Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.201.1-3

Рубрики:

Гастрити. Дуоденіти

Шифр НБУВ: ДС44734 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.201.1-3

Рубрики:

Гастрити. Дуоденіти

Шифр НБУВ: ДС44734 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.201.1-3

Рубрики:

Гастрити. Дуоденіти

Шифр НБУВ: ДС44734 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.201.1-3

Рубрики:

Гастрити. Дуоденіти

Шифр НБУВ: ДС44734 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.3 + Р413.201.16-3

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на систему травлення, печінку

Хронічний гастрит

Шифр НБУВ: ДС49910 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація присвячена питанням вдосконалення діагностики та підвищення ефективності лікування хронічного гастродуоденіту і виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки у осіб плавскладу флоту. В роботі встановлено високу частоту ураження гастродуоденальної зони у осіб плавскладу, знайдено особливості клінічного перебігу патології. Проведена комплексна оцінка ендоскопічної і морфологічної характеристики слизової оболонки шлунка, кислотоутворюючої функції шлунка, показників інфікованості Helicobacter pylori дозволила оцінити ефективність методів лікування виразкової хвороби.

Містяться результати комплексного дослідження гемореології, гормонального спектру крові, перекисного окислення ліпідів у хворих на нейроциркуляторну дистонію та хронічний гастродуоденіт, які перебували в зоні підвищеної радіації. Виявлено, що у ліквідаторів наслідків аварії виникають значні порушення гемореології, знижуються рівні АКТГ та НСТ-тесту, що сприяє зниженню активності антиоксидантних ферментів в крові і збільшенню продуктів перекисного окислення ліпідів. На основі отриманих даних, розроблено патогенетично обумовлений методичний підхід до лікування сполученої патології НЦД та хронічного гастродуоденіту у ліквідаторів аварії на ЧАЕС із використанням біофізичних методів: бішофітних ванн, магнітотерапії, лазерної пунктури.

Ключ. слова: апоптоз, растворимый Fas-антиген, хронический гастрит, рак желудка
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.201.16-3 + Р569.433.2-3

Рубрики:

Хронічний гастрит

Пухлини шлунку і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено кислотоутворюючу функцію шлунка у хворих на хронічний гастрит, інфікованих Неlicobacter pylori в дитячому віці. Встановлено, що персистенція бактерій в шлунковому епітелії призводить до поступового зниження кислотоутворення. Проте у хворих на хронічний гастрит в молодому віці підвищена або нормальна кислотоутворююча функція шлунка реєструється у більшості випадків.

Досліджено зміни інтенсивності вільнорадикального окиснення ліпідів (ВРОЛ) та активність глутатіонової антиоксидантної системи (ГАОС) в крові та печінці щурів за умов експериментального ерозивно-виразкового ураження гастродуоденального комплексу. Встановлено збільшення вмісту первинних і проміжних продуктів ВРОЛ та зниження активності ГАОС. Проаналізовано ефективність корекції цих порушень за допомогою настоянки чистотілу великого. Доведено його антиоксидантні властивості.

Обстежено 102 пацієнта з діагнозом хронічний гастродуоденіт (ХГД). У 87 % хворих спостережено психовегетативні розлади, що супроводжуються адренергічними та холінергічними зрушеннями та змінами в обміні гістаміну. Відзначено, що ступінь вираженості та характер цих змін пов'язані з клінічними проявами та морфофункціональними змінами слизової оболонки гастродуоденальної ділянки. Так, якщо у хворих на ХГД не виявлено суттєвих змін у психовегетативному забезпеченні, то відзначається більш легкий перебіг захворювання з мінімальними клінічними проявами, що рідко супроводжується вегетативною дисфункцією та змінами в обміні гормонів. Загальноприйнята терапія дає достатній клінічний ефект. У хворих на ХГД з вираженими змінами у психічному забезпеченні діяльності недуга має більш важкий та тривалий перебіг і характеризується помірними змінами в обміні катехоламінів, ацетилхоліну та гістаміну, розвитком вегетативної дисфункції. Застосування традиційної терапії в таких випадках є недостатнім для ліквідації симптомів загострення.

Дисертація присвячена вивченню особливостей розвитку уражень гастродуоденальної і гепатобіліарної систем, метаболічних порушень у хворих із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) ревматичного та ішемічного генезу. Встановлено прогресуючі гастро- та холецистогепатопатії з наростанням стадії ХСН, віку хворих. У хворих із ХСН ревматичного походження домінували гастропатії, ХСН ішемічного - холецистогепатопатії. В крові виявлено прогресуючі порушення процесів пероксидного окислення ліпідів, окислювальної модифікації білків, ослаблення антиоксидантного захисту. Доведено, що застосований у комплексному лікуванні пилок квітковий проявляє позитивний вплив на клінічний перебіг ХСН, гастро-, гепатопротективні, антиоксидантні властивості.

Містяться результати зіставлення даних основних клініко-лабораторних методів дослідження і комплексного морфологічного аналізу гастро- та дуоденобіопатів, отриманих від ліквідаторів з верифікованою дозою опромінення, хворих на хронічний гастрит, а також пацієнтів нозологічної контрольної групи. Визначені структурні прояви індукованого патоморфозу хронічного гастрита о осіб, які підпали дії "чорнобильського фактора". Простежена інтенсифікація інволютивних процесів у слизовій оболонці шлунка у недужих із радіаційним чинником в анамнезі. Запропоновані гіпотетичні схеми пато- і морфогенезу порушень у слизових оболонках шлунка і дванадцятипалої кишки при хронічному гастриті у ліквідаторів. Обгрунтовані рекомендації щодо оптимізації лікувально-профілактичної тактики вказаному контингентові пацієнтів із урахуванням патоморфозу захворювання. Оцінена інформативність та аргументована необхідність застосування ряду гістохімічних методик при дослідженні гастро- та дуоденобіопатів, отриманих від ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Проведено морфометричні дослідження слизової оболонки дванадцятипалої кишки у 42 хворих на хронічний первинний дуоденіт із виразковоподібним варіантом клінічного перебігу. Матеріалом для дослідження були біоптати, отримані під час проведення езофагогастродуоденоскопії. За результатами досліджень виявлено помітні атрофічно-склеротичні, альтеративні, інфільтративні процеси, судинні розлади, порушення локального імунного гомеостазу, виснаження та зниження компенсаторно-адаптаційних резервів.

Вивчено вплив настойки арніки гірської (НАГ) та альмагелю на показники оксидантної та антиоксидантної систем у крові та печінці білих щурів за умов експериментального ерозивно-виразкового ураження гастродуоденальної слизової оболонки. Встановлено, що НАГ протягом 14 днів краще ніж альмагель впливає на функціонування оксидантної та антиоксидантної систем, морфологічні зміни слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Отримані результати дають підставу для використання НАГ у лікуванні хворих на виразкову хворобу.

Радіоімунологічним методом вивчено концентрацію простагландинів групи Е у біоптатах слизової оболонки шлунка у 158 хворих з різними морфологічними варіантами та різної локалізації хронічного гастриту. Встановлено, що для хронічного гастриту без атрофії та з помірною атрофією характерним є зниження рівня простагландинів Е у слизовій оболонці шлунка хворих у порівнянні з таким показником у здорових осіб. Для атрофічного гастриту з "перебудовою" епітелію виявлено підвищення концентрації простагландинів, яке досягає максимальних значень у хворих з атрофічно-гіперпластичною формою захворювання.

У "гострих" фармакологічних дослідах за допомогою інтрагастральної топографічної рН-метрії та динамічної ехохолецистографії у 47 хворих на хронічний гастродуоденіт із супутнім хронічним некаменевим холециститом вивчено вплив настоянки та відвару перстачу прямостоячого на кислотоутворюючу функцію шлунка та моторно-евакуаторну функцію жовчного міхура. Встановлено чітку стимуляцію шлункового кислотоутворення незалежно від його висхідного стану, холецистокінетичну та холеретичну дію.

Розглянуто особливості уражень гастродуоденальної та біліарної систем у хворих на хронічний некаменевий холецистит у поєднанні з хронічним гастродуоденітом та їх корекції шляхом включення у лікувальний комплекс препаратів чистотілу великого (ЧВ). За умов норми та експериментального ерозивно-виразкового ураження гастродуоденального комплексу у щурів, шляхом визначення продуктів вільнорадикального окислення ліпідів і деяких показників системи глутатіону, визначено разову і добову дозу препаратів ЧВ. Досліджено вплив разової дози препаратів ЧВ на кислотоутворюючу функцію шлунка та моторику жовчного міхура, а також особливості впливу курсового лікування препаратами ЧВ на захисні протирадикальні системи, систему жовчовиділення, функціонально-морфологічний стан слизової оболонки шлунка, дванадцятипалої кишки та ступінь обсіменіння їх Hp, імунну систему. Обгрунтовано доцільність використання препаратів ЧВ за даної патології, розроблено методику диференційованого лікування.

Вивчено концентрацію гастрину в сироватці крові у 160 хворих на атрофічні форми хронічного гастриту, а також внутрішньошлунковий pH за допомогою радіоімунологічного методу. Отримані результати свідчать, що рівень гастринемії залежить від вираженості атрофії слизової оболонки та локалізації запального процесу в шлунку. Антральна локалізація атрофічних форм гастриту супроводжується виразною гіпогастринемією, а фундальна та фундально-антральна локалізації - гіпергастринемією.

Досліджено особливості перебігу та наслідки хронічного гастриту (ХГ) у осіб, інфікованих Helicobacter pylori (Hp) в дитячому віці. На підставі вивчення клінічних, морфологічних, гістологічних і біохімічних проявів у 110 хворих на ХГ, асоційований з Hp, визначено особливості ХГ в осіб молодого віку в залежності від тривалості персистенції Hp. Зіставлено клінічні симптоми захворювання на морфофункціональні зміни слизової оболонки гастродуоденальної зони у хворих на ХГ з різними термінами колонізації Hp. Показано, що більш тривала персистенція бактерії в організмі призводить до важких запалювально-деструктивних змін у слизовій оболонці шлунка. Недоцільно застосування "потрійної" схеми антихелікобактерної терапії у хворих, інфікованих Hp у дитячому віці, з ураховуванням її низької ерадикаційної ефективності.