Представлена безопасная и достаточно гибкая программа, которая позволит заболевшему преодолеть последствия инсульта и вести активный образ жизни. Рассмотрено использование физических упражнений для профилактики и восстановления после инсульта как пути преодоления нарушений трудоспособности, обусловленной этим заболеванием. Дано точное определение инсульта, показан процесс восстановления головного мозга, приведены четыре программы физических упражнений для полной реабилитации. Изложены принципы безопасности при выполнении физических упражнений лицами, перенесшими инсульт.

Вивчено ефективність відновлювального лікування інвалідів, що перенесли гострий інфаркт міокарда й були оглянуті медико-соціальною експертною комісією. З урахуванням кількості проведених етапів реабілітації розроблено додаткові критерії оцінки ефективності їхньої реабілітації. Застосовано експрес-метод оцінки функціонального стану нервової системи із використанням Теппинг-тесту. З огляду на новизну методики запропоновано її докладний опис.

Изучена эффективность восстановительного лечения пациентов, перенесших острый инфаркт миокарда и освидетельствованных в медико-социальной экспертной комиссии. С учетом количества пройденных этапов реабилитации разработаны дополнительные критерии эффективности реабилитации. Был применен экспресс-метод оценки функционального состояния нервной системы с использованием Теппинг-теста. Ввиду новизны методики предложено ее подробное описание.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.45-52

Рубрики:

Інфаркт міокарда

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено 90 хворих після недавно перенесеного інфаркту міокарда. Всі хворі були розділені на дві групи: А (42 особи віком від 39-ти до 72-х років) з неускладненим інфарктом міокарда, які перебували у відділі інтенсивної терапії один день і не одержували бетаблокатори. Ця група проходила реабілітацію за розробленою 7-денною моделлю. Група В (48 хворих віком від 37-ми до 56-ти років) з ускладненим інфарктом міокарда, які перебували у відділі інтенсивної терапії два дні, приймали бетаблокатори й 7-денну модель реабілітації. Отримані функціональні показники цих груп хворих порівнювали з контрольною групою хворих (39 пацієнтів віком від 36-ти до 76-ти років), які перебували на лікуванні у відділі інтенсивної терапії 3 дні й проходили реабілітацію за 10-денною моделлю. Метою роботи була оцінка ефективності розробленої моделі ранньої реабілітації з використанням субмаксимального навантажувальної проби на велоергометрі й з'ясування залежності між вихідними даними й параметрами навантаження. Установлено залежність у групі А-систолічного тиску за напруги від його вихідних величин, а в групі В-пульсового тиску навантажувальної напруги від вихідних величин цього параметра.

Исследовано 90 больных после недавно перенесенного инфаркта миокарда. Все больные были разделены на две группы: А (42 особы в возрасте от 39-ти до 72-х лет) с неосложненным инфарктом миокарда, которые пребывали в отделе интенсивной терапии один день и не получали бетаблокаторы. Эта группа проходила реабилитацию по разработанной 7-ми дневной модели. Группа В (48 больных в возрасте от 37-ми до 56-ти лет) с осложненным инфарктом миокарда, находились в отделе интенсивной терапии два дня, принимали бетаблокаторы и 7-ми дневную модель реабилитации. Полученные функциональные показатели этих групп больных сравнивали с контрольной группой больных (39 пациентов в возрасте от 36-ти до 76-ти лет), которые пребывали на лечении в отделе интенсивной терапии 3 дня и проходили реабилитацию по 10-ти дневной модели. Целью работы была оценка эффективности разработанной модели ранней реабилитации с использованием субмаксимальной нагрузочной пробы на велоэргометре и выяснение зависимости между исходными данными и параметрами нагрузки. Установлена зависимость в группе А-систолического давления при напряжении от его исходных величин, а в группе В-пульсового давления нагрузочного напряжения от исходных величин этого параметра.

The study group consisted of 90 patients who recently underwent myocardial infarction (MI). The study group was divided into two subgroups: A (42 patients, mean age of 52 years) with non-complicated MI, with 1-day stay at Intensive Care Unit (ICU), who were not receiving beta blockers and who were subjected to 7-day inpatient rehabilitation program; B (48 patients, mean age of 48 years) with complicated MI, with 2-day stay at ICU, who were receiving beta blockers and who were subjected to 7-day inpatient rehabilitation program. The obtained results were contrasted to those obtained in control group of 39 patients (mean age of 56,7 years), who were treated for 3 days or more at ICU and who were subjected to 10-day inpatient rehabilitation program without stairs exercise test. The objective of the present study was to evaluate our modified early rehabilitation program based on submaximal exercise test performed on cycle ergometer and to assess a possible correlation between values of exercise and resting parameters and to find out which exercise test parameters may be used for establishing of appropriate program of phase II rehabilitation. The correlation between exercise and resting systolic pressure was found in group A and between exercise and resting heart rate in group B. Maximal exercise load [WATs], energy expenditure [METs], exercise test time duration [min], maximal heart rate and time of parameters normalization constitute exercise test parameters, which should be taken into considerationfor planning of phase II rehabilitation program.

Зазначено, що поряд зі збільшенням кількості хворих, яким після перенесеного інфаркту міокарда були проведені операції АКШ і АКС, як і раніше актуальними залишаються питання розробки оптимальних моделей їхньої реабілітації. Мета роботи - оцінка рівня функціонального стану 68-ми тематичних хворих. I група - після операції АКШ - 35 пацієнтів (середній вік 51,7 р.), II група - після операції АКС - 33 пацієнти (середній вік 54,1 р.). Зазначеним хворим проводилася фізична реабілітація за розробленою програмою. Оцінка їх функціонального стану проводилася за допомогою субмаксимальних навантажувальних тестів на біговій доріжці (тредмилле) у період трьох тижнів до та трьох тижнів після проведеної операції. Установлено, що використана модель фізичної реабілітації була ефективна у випробуваних обох груп. Проведений аналіз групових розходжень у початковому тесті показав істотні статистичні розходження тривалості тесту (p=0,0056), пройденої дистанції (p=0.0065), максимального пульсу (p=0.0336) і максимального споживання кисню (p=0,001). Зазначені показники виявилися кращими у хворих, яким призначалась операція АКС. Після проведеної операції статистичне розходження спостерігалося за двома параметрами: пройдена дистанція (p=0.04) і максимальне споживання кисню (p = 0.0037). Констатовано більш істотне покращання рівня функціонального стану серед пацієнтів, яким виконана операція АКШ.

Отмечено, что наряду с ростом числа больных, которым после перенесенного инфаркта миокарда были проведены операции АКШ и АКС, по-прежнему актуальными остаются вопросы разработки оптимальных моделей их реабилитации. Целью работы является оценка уровня функционального состояния 68-ми тематических больных. I группа - после операции АКШ - 35 пациентов (средний возраст 51,7 г.); II группа - после операции АКС - 33 пациента (средний возраст 54,1 г.). Указанным больным проводилась физическая реабилитация по разработанной программе. Оценка их функционального состояния проводилась с помощью субмаксимальных нагрузочных тестов на беговой дорожке (тредмилле) в период трёх недель до и трёх недель после проведенной операции. Установлено, что использованная модель физической реабилитации была эффективна у испытуемых обеих групп. Проведенный анализ групповых различий в тесте начальном показал существенные статистические различия продолжительности теста (p=0,0056), пройденной дистанции (p=0.0065), максимального пульса (p=0.0336) и максимального потребления кислорода (p=0,001). Указанные показатели оказались лучше у больных, направляемых на операцию АКС. После проведенной операции статистическое различие наблюдалась по двум параметрам: пройденная дистанция (p=0.04) и максимальное потребление кислорода (p = 0.0037). Констатировано более существенное улучшение уровня функционального состояния среди пациентов, подвергнутых операции АКШ.

Along with the increasing number of patients treated with coronary artery bypass grafting CABG) and coronary artery stent implantation (CASI), the problem of establishing ppropriate rehabilitation programme for these two groups of patients arises. The objective of he present study was to assess the level of exercise tolerance in 68 patients post myocardial nfarction (Ml), treated invasively: 35 patients after CABG, with mean age of 51 and 33 atients after CASI with mean age of 54. l. Both groups were subjected to the presented rogramme of rehabilitation. The assessment of exercise tolerance was based on submaximal readmill stress test (according to Bruce's protocol) performed 3 eks prior to and 3 weeks fter the procedure. The employed programme ofrehabilitation resulted in considerable improvement of exercise tolerance in both studied groups. The analysis of differences between groups in initial test showed statistical significance of test time duration (p=0.0056), covered distance (p=0.0065), maximal heart rate (p=0,0336) and test load in METs (p=0.001) in favour of patients referred for CASI procedure. In the final test statistically different results were noted only in two parameters: covered distance (p=0.004) and test load (p=0.0037). Therefore it may be stated that patients after CABG procedure showed the most significant improvement of exercise tolerance.

Изучение эффективности применения кардоната у больных, перенесших инфаркт миокарда, показало, что включение в комплекс обновленного лечения таких больных данного препарата оказывает содействие расширению физической трудоспособности больных, улучшает сократительность левого желудочка сердца, сдерживает его патологическое ремоделирование и развитие застойной сердечной недостаточности, коррегирует психоэмоциональную сферу и др. Препарат хорошо объединяется с ингибиторами ангиотензин-превращающего фермента, бета-адреноблокаторами и дезагрегантами.

Викладено основи фундаментальної імунології, висвітлено питання етіології, патогенезу та реактивності організму у хворих на інфаркт міокарда. Проаналізовано роль імунної системи у його виникненні, перебігу та лікуванні в гострому, підгострому та ранньому післяінфарктному періодах.

Изложены основы фундаментальной иммунологии, освещены вопросы этиологии, патогенеза и реактивности организма у больных на инфаркт миокарда. Проанализирована роль иммунной системы в его возникновении, протекании и лечении в остром, подостром и раннем послеинфарктном периодах.

Вивчено можливості підвищення ефективності відновлювального лікування хворих на інфаркт міокарда у підгострому періоді на лікарняному етапі реабілітації шляхом включення озонотерапії до комплексу заходів. Згідно з одержаними даними, позитивна динаміка є більш виразною у групі пацієнтів, які одержували озонотерапію. Показано, що її застосування у підгострому періоді інфаркту міокарда сприяє зменшенню частоти чи зникненню приступів ішемії (у тому числі безбольової), екстрасистолії, підвищує варіабельність серцевого ритму.

Изучены возможности повышения эффективности восстановительного лечения больных инфарктом миокарада в подостром периоде на госпитальном этапе реабилитации путем включения озонотерапии в комплекс мероприятий. Согласно полученным данным, позитивная динамика проявилась более отчетливо в группе пациентов, получающих озонотерапию. Показано, что использование озонотерапии в подостром периоде инфаркта миокарда способствует уменьшению частоты или исчезновению приступов ишемии (в том числе безболевой), экстрасистолии, повышает вариабельность сердечного ритма.

На підставі клінічних досліджень вивчено вплив настойки гриба медузоміцету на пацієнтів, які перенесли гострий ішемічний інфаркт міокарда. Обстежено дві групи хворих, перша з яких, крім основного курсу лікування, приймала настій чайного гриба,а друга була контрольною. Через 30 днів у пацієнтів першої групи було виявлено достовірне зниження вмісту загального холестерину та холестерин-ліпопротеїдів низької густини на 24 % та 31 % відповідно, рівня ТБК-активного продукту - на 34 %; спостережено виразну активізацію клітинного імунітету, зниження циркулювальних імунних комплексів на 38 % і титру антитіл до ураженого міокарда - на 44 %. Одержані дані свідчать про виражену антиоксидантну, гіполіпідемічну та імуномодулювальну дію настойки чайного гриба, а також перспективну роль у подальших фармакологічних дослідженнях медузоміцету.

Целью проведенных клинических исследований было изучение влияния медузомицета на пациентов, которые перенесли острый ишемический инфаркт миокарда. Было обследовано II группы больных, первая из которых кроме основного курса лечения принимала настой чайного гриба, а вторая была контрольной. Определен ряд показателей. Через 30 дней у пациентов первой группы было отмечено достоверное снижение содержания общего холестерина и холестерин-липопротеидов низкой плотности на 24 % и 31 % соответственно, уровня ТБК-активного продукта - на 34 %, наблюдалась выразительная активизация снижения клеточного иммунитета, снижение циркулирующих иммунных комплексов на 38 % и титра антител к пораженному миокарду - на 44 %. Полученные данные свидетельствуют о выраженном антиоксидантном, гиполипидемическом и иммуномодулирующем действии настоя чайного гриба.

The aim of the clinical trials conducted was the study of medusomycetum effects on patients suffered from the acute ischemic myocardium infraction. Two groups of patients have been examined, one of them was treated with tea mushroom infusion in addition to the basic therapy; while another group served as a control one. We determined a number of parameters. In 30 days the first group patients showed 24 % and 31 % decrease in total cholesterol and low density lipoproteins respectively; 34 % decrease in the level of TBK-active substance. A notable activation of cell immunity decrease, 38 % decrease of circulating immune complexes and 44 % decrease in cardiac antibodies titres have been observed. The data obtained prove a marked anti-oxidative, hypolipidemicand immuno-modulating action of the tea mushroom infusion.

Досліджено особливості перебігу відновлювального періоду за умов санаторію у хворих на інфаркт міокарда після проведеної системної тромболітичної терапії. Порівняльний аналіз фази реконвалесценції інфаркту міокарда виявив більш сприятливий її перебіг у хворих, які одержували окрім базисної системну тромболітичну терапію.

Исследованы особенности течения восстановительного периода в условиях санатория у больных инфарктом миокарда после проведенной системной тромболитической терапии. Сравнительный анализ фазы реконвалесценции инфаркта миокарда показал более благоприятное ее течение у больных, получавших, помимо базисной, системную тромболитическую терапию.

Проаналізовано екологічний стан зони з підвищеним техногенним навантаженням - Дніпропетровської області. Вивчено динаміку показників забруднення атмосферного повітря та захворюваності на гострий інфаркт міокарда. Запропоновано шляхи профілактики та реабілітації гострого інфаркту міокарда з урахуванням особливостей регіону.

Проанализировано экологическое состояние зоны с повышенной техногенной нагрузкой - Днепропетровской области. Изучена динамика показателей загрязнения атмосферного воздуха и заболеваемости острым инфарктом миокарда. Предложены пути профилактики и реабилитации острого инфаркта миокарда с учетом особенностей региона.

Зазначено, що виникненні коронарних і цереброваскулярних тромбозів існує певна циклічність. Мета дослідження - оцінка циркадності показників системи гемостазу (СГ) у 40-ка хворих на Q-інфаркт міокарда (Q-ІМ), половині із яких проводилась тромболітичну терапію (ТЛТ). На 10 день захворювання з періодичністю через 6 год оцінювали основні показники СГ. Аналіз СГ у хворих на Q-ІМ за різних медикаментозних режимів встановив зміни всіх її ланок. Під час проведення ТЛТ фібринолітична система (ФС) зазнавала найбільших змін, її фібринолітичний потенціал був найвищим, особливо зранку. В обох групах спостерігали найвищі значення плазміногену зранку, хоча в групі ТЛТ він високим був ще з ночі. Таке гальмування природної активації плазміногену може індукувати гіперкоагуляцію, призводити до повторного тромбоутворення. Встановлено циркадні коливання плазміногену зі спадом в ранкові години, коли ймовірність ІМ, раптової смерті є найбільшою. Високий протизгортуючий потенціал, який полягав в сумарному ефекті АТ ІІІ і протеїну С був зранку. Проведена ТЛТ утримувала варіабельність антикоагулянтної відповіді. Високий рівень фібриногену обох груп зранку і з ночі свідчить про готовність системи згортання крові до повторного тромбоутворення в цей час. Зроблено висновок що, оцінка варіабельності змін системи гемостаза може стати одним із пускових тригерів в розвитку дестабілізації ІХС з урахуванням доби.

The main problem of systemic thrombolysis are rethrombosis. That is why we consider that determining of coagulation and fibrinolysis parameters and their circadian variability is important. Two groups of 40 patients with acute myocardial infarction (Q-AMI) were included into the study. Among them treatment of 20 pts was initiated by thrombolytic therapy (TLT). We have evaluated the coagulative and fibrinolytic links of haemostasis by standart methods. Analysis of haemostatic indexes in groups of pts with Q-AMI and different medical regimens established changes of all the links. While carrying out TLT fibrinolytic system sufferd biggest changes; its fibrinolytic potential in this group was the highest. The most high activity of fibrinolysis was at morning hours in both groups. Studyings of level of Plasminogen (Pg) showed their most highest absolute meanings at morning period, though in group of TLT it was very high from nighthours. The high anticoagulative potential, which consists in summary effect AT-III and PC was at morning hours. SO, the estimation of variability of changes of system of haemostasis can be one of the stages of deep learning, understanding that setting up of triggers in developing of destabilisation IHD taking to the pointof time of the day.

Представлены результаты изучения особенностей морфофункционального состояния левого желудочка и показателей гемоваскулярного гомеостаза у пациентов старше 60-ти лет, перенесших Q-ИМ, на фоне лечения карведилолом. Под влиянием проведенной терапии определяется улучшение морфoфункциональных показателей миокарда, а также нормализация гемоваскулярного гомеостаза - улучшение защитных свойств эндотелия, снижение агрегационной способности тромбоцитов и нормализация показателей про- и антикоагулянтной системы. Достигнутые результаты позволяют сделать вывод, что карведилол является препаратом выбора в лечении больных, перенесших ИМ, с целью профилактики развития и уменьшения проявлений СН у данной категории больных.

The purpose of the present work was to study the morphofunctional state of left ventricle and indices of hemovascular homeostasis in patients aged over 60 years having had myocardial infarction (MI) in the presence of сarvedilol therapy. An improvement of morphofunctional indices of myocardium, as well as normalization of hemovascular homeostasis (improved protective properties of endothelium, decreased aggregation capacity of platelets), and normalization of indices of pro- and anticoagulant system. Achieved under the influence of the therapy received, allow to consider сarvedilol as a drug of choice in the treatment of patients having had MI in order to prevent development of heart failure and minimize its manifestations in this groupof patients

Досліджено клінічну ефективність адаптолу в корекції якості життя, функціонального стану серцево-судинної системи, його впливу на біохімічні показники (ліпідний спектр, рівні глюкози, АСТ, АЛТ, креатинін крові), оксидативний стрес у хворих, які перенесли гострий інфаркт міокарда. Встановлено, що адаптол у пацієнтів з постінфарктним кардіосклерозом сприяє покращанню психосоматичного статусу і зменшенню частоти нападів стенокардії, підвищенню толерантності до фізичного навантаження, покращанню метаболічного профілю, що дозволяє вважати за доцільне його призначення у комплексній реабілітації хворих, які перенесли інфаркт міокарда.

Исследованы клиническая эффективность адаптола в коррекции качества жизни, функционального состояния сердечно-сосудистой системы, его влияния на биохимические показатели (липидный спектр, уровни глюкозы, АСТ, АЛТ, креатинин крови), оксидативный стресс у больных, перенесших острый инфаркт миокарда. Установлено, что адаптол у пациентов с постинфарктным кардиосклерозом способствует улучшению психосоматического статуса и уменьшению частоты приступов стенокардии, повышению толерантности к физическим нагрузкам, улучшению метаболического профиля, что позволяет считать целесообразным его назначение в комплексной реабилитации больных, перенесших инфаркт миокарда.

Ключ. слова: прекондиционирование миокарда, аденозиновые рецепторы, активаторы калиевых каналов, Адвокардо.
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-5 + Р410.140.45-5

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Інфаркт міокарда

Шифр НБУВ: Ж25190 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено діастолічну функцію шлуночків та її зміни під впливом тривалої терапії атенололом і ніфедіпіном у хворих, що перенесли Q-інфаркт міокарда.

Вивчено вплив інгібіторів ангіотензин-перетворювального ферменту (каптоприлу, еналаприлу) (ІАПФ) на показники центральної гемодинаміки в гострому періоді інфаркту міокарда (ІМ). Відмічено вірогідне зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску, швидше зникнення проявів серцевої недостатності, зниження частоти виникнення ангінозних нападів, покращання стану контрактильності міокарда лівого шлуночка на тлі застосування ІАПФ у хворих на гострий ІМ. Показано, що початкова доза (12,5 мг для каптоприлу та 5 мг еналоприлу на добу) є безпечною та достатньою для досягнення гипотензивного ефекту на протязі першої доби захворювання. Використання ІАПФ з першої доби ІМ буде сприяти покращанню перебігу та прогнозу захворювання.

Відображено дозозалежний вплив карведілолу на ліпідний спектр крові (знижує рівні загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності та підвищує рівні ліпопротеїдів високої щільності), відзначено, що антиоксидантні властивості карведілолу проявляються під час призначення малих доз препарату, підвищення дози не призводить до посилення впливу карведілолу на процеси перекисного окиснення ліпідів.

Ключ. слова: внутрисердечная гемодинамика, острый инфаркт миокарда, электрофизиологические показатели сердца, каптоприл, ирбесартан
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.45-52

Рубрики:

Інфаркт міокарда

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследовано влияние фибринолитической терапии на систему гемостаза при неосложненном Q-инфаркте миокарда.