Проаналізовано результати комплексного обстеження і лікування 97-ми пацієнтів з атеросклеротичним оклюзійно-стенотичним ураженням екстракраніальних артерій за період 2002 - 2004 рр. 81-му пацієнту виконано відкриті реконструкційні операційні втручання на брахіоцефальних артеріях, 12-ти - ендоваскулярну ангіопластику та стентування. Серед хворих, яким проведено операційне лікування, гостре порушення мозкового кровообігу інтраопераційно та у післяопераційному періоді настало у двох хворих (2,7 %), одне з яких закінчилося летально (1,23 %).У групі пацієнтів, яким виконано рентгеноендоваскулярне втручання, у однієї хворої під час ангіопластики виник тромбоз внутрішньої сонної артерії, розвинувся поширений інсульт, що призвів до смерті хворої. Припущено, що ендоваскулярні методи лікування стенотичних уражень брахіоцефальних артерій безсумнівно високоефективні і можуть певною мірою конкурувати з відкритим хірургічним втручанням, однак вимагають подальшого вивчення в аспекті удосконалення наявних методів запобігання емболічним ускладненням.

Представлены результаты комплексного обследования и лечения пациентов с атеросклеротическим окклюзионно-стенотическим поражением экстракраниальных артерий за 2002 - 2004 гг. Эндоваскулярные методы лечения стенотических поражений брахиоэнцефальных артерий высокоэффективны и могут в полной мере конкурировать с открытым хирургическим вмешательством, однако требуют дальнейшего изучения в аспекте усовершенствания существующих методовпо предупреждению эмболических осложнений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.170.41-52 + Р457.862.035-52

Рубрики:

Хірургічне лікування атеросклерозу

Тромбоз і емболія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.170.41-52

Рубрики:

Хірургічне лікування атеросклерозу

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании анализа результатов биохимических и лабораторных исследований, проведенных у 107-ми больных с облитерирующим атеросклерозом брюшной части аорты (БЧА) и магистральных артерий нижних конечностей, осуществлено типирование гиперлипидемии. Установлено, что у больных с окклюзионно-стенотическим поражением БЧА и ее ветвей характерным является наличие гиперлипидемии IIа типа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.170.41

Рубрики:

Хірургічне лікування атеросклерозу

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.170.41

Рубрики:

Хірургічне лікування атеросклерозу

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено огляд методів запобігання рестенозам після ендоваскулярних втручань у хворих з облітеруючим атеросклерозом периферичних артерій. Узагальнено експериментальні та клінічні дані про патофізіологічні механізми рестенозу - еластичного рекойлу, констриктивного артеріального ремоделювання та гіперплазії інтими. Систематизовано результати клінічних досліджень ефективності стентування, брахітерапії та медикаментозної профілактики рестенозів після ендоваскулярного лікування оклюзивних уражень артерій нижніх кінцівок. Наведено дані про такі перспективні методи, як фотодинамічна терапія та кріопластика.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.170.41-99

Рубрики:

Хірургічне лікування атеросклерозу

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель исследования - разработка диагностической программы, оптимальной тактики хирургического лечения и послеоперационной реабилитации больных с атеросклеротическими стенозами и патологической извитостью (ПИ) сонных артерий (СА). Прооперировано 485 пациентов с атеросклеротическими стенозами и ПИ СА (выполнено 553 операции). Из них 346 (71,3 %) - мужчин, 139 (28,7 %) - женщин. Возраст пациентов колебался от 14-ти лет до 81-го года (в среднем 55 лет). Различные типы атеросклеротических поражений СА выявлены у 323-х (66,5 %) больных, ПИ - у 162-х (34,5 %). Всем больным проведено доплерографическое исследование в триплексном режиме для определения выраженности поражения экстракраниальных сосудов. Для определения состояния артерий Вилизиева круга, наличия зоны предшествующих инфарктов мозга, сопутствующей патологии центральной нервной системы использовали магнитно-резонансную или компьютерную томографию. Среди оперативных вмешательств преобладали методики формирования нового устья сонной артерии (22,2 %) - при операциях по поводу ПИ, и эверсионной техники (46,9 %) - при операциях по поводу каротидных стенозов. Количество тяжелых послеоперационных осложнений (1,1 %) соответствовало мировым показателям.

Выводы. Разработанная методика обследования, оперативных вмешательств и реабилитации позволяет достигнуть хороших непосредственных и отдаленных результатов при лечении пациентов с атеросклеротическими стенозами и ПИ СА в 64,9 % случаев. При ПИ СА необходимо отказаться от резекции внутренней сонной артерии и устранять конфигурационную аномалию путем создания нового устья. У больных с атеросклеротическими стенозами СА операцией выбора считаем эверсионную каротидную эндартерэктомию. Для достижения удовлетворительных послеоперационных результатов больным требуется комплексное активное лечение под наблюдением невролога. Они должны длительно получать дезагрегантную и антисклеротическую терапию.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.170.41

Рубрики:

Хірургічне лікування атеросклерозу

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112 + Р457.365.170.41

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Хірургічне лікування атеросклерозу

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.170.41

Рубрики:

Хірургічне лікування атеросклерозу

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862 + Р457.365.170.41

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Хірургічне лікування атеросклерозу

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что вазоренальная гипертензия возникает приблизительно у 5 % больных с артериальной гипертензией (АГ), у большинства из них она является следствием стенозирующего атеросклероза почечных артерий. Методом выбора при лечении стеноза почечной артерии (СПА) является ее стентирование. Эндопротезирование почечной артерии выполнено у 113-ти больных, у 10-ти из них - билатеральное стентирование. Ангиографический эффект достигнут более чем в 98 % наблюдений, клинический - более чем в 85 %. Тяжелых осложнений во время выполнения операции не было, все пациенты живы. У 13-ти больных возник рестеноз в стенте в сроки от 6-ти до 18-ти мес. после операции, что проявлялось рецидивом клинических признаков. Этим больным произведена баллонная ангиопластика в стенте. Предложено описание технических особенностей диагностики и методики стентирования почечных артерий. В соответствии с современными рекомендациями АСС/АНА, стентирование показано больным при СПА и пароксизмах слабости сердца, прогрессирующей АГ, нестабильной стенокардии, билатеральном поражении артерий. При бессимптомном стенозе эффективность реваскуляризации не доказана.

Проанализированы результаты лечения 264 больных по поводу гемодинамически значимого атеросклеротического поражения бифуркации общей сонной артерии. Больные распределены на 4 группы в зависимости от типа поражения сонных артерий, что в дальнейшем определило выбор метода пластики их бифуркации. Использование хирургической тактики позволило у 98,5 % пациентов достичь положительного результата в раннем послеоперационном периоде и у 80 % - в сроки наблюдения до 5 лет.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.170.41

Рубрики:

Хірургічне лікування атеросклерозу

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обобщен опыт лечения 25 пациентов по поводу облитерирующего атеросклероза наружной подвздошной артерии (НПА), у 10 из них осуществлена реконструкция НПА с использованием разработанного миниинвазивного метода. Отмечено уменьшение интраоперационной кровопотери и частоты послеоперационных осложнений, улучшение качества жизни, сокращение периода стационарного лечения и снижение его себестоимости, достигнут лучший косметический эффект.

Цель работы - оценить непосредственные результаты повторных артериальных реконструкций у пациентов с многоэтажным атеросклеротическим поражением аорто-подвздошно-бедренного сегмента. Проанализирован опыт выполнения 33 повторных реконструктивных операций у пациентов, ранее перенесших реконструкцию (протезирование с использованием линейных или бифуркационных эксплантатов) аорто-подвздошно-бедренного сегмента с одной или с двух сторон. Причиной тромбоза эксплантата (его бранши) было прогрессирование облитерирующего атеросклероза "путей оттока" бранши - поверхностной (ПБА) и/или глубокой бедренной артерии (ГБА) (25 случаев) или прогрессирование атеросклероза непосредственно в области дистального анастомоза (8 случаев). Во всех случаях выполнена баллонная тромбэктомия из тромбированного эксплантата (его бранши) с последующей реконструкцией дистального анастомоза (РДА). Тактика РДА была дифференцированной и определялась распространенностью поражения ГБА и ПБА. Использованы следующие типы РДА - профундопластика (20), открытая эндартерэктомия (ЭАЭ) из устий ГБА и ПБА с созданием новой бифуркации бедренных артерий (8), протезирование аутовеной ПБА (5). Положительным результатом лечения считалось купирование явлений критической ишемии и сохранение нижних конечностей. Послеоперационная летальность составила 6,06 % (2 пациента). Среди оставшихся 31 пациента положительный непосредственный результат был получен в 25 случаях (80,6 %). У 6 пациентов (19,36 %) ранний послеоперационный период осложнился развитием тромбоза эксплантата, с развитием критической ишемии, что во всех случаях потребовало выполне

ния больших ампутаций нижних конечностей. Частота развития других осложнений (лимфоррея из доступа на бедре) в раннем послеоперационном периоде составила 9,09 % (3 случая). Выводы. Повторное хирургическое лечение у пациентов с поздними реокклюзиями аорто-подвздошно-бедренного сегмента позволило в 80,6 % случаев достичь положительного результата и сохранить функционально полноценные нижние конечности. Хирургическая летальность составляла 6 %.

Проведено порівняльний аналіз ультразвукових та ангіографічних методів діагностики. Запропоновано внутрішньоартеріальну ізотопну ангіографію нижніх кінцівок за умов відсутності візуалізації артерій стопи та гомілки під час ультразвукового та ангіографічного обстеження. Запропоновано пробу з фізичним навантаженням за умов гіпоперфузії під час радіонуклідної ангіографії. Виділено типи ураження артерій стегново-підколінно-гомілкової ділянки. Визначено показання до реконструкційно-відновних втручань та операцій непрямої реваскуляризації за умов оклюзійно-стенотичних ураженнях стегново-підколінно-гомілкового сегмента. Вивчено безпосередні та віддалені результати хірургічного лікування критичної ішемії при дистальних формах атеросклерозу нижніх кінцівок. Проведено порівняльний аналіз ранніх та віддалених результатів залежно від способу операційного втручання та під час комбінованого операційного лікування хворих. Розроблено алгоритм діагностики і хірургічного лікування паацієнтів з критичною ішемією при дистальних формах атеросклерозу нижніх кінцівок, залежно від ураження шляхів припливу та відпливу, який дозволив знизити кількість ампутацій та підвищити відсоток збережених кінцівок.

Розроблено інструментальний і лабораторний моніторинг у ранньому та пізньому післяопераційному періодах у хворих після перенесеної каротидної ендартеректомії для профілактики рестенозу та довготривалої вторинної профілактики інсульту. У хворих із сформованим симптомним стенозом сонних артерій виділено підтипи гіперліпідемій (з достовірно високим рівнем ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) (тип ІІb)), яка є індивідуальним фактором ризику повторних ішемічних інсультів і транзиторних ішемічних атак. Показано взаємозв'язок і проведено аналіз розладів церебральної гемодинаміки з показниками ліпідограми й основними параметрами порушень системи зсідання крові (агрегації тробмоцитів-зв'язування аденозиндифосфату з тромбоцитами (АДФ)-агрегації, розчинні фібрин- мономірні комплекси (РФМК), активний частковий тромбіновий час (АЧТЧ)), перекисного окиснення ліпідів, гомоцистеїну та на підставі одержаних результатів запропоновано модифіковані методи комплексної медикаментозної терапії для профілактики порушень мозкового кровообігу. Проведено оцінювання якості життя хворих після каротидної ендартеректомії на підставі психодіагностичного обстеження з використанням бального адаптованого опитувальника (EQ-5D) та візуальної аналогової шкали. Підтверджено ефективність каротидної ендартеректомії та запропоновано схеми лікування хворих з метою профілактики рестенозу та довготривалої вторинної профілактики інсульту.