Дисертацію присвячено питанням прогнозування, профілактики та лікування гострої серцевої недостатності після радикальної корекції тетради Фалло. Були розроблені прогностичні ознаки (фактори ризику) для визначення імовірності виникнення і розвитку гострої серцевої недостатності та летальності від неї у ранньому післяопераційному періоді. Проведено кластерний аналіз матеріалу за цими ознаками. Це дозволило прогнозувати гостру серцеву недостатність та удосконалити тактику лікування пацієнтів. Знижені частота виникнення гострої серцевої недостатності із 29,5% до 7,7% та летальності від неї з 13,6% до 6,7%.

Досліджено проблему анатомічних і гістологічних особливостей серця людини у випадку повної транспозиції магістральних судин і супутніх пороків, які утворюють сполучення. За допомогою сучасних морфологічних методів досліджено анатомічні особливості будови серця у разі повної транспозиції магістральних судин у пацієнтів різного віку, динаміку змін анатомічної будови стінок порожнин серця та гістологічних змін міокарда. Повна транспозиція магістральних судин у життєздатних дітей поєднується з іншими пороками серця з такою частотою (від загального числа спостережень): відкритий овальний отвір - 61,2 %; дефект міжпередсердної перегородки - 23,9 %; відкрита артеріальна протока - 23,9 %; дефект міжшлуночкової перегородки - 44,8 %; аномалії розвитку магістральних судин - 14,9 %; аномалії розвитку клапанів серця - 9 %. Анатомія серця у разі повної транспозиції магістральних судин визначається формою пороку. Виразність і поширеність гістологічних змін у міокарді (ушкодження кардіоміоцитів і кардіосклероз) залежать від наявності співусть і віку дитини, а співвідношення компенсаторно-пристосувальних і альтернативних процесів у міокарді визначає перебіг пороку та є провідним чинником у розвитку декомпенсації серця.

Вивчено анатомо-гемодинамічні та клінічні особливості аномалій серця з функціонально єдиним шлуночком і наведено системи хірургічного лікування хворих з даною патологією. Розроблено програму діагностичного обстеження хворих з аномаліями серця з функціонально єдиним шлуночком і оптимізовано хірургічну стратегію залежно від анатомічних і клінічно-гемодинамічних особливостей вади. Удосконалено техніку виконання фенестрованого повного кавапульмонального сполучення. Запропоновано методику "півторашлуночкової корекції" синдрому гіпоплазії правого шлуночка і нову модифікацію передсердно-легеневого сполучення в комбінації з двонаправленим кавапульмональним анастомозом. Розглянуто комплексний підхід до хірургічного лікування одношлуночкового серця. Проаналізовано причини летальних наслідків і ускладнень після цих втручань.

Ключ. слова: узкое отверстие аорты, коррекция, сочетанное протезирование митрального клапана и клапана аорты
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.50

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы результаты лечения 91-го пациента с ревматическим сочетанным митрально-аортальным пороком сердца, осложненным слипчивым перикардитом. У большинства больных осуществлена замена двух клапанов сердца. Особенностью коррекции является выделение сердца из спаек, что обеспечивает надежную защиту миокарда. После выделения из спаек только правых отделов сердца госпитальная летальность была более высокой, чем после выделения правых и левых отделов сердца. Методика подачи кардиоплегического раствора через венечный синус более адекватна, чем антеградная, обеспечивает более низкую госпитальную летальность за счет более равномерного распределения раствора по тканям при более низком давлении его подачи. Госпитальная летальность обусловлена в основном сердечно-сосудистой недостаточностью и поражением центральной нервной системы. В отдаленный период частота хороших результатов относительно невысокая.

Проанализированы результаты хирургического лечения 51-го пациента с тромбозом левого предсердия (ЛП), возникшим после выполнения вмешательства по поводу ревматического сочетанного митрально-аортального порока (РСМАП) сердца. Замена двух клапанов осуществлена у 37-ми пациентов, клапансохраняющие операции в сочетании с протезированием - у 14-ти. Массивный тромбоз ЛП (более 1/3 объема) возник у 16-ти (31 %) пациентов. На госпитальном этапе умерли 17 больных, в основном с осложненным течением и органическим пороком трехстворчатого клапана в сочетании со слипчивым перикардитом, кальцинозом клапанов, ранее произведенной операцией на сердце. Отдаленный (в сроки от 1 года до 12 лет) результат операции изучен у 33-х пациентов. Хороший результат отмечен у 20-ти (60,6 %) из них, удовлетворительный - у 5-ти (15,2 %), неудовлетворительный - у 1-го (9,1 %). Умерли 5 (15,2 %) больных, в основном от тромбоэмболических осложнений. У пациентов, которым проводили клапансохраняющие процедуры, тромбоэмболические осложнения не отмечены, в этой группе все пациенты живы.

Розглянуто проблеми діагностики та хірургічного лікування різних форм аномалії Ебштейна (АЕ) з використанням ехо- та ангіокардіографії, а також рентгенографії. Досліджено клінічні, гемодинамічні і морфологічні особливості різних типів АЕ, наведено результати різних методів їх хірургічного лікування (протезування трикуспідального клапана, пластичних операцій на клапані, відновлення конфігурації правого шлуночка). Розроблено алгоритм діагностики та хірургічного лікування АЕ. На підставі вивчення симптоматики захворювання розроблено та впроваджено в клінічну практику комплексну систему діагностики аритмій з використанням електрофізіологічного дослідження, що дозволяє виявити пацієнтів із супутнім синдромом перезбудження та визначити показання до переривання додаткових провідних шляхів на доопераційному етапі. Проведено порівняльний аналіз безпосередніх і віддалених результатів хірургічного лікування у пацієнтів з АЕ та встановлено переваги пластичних операцій у порівнянні з протезуванням трикуспідального клапана.

Ключ. слова: врожденные пороки сердца, двойное отхождение магистральных сосудов от правого желудочка, хирургическое лечение
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.501

Рубрики:

Хірургічне лікування вроджених вад серця та судин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відзначено, що останнім часом мініінвазивні методики стають більш розповсюдженими. Проаналізовано досвід виконання операцій з корекції природжених вад серця за мініінвазивними методиками. Всього виконано 15 операцій. Серед них 6 - відеоторакоскопічне кліпування відкритої артеріальної протоки, 6 - закриття дефекту міжпередсердної перетинки через бокову торакотомію, 3 - закриття дефекту міжшлуночкової перетинки через стернотомію без розсікання рукоятки грудини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.50

Рубрики:

Хірургічне лікування вад серця і магістральних судин

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено анатомо-гемодинамічні та клінічні особливості тетради Фалло (ТФ), розроблено системи хірургічного лікування хворих з цією патологією за одно- та двоетапного варіантів. Показання до операції у разі ТФ мають абсолютний характер, тому під час вибору тактики лікування мова йде про оптимальний термін хірургічного втручання та етапність лікування. Виявлено, що оптимальний термін функціонування анастомозу між двома етапами радикальної корекції ТФ (РКТФ) становить не більше ста днів, а тривалість функціонування анастомозу з використанням штучного протеза обмежена в часі, тому що не сприяє прогресивному зростанню кінцево-діастолічного індексу лівого шлуночка (КДІ ЛШ) у віддаленому періоді. Запропоновано метод контрольованого аорто-легеневого анастомозу для адаптації ЛШ, який дає можливість виконати РКТФ в один шпитальний період і практично знімає проблему ускладнень, що виникають за його тривалої персистенції. Показано значну перевагу закриття міжшлуночкового дефекту та інфундибулярної резекції доступом через праве передсердя або через легеневу артерію (ЛА), що дозволяє зменшити частоту виникнення гострої серцевої недостатності у найближчому і віддаленому післяопераційному періоді. Вивчено безпосередні та віддалені результати повної корекції ТФ. Виявлено зворотну пропорційну залежність між фракцією викиду правого шлуночка (ФВ ПШ) і ступенем збільшення порожнини ПШ, що виражалося в зниженні його ФВ у пацієнтів після РКТФ із недостатністю клапана ЛА, у відстроченому післяопераційному періоді. Проаналізовано причини летальних наслідків після одно- та двоетапної корекції вади.

Зазначено, що оптимальним методом хірургічного лікування аномалій серця з функціонально єдиним шлуночком вважається відведення всієї крові, що притікає з порожнистих вен безпосередньо в легеневі артерії, оминаючи шлуночок. Анастомоз між верхньою порожнистою веною та правою легеневою артерією є частиною такої корекції. Кавапульмональний анастомоз можна з успіхом використовувати як постадійне лікування атрезії тристулкового клапана (АТК) та єдиним шлуночком серця (ЄШС) і як завершальний метод лікування хворих з підвищеним ризиком до повної корекції геодинаміки, а також бути елементом "півторашлуночкової корекції" синдрому гіпоплазії правого шлуночка. Серед хворих з АТК і ЄШС наслідки операції гірші у тих, у кого використовували додаткове джерело кровопостачання легень природним шляхом через легеневий стовбур, у порівнянні з тими, у яких легеневий кровоплин забезпечувався тільки через кавапульмональний співотвір.

Ключ. слова: искусственное кровообращение, хирургическая коррекция сочетанных митрально-аортальных пороков сердца, слипчивый перикардит, облитерация перикарда, хирургическое лечение
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.50

Рубрики:

Хірургічне лікування вад серця і магістральних судин

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано, що недостатня експозиція є причиною технічних помилок і хірургічних ускладнень у разі операцій на мітральному клапані (МК). За допомогою геометричних критеріїв на трупах проведено порівняльну оцінку якості експозиції МК за умов використання різних оперативних доступів та виявлено значні переваги верхньо-септального доступу (ВСД). На підставі аналізу клінічного матеріалу вивчено переваги та обгрунтовано використання ВСД у випадках затрудненої експозиції МК, зокрема доведено ефективність ВСД у порівнянні з лівопередсердним і транссептальним доступами у разі повторних операцій на МК. Запропоновано хірургічну методику розширення оперативного доступу з метою покращення умови оперативного втручання у випадках затрудненої експозиції МК.

Проаналізовано відповідність доопераційних ехокардіографічних даних морфологічним змінам, виявлениь під час хірургічного втручання на серці з приводу інфекційного ендокардиту, на підставі ретроспективної оцінки даних 173-х випадків за період з січня 1997 р. до грудня 2003 р. Трансторакальну ехокардіографію виконано 105-ти хворим (18-ти - протезовані клапани), а в 68-ми хворих (21-му - протезовані клапани) проведено черезстравохідне обстеження (TEE). Доопераційне ехокардіографічне трактування морфологічних змін під час операції виявилося правильним у всіх випадках, однак у 36-ти випадках (20,8 %) діагноз був неповним. Лише в одному випадку неочікувані знахідки під час хірургічного втручання зумовили значне розширення обсягу операції. Не виявлено статистично вірогідної відмінності за частотою неповноти ехокардіографічного діагнозу між групами з ураженням мітрального чи аортального клапанів (22,5 % і 19,8 %; p = НД), з нативними клапанами чи протезованими (17,0 % і 23,6 %; p = НД). Застосування TEE суттєво зменшує частоту неповного розпізнавання такого серйозного ускладнення, як перивальвулярні абсцеси.

Ключ. слова: врожденные пороки сердца, легочная гипертензия
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.501-38

Рубрики:

Хірургічне лікування вроджених вад серця та судин

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучена особенность структурно-функциональной перестройки левого желудочка, левого и правого предсердий у больных с митральным пороком сердца (МПС) после протезирования митрального клапана. Обследованы 24 больных с МПС до операции (1-я группа) и 24 больных после протезирования митрального клапана (2-я группа). В контрольную группу включены 36 лиц сопоставимого возраста без заболеваний сердечно-сосудистой системы. С помощью метода эхокардиографии в режимах M- и B-сканирования, постоянно-волновой и цветовой допплерэхокардиографии изучено структурно-функциональные показатели левого желудочка, левого и правого предсердий, на основе которых вычисляли расчетные показатели. В результате исследования сделан вывод: после протезирования митрального клапана происходит уменьшение объемных показателей левого желудочка и изменение геометрии сокращения левого предсердия, что обусловливает увеличение его сократительной способности (фракции выброса). При этом не происходит достоверно значимой структурно-функциональной перестройки и восстановления сократительной функции левого и правого предсердий.

Зазначено, що руйнування тканин у разі інфекційного процесу може розширюватись до фіброзного клапанного кільця, що спостерігається у 18,2 % випадків. У міру зростання зони ураження фіброзного клапанного кільця імплантація штучного клапана серця стає дуже складною. Втручання виконувалось у випадку рецидиву інфекційного ендокардиту після протезування мітрального клапана, який ускладнився формуванням абсцесу фіброзного клапанного кільця. Використано оригінальний метод імплантації штучного клапана серця за допомогою манжети, сформованої з аутоперікарда. На відміну від існуючих у кардіохірургічній практиці методів імплантації штучного клапана серця з синтетичною манжетою, запропонований метод є більш привабливим для хірургічного лікування даного ускладнення інфекційного ендокардиту. Використання аутоперікарда значним чином дозволяє запобігти виникненню рецидиву інфекційного процесу в шпитальному й у віддаленому періодах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.501

Рубрики:

Хірургічне лікування вроджених вад серця та судин

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: врожденная недостаточность митрального клапана, клапаносохраняющие операции, непосредственные и отдаленные результаты
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.501

Рубрики:

Хірургічне лікування вроджених вад серця та судин

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ