Приведены результаты комплексного исследования ранних нарушений функционального состояния мочевыделительной, сердечно-сосудистой, иммунной, оксидантной и антиоксидантной систем у рабочих коксохимического производства. Представлены возможные патогенетические механизмы развития, диагностика и пути профилактики отдельных заболеваний внутренних органов. Для выявления начальных этапов формирования патологии органов дыхания представлены результаты определения наличия скрытых нарушений бронхиальной проходимости, а для исследования возможных механизмов их развития - состояние системы циклических нуклеотидов, принимающей участие в регуляции бронхиальной проходимости, и лейкотриенов, а также состояние легочного кровообращения, как составной части системы внешнего дыхания, обеспечивающей эффективный газообмен.

На сучасному рівні розглянуто етіологію, патогенез, діагностику та принципи лікування хворих, які перебувають у невідкладних станах, що найчастіше зустрічаються у клініці внутрішніх хвороб, зокрема, у випадках кровохаркання і легеневої кровотечі, бронхіальної астми, гострої дихальної недостатності, пневмотораксу, наявності сторонніх тіл у дихальних шляхах, тромбоемболії легеневої артерії. Основну увагу приділено діагностиці та невідкладній допомозі в кардіології, гастроентерології, нефрології, алергології, ендокринології, у випадках гострого отруєння.

Представлены научные работы крупных ученых по кардиологии, в которых отражены наиболее важные вопросы патогенеза, диагностики и лечения гипертонической болезни, ишемической болезни сердца и недостаточности кровообращения. Отдельные работы посвящены болезням желудочно-кишечного тракта, почек и органов дыхания. Описаны некоторые особенности психологического статуса больных соматическими заболеваниями. Рассмотрены основные направления развития кардиологии в будущем.

Висвітлено психосоціальні аспекти внутрішніх захворювань. Розглянуто психологічні стани, що сприяють виникненню соматичних захворювань. Досліджено основні патогенетичні механізми психосоматичних розладів. Проаналізовано роль ендогенних факторів у розвитку психосоматичних захворювань. Зроблено оцінку нейропсихічних конституцій. Визначено екзогенні фактори у розвитку психосоматичних захворювань. Наведено деякі з найбільш вживаних у світовій практиці психологічні діагностичні тести.

Наведено визначення, класифікації та формулювання діагнозу захворювань внутрішніх органів, зокрема, хвороб органів дихання, захворювань органів серцево-судинної системи, кістково-м'язової системи та сполучної тканини, органів травлення, нефрології, ендокринних захворювань, гематології. Запропоновано сучасні класифікації основних захворювань внутрішніх органів.

Вивчено взаємозв'язок між інсулінорезистентністю (IP) та маркерами системного запалення, ендотеліном-1 (ЕТ-1) у хворих з метаболічним синдромом (МС), які перенесли інфаркт міокарда. Обстежено 78 пацієнтів: хворих, які перенесли інфаркт міокарда без МС (n = 20); з постінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з МС без IP (n = 28); з постінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з МС з IP (n = 30). У крові визначали вміст ліпідів, C-реактивного пептиду, інтерлейкіну-6, ЕТ-1. При постінфарктному кардіосклерозі у поєднанні з МС та IP рівні маркерів системного запалення і ЕТ-1 виявилися вищими, ніж у пацієнтів без IP.

Описано особливості перебігу і тактики ведення пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) на тлі метаболічного синдрому. Досліджено ефективність препарату "Урсолізин" при НАЖХП. Шестимісячний курс лікування "Урсолізином" сприяв купіруванню астенічного синдрому, зменшенню відчуття тяжкості в правому підребер'ї, диспепсичних розладів. Під час оцінки біохімічних параметрів виявлено вірогідне зниження активності сироваткових трансаміназ, нормалізацію рівня гамма-глютамілтранспептидази. Зауважено сприятливий вплив "Урсолізину" на виразність структурних змін у печінці та ступінь стеатозу. Важливим є вірогідне зниження індексу фіброзу печінки на тлі терапії "Урсолізином".

Изучена частота и характер изменений углеводного и липидного обмена у женщин перименопаузального возраста, имеющих клинические проявления метаболического синдрома. Выявлено, что у большинства обследованных женщин с абдоминальным ожирением и повышенным уровнем артериального давления отмечались изменения липидного и углеводного гомеостаза, характерные для метаболического синдрома.

Досліджено сироваткову активність інтерферонів, а також їх зв'язок із ендотеліальною функцією. Виявлено, що атеросклеротичний процес у хворих із метаболічним синдромом супроводжується значним збільшенням рівня інтерферонів. Між активністю інтерферонів у сироватці крові та структурно-функціональними характеристиками артерій, уражених атеросклерозом, існує тісний зв'язок.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.633 + Р41-3

Рубрики:

Хірургічна патологія щелеп

Внутрішні хвороби

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено цілісність й універсальність загального адаптаційного синдрому, який складається з певної послідовності адаптаційних реакцій на різних рівнях реактивності, забезпечує гомеостаз і життєдіяльність організму людини та тварин, в яких достатньо розвинені нервова, ендокринна, імунна системи (ссавці). Відзначено, що адаптаційні реакції розвиваються як відповідь організму на сукупність факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ. Експериментально доведено, що імунокомпетентні органи змінюються за різних адаптаційних реакцій. Уперше вивчено вплив нестероїдних протизапальних, сульфаніламідного та пірамідинового препаратів на розвиток реакцій. Установлено, що ці препарати у здорових тварин частіше, ніж інші медикаменти викликають адаптаційні реакції несприятливих типів, відповідно яким змінюються показники функції зовнішнього дихання, гемодинаміки, запалення, параметри гемостазу, діяльності нервової, ендокринної та імунної систем, ліпідного обміну. Виявлено та описано сезонні та добові ритми загальних адаптаційних реакцій. Установлено, що частота їх утворення залежить від віку та наявної патології. Обгрунтовано існування окремого типу загальної неспецифічної адаптаційної реакції - реакції неповноцінної адаптації, яка є фоном для будь-якої патології та має відмінні від інших реакцій характеристики нервової, ендокринної, імунної систем, параметри гемостазу та запалення. Уперше з'ясовано прогностичне значення сприятливого чи несприятливого типів адаптаційних реакцій для перебігу хвороб внутрішніх органів. Виявлено, що сприятливими є реакції спокійної та підвищеної активації, а несприятливими - стрес, переактивація

Описаны основные клинические синдромы функциональных нарушений внутренних органов человека при патологических состояниях, в частности, сердечно-сосудистой, дыхательной, пищеварительной, мочевыделительной, эндокринной, кроветворной систем, а также опорно-двигательного аппарата.

Наведено інформацію про етіологію, патогенез, клінічні прояви та підходи до лікування основних захворювань внутрішніх органів, а також план у вигляді структурних схем, що дозволяє засвоїти матеріал як логічно, так і з використанням зорових образів. Усі матеріали можна використати під час вивчення дисциплін "Клінічна фармація", "Клінічна фармація з фармацевтичною опікою", "Основи клінічної медицини", "Пропедевтика внутрішньої медицини".

Приведена информация об этиологии, патогенезе, клинических проявлениях и подходах к лечению основных заболеваний внутренних органов, представленная в виде структурных схем, что позволяет усвоить материал как логически, так и с использованием зрительных образов. Информация может быть исспользована в процессе изучения дисциплин "Клиническая фармацея", "Клиническая фармацея с фармацевтической опекой", "Основы клинической медицины", "Пропедевтика внутренней медицины".

Приведены сведения об этиопатологии, патогенезе, клинических проявлениях и подходах к лечению основных заболеваний внутренних органов человека, представленные в виде структурных схем. Внимание уделено заболеваниям органов дыхания, кровообращения, пищеварения, почек, крови, системным заболеваниям соединительной ткани и суставов, эндокринной системы, аллергическим заболеваниям.

Розглянуто формування за сучасних умов сукупності еволюційно нових причинних факторів, що можуть викликати новий патологічний стан і які реалізуються через еволюційно закріплені типові патологічні процеси. Наведено аналіз поняття "метаболічний синдром" і його складових. Зазначено щодо взаємозв'язку інсулінорезистентності, хронічного запалення, артеріальної гіпертензії, ендотеліальної дисфункції та дисліпідемії як проявів одного патологічного процесу, центральною молекулярною основою якого є активація NF-kB. Запропоновано сформулювати концепцію перманентної (довготривалої та низькоінтенсивної) активації NF-kB як можливого типового патологічного процесу.

Определено значение уровня гликированного гемоглобина при заболеваниях, составляющих кластеры метаболического синдрома. Показана важная клинико-патогенетическая роль данного показателя как при сахарном диабете, так и при развитии сердечно-сосудистых заболеваний, болезней органов пищеварения и почек.

Представлен обзор литературы по эпидемиологии, факторам риска и возможностям санаторно-курортного лечения метаболического синдрома.

Изложены методические основы дерматологии. Освещена анатомия, физиология кожи и ее придатков (волосы, ногти) в норме и при патологии внутренних органов. Освещены изменения ногтей при внутренних болезнях, а также изменение волос и патология внутренних органов. Охарактеризованы кожные поражения при болезнях внутренних органов с расстройством обмена веществ. Приведена информация о нарушении пуринового, кальциевого, каротинового и других видов обмена. Уделено внимание кожным симптомам при сердечно-сосудистых заболеваниях и болезнях сердца. Рассмотрены кожные изменения при болезнях органов дыхания. Акцентировано на кожных симптомах при заболеваниях пищевода и желудочно-кишечного тракта. Освещены кожные симптомы при заболеваниях печени и желчных путей, болезнях поджелудочной железы, заболеваниях почек и мочевыводящих путей. Приведена информация о новообразованиях кожи и внутренних органов. Внимание уделено заболеваниям ЛОР-органов и кожным изменениям.

Метаболічний синдром (МС) асоційований із дисфункцією жирової тканини та є основним фактором ризику розвитку інсулінорезистентності (ІР), атеросклерозу та цукрового діабету 2-го типу (ЦД 2-го типу). Хронічне субклінічне запалення є зв'язуючою ланкою між ожирінням, ІР та розвитком серцево-судинних захворювань (ССЗ). Результати досліджень останніх років свідчать про те, що дефіцит вітаміну Д може відігравати роль у патогенезі ССЗ. Встановлено, що недостатність вітаміну Д пов'язана з артеріальною гіпертензією, інфарктом міокарда, а також іншими ССЗ, такими, як застійна серцева недостатність, захворювання периферичних судин, атеросклероз, ендотеліальна дисфункція та ЦД. Експериментальні дані доводять, що дефіцит вітаміну Д підвищує ІР і знижує секрецію інсуліну. З іншого боку, препарати вітаміну Д відновлюють секрецію інсуліну і знижують ІР. Метаболіти вітаміну Д відіграють важливу роль у підвищенні чутливості периферичних тканин до інсуліну. Встановлено, що існує негативний кореляційний зв'язок між концентрацією прозапальних цитокінів та вмістом гідроксивітаміну Д у плазмі крові. Обговорено поширеність дефіциту вітаміну Д у світі та дані про зв'язок гіповітамінозу Д із ССЗ та МС.

The manual contains information about the etiology, pathogenesis, clinical manifestations and treatment approaches for major diseases of internal organs provided in the form of block diagrams, which allows to learn the material both logically and with the use of visual images.