Наведено рекомендації, які допоможуть практичним лікарям у виборі оптимальної стратегії для діагностики остеопорозу та контролю за хворими з остеопорозом. Запропоновано методи та способи оцінки стану кісткової тканини за різних умов її функціонування, зокрема: клінічні й апаратні способи визначення рарефікації кістки та методи порівняльного аналізу, антропометричного вимірювання розмірів і форм кісток із виведенням індексів і констант.

Приведены рекомендации, которые помогут практическим врачам в выборе оптимальной стратегии для диагностики остеопороза и контроля за больными с остеопорозом. Предложены методы и способы оценки состояния костной ткани при разных условиях ее функционирования, в частности: клинические и аппаратные способы определения рарефикации кости и методы сравнительного анализа, антропометрического измерения размеров и форм костей с выведением индексов и констант.

Отмечено, что на современном этапе проведение диагностики структурно-функционального состояния костной ткани возможно, в основном, в специализированных центрах. Рассмотрены возможности неинвазивных методов диагностики остеопороза, использование которых не представляет затруднений в любой клинике: рентгеностеоденситометрического, рентгеноморфометрического и антропометрического анализов.

Описано метод ранньої діагностики процесів резорбції кісткової тканини. Показано, що співвідношення показників вмісту креатиніну та активності кислої фосфатази в сироватці крові дозволяє діагностувати дистрофічно-резорбтивні зміни в кістковій тканині на ранніх стадіях, коли ще немає рентгенологічної картини деструкції кісткової тканини. Тому цей метод може використовуватися також під час діагностики остеопорозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.110.40-436.1

Рубрики:

Остеодистрофії

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.110.40-436.1

Рубрики:

Остеодистрофії

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано результати гістологічного дослідження кісток кролів, одержані у ході експериментального моделювання гіперпаратиреоїдної остеодистрофії. Встановлено, що за гіперпаратиреоїдної остеодистрофії в кістках розвиваються різні види кісткової резорбції (периостеоцитарна, остеобластична і остеокластична) одночасно з гіперплазією остеогенних клітинних елементів зі зміщенням кісткового метаболізму в бік резорбтивних процесів.

Проанализировано изменения гормональной регуляции процессов формирования и резорбции костной ткани у мужчин, которые перенесли острую лучевую болезнь (ОЛБ) вследствие катастрофы на ЧАЭС, в ближайшие годы после аварии (1987 - 1992 гг.). Обследованы участники ликвидации последствий катастрофы (УЛПК) на ЧАЭС, возраст которых на момент аварии составлял 21 - 49 лет, а поглощенные дозы были в пределах 0,5 - 7,1 Гр. Пострадавшие разделены на три группы: 1-я - лица с поглощенными дозами 0,5 - 1 Гр; 2-я - перенесшие ОЛБ 1 ст.; 3-я - ОЛБ 2 - 3 ст. тяжести. У них изучены базальные концентрации в плазме крови тестостерона, соматотропина, C-пептида, кортизола, тироксина, трийодтиронина на этапах 1987, 1988 - 1989 и 1991 - 1992 гг., а паратироидного гормона (ПТГ) и кальцитонина (КТ) только на этапе 1988 - 1989 гг. у УЛПК с дозами 0,5 - 1 Гр. Среди гормональных сдвигов, способствующих замедлению костеобразования, отмечено уменьшение базальной концентрации в крови тестостерона и стойкое повышение уровня кортизола. В то же время наблюдалось значительное снижение базальной секреции ПТГ, умеренное снижение уровней тироксина, трийодтиронина наряду с существенным повышением базальной концентрации КТ, что можно расценить как компенсаторную реакцию систем гормональной регуляции, направленную на сохранение минеральной плотности костной ткани, торможение ее резорбции и

распад коллагена. Базальные концентрации соматотропина и C-пептида не отличались от таковых у практически здоровых людей. У пациентов с высокими поглощенными дозами на этапе 1987 - 1992 гг. наблюдались системные гормональные сдвиги, которые могли оказать влияние на процессы формирования и резорбции костной ткани в направлении развития остеопенического синдрома.

Исследована минеральная плотность костной ткани (МПКТ) у 46 женщин с посттравматическим коксартрозом после перелома шейки бедренной кости в зависимости от возраста, массы тела, вредных привычек. У всех женщин отмечена постменопауза. Доказано, что уровень МПКТ в поясничном отделе позвоночника у больных остеоартрозом не отражает истинной ситуации относительно риска возникновения переломов шейки бедренной кости, особенно у женщин гиперстенического типа с избыточной массой тела.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.110.40-4

Рубрики:

Остеодистрофії

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено огляд вітчизняних та іноземних джерел з проблем діагностики остеопорозу у дорослих і дітей. Охарактеризовано основні діагностичні методи.

Удосконалено методи діагностики, профілактики та лікування структурно-функціональних порушень кісткової тканини у жінок з естрогенним дефіцитом у різні вікові періоди. Встановлено, що основний приріст кісткової маси за індексом міцності кісткової тканини спостерігається під час переходу з препубертатної в ранню пубертатну стадію. З'ясовано, що сповільнене статеве дозрівання обумовлює погіршення структурно-функціонального стану кісткової тканини у дівчат у пре- та пубертатному періодах, та може сприяти розвитку системного остеопорозу та його ускладнень у майбутньому. У жінок, в яких спостерігається естрогенний дефіцит у репродуктивному віці та в постменопаузальному періоді, виявлено суттєву втрату кісткової тканини в аксіальному та периферичному скелеті (в репродуктивному періоді загальний кортикальний індекс знижується на 12,2 %, індекс міцності - на 18,2 %; у пізньому постменопаузальному періоді - на 21,6 % та 26,5 % відповідно). Обгрунтовано доцільність використання замісної гормональної терапії (естрадіолу) в комбінації з кальцеміном адванс протягом трьох місяців у жінок у репродуктивному періоді з естрогенним дефіцитом, що сприяє достовірному зниженню резорбції кісткової тканини (рівень діоксипіридиноліну знижується на 56,9 %) та збільшенню її формування (рівень остеокальцину підвищується на 22,9 %), а також вираженості вертебрального больового синдрому.

Доведено важливе значення оптичних дистанційних високочутливих методів лазерної стоксполяриметричної діагностики виникнення патологічних змін біотканин різної морфологічної будови.

Проаналізовано оптичну модель архітектоніки кісткової тканини (КТ) і запропоновано схему діагностики її орієнтаційної та фазової структури. Експериментально одержано орієнтаційні та фазові томограми архітектоніки КТ. Показано діагностичну ефективність методу двовимірної поляризаційної томографії біотканин у діагностиці змін їх архітектонічної матриці.

Зазначено, що на даний час доведено актуальність остеопорозу у жінок клімактеричного періоду. Наведено фактори, що сприяють розвитку даного захворювання. Визначено роль неінвазивних методів сучасної діагностики, що забезпечують своєчасне прогнозування даної патології. Встановлено, що патогенетичним лікуванням пізніх ускладнень менопаузального періоду є замісна гормональна терапія.

Визначено інформативність, чутливість і специфічність рентгеностеоденситометрії у пацієнтів залежно від віку та статі. Досліджено інформативність, чутливість і специфічність ультразвукової денситометрії у пацієнтів української популяції залежно від віку та статі. Оцінено інформативність, чутливість і специфічність ультразвукової денситометрії та рентгеностеоденситометрії в пацієнток у постменопаузальному періоді. Визначено інформативність, чутливість і специфічність ультразвукової денситометрії та рентгеностеоденситометрії у пацієнтів залежно від наявності низькоенергетичних переломів в анамнезі. Встановлено можливість діагностики остеопорозу за поєднання ультразвукової денситометрії чи рентгеностеоденситометрії з інструментом FRAX. Розроблено алгоритм діагностики структурно-функціонального стану кісткової тканини та виділення груп ризику остеопорозу з використанням методів рентгеностеоденситометрії й ультразвукової денситометрії.

З червня 2002 р. на базі Івано-Франківської обласної клінічної лікарні працює двофотонний рентгенівський денситометр "Challenger" (DMS, Франція). Його можливості дозволяють оцінювати вміст мінералів і мінеральну щільність кісткової тканини тіл хребців поперекового відділу хребта, в зоні стегнової кістки і дистального відділу передпліччя, тобто в найбільш "критичних" щодо остеопоротичних переломів зонах. Проведено обстеження 112-ти пацієнтів з різною патологією. Порушення мінеральної щільності кісткової тканини встановлено у 61,84 % обстежених. Остеопороз діагностовано у 10-ти жінок серед 48-ми обстежених та у 4-х чоловіків серед 28-ми обстежених. Найчастішими причинами виникнення остеопорозу серед обстежених були: постменопауза в жінок, захворювання опорно-рухового апарату (ревматоїдний артрит і анкілозуючий спондилоартрит), застосування в комплексній терапії глюкокортикоїдів, вторинний синдром мальабсорбції, цирози печінки. Мінеральна щільність кісткової тканини залежить від тривалості та тяжкості хронічного захворювання, що обгрунтовує показання до проведення денситометрії за цих станів.

Представлены некоторые аспекты проблемы остеопороза, а также современные методы лабораторной диагностики остеопороза, которые применяются в лаборатории ООО "Синэво Украина".

Незважаючи на подібний клінічний результат (переломи), морфоструктурні, етіологічні та патогенетичні характеристики остеопорозу й остеомаляції якісно відрізняються, і схеми лікування при даних станах будуть різними. Для виключення діагностичної помилки перед призначенням лікування пацієнту необхідно провести диференціально-діагностичні заходи, що визначають причину зниження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ). Під спостереженням перебували 65 жінок у постменопаузі, середній вік яких становив 62,30 +- 2,74 року, зі зниженою МЩКТ, яким провели морфологічне дослідження кісткової тканини (КТ) під час ендопротезування з приводу перелому шийки стегнової кістки. Проведена рентгенівська денситометрія (остеоденситометр "Hologic Discovery" (СШA)). Функціональну оцінку стану кістково-м'язової системи проводили за допомогою апарату "InsightTM". Визначено рівень вітаміну D (25(ОН)D) у сироватці крові, остеопротегерину (ОПГ), маркер резорбції КТ С-термінальний телопептид колагену 1-го типу (СТх). Створено математичну модель, що дозволяє прогнозувати значення морфологічного показника "висока функціональна активність клітин КТ" при остеомаляції та остеопорозі через інші - найбільш прості та доступні - лабораторні показники (25(ОН)D, СТх, ОПГ), за даними рентгенівської денситометрії та обстеження на апараті "InsightTM" (альгометрія й інклінометрія).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.40-4 + Р418.110.40-4

Рубрики:

Цирози печінки

Остеодистрофії

Шифр НБУВ: Ж100996 Пошук видання у каталогах НБУВ