Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.109-25

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: ДС49754 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено загально-патологічні зміни провідної системи серця через коронарну хворобу та дилятаційну кардіоміопатію, встановлено особливості її старіння. З'ясовано роль морфологічних змін у генезі порушень ритму та провідності серця. Виявлено, що у провідній системі виникає більшість відомих загально-патологічних змін, проте тяжкі пошкодження розвиваються рідко. Встановлено значне домінування компенсаторно-адаптивних змін над гострими альтернативними. Патоморфологічні зміни провідної системи зумовлені коронарною хворобою та дилятаційною кардіоміопатією неспецифічні, призводять до порушень серцевого ритму та провідності лише в третини хворих. Серцеві аритмії та блокади можуть виникати як на тлі змін у самій провідній системі, так і в навколишніх структурах. Первинні аномалії провідної системи й ураження її артерій нерідко призводять до аритмій чи блокад.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.109-29

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: парасимпатическая хронотропная регуляция сердца, дыхательная аритмия, глотательная тахикардия, малые дозы М-антагонистов
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.109-29

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень аміодарону, триметазидину, суміші калію хлориду і сульфату магнію та лабораторної субстанції "ритмокору" на 96 щурах і 30 морських свинках, яким моделювали експериментальні аритмії серця. Вивчено антиаритмічні, антиоксидантні та мембранопротекторні властивості препаратів. Установлено, що антиаритмічна ефективність не корелює з мембранопротекторною активністю та навпаки. Обговорено можливі аспекти дії препаратів.

Представлено дані комбінованого застосування аміодарону та мембранопротекторного препарату "Ритмокор". Досліди проведено на 70-ти лабораторних щурах, в яких аритмії серця зумовлено індукцією пероксидного окиснення ліпідів. Установлено, що така комбінація значно перевищує антиаритмічний ефект під час монотерапії аміодароном і ритмокором. Обговорено можливі механізми взаємодії та доцільність застосування у хворих на аритмію серця.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.109-29 + Р410.030-29

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) серця

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідів на 44-х лабораторних щурах, на яких вивчено антиаритмічну активність антидепресантів групи інгібіторів зворотного захоплення серотоніну флуоксетину та флувоксаміну на аконітиновій, хлоридкальцієвій і хлоридбарієвій моделях аритмій серця. Всі досліди проведено під нембуталовим наркозом (40 мг/кг). Флуоксетин і флувоксамін використано в дозах 1 і 2 мг/кг відповідно. Виявлено, що флуоксетин проявляє антиаритмічну активність у випадку хлоридкальцієвої моделі аритмій серця і не впливає на аритмії з переважно натрієвим і калієвим механізмом. Флувоксамін є більш ефективним у випадку аритмій серця з переважно натрієвим і калієвим механізмом аритмогенезу.

Изучено влияние исходного состояния вегетативной регуляции на выраженность лактатемии у крыс в экспериментальной модели синдрома полиорганной недостаточности. 29 крыс линии "Wistar" подвергали операции перевязки и пункции слепой кишки (ППСК) на фоне внутриперитонеального введения тиопентала натрия (75 мг/кг массы тела). Вегетативный контур регуляции оценивали с помощью спектрального анализа вариабельности сердечного ритма. Спектральное разложение осуществляли методом авторегрессионного анализа на 2-минутных участках непрерывных записей кардиоинтервалов, не содержащих признаков переходных процессов. Установлено, что у крыс "ваготоников" через 6 часов после операции ППСК уровень молочной кислоты возрастает более чем в 2 раза, в отличие от группы "симпатотоников", в которой изменения концентрации молочной кислоты в этот период статистически значимо не отличаются от исходных значений. В поздней фазе, через 20 часов после индукции в модель различия в выделенных группах экспериментальных животных нивелируются.

Эксперименты проведены на 29-ти лабораторных крысах линии "Wistar" (190 - 230 г). Синдром полиорганной недостаточности (ПОН) моделировали путем перевязки и пункции слепой кишки (ППСК). В качестве алгоритма спектрального преобразования использовали авторегрессионный анализ. Рассчитывали спектральную мощность вариабельности сердечного ритма (СР) в диапазонах очень низких (ОНЧ = 0,02 - 0,8 Гц), низких (НЧ = 0,8 - 1,0 Гц) и высоких (ВЧ = 1,0 - 3,0 Гц) частот. О симпатовагальном балансе судили по соотношению спектральных мощностей НЧ и ВЧ диапазонов. Полученные данные анализировали в подгруппах животных, выделенных по уровню гиперлактатемии, развившейся в ответ на индукцию в модель ПОН. Животные с выраженной гиперлактатемией, в отличие от таковых с умеренной гиперлактатемией в ответ на индукцию в модель ПОН характеризуются снижением мощности НЧ диапазона до значений, ниже таковых исходного уровня, и увеличением мощности ВЧ диапазона. Показатель симпатовагального баланса вегетативной регуляции СР характеризуется тесной, статистически значимой связью с уровнем сывороточной концентрации лактата венозной крови.

Вивчено рівень С-реактивного білка (С-РБ) у 53 хворих із постійною формою фібриляції передсердь. Проаналізовано кореляційні зв'язки С-РБ із "класичними факторами" ризику та ехокардіографічними показниками. Встановлено підвищення вмісту С-РБ в пацієнтів із фібриляцією передсердь у порівнянні з контрольною групою. Одержані дані свідчать про зв'язок між запальними процесами та фібриляцією передсердь і обгрунтовують призначення статинів за цієї патології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.109-29 + Р252.725

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) серця

Кисневе голодування. Асфіксія

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зроблено оцінку змін структурно-функціонального стану міокарда у пацієнтів з постійною та персистуючою формами фібриляції передсердь (ФП), встановлено інструментальні критерії перебігу й ефективність сучасних методів лікування даної патології. Визначено відтворювані ехокардіографічні показники систолічної та діастолічної функцій лівого шлуночка (ЛШ) у хворих з ФП. Виявлено залежність сприятливих змін внутрішньосерцевої гемодинаміки на фоні адекватного контролю частоти серцевих скорочень (ЧСС) у хворих з постійною формою ФП від ступеня вихідної дисфункції міокарда. Доведено можливість існування сприятливих змін показників систолічної та діастолічної функцій ЛШ після відновлення синусового ритму у хворих з ФП. Виявлено, що виразність сприятливих змін внутрішньосерцевої гемодинаміки залежить від тривалості останнього епізоду ФП. Вперше доведено, що тривалий епізод ідіопатичної ФП супроводжується формуванням структурно-функціональних змін міокарда, зокрема, збільшенням розмірів передсердь, ознак порушення діастолічного наповнення шлуночків серця, ступенів мітральної та трикуспідальної регургітації. Виявлено, що дані зміни можуть характеризувати перебіг і гемодинамічні наслідки епізоду ФП. Показно, що у пацієнтів з ідіопатичною ФП тривале збереження синусового ритму й адекватний контроль ЧСС поєднуються зі сприятливими змінами показників систолічної та діастолічної функцій ЛШ. Зауважено, що зменшення розмірів передсердь і шлуночків серця, ступеня мітральної та трикуспідальної регургітації спостерігається лише за умови збереження синусового ритму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-92 + Р410.109-29

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, что гемопоэтические стволовые клетки кордовой крови способны значительно повышать адаптационные возможности пожилого организма. Подтверждением этому являются данные спектрального анализа вариабельности сердечного ритма, которые свидетельствуют о подъеме общей спектральной мощности не только за счет активации гуморального звена регуляции, а и благодаря повышению активности всех звеньев регуляции.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.109-2 + Р410.140.67-52

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) серця

Стенокардія (грудна жаба)

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В опытах на крысах показано: введение фосфатидилхолиновых липосом (ФХЛ) животным, перенесшим стресс, предупреждает активацию процессов перекисного окисления липидов, способствует сохранению на достаточно высоком уровне активности систем антиоксидантной защиты и синтеза макроэргических соединений, что благотворно отражается на электрической стабильности сердца. При острой ишемии и реперфузии миокарда ФХЛ оказывают протективное действие на миокард и предупреждают развитие реперфузионных нарушений коронарного кровотока и сердечной деятельности, улучшают системное кровообращение как в большом, так и в малом круге. Введение ФХЛ в значительной степени предупреждает возникновение реперфузионных нарушений ритма сердечних сокращений. Исследования показывают выраженное антиаритмическое действие ФХЛ.

  Скачати повний текст

Вивчено структурно-функціональний і гормональний стан міокарда, структурне ремоделювання сонних артерій і судинорухливу функцію плечової артерії у разі пароксизмальної та персистувальної форми фібриляції передсердь на тлі гіпертонічної хвороби I-II стадії без ознак серцевої недостатності в міжприступний період. Встановлено зв'язки між рівнем мозкового натрійуритичного пептиду, стадією гіпертонічної хвороби, ступенем артеріальної гіпертензії та контрольованості її перебігу, віком хворих, постійним прийомом АПФ і бета-адреноблокаторів, тривалістю гіпертензивного анамнезу й останнього нападу фібриляції передсердь. Виведено пряму та зворотну формули для визначення ризику розвитку фібриляції передсердь в подальшому.

Проанализирована вариабельность сердечного ритма предложенным методом. Гипоксическую гипоксию с десятиминутным периодом моделировали путем барокамерного "поднятия" крыс отдельных групп на условные "высоты" 6000 и 9000 м над уровнем моря. При исследуемых условиях вероятных изменений ЧСС относительно исходного уровня не было обнаружено. Однако у животных регистрировали увеличение статистических параметров. При проведении спектрального анализа отмечено увеличение абсолютных значений HF, MF и LF по сравнению с исходным уровнем. Отмечено, что изменения спектральных показателей были наиболее существенными при проведении анализа вариабельности сердечного ритма при гипоксии.