Уперше у хворих на аортальний стеноз (АС) під час проведення аналізу особливостей гіпертрофії лівого шлуночка (ЛШ) вивчено значення кінцево-систолічної напруги стінок ЛШ, що дало змогу встановити наявність "неадекватного" характеру гіпертрофії у хворих з різним ступенем АС. Визначено варіанти порушення діастолічного наповнення ЛШ у випадку АС та обгрунтовано негативну прогностичну значущість псевдонормального типу трансмітрального кровотоку. На підставі даних клініко-ехокардіографічних зіставлень, а також даних динамічного проспективного спостереження встановлено незалежні чинники ризику розвитку стенокардії, клінічних проявів серцевої недостатності, синкопальних станів і життєнебезпечних порушень ритму та провідності серця.

Здійснено оцінку та зіставлення результатів систолічної та діастолічної функцій лівого шлуночка, центральної гемодинаміки у хворих на ішемічну хворобу серця із супутнім аортальним стенозом (АС) залежно від функціонального класу пацієнтів і величини трансаортального градієнта тиску. Доведено, що наявність супутнього АС обумовлює більшу частоту діастолічної дисфункції. Проведено дослідження залежності розвитку дегенеративного АС від порушень ліпідного обміну та імунних змін. Обгрунтовано доцільність використання інгібітора АПФ еналаприлу для лікування даної категорії хворих. Установлено, шо ступінь супутнього дегенеративного АС і характер діастолічного трансмітрального кровотоку є критеріями для вибору дози препарату.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-52 + Р410.09 + Р410.212.052

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Серцево-судинна недостатність

Стенози аорти

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Емболія артерії сітківки є визнаним можливим ускладненням у пацієнтів із кальцинованим аортальним стенозом. Основа лікування оклюзій - відновлення кровотоку. Висока асоціація з ризиком гострих порушень мозкового кровообігу, обмежений час для надання невідкладної допомоги, високі ризики при системному лікуванні, погіршення якості зору в перспективі є особливостями даної групи пацієнтів. Наведено клінічний випадок емболії нижньої гілки центральної артерії сітківки правого ока у пацієнтки після кардіохірургічного лікування з приводу комбінованої аортальної вади з переважанням вираженого стенозу та кальцинозу. З огляду на чітку візуалізацію кальцинованого ембола в зоні оклюзії пацієнтці проведений лазерний емболізис. Прохідність гілки центральної артерії сітківки відновлено частково через великий розмір кальцинованого ембола.