Дисертація присвячена експериментальному дослідженню фармакологічної ефективності актопротекторів, антиоксидантів і антигіпоксантів при синдромі довготривалого здавлення. Встановлено, що за допомогою вивчених засобів вдається нормалізувати морфофункціональний стан печінки та нирок при крашсиндромі. Найбільш терапевтичний ефект, при цьому, мають актопротектори бемітил і томерзол, а також антиоксидант альфа-токоферол в ліпосомах. Механізм дії актопротекторів полягає, в основному, в нормалізації метаболізму білка, а ліпосомального альфа-токоферолу - реакцій вільнорадикального окиснення і репарації мембран.

Анализ 63-х случаев открытой и закрытой травмы печени позволил выделить две основные формы повреждений печени: геморрагическую и перитонеальную. Диагностика открытых повреждений печени больших сложностей не представляет, при закрытой травме показаны УЗИ, лапароцентез. Объем операции зависит от характера повреждения: у большинства больных достаточно ушивания ран печени, при глубоких обширных ранах необходима хирургическая обработка, при нарушениях кровоснабжения - резекция печени. Послеоперационная летальность обусловлена тем, что у 55,5 % больных наблюдаются сочетанные повреждения печени, других органов брюшной полости, центральной нервной системы и опорно-двигательного аппарата.

Проведено ретроспективний аналіз хірургічного лікування 129 потерпілих із пошкодженням печінки за 11 років. Тупу травму тіла мали 84 особи, проникні поранення - 45, ізольоване пошкодження печінки - 49. Досліджено ускладнення післяопераційного періоду, зокрема, гнійно-септичні, які склали 10,1 %. Вивчено залежність цих ускладнень від характеру та ступеня тяжкості травми, наявності асоційованих ушкоджень, глибини крововтрати й об'єму гемотрансфузій, характеру пошкодження печінки.

Проведено аналіз результатів хірургічного лікування та післяопераційного ведення хворих з травматичними пошкодженнями печінки. Показано, що застосування для ушивання ран печінки шовного матеріалу типу Vicril та запропонованої профілактики і лікування післяопераційних гнійно-запальних ускладнень призводить до значного зменшення їх кількості.

  Скачати повний текст

Подано аналіз результатів резекцій печінки у 316-ти хворих з приводу локальних новоутворень, виконаних за період з 1990 р. В дослідну групу ввійшли 216 жінок і 100 чоловіків віком від 9-ти до 79-ти років. Доброякісні новоутворення спостерігались у 212 пацієнтів (гемангіоми - 103, непаразитарні кісти - 48, полікістоз - 6, ехінококоз - 43, аденоми - 10, ліпоматоз - 2). Злоякісні ураження печінки діагностовано у 104 хворих (первинний рак - 50, метастази печінки різного походження виявлено в 54 спостереженнях). Всього виконано 164 анатомічних і 152 атипових резекції (за доброякісної патології 96 анатомічних резекцій, 116 - атипових і за злоякісної - 68 і 36 відповідно). Післяопераційні ускладнення склали 15,2 % летальність - 3,2 %. Вдосконалення техніки резекцій, використання нових хірургічних технологій дозволило покращати результати лікування, зменшити кількість післяопераційних ускладнень до 11,6 %, летальність - до 1,9 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.510.8

Рубрики:

Пошкодження печінки

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.510.8

Рубрики:

Пошкодження печінки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.510.8

Рубрики:

Пошкодження печінки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены гистологические и гистохимические изменения печени при тяжелых ожогах. Установлено, что ожоговая травма вызывает значительные деструктивные изменения всех компонентов дольки и ее гистохимических показателей.

Уперше створено експериментально-біологічну модель тупої травми печінки (ТП). Доведено, що навіть незначна травма у ділянці печінки призводить до суттєвих морфометричних змін в органі. Удосконалено семіотику ТП у перші години після отримання травми та оптимізовано відповідний діагностично-лікувальний алгоритм. Розроблено методологію післяопераційного лікування постраждалих з ТП.

Досліджено функціональний стан печінки собак (за активністю в плазмі крові амінотрансфераз, рівнем сечовини і середніх молекул) у разі її травматичного пошкодження залежно від виду шовного матеріалу (вікрил, дексон, капромед, кетгут). Показано, що найкращим шовним матеріалом є вікрил. Використання сальника, комбінації сальник + діоксидин, сальник + діоксидин + гальванізація на фоні вікрилових швів прискорює час відновлення функціонального стану печінки.

Зазначено, що удосконалення та розробка нових методів хірургічного лікування з використанням міні-інвазивних технологій дозволять зменшити частоту післяопераційних ускладнень і показники летальності в постраждалих із травмами печінки.

Використання високоінформативних методів діагностики в разі травм органів черевної порожнини в ургентній хірургії дозволить мінімізувати хірургічну травму, що зменшить відсоток повторних порожнинних операцій, післяопераційних ускладнень і летальність у цієї категорії хворих.

Отмечено, что развитие фатальной триады при массивном повреждении печени является основной причиной летальности данной категории больных. Гипотермия, ацидоз и коагулопатия встречаются нечасто, однако знание этих клинических состояний поможет своевременно принять правильное решение в тактике лечения и улучшить прогноз постравматического периода.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.510.8

Рубрики:

Пошкодження печінки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблему профілактики та лікування гнійно-запальних ускладнень у разі травматичних пошкоджень печінки у ранньому післяопераційному періоді. Проведено експериментальне дослідження на 140-ка безпородних собаках з метою вивчення впливу шовного матеріалу (ШМ) (вікрилу, дексону, капромеду, кетгуту) на тканину печінки за її травматичного пошкодження. Апробовано запропонований новий метод лікування травм печінки, який передбачає використання методики ВТЕ для запобігання гнійно-запальним ускладненням у дослідженому періоді. За результатами проведених досліджень виявлено, що оптимальним ШМ за травматичних пошкоджень печінки є вікрил. Відзначено, що застосування розробленого способу лікування гнійно-запальних ускладнень дозволило знизити їх кількість у ранньому післяопераційному періоді. Обгрунтовано використання запропонованого методу профілактики та лікування зазначених ускладнень. Завдяки застосуванню даної методики на фоні вікрилового шва, а також електричного поля постійного струму кількість гнійно-запальних ускладнень у цьому періоді знизилась на 13,2 % та скоротився термін перебування хворих у стаціонарі на 3,4 дні.

Запропоновано класифікацію ушкоджень протокової системи в клініці травм печінки та жовчовідвідних протоків і вибір тактики хірургічного лікування на її основі. Обгрунтовано, що пошкодження інтра- та екстрапечінкових жовчних протоків потребує обов'язкового відновлення пасажу печінки. У разі травм жовчного міхура оптимальним вибором є холецистектомія.

Представлена классификация повреждений протоковой системы в клинике травм печени и желчевыводящих протоков и выбор тактики хирургического лечения на ее основе. Обосновано, что повреждение интра- и экстрапеченочных желчных протоков требует обязательного восстановления пассажа печени. При травмах желчного пузыря операцией выбора является холецистэктомия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.510.8-5

Рубрики:

Пошкодження печінки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Впровадження лапароскопічної технології в хірургію пошкоджень внутрішніх органів сприяє підвищенню ефективності надання спеціалізованої допомоги та зменшенню частоти післяопераційних ускладнень у потерпілих.