Рассмотрены вопросы диагностики, лечения и профилактики острых респираторных вирусных заболеваний: аденовирусных, риновирусных, энтеровирусных, коронавирусных, гриппа, парагриппа.

Викладено питання етіології, епідеміології, патогенезу, патологічної анатомії, клініки, діагностики, лікування та профілактики нозологічних форм з групи інфекцій дихальних шляхів. Висвітлено сучасні методи діагностики та лікування герпетичної, цитомегаловірусної інфекції, легіонельозу. Подано тестові завдання з еталонами відповідей.

Изложены вопросы этиологии, эпидемиологии, патогенеза, патологической анатомии, клиники, диагностики, лечения, и профилактики нозологических форм из группы инфекций дыхательных путей. Освещены современные методы диагностики и лечения герпетической, цитомегаловирусной инфекции, легионеллеза. Приведены тестовые задания с эталонами ответов.

Рассмотрены этиология, эпидемиология, патогенез, клиника, диагностика, методы лечения и профилактики герпесвирусных инфекций. Охарактеризованы представители семейства герпесвирусов, которые способны к латентному существованию, пожизненному персистированию в организме человека и порождению заболеваний з многообразными клиническими проявлениями. Дана информация о герпетической инфекции (простом герпесе), ветряной оспе, опоясывающем лишае, внезапной экзантеме, синдроме хронической усталости, саркоме Капоши.

"Кагоцел" - новый индуктор эндогенного интерферона (ИФН) - эффективный и безопасный пероральный таблетированный препарат для лечения гриппа, ОРВИ и герпесвирусной инфекции. Кагоцел относится к "поздним" индукторам ИФН - при приеме 1 дозы препарата титр ИФН в сыворотке крови достигает максимальных значений через 48 ч (в кишечнике максимум продукции ИФН отмечается уже через 4 ч) с продолжительной последующей циркуляцией в кровотоке до 4 - 5 суток. Кагоцел не имеет ни острой, ни хронической токсичности, не накапливается, не вызывает аллергических реакций, не обладает тератогенными, мутагенными свойствами, не канцерогенен и не оказывает эмбриотоксического действия. Одним из основных достоинств кагоцела является лежащее в основе патогенетической терапии свойство нормализации интерферонового статуса при вирусных инфекциях.

На підставі клініко-епідеміологічного обстеження, визначення біохімічних показників, морфологічних змін у печінці й оцінювання ефективності противірусної терапії з'ясовано клініко-патогенетичні особливості перебігу хронічного гепатиту C (ХГC) в осіб з реплікативною формою Епштейна - Барр вірусної інфекції. Розроблено критерії прогнозування його перебігу. Обгрунтовано необхідність індивідуального підходу до діагностування та лікування таких осіб. Встановлено реальну частоту інфікування донорів вірусом гепатиту C, вірусом Епштейна - Барра (ЕБВ). Досліджено поширеність ЕБВ-інфекції серед хворих на ХГC. У порівняльному аспекті проаналізовано клінічний перебіг і комплексно оцінено патогенетично вагомі біохімічні показники та морфологічні зміни печінки у хворих на ХГC з супутнім та без хронічної Епштейна - Барр вірусної інфекції (ХЕБВІ). Встановлено, що за поєднаних реплікативних форм ХГC і ХЕБВІ має місце клінічно-маніфестний перебіг, який характеризується проявами гепатиту C та ЕБВ-інфекції з більш вираженими біохімічними ознаками цитолітичного, холестатичного, диспротеїнемічного синдромів, морфофункціональними змінами у печінці, низькою ефективністю противірусної терапії та прогностично-швидким розвитком цирозу.

Представлены клинические и иммунопатологические особенности постинфекционного синдрома хронической усталости, развивающегося на фоне вирусных инфекций и иммунных дисфункций, а также проведен анализ подходов к иммунотропной терапии при данных состояниях.

Проведено аналіз пошкоджувальної дії пневмокока на клітину-господаря, описано фізіологічні й антигенні параметри даної інфекції. Розглянуто основні патогенетичні аспекти патологічних проявів, зумовлених пневмококом. Ідентифіковано механізми розвитку резистентності до антибактеріальних препаратів та унаочнено їх шляхи профілактики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.2/3-567

Рубрики:

Інфекції дихальних шляхів (повітряно-крапельні)

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено клінічне спостереження за 60-ма хворими на хронічну Епштейна - Барр вірусну інфекцію. Виявлено клініко-лабораторні особливості перебігу хвороби у підлітків ы дорослих, зокрема ураження серцево-судинної системи.

Проведено клиническое наблюдение за 60 больными хронической Эпштейна - Барр вирусной инфекцией. Выявлены клинико-лабораторные особенности течения болезни у подростков и взрослых, в частности поражение сердечно-сосудистой системы.

Наведено дані про новий коронавірус, який було виявлено в 2012 р. в Йорданії. Він одержав назву - вірус Близькосхідного респіраторного синдрому чи англійською - Middle East respiratory syndrom coronavirus (MERS-CoV). Описано новітні дослідження з епідеміології та клініки захворювання. Наголошено, що лікування та профілактика цього захворювання не розроблені.

Приведены данные о новом коронавирусе, который был выявлен в 2012 г. в Иордании. Он получил название - вирус Ближневосточного респираторного синдрома или на английском - Middle East respiratory syndrom coronavirus (MERS - CoV). Описаны новейшие исследования по эпидемиологии и клинике заболевания. Отмечено, что лечение и профилактика этого заболевания не разработаны.

Мета роботи - формування сучасних поглядів про епідеміологічні особливості, етіологічну структуру, клінічні прояви та основні ускладнення грипу та інших гострих респіраторних інфекцій на основі аналізу сучасної наукової літератури. Аналіз та узагальнення даних сучасної наукової літератури про грип і ГРВІ. Висновки: нині грип та інші гострі респіраторні інфекції залишаються найбільш масовими захворюваннями. Грип спричиняє часті епідемії та навіть пандемії, є проблемою світового значення. Він особливо небезпечний для людей похилого віку, вагітних і немовлят. Наведено найновіші дані про цю хворобу та її поширення, особливості епідемій 2009 р. і 2016 р., типові клінічні прояви, основні ускладнення (пневмонія, респіраторний дистрес-синдром, синусити) та їхню клінічну картину. Висвітлено чергову проблему грипу, що спричинений новим вірусом грипу А (H1N1) Каліфорнія - типової емерджентної інфекції, котра може набути розмахів пандемії. Новий вірус грипу А (H1N1), стрімко поширюючись, може обмінятися генетичною інформацією з вірусами сезонного та пташиного грипу. Мутація, що виникне, може суттєво підвищити його патогенні властивості, зробити мутантний штам набагато агресивнішим.

Наведено дані про актуальність гострих респіраторних захворювань (ГРЗ), пневмоній у військовослужбовців. Подані результати вивчення стану імунної системи у військовослужбовців під час проведення АТО, пацієнтів із ГРЗ й атиповою пневмонією. Дослідження показали, що в пацієнтів з атиповою пневмонією порівняно з пацієнтами з ГРЗ в перші дні захворювання реєструється більш значний вміст лейкоцитів за рахунок нейтрофілоцитів, серед яких збільшується вміст молодих клітин (метамієлоцити та стрижнево-ядерні нейтрофілоцити). У 100 % пацієнтів спостерігається збій імунної системи за вмістом молодих та атипових лімфоцитів. Одержані результати можуть бути використані як додатковий критерій диференціальної діагностики ГРЗ та атипової пневмонії в перші дні захворювання.

На межі 2019 і 2020 рр. почався спалах вірусної пневмонії, спричиненої новим коронавірусом Coronavirus disease 2019 (Covid-19). З історії спалахів тяжкого гострого респіраторного синдрому (Severe Acute Respiratory Syndrome, SARS) у 2002 - 2003 рр. і близькосхідного дихального синдрому (Middle East Respiratory Syndrome, MERS) у 2012 році відомо, що ефективної та безпечної етіотропної терапії коронавірусної інфекції не існує. Тому актуальним викликом сьогодення постало питання боротьби з коронавірусною інфекцією. Потенційно ефективними противірусними засобами є антисептики групи поверхнево-активних речовин. Зокрема декаметоксин, що має виражену бактерицидну, фунгіцидну й протистоцидну дію, має ще й експериментально доведену противірусну активність. У дослідженнях in vitro показано, що препарат проявляє статистично значущу віруліцидну дію, впливаючи на позаклітинний вірус з можливим ушкодженням вірусної протеази. У дослідженнях на культурі тканин і на експериментальних тваринах доведена здатність декаметоксину зупиняти репродукцію вірусів грипу А і В, вірусу простого герпесу через вплив на етапі проникнення вірусу до клітини й реплікації вірусної нуклеїнової кислоти. Іншим механізмом дії декаметоксину є його вплив на ранні етапи взаємодії вірусу з клітиною хазяїна, такі як адсорбція, проникнення й депротеїнізація вірусу. Використання декаметоксину для лікування інфекційних уражень дихальних шляхів є патогенетично обгрунтованим завдяки лікарській формі стерильного розчину для інгаляційного застосування за допомогою небулайзера Декасан однодозові контейнери. Декаметоксин успішно застосовується в лікуванні хворих з інфекційними загостреннями бронхіальної астми та хронічного бронхіту без негативного впливу на бронхіальну обструкцію. Доведена дієвість декаметоксину як ефективного засобу проти складних вирусив незалежно від їх антигенної будови надає підстави для його практичного застосування при інфекційних ураженнях дихальних шляхів, у тому числі при короновірусній інфекції.

Действие Streptococcus salivarius K12 (Бактоблис) осуществляется за счет колонизации им ротовой полости и носоглотки, то есть он является респираторным пробиотиком. Streptococcus salivarius K12 активно ингибирует рост Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzaе и Moraxella catarrhalis, являющихся одними из основных этиологических факторов бактериальных инфекций респираторного тракта у детей. Рассмотрены клинические исследования, результаты которых подтверждают эффективность и безопасность применения препарата Бактоблис в детской популяции при рецидивирующих стрептококковых инфекциях верхних дыхательных путей. Подчеркивается важность назначения Streptococcus salivarius K12 после приема антибактериальной терапии для восстановления природного микробиоценоза ротовой полости, носоглотки и снижения антибиотикорезистентности.

За різними джерелами, існують свідчення, що три захворювання і характерні симптоми були описані ще Гіппократом. Ефективна комбінована вакцина проти кашлюка, дифтерії та правця була ліцензована 70 років тому. Незважаючи на це, на сьогодні в Україні через низький рівень охоплення актуальними залишаються клінічні запитання про ці хвороби. Обговорено збудники, клінічні форми, особливості діагностики та лікування даних захворювань.

На межі 2019 і 2020 рр. почався спалах вірусної пневмонії, спричиненої новим коронавірусом Coronavirus disease 2019 (Covid-19). З історії спалахів тяжкого гострого респіраторного синдрому (Severe Acute Respiratory Syndrome, SARS) у 2002 - 2003 рр. і близькосхідного дихального синдрому (Middle East Respiratory Syndrome, MERS) у 2012 році відомо, що ефективної та безпечної етіотропної терапії коронавірусної інфекції не існує. Тому актуальним викликом сьогодення постало питання боротьби з коронавірусною інфекцією. Потенційно ефективними противірусними засобами є антисептики групи поверхнево-активних речовин. Зокрема декаметоксин, що має виражену бактерицидну, фунгіцидну й протистоцидну дію, має ще й експериментально доведену противірусну активність. У дослідженнях in vitro показано, що препарат проявляє статистично значущу віруліцидну дію, впливаючи на позаклітинний вірус з можливим ушкодженням вірусної протеази. У дослідженнях на культурі тканин і на експериментальних тваринах доведена здатність декаметоксину зупиняти репродукцію вірусів грипу А і В, вірусу простого герпесу через вплив на етапі проникнення вірусу до клітини й реплікації вірусної нуклеїнової кислоти. Іншим механізмом дії декаметоксину є його вплив на ранні етапи взаємодії вірусу з клітиною хазяїна, такі як адсорбція, проникнення й депротеїнізація вірусу. Використання декаметоксину для лікування інфекційних уражень дихальних шляхів є патогенетично обгрунтованим завдяки лікарській формі стерильного розчину для інгаляційного застосування за допомогою небулайзера Декасан однодозові контейнери. Декаметоксин успішно застосовується в лікуванні хворих з інфекційними загостреннями бронхіальної астми та хронічного бронхіту без негативного впливу на бронхіальну обструкцію. Доведена дієвість декаметоксину як ефективного засобу проти складних вирусив незалежно від їх антигенної будови надає підстави для його практичного застосування при інфекційних ураженнях дихальних шляхів, у тому числі при короновірусній інфекції.

Действие Streptococcus salivarius K12 (Бактоблис) осуществляется за счет колонизации им ротовой полости и носоглотки, то есть он является респираторным пробиотиком. Streptococcus salivarius K12 активно ингибирует рост Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzaе и Moraxella catarrhalis, являющихся одними из основных этиологических факторов бактериальных инфекций респираторного тракта у детей. Рассмотрены клинические исследования, результаты которых подтверждают эффективность и безопасность применения препарата Бактоблис в детской популяции при рецидивирующих стрептококковых инфекциях верхних дыхательных путей. Подчеркивается важность назначения Streptococcus salivarius K12 после приема антибактериальной терапии для восстановления природного микробиоценоза ротовой полости, носоглотки и снижения антибиотикорезистентности.

За різними джерелами, існують свідчення, що три захворювання і характерні симптоми були описані ще Гіппократом. Ефективна комбінована вакцина проти кашлюка, дифтерії та правця була ліцензована 70 років тому. Незважаючи на це, на сьогодні в Україні через низький рівень охоплення актуальними залишаються клінічні запитання про ці хвороби. Обговорено збудники, клінічні форми, особливості діагностики та лікування даних захворювань.

Цель работы - определение вирусо- и бактерицидного действия пароводяной смеси, содержащей озон, которую получали, используя аппарат ПОС-1, на моделях вируса трансмиссивного гастроэнтерита свиней семейства коронавирусов и полирезистентных клинических штаммов бактериальных культур, а также подбор оптимальных параметров подачи озона в составе газовой смеси, не вызывающей патологических изменений со стороны органов и систем организма. Для получения газовой смеси, содержащей озон, использовали аппарат ПОС-1, созданный коллективом Научно-методического центра "Медицинские инновационные технологии". Вирусологические исследования проведены на базе Института эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л. В. Громашевского. В качестве рабочего материала использовали модели вируса трансмиссивного гастроэнтерита свиней семейства коронавирусов. Серии бактериологических и экспериментальных исследований выполняли на базе Национального института хирургии и трансплантологии им. А. А. Шалимова НАМН Украины. Для бактериологических исследований использовали полирезистентные культуры в концентрации 108 колониеобразующих единиц на 1 мл. Для изучения воздействия озонсодержащей смеси газов на живые биологические ткани в эксперименте были проведены исследования на белых крысах. Вирусологические исследования показали, что при экспозиции 20 мин в контакте с внеклеточным вирусом инфекционный титр снижался в 100 000 раз, а при экспозиции 30 мин происходила полная деактивация вируса. Бактериологические исследования выявили полное отсутствие роста культур после обработки озонсодержащей смесью в течение 20 мин. Результаты плавательных тестов и поведенческой реакции белых крыс контрольной и экспериментальных групп не отличались между собой. Гистологические исследования тканей органов дыхательной системы, а также селезенки, щитовидной железы, почек и надпочечников не выявили признаков патологического воздействия озоносодержащей смеси. Выводы: изучены и оптимально подобраны параметры генерации и подачи озона в составе пароводяной газовой смеси. Исследования воздействия озонсодержащей смеси на штамм вируса семейства коронавирусов, а также бактериологические исследования на полирезистентных клинических бактериальных культурах подтвердили ее выраженные вирусо- и бактерицидные свойства. Использование озонсодержащей смеси не вызывает каких-либо патологических изменений со стороны органов и систем живого организма. Данная газовая смесь может быть использована для предупреждения и лечения инфекционных заболеваний органов дыхательной системы как вирусного, так и бактериального генеза.