середньою та високою частотою. Мета дослідження - вивчення впливу вібраційних коливань різної частоти на структурно-функціональний стан та механізми ремоделювання КТ. Експериментальне дослідження проведено на зрілих щурах-самцях. Для гістологічного дослідження було взято фрагменти стегнової кістки піддослідних тварин. У всіх дослідних групах спостерігається зв'язок між силою вібраційних коливань і швидкістю метаболічних процесів у КТ. Під час гістологічного дослідження препаратів стегнової кістки на 28 добу експерименту прослідковуються ознаки гострого пошкодження КТ та початкові прояви її ремоделювання. Процеси ремоделювання кістки у тварин та початкові прояви остеогенезу досягають максимальних значень після зупинки вібраційних впливів. На 56 добу експерименту процеси ремоделювання максимально виражені та проявляються посиленою регенерацією в зоні хрящової пластинки, підвищеною проліферативною активністю та гіперплазією хондроцитів, гіпертрофією відповідних зон хрящової тканини, зонами формування незрілої КТ з формуванням поодиноких гаверсових каналів у ділянках попередніх пошкоджень, вогнищевим замісним фіброзом та ангіоматозом. Висновки: одержані результати надають підставу вважати, що зі збільшенням частоти вібрації (з 15 до 75 Гц) зростає швидкість метаболізму КТ, прискорюються процеси активації остеобластів, посилюються ушкодження колагену та втрата кальцію, що призводять до виникнення остеопорозу.