Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.3 + Р413.201.16-3

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на систему травлення, печінку

Хронічний гастрит

Шифр НБУВ: ДС49910 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Містяться результати комплексного дослідження гемореології, гормонального спектру крові, перекисного окислення ліпідів у хворих на нейроциркуляторну дистонію та хронічний гастродуоденіт, які перебували в зоні підвищеної радіації. Виявлено, що у ліквідаторів наслідків аварії виникають значні порушення гемореології, знижуються рівні АКТГ та НСТ-тесту, що сприяє зниженню активності антиоксидантних ферментів в крові і збільшенню продуктів перекисного окислення ліпідів. На основі отриманих даних, розроблено патогенетично обумовлений методичний підхід до лікування сполученої патології НЦД та хронічного гастродуоденіту у ліквідаторів аварії на ЧАЕС із використанням біофізичних методів: бішофітних ванн, магнітотерапії, лазерної пунктури.

Дисертація присвячена питанням вдосконалення діагностики та підвищення ефективності лікування хронічного гастродуоденіту і виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки у осіб плавскладу флоту. В роботі встановлено високу частоту ураження гастродуоденальної зони у осіб плавскладу, знайдено особливості клінічного перебігу патології. Проведена комплексна оцінка ендоскопічної і морфологічної характеристики слизової оболонки шлунка, кислотоутворюючої функції шлунка, показників інфікованості Helicobacter pylori дозволила оцінити ефективність методів лікування виразкової хвороби.

Досліджено кислотоутворюючу функцію шлунка у хворих на хронічний гастрит, інфікованих Неlicobacter pylori в дитячому віці. Встановлено, що персистенція бактерій в шлунковому епітелії призводить до поступового зниження кислотоутворення. Проте у хворих на хронічний гастрит в молодому віці підвищена або нормальна кислотоутворююча функція шлунка реєструється у більшості випадків.

Ключ. слова: апоптоз, растворимый Fas-антиген, хронический гастрит, рак желудка
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.201.16-3 + Р569.433.2-3

Рубрики:

Хронічний гастрит

Пухлини шлунку і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Містяться результати зіставлення даних основних клініко-лабораторних методів дослідження і комплексного морфологічного аналізу гастро- та дуоденобіопатів, отриманих від ліквідаторів з верифікованою дозою опромінення, хворих на хронічний гастрит, а також пацієнтів нозологічної контрольної групи. Визначені структурні прояви індукованого патоморфозу хронічного гастрита о осіб, які підпали дії "чорнобильського фактора". Простежена інтенсифікація інволютивних процесів у слизовій оболонці шлунка у недужих із радіаційним чинником в анамнезі. Запропоновані гіпотетичні схеми пато- і морфогенезу порушень у слизових оболонках шлунка і дванадцятипалої кишки при хронічному гастриті у ліквідаторів. Обгрунтовані рекомендації щодо оптимізації лікувально-профілактичної тактики вказаному контингентові пацієнтів із урахуванням патоморфозу захворювання. Оцінена інформативність та аргументована необхідність застосування ряду гістохімічних методик при дослідженні гастро- та дуоденобіопатів, отриманих від ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Радіоімунологічним методом вивчено концентрацію простагландинів групи Е у біоптатах слизової оболонки шлунка у 158 хворих з різними морфологічними варіантами та різної локалізації хронічного гастриту. Встановлено, що для хронічного гастриту без атрофії та з помірною атрофією характерним є зниження рівня простагландинів Е у слизовій оболонці шлунка хворих у порівнянні з таким показником у здорових осіб. Для атрофічного гастриту з "перебудовою" епітелію виявлено підвищення концентрації простагландинів, яке досягає максимальних значень у хворих з атрофічно-гіперпластичною формою захворювання.

У "гострих" фармакологічних дослідах за допомогою інтрагастральної топографічної рН-метрії та динамічної ехохолецистографії у 47 хворих на хронічний гастродуоденіт із супутнім хронічним некаменевим холециститом вивчено вплив настоянки та відвару перстачу прямостоячого на кислотоутворюючу функцію шлунка та моторно-евакуаторну функцію жовчного міхура. Встановлено чітку стимуляцію шлункового кислотоутворення незалежно від його висхідного стану, холецистокінетичну та холеретичну дію.

Досліджено шляхи удосконалення якості діагностики та лікування хворих на хронічний гастродуоденіт (ХГД), асоційований з H.pylori. Оцінено залежність клінічного перебігу захворювання від морфофункціональних змін слизової оболонки дванадцятипалої кишки (ДПК). Визначено стан секреторної, кислотопродукуючої функції шлунка. Проведено морфологічні та морфометричні дослідження слизової оболонки ДПК. Вивчено роль порушень з боку місцевого та системного імунітету в патогенезі ХГД. Встановлено клініко-лабораторну ефективність запропонованої комбінації препаратів-циклоферону й етонію в комплексній терапії хворих на ХГД. Доведено, що запропонований курс лікування сприяє більш швидкому поліпшенню клінічної картини захворювання, ерадикації H.pylori в 93,1 % випадків, відновленню моторно-евакуаторної функції шлунка, стабілізації дисбалансу імунологічних показників з боку місцевого та системного імунітету.

Досліджено терапевтичну ефективність препаратів перстачу прямостоячого (ПП) в комплексному лікуванні хворих на хронічний гастродуоденіт у поєднанні з хронічним некаменевим холециститом. За результатами "гострих" фармакологічних досліджень і під час курсового застосування встановлено сприятливу дію препаратів ПП на шлункове кислотоутворення та моторику жовчного міхура. Визначено позитивний вплив курсового лікування препаратами ПП на систему жовчовиділення, функціонально-морфологічний стан слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки (ДПК). Доведено м'які антихелікобактерні властивості та антиоксидантну дію ПП. За умов норми in vitro на моделі еритроцита встановлено мембраностабілізувальні властивості настоянки ПП. У ході експериментального ерозивно-виразкового ураження гастродуоденальної зони у щурів показано позитивний вплив настоянки ПП на про- й антиоксидантну системи, морфологічні зміни слизової оболонки шлунка та ДПК.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.201.16-54

Рубрики:

Хронічний гастрит

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.201.16-2

Рубрики:

Хронічний гастрит

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено характер порушень основних ендогенних факторів, які впливають на процес апоптоз-залежного формування диспластичних змін слизової оболонки шлунка, зумовлених прогресуванням хронічного гастриту (ХГ), для оптимізації своєчасної діагностики передракового стану шлунка. На репрезентативній вибірці розглянуто характер порушень вмісту сироваткового гастрину, рецепторів естрогенів, простагландинів групи Е за різних клініко-морфологічних форм ХГ і раку шлунка (РШ). Досліджено роль інфекції Helicobacter у процесі дії гастроканцерогену та її взаємодію з ендогенними факторами. Проаналізовано стан апоптозу епітеліоцитів шлунка у хворих на ХГ і РШ у взаємозв'язку з його функціонально-метаболічним регулятором - Fas-антигеном. Розроблено рекомендації щодо використання морфологічних критеріїв апоптозу, показників розчинного Fas-антигену, простагландинів Е, рецепторів і рівня сироваткового гастрину як додаткових маркерів верифікації диспластичних змін і гастроканцерогену у хворих на ХГ.

Проведено порівняльну характеристику ефективності зниження рівня кислотності у 50-ти хворих на хронічний гастрит типу B у разі використання препарату "Омепразол" за різних стадій розвитку патологічного процесу. Встановлено, що очікуваний ефект (підвищення pH середовища шлунка до 7,0) досягається тільки у хворих із помірною та вираженою гіпоацидністю.

Проанализированы возможности применения пробиотика A-бактерина и системной озонотерапии при хроническом хеликобактер-ассоциированном гастродуодените как метода повышения эффективности антихеликобактерной терапии и уменьшения частоты ее побочных реакций. Сочетанное применение антихеликобактерной терапии, озонотерапии и A-бактерина является наиболее рациональным, позволяет достичь высокой степени эрадикации и практически не вызывает побочных эффектов. Это позволяет рекомендовать предложенную схему для широкого применения в лечении хронического гастродуоденита.

Наличие морфологически доказанной активности (обострения) хронического гастрита по степени инфильтрации слизистой оболочки желудка нейтрофильными гранулоцитами играет определенную роль в выраженности симптомов заболевания. В то же время и при отсутствии морфологически доказанной активности процесса у больных хроническим гастритом нередко выявляют значительно выраженные симптомы. Исследователи объясняют это нарушением моторики желудка. Проведенные исследования показали отсутствие связи между степенью активности воспалительных изменений слизостой оболочки желудка и выраженностью нарушений моторики желудка.

Наведено результати досліджень ендоскопічно-морфологічного стану слизової оболонки гастродуоденальної зони, моторної та кислототвірної функції шлунка, вегетативного та психоемоційного статусів, медіаторного забезпечення функціонування регуляторних систем, а також вмісту літію у сироватці крові у хворих на хронічний гастродуоденіт. Встановлено, що процес вегетативної регуляції у даних хворих здійснюється у режимі дисбалансу вегетативної нервової системи, а аналіз взаємозв'язку між особистісними характеристиками та характером перебігу захворювання дозволяє стверджувати, що психосоматична дезадаптація може бути компонентом патогенезу даної патології. Доведено, що виразність порушень нейрогуморального обміну є відзеркаленням напруження адаптивно-пристосувальних реакцій та патогенетичним обгрунтуванням механізму реалізації впливу вегетативної та психоемоційної сфер. Зазначено, що низький вміст сироваткового літію може слугувати маркером розвитку дезадаптивних розладів і прогностичним критерієм більш важкого перебігу даного захворювання. Розроблено критерії ефективності застосування та показання щодо призначення літію карбонату, а також сеансів мікрохвильової резонансної терапії у хворих на хронічний первинний гастродуоденіт.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-3 + Р413.201.16-3

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Хронічний гастрит

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано особливості клінічних і морфологічних проявів хронічного ерозивного антального гастриту та хронічного гастриту без ерозій в антальному відділі шлунка. Установлено, що в разі хронічного ерозивного гастриту клінічні прояви захворювання та морфологічні зміни у слизовій оболонці антрального відділу шлунка виражені яскравіше, ніж у разі хронічного гастриту без ерозій. Не виявлено тісного кореляційного зв'язку між клінічними проявами захворювання та морфологічними змінами у слизовій оболонці шлунка у пацієнтів із хронічним ерозивним гастритом та хронічним гастритом без ерозій.

Розроблено потрійну ерадикаційну схему для лікування пацієнтів з Hp-залежними захворюваннями гастродуоденальної зони, що складається з нітазолу, амоксициліну та омепразолу. Доведено клінічну ефективність запропонованого комплексного методу ерадикації в хворих на пептичні виразки дванадцятипалої кишки та хронічні активні гастрити, асоційовані з Hp. За результатами порівняльного дослідження виявлено переваги в антимікробній ефективності модифікованої потрійної антихелікобактерної схеми поряд зі стандартною. Розроблено новий спосіб експрес-діагностики хелікобактерної інфекції безпосередньо в ендоскопічному кабінеті, що полягає в поєднанні оригінальної методики забарвлення Hp в цитологічному препараті з запропонованим уреазним тестом. Встановлено високу чутливість клінічних штамів Hp до фторхінолонів, рифампіцину та антибактеріальних препаратів, які застосовуються переважно для парентерального лікування (парентеральні фторхінолони, цефалоспорини), у порівнянні з тими, що призначаються перорально.