Впервые на основании исследования здоровья жителей одного города (г.Славутич) изложены результаты оценки их состояния здоровья, осуществленные с использованием трех различных подходов. Рассмотрены теоретические, научно-практические и методические аспекты организации скрининга на основе комплексного анализа и оценки здоровья трудоспособного населения ІV зоны радиоэкологического контроля с целью формирования здоровья и уровня профессиональной работоспособности трудоспособного населения в условиях отдаленных последствий Чернобыльской катастрофы.

Приведены результаты исследований электромагнитных излучений миллиметрового диапазона различных минералов, строительных материалов, растворов и других физических тел. Проанализировано энергоинформационное взаимодействие между биологическими объектами и внутри них. Рассматриваются математические модели биологических систем, оцениваются мощности электромагнитного излучения живыми организмами, обсуждаются вопросы когерентности излучения биологических объектов и вопросы передачи информации электромагнитным полем СВЧ. Приводятся результаты лечения трудноизлечимых болезней хирургическими методами, электромагнитной гомеопатией. Значительное внимание уделено использованию микроволновой резонансной терапии при лечении сосудистых патологий, костных тканей и внутренних органов. Рассмотрены особенности измерения низкоинтенсивных сигналов в миллиметровом диапазоне волн, оценивается эффект коммутационно-модуляционных преобразований слабых и сверхслабых сигналов. Приводятся результаты взаимодействия внешнего электромагнитного облучения человека и животного. Обсуждены перспективы использования ультразвуковой терапии для лечения ряда болезней, описаны результаты использования натурального латекса для повышения эффективности лечения.

Наведено загальні відомості про медичні датчики та сенсори, здійснено їх класифікацію, визначено ефективність і перспективи використання. Розглянуто фізичні основи, принцип дії, будову та технічні характеристики датчиків і сенсорів для вимірювання температури тіла та внутрішніх органів, пульсу й артеріального тиску, а також визначення параметрів системи дихання, діагностики стану крові та внутрішньопорожнинного дослідження pH у шлунково-кишковому тракті. Наведено опис біосенсорів як нового типу аналітичних пристроїв, а також методи проведення та аналізу електроенцефалографії. Розглянуто сучасні прилади-електроенцефалографи, здійснено клінічну оцінку електроенцефалограми та встановлено діагностичні можливості електроенцефалографії.

Представлены общие сведения о медицинских датчиках и сенсорах, разработана их классификация, определены эффективность и перспективы использования. Рассмотрены физические основы, принцип действия, строение и технические характеристики датчиков и сенсоров для измерения температуры тела и внутренних органов, пульса и артериального давления, а также определения параметров системы дыхания, диагностики состояния крови и внутреннего исследования pH в желудочно-кишечном тракте. Приведено описание биосенсоров как нового типа аналитических устройств, предствлены методы проведения и анализа электроэнцефалографии. Рассмотрены современные электроэнцефалографы, осуществлена клиническая оценка электроэнцефалограммы и установлены диагностические возможности электроэнцефалографии.

Запропоновано підхід до розділення двох груп пацієнтів з використанням нормованих функцій розподілу. На основі апроксимації нормального розподілу надано аналітичне розв'язання задачі. Наведено приклади розділення груп "Здорові - IXC", обстежених за допомогою методу магнітокардіографії.

Проведено аналіз складу повітря, що видихається людиною у випадках деяких захворювань. Показано апаратну можливість виявлення та визначення перевищення концентрації типових газів у процесі метаболізму людини.

Теоретично обгрунтовано та розроблено математичні моделі, методи та алгоритми просторово-часового аналізу магнітних полів, які базуються на аналітичних методах розв'язання оберненої задачі магнітостатики та забезпечують створення нових інформаційних технологій перетворення магнітометричної інформації у задачах діагностики та виявлення. Розроблено та досліджено схеми вимірювань параметрів магнітного поля об'єкта, запропоновано нові алгоритми аналізу їх просторової структури, які забезпечують підвищення точності під час розв'язання задач виявлення та локалізації джерела сигналу. Наведено методи й алгоритми перетворення й аналізу магнітокардіосигналу, реалізованих у системах діагностики найбільш поширених патологій серця людини, високу ефективність яких підтверджено експериментально.

Розглянуто математичні моделі, які формалізують раніше не інформатизовані параметри предметної області. Розроблено моделі, алгоритми та програми інтенсифікації роботи діагностичного та лабораторного устаткування у клінічних та бактеріологічних дослідженнях, які забезпечують якісний захист лікарської інформації від її спотворення. Зазначено, що інструментарій формалізації, моделювання задач діагностування патологій в організмі пацієнтів забезпечує підвищення точності та оперативності обробки інформації для прийняття рішень в медичних інформаційних системах.

Обгрунтовано можливість підвищення візуальної інформативності результату роботи інфрачервоної оптоелектронної системи (тепловізійного пристрою) медичного призначення за допомогою використання традиційних методів іконіки та фрактальних і вейвлет-перетворень. Запропоновано шляхи відновлення дефокусованих та змазаних медичних термограм. З урахуванням особливостей зорового сприйняття розроблено алгоритм поліпшення візуальної інформативності медичних термограм. Визначено параметри вейвлет-обробки для компресії та фільтрації напівтонових теплових зображень, а також параметри фрактального кодування, що забезпечують найкращу якість оброблених медичних термограм. Виявлено характерні структури теплових зображень для ряду клінічних випадків за різних нозологічних форм захворювань. Розроблено схеми обробки та дослідження теплових знімків онкологічних хворих, що дозволяють підвищити ефективність тепловізійної діагностики.

Вперше на підставі дослідження існуючих медичних термінологічних систем визначено основні вимоги щодо їх формування. Виявлено фактори, що впливають на впровадження медичних термінологічних систем у лікувальні заклади України. Розроблено формальну модель клінічного діагнозу, описано її семантичну та синтаксичну складові з використанням формальної граматики та дескрипційної логіки. Вперше на базі сформованої моделі створено концептуальну модель класифікації клінічних діагнозів на підставі фреймового й об'єктивно-орієнтованого підходів до опису знань, а також її даталогічну модель для зберігання в реляційній базі даних. Розроблено механізм взаємодії даної класифікації зі стандартними термінологічними системами. З застосуванням метаінформаційного підходу на засадах шаблону захисту від варіацій удосконалено технологію проектування аналітичної підсистеми та підсистеми статистики госпітальної інформаційної систем. Вперше здійснено реалізацію нової технології класифікації клінічних діагнозів у госпітальну інформаційну систему.

Розроблено концептуальну модель, і на її базі розширено структуровану модель об'єкта діагностики, яка враховує функціональний та структурний базис, експертні оцінки та невизначеності статистичних оцінок функціонального базису. Проведено формалізацію етапів перетворення інформації за побудови систем підтримки прийняття рішень у медичній діагностиці. Розроблено структуровані моделі об'єктів діагностики на етапах структурної ідентифікації квазіперіодичних біосигналів і медичних зображень, у разі синтезу ієрархічних структур діагностичних ознак і діагнозів, а також метод синтезу комбінованого вирішального правила з розщепленням недостовірних рішень у разі взаємодії ієрархічних структур діагностичних ознак і діагнозів, що виконує "песимістичний" прогноз, обумовлений невизначеністю апріорних умовних ймовірностей за умов врахування експертних оцінок структур симптомокомплексів. Визначено структуру, інформаційне та програмне забезпечення системи, проведено перевірку адекватності інформаційних технологій за обробки реальних біомедичних даних та їх впровадження.

Розроблено методи одержання знань для медичної експертної системи (ЕС). Вперше розроблено ЕС, що дозволяє підвищити достовірність визначення ступеня ризику синдрому раптової смерті немовляти (СРСН) за рахунок використання розроблених методів інтелектуального аналізу даних, а також визначити ступінь ризику на ранніх термінах вагітності. Проведено реалізацію гібридної системи на базі нейронних мереж і генетичних алгоритмів, що дозволило досягти високої ефективності відбору інформативних факторів ризику СРСН шляхом регулювання співвідношення кількості факторів і помилки класифікації. Удосконалено деревоподібний спосіб кодування особини для булевої функції, що дозволило одержати класифікаційні дерева для визначення ступеня ризику СРСН. Еспериментально одержано класифікаційне дерево, що дозволяє з точністю 98,57 % визначати ступінь ризику СРСН. Удосконалено спосіб кодування особини у вигляді дерева, поданого булевою функцією у диз'юнктивній нормальній формі, що дозволяє формувати класифікаційні правила для визначення ступеня ризику СРСН. Еспериментально встановлено класифікаційні правила для визначення високого ступеня ризику СРСН. Із використанням троїчної логіки у булевих обчисленнях класифікаційного дерева розроблено класифікацію для випадку невизначених значень деяких факторів ризику.

Обгрунтовано актуальність і розв'язано ряд задач оптимізації вимірювальних кіл теплових сенсорів потоку. Запропоновано нові підходи до їх електротеплового моделювання, які забезпечують математичний аналіз модуляції вольт-амперних характеристик терморезистивних, діодних і транзисторних перетворювачів у процесі їх саморозігріву струмом живлення. Запропоновано кількісні характеристики ефективності вимірювальних кіл теплових сенсорів потоку та шляхи підвищення їх чутливості. Визначено оптимальні режими роботи диференційних транзисторних каскадів сенсорів різницевої температури. Розроблено ряд сигнальних перетворювачів теплових сенсорів потоку.

Аналитически обобщены научно-практические достижения современной телемедицины. Представлены история, деонтология, организация телемедицинской деятельности. Стандартизированы и описаны основные виды телемедицинских процедур. Описаны методы оценки результатов использования телемедицины. Представлены сведения о применении комплексов телемедицинских технологий в отдельных клиниченских сферах.

Висвітлено результати експериментальних і клінічних досліджень взаємодії й оцінювання впливу на біологічні об'єкти полів різної фізичної природи, зокрема, електричного, магнітного й електромагнітного. Розглянуто основні типи лазерних і фотонних апаратів, що використовуються у біології та медицині. Охарактеризовано новітні розробки фізіотерапевтичної апаратури для застосування в біомедичній практиці. Увагу приділено питанням лазерної, коротко- та мікрохвильової, високотонової терапії. Подано інформацію про конструкцію, принципи роботи та призначення приладу "Ампліпульс-4", електрохірургічні високочастотні апарати, фотонну апаратуру корпорації "Лазер і здоров'я". Розкрито основні тенденції розвитку методу об'єднаної рефлексотерапії.

Розглянуто способи та проаналізовано особливості реалізації фотоплетизмографічного сенсора на основі накопичення енергії первинного сигналу, як бази для створення цифрової сенсорної платформи.

Предложен автоматизированный метод, позволяющий расширить число диагностических параметров и получать диагностическое заключение с большей точностью. Участие удаленных консультантов в формировании диагноза значительно повышает объективность результатов.

Разработана база данных информационной системы цитоморфологобиофизической диагностики организма человека, которая предназначена для улучшения ведения документации о посещениях пациентов и быстрого доступа к данным для их визуального отображения.

На основании существующих методов оптоэлектронной диагностики параметров жизнедеятельности организма разработан прибор, определяющий оптические параметры биологических жидкостей с целью повышения точности исследований. Проведен анализ оптоэлектронных показателей прибора и степени сатурации крови.

Рассмотрен подход к оцениванию согласованности мнений экспертов при определении степени тяжести состояния организма человека. Для определения степени согласованности мнений экспертов выбран метод анализа иерархий. Применение данного метода позволило установить связь между заболеваниями человека и степенью тяжести общего состояния его организма и точно описать суждения экспертов.

Розглянуто проблему вибору інформативних генів в задачах медичної діагностики. Запропоновано новий підхід до розв'язання поставленої задачі, який включає в себе фільтрацію, локальний пошук у просторі ознак, і машини опорних векторів як класифікаторів. Наведено результат застосування запропонованого алгоритму до реального масиву даних.