Дисертація присвячена вивченню електрофізіологічних властивостей міокарда та кардіогемодинаміки, взаємозв'язку їх з нейрогуморальними механізмами при лікуванні хворих на ХНК інгібіторами АПФ. В результаті проведених досліджень запропоновано енергетичні спектральні характеристики, що дозволили сформулювати інтегральні критерії на інтервалах деполяризації та реполяризації для оцінки функціонального стану міокарда й ефективності лікування. Встановлено, що ефект впливу інгібіторів АПФ на електрофізіологічні параметри міокарда пов'язаний з їх дією на нейрогуморальні показники. Доведено, що ефективність інгібіторів АПФ, призначених з урахуванням індексу індивідуальної чутливості до лікарського препарату, при ХНК, що супроводжується значним потенціюванням дії базисної терапії, полягає в синергізмі їх впливу на показники діастолічної функції лівого шлуночка, електричної та нейрогуморальної (ПНУФ, вазопресин, ендотелін-1) активності.