Розглядаються питання функціональної морфології та фізіології печінки: загальний план будови органу, функціональна морфологія гепатоцита, жовчовивідна система та механізм секреції жовчі, кровопостачання. Проведені біохімічні дослідження функцій печінки - метаболічної, детоксикаційної, жовчоутворюючої та жовчовидільної, а також дослідження функціонального стану печінки за синдромним принципом. Простежується вплив екологічних факторів (хімічних, фізичних), продуктів мікробіологічної промисловості, голодування та гіпоксії на морфофункціональний стан печінки.

Обгрунтовано клінічне значення пункційної біопсії печінки, за допомогою якої можливо установити діагноз, активність і ступінь хронізації процесу в печінці, визначити ефективність терапії та прогноз плину захворювання. Наведено результати пункційної біопсії печінки, виконаної протягом 5-ти років в одній з клінічних лікарень Дніпропетровська. Під час зіставлення попереднього діагнозу та результату морфологічного дослідження біопсії печінки встановлено збіг у 57 % випадків і розбіжність у 43 % випадків. Таким чином, проведений аналіз ще раз підтвердив високу діагностичну цінність методу та необхідність ширшого використання його на практиці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-436.1 + Р413.51-436.1

Рубрики:

Цукровий діабет

Хвороби печінки

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено функциональное состояние макрофагальной системы (МФС) печени у больных сахарным диабетом (СД) и проанализованы нарушения ее функции в зависимости от типа СД, наличия осложнений, длительности заболевания и возраста больных. Полученные данные указывают на необходимость проведения радионуклидных исследований состояния МФС печени с целью выявления доклинических нарушений и своевременного их устранения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-43 + Р413.51-43

Рубрики:

Цукровий діабет

Хвороби печінки

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты изучения ультрасонографических особенностей печени и других органов брюшной полости у пациентов с неалкогольной жировой болезнью печени в зависимости от тяжести метаболического синдрома. Выявлены более выраженные изменения у пациентов с "полной" формой метаболического синдрома, в том числе и показателей гемодинамики печеночной артерии.

На основі власних спостережень та даних літератури розроблено алгоритм ультразвукового дослідження печінки для діагностики її стеатозу, вивчено ступені стеатозу у пацієнтів з алкогольною хворобою печінки та хронічними вірусними гепатитами (ХВГ). Клінічне обстеження проведено у 127 чоловіків. Гіперехогенну печінку діагностовано у 108 хворих. У 48 % пацієнтів погано розрізнялася капсула печінки та діафрагма. Гіпоехогенні зони виявлено у 10 % пацієнтів. Серед 108 хворих найчастіше (48 %) відзначено III, у 28 % - II, у 24 % - I ступінь стеатозу печінки. У хворих на вірусний гепатит С істотно частіше діагностовано I ступінь, а у хворих на вірусний гепатит В - III ступінь стеатозу. II і III ступінь стеатозу переважав у пацієнтів з ХВГ, які зловживали алкоголем. Запропоновано діагностичний алгоритм ультрасонографічного обстеження пацієнта для діагностики дифузного стеатозу печінки та його ступенів. Гіпоехогенні вогнища у пацієнтів з дифузним стеатозом печінки характерні для стеатозу, однак для виключення іншої патології, особливо злоякісних утворень, крім ультрасонографії, необхідні додаткові методи візуалізації.

Запропоновано метод перетворення ультразвукових ехограм автоматизованою системою у простір ознак, що відрізняється від існуючих використанням текстури статистик різницевої гістограми другого порядку зі згладжуванням їх значень. Зазначений метод дозволяє знизити вплив кута повороту текстур щодо меж вікна та розміру цього вікна на точність розпізнавання. Побудовано та досліджено математичну модель процесу перетворення інформації в автоматизованій системі обробки ультразвукових ехограм, що містить математичну модель нейромережевого класифікатора текстур, яка дозволяє визначити вплив параметрів методу перетворення інформації на точність класифікації текстур. Одержано залежності точності обробки текстур печінки від основних параметрів методу, що дозволяють встановити значення цих параметрів, які забезпечують найкращу точність класифікації текстур ультразвукових зображень печінки в автоматизованій системі. Розроблено інформаційну технологію перетворення ультразвукових ехограм даного органу людини, що дозволяє підвищити точність і оперативність обробки інформації для прийняття рішень.

Висвітлено можливості застосування морфометричного методу дослідження печінки за клінічних та експериментальних умов (біопсійний матеріал від 8 осіб у клініці та від 93 щурів в експерименті). Результати показали морфометричні зміни площі та форми профілів гепатоцитів та їх ядер. Комплексний морфометричний аналіз стану печінки у випадку її захворювань у клініці та за моделювання впливів різних токсичних речовин є високоінформативним інструментом діагностики уражень гепатоцитів, який надає змогу чітко диференціювати характер морфологічних змін у розгортанні патологічного процесу, оцінити ступінь їх тяжкості та результати корекції лікарськими засобами. На підставі морфометричних досліджень експериментального матеріалу можна передбачити можливості патогенетичної корекції стану печінки в клініці.

За допомогою методу ультразвукової еластографії на основі хвиль зсуву (ЕХЗ) досліджено жорсткість тканин печінки (ЖТП) на трьох групах білих щурів різного віку. Вимірювання здійснено за допомогою УЗ-апарата "Ultima PA" ("Радмир", Харків, Україна) лінійним датчиком 10 - 5 МГц для оцінки функціонального стану печінки. Водночас досліджували вікові біохімічні та морфологічні відмінності препаратів органа. Показано, що діагностична доступність методу ЕХЗ сягає 96,6 %. Встановлено, що у білих щурів із віком збільшується ЖТП, але її значення в кожній групі не перевищують норми. Обговорено можливий зв'язок зазначених змін ЖТП зі станом її сполучнотканинних елементів, функціональною активністю, ступенем гідратації тощо. Зроблено висновок, що ультразвукова ЕХЗ може бути новим об'єктивним біофізичним методом одержання інформації про стан ЖТП.

Представлены данные о возможностях углубленного изучения характера поражений печени методом комплексной ультразвуковой диагностики с применением режимов 2D-, 3D-визуализации с использованием PD-режима. Показано, что совместное применение этих методов позволяет отказаться в ряде случаев от проведения пункционной биопсии печени, особенно у больных с выраженным фиброзом и циррозом печени, и дает обширную информацию о размерах, структуре, характере изменений в печени и ее кровоснабжении.

Наведено дані щодо сучасних можливостей неінвазивної діагностики фіброзу печінки. Надано дані про сучасне розуміння ключових патофізіологічних і патоанатомічних процесів, які відіграють роль у розвитку фіброзу печінки. Продемонстровано основні методи неінвазивної діагностики як альтернативу біопсії печінки, такі як, визначення прямих і непрямих біомаркерів фіброгенезу в сироватці крові, різноманітні методики високотехнологічної радіологічної візуалізації. Спираючись на дані літератури, розглянуто особливості різних радіологічних модальностей візуалізації, які застосовують для діагностики фіброзу печінки, роль і значення цих методик у клінічній практиці.

Мета роботи - порівняти інформативність комп'ютерної томографії (КТ) та ультразвукового дослідження (УЗД) у виявленні ранніх ознак дифузної патології печінки у хворих на рак грудної залози (РГЗ) для контролю та корекції проведення курсу хемотерапії. Проаналізовано 120 історій хвороби жінок, хворих на РГЗ, віком 24 - 75 років, які проходили комплексне лікування. До групи контролю ввійшли 30 практично здорових жінок без захворювань печінки та органів черевної порожнини. Всі пацієнтки були обстежені клінічно, а також за допомогою КТ із контрастуванням та УЗД до та після курсу хемотерапії. Проводили УЗ-дослідження мультичастотним датчиком за стандартними зрізами з використанням кольорового, енергетичного та імпульсного доплера; враховували положення, розміри, контури, ехоструктуру, ехогенність, взаємовідношення внутрішніх структур, розташування магістральних судин. У ході КТ-досліджень оцінено положення, розміри, контури, структуру, щільність тканини, взаєморозташування органів. Проведено порівняння результатів дослідження печінки за допомогою УЗД і КТ із контрастуванням та їх діагностичної цінності у випадку виявлення ранніх ознак дифузної патології печінки. Найбільш ефективним виявилося застосування УЗД з використанням імпульсного доплера. Встановлено, що і КТ, і УЗД надають можливість охарактеризувати морфофункціональний стан печінки за патологічних умов, але тільки ультразвуковий метод уможливлює визначення швидкості портального кровотоку в реальному масштабі часу, що є вирішальним для діагностики ранніх проявів хронічних дифузних захворювань печінки.

За результатами патоморфологічного дослідження 105-ти випадків (63-х - жирового гепатозу (ЖГ), 12-ти - хронічного гепатиту (ХГ), 28-ми - цирозу печінки (ЦП), 2 - без патології печінки) оцінено діагностичну цінність ультразвукового (УЗД) й комп'ютерно-томографічного (КТ) методів діагностики хронічної дифузної патології печінки (ХДЗП). Показано, що діагностична цінність УЗД та КТ є зіставлюваною. Узагальнена специфічність обох методів становила 50 (40; 71,4) %, позитивна передбачувальна цінність - 75,0 (50,0; 86,4) %. Інформативність УЗД вища за рахунок оцінки як морфологічних, так і функціональних показників.

Приведена методика автоматизации процесса определения плотности печени по ультразвуковым изображениям. Определен показатель, характеризующий степень акустического сопротивления исследуемого органа по математическому ожиданию согласно гистограммам распределения интенсивностей цвета печени и почки. Проанализировано около ста ультразвуковых изображений (сонограмм), и получены пороговые значения для нормального, патологического и пограничного состояний, которые были подтверждены врачами-экспертами и данными лабораторных методов исследования. Отмечено, что индивидуальные настройки аппаратуры для получения качественного изображения влияют на цветовые характеристики. Предложены решающие правила для автоматизации процесса принятия диагностических решений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.51-43 + Р364.193

Рубрики:

Хвороби печінки

Рентгенологічне дослідження і рентгеноанатомія системи травлення і печінки

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вдосконалення діагностики хронічних дифузних захворювань печінки (ХДЗП) шляхом розробки діагностико-прогностичного алгоритму із використанням показників УЗД і КТ. Досліджено загалом 3374 пацієнти з жировим гепатозом, хронічним гепатитом, цирозом печінки в 3 ретро- та проспективні рандомізовані одночасні ("зрізові") контрольовані когортні етапи: на 1-му - 103 випадки для оцінки відповідності даних УЗД, КТ та аутопсії печінки; на 2-му - 203 пацієнти за стаціонарних умов із грунтовним інструментально-лабораторним обстеженням, алгоритмічним застосуванням УЗД і КТ, на 3-му - 3068 осіб, обстежених тільки за УЗД і КТ для апробації розробленого діагностико-прогностичного алгоритму щодо визначення тяжкості патологічного процесу та прогнозування його перебігу. Контроль нараховував 2, 50 і 100 осіб на кожному етапі відповідно. Для УЗД і КТ застосовано Xario SSA 660А та Aquilion 16 (Toshiba Medical Systems, Японія) відповідно. Проведено непараметричний статистичний аналіз, послідовний аналіз Вальда у модифікації для медичного застосування, оцінено показники діагностичної цінності УЗД і КТ. Результати. Специфічність і позитивна передбачувальна цінність УЗД коливаються від 14,3 до 96,8 %, результати КТ істотно не відрізняються від ехографічних, тоді як УЗД безпечніше, економічно й організаційно доступне, а доплерівський режим додатково надає можливість оцінити функціональний стан органа. Діагностико-прогностичний алгоритм, до якого ввійшли 3 демографо-антропометричні, 15 променевих, лабораторних і похідних показників, був успішно валідизований на 3-му етапі, продемонструвавши понад 90 % за чутливістю, специфічністю, передбачувальною цінністю. Визначено клінічну значущість радіологічних методів обстеження в кількісній оцінці морфо-функціонального стану печінки у хворих із ХДЗП; розроблено, валідизовано і рекомендовано для практичного застосування діагностико-прогностичний алгоритм обстеження хворих з цією патологією. Перспективними є подальші дослідження з детальною стратифікацією ХДЗП за ступенем стеатозу, активності, фіброзу.

Offered in this paper is the model for Mueller-matrix description mechanisms responsible for optical anisotropy typical for polycrystalline layers of histological sections taken from biological tissues and for fluids - optical activity, birefringence, as well as linear and circular dichroism. Using the statistical analysis distributions quantities of linear and circular birefringence and dichroism, the objective criteria for differentiation of myocardium histological sections (determining the cause of death), films of blood plasma (liver pathology), peritoneal fluid (endometriosis of tissues of women reproductive sphere), urine (kidney disease) have been determined. From the viewpoint of probative medicine, the operational characteristics (sensitivity, specificity and accuracy) inherent to the method of Mueller-matrix reconstruction of optical anisotropy parameters have been found.

Компьютерная автоматизированная диагностика (КАД)/классификация видеоизображений является актуальной в лапароскопической хирургии. Подобные КАД используются интраоперационно во время лапароскопического вмешательства для поддержки принятия решений хирургом. Цель работы - оценить эффективность КАД, созданных на базе двух классификаторов: каскадного классификатора признаков Хаара и AdaBoost при диагностике цирротических изменений печени и её метастатического поражения. Создание КАД проводилось путём обучения каскадного классификатора признаков Хаара и AdaBoost изображениями/кадрами, которые были получены из видеоряда, зарегистрированного во время лапароскопической диагностической процедуры. Кадры, полученные в RGB формате шкалы цветности обрабатывали путём гамма-коррекции и трансформировали в шкалу HSV, после чего оба типа кадров применяли для обучения. С помощью модифицированного метода локальных бинарных паттернов (LBT), который включал показатели цветности ("модифицированный по цветности LBT" - MCLBT), а также характеристики текстуры, определяли дескрипторы, которыми проводили обучение AdaBoost классификатора. В целом для обучения каждого классификатора использовали 1000 изображений с подтверждёнными диагнозами и 500 - с их отсутствием для каждой формы патологии печени. После окончания обучения проводили контрольное тестирование и определяли эффективность диагностики применённых классификаторов. При этом для тестирования использовали изображения, которые не применялись во время обучения: 319 изображений цирротично изменённой и 253 изображения метастатических изменений поверхности печени, а также 365 изображений печени без патологических изменений. Контрольное тестирование показало, что наиболее высоким показатель полноты диагностики цирроза печени был при использовании AdaBoost классификатора, который обучен с помощью MCLBT-дескрипторов, полученных при обработке кадров в HSV формате - 0,655, a также при диагностике метастатического поражения печени - при использовании MCLBT-дескрипторов, полученных при обработке кадров в RGB формате - 0,925. Таким образом, КАД на основе AdaBoost классификатора позволяет эффективно диагностировать цирротические изменения в 69,0 % и метастатические поражения - в 92,7 % случаев. Корректная диагностика с применением классификатора на основе признаков Хаара была наиболее высокой в случае диагностики метастазов и составляла 0,701 и 0,717 при обучении с применением RGB и HSV форматов изображений соответственно. Выводы: классификатор на основе признаков Хаара менее эффективен в сравнении с классификатором AdaBoost, который обучали с помощью MCLBT-дескрипторов при решении вопросов автоматизированной диагностики состояния печени. С помощью применённых классификаторов метастатические изменения диагностируются более эффективно в сравнении с циррозом печени.

Вирішено актуальне завдання - підвищення ефективності променевої діагностики хронічних дифузних захворювань печінки (ХДЗП) шляхом аналізу та порівняння сукупної діагностичної цінності ультразвукового та комп'ютерно-томографічного методів і визначення найбільш інформативних критеріїв (індекс резистентності печінкової артерії, пульсаторний індекс печінкової артерії, ворітно-селезінковий венозний індекс, комп'ютерно-томографічні (КТ) ознаки деформації капсули печінки тощо) та діапазонів нормативних значень для оцінювання ступеня важкості ураження паренхіми органа та судинного русла. Обгрунтовано та розроблено новий підхід до застосування з ультразвукового дослідження та комп'ютерної томографії за хронічних дифузних захворювань печінки, а також одержано наукове підтвердження ефективності розробленого способу комплексної (променевої, клінічної, лабораторної) діагностики цієї патології. Уперше надано клініко-патогенетичне та логіко-статистичне обгрунтування використання двокрокової діагностичної послідовності дій із застосуванням дискримінантних функцій, що дозволяє підвищити діагностичну інформативність ультразвукового та комп'ютерно-томографічного методів у верифікації хронічної дифузної патології печінки. Удосконалено комплекс діагностично найбільш значущих сонографічних та КТ-ознак, поєднання яких значно підвищує точність діагностики ХДЗП.