Наведено результати епідеміологічних досліджень поширення волинської гарячки на території України. На підставі проведених у 1992 - 1999 рр. досліджень 11972 сироваток крові людей різних вікових груп встановлено, що антитіла до збудника волинської гарячки виявлялись на всіх територіях, де здійснювалося обстеження, в середньому в 3,36 % до загальної кількості досліджених сироваток. Ретроспективно виявлено випадки захворювання на волинську гарячку. За підсумками досліджень у 1995 - 1999 рр. 4066 сироваток крові з Львівщини, Волині та з АР Крим (вогнища кліщового рикетсіозу) у 6,22 % виявлено комплементзв'язуючі антитіла до Rochalimaea quintana. Антитіла виявлено у всіх вікових групах, у тому числі у дітей та молоді, що є проявом активного характеру епідпроцесу волинської гарячки на досліджуваних територіях. З метою епідеміологічного вивчення волинської гарячки розроблено та виготовлено з місцевих штамів Rochalimaea quintana два нові антигенні препарати: для реакції зв'язування комплементу та непрямої імунофлуоресценції. Препарати успішно апробовано в лабораторіях та використано для проведення консультативних досліджень на базі лабораторії рикетсійних інфекцій Львівського НДІ епідеміології та гігієни. Аналіз поширення в Україні педикульозу довів, що в даний час рівень ураженості населення педикульозом залишається стабільно високим і не має тенденції до зниження. Зберігається високий рівень ураження дітей шкільного віку головними вошами, збільшились випадки змішаного та одежного педикульозу серед різних груп населення. З метою індикації збудника волинської гарячки в переносниках - головних та

Розкрито засади паразитології малярії, визначено фази малярійної інфекції. Висвітлено боротьбу з даним захворюванням, а також особливості його сезонного передавання. Запропоновано епідеміологічну класифікацію випадків малярії. Розглянуто зміни морфології паразитів, пов'язані з впливом хіміотерапевтичних препаратів. Проаналізовано особливості визначення рівня паразитемії, а також оформлення відповіді лабораторії.

Раскрыты основы паразитологии малярии, определены фазы малярийной инфекции. Освещены борьба с данным заболеванием, а также особенности его сезонной передачи. Предложена эпидемиологическая классификация случаев малярии. Рассмотрены изменения морфологии паразитов, связанных с влиянием химиотерапевтических препаратов. Проанализированы особенности определения уровня паразитемии, а также оформления ответа лаборатории.

Зазначено, що серед багатьох небезпечних для здоров'я людини несприятливих факторів навколишнього середовища особливе значення має іонізуюче випромінювання, зокрема дія його малих доз. Досліджено перебіг експериментальної рикетсійної інфекції у морських свинок за умов впливу малих доз іонізуючого опромінення та в разі введення препарату "Імунал" та антибіотика "Доксициклін". Виявлено позитивний вплив імуностимулювального препарату "Імунал" й антибіотика "Доксициклін" на імунні показники в разі експериментальної рикетсійної інфекції у морських свинок за умов дії малих доз опромінення.

Вивчено епідеміологічні та клінічні особливості сучасного перебігу малярії vivax в Азербайджані в період епідемічної захворюваності серед осіб, які не хворіли на малярію, охарактеризовано основні лабораторні показники даної патології. Визначено групи ризику захворювання на малярію. Встановлено переважання на початковому етапі розвитку епідемічного спалаху випадків з тривалою інкубацією, в розпалі - з короткою інкубацією, в період спаду захворюваності - знову переважання випадків з тривалою інкубацією. Встановлено, що серед клінічних проявів первинної малярії vivax рідко спостерігається типова температурна крива, тахікардія, лейкопенія, виражена анемія. Зазначено, що більш частими симптомами перебігу даної патології середньої тяжкості та тяжкого ступеня є озноб, підвищення температури тіла, нудота, блювання. Визначено критерії діагностики захворювання у випадку його атипових проявів. Проведено аналіз ефективності лікування хворих на первинну малярію vivax делагілом та примахіном за звичайною терапевтичною схемою у загальноприйнятих дозах. Встановлено наявність стійкості I ступеня до делагілу штамів Plasmodium vivax у 10 % хворих з середньою тяжкістю перебігу малярії. Зазначено, що делагілстійкість Plasmodium vivax вдалось подолати шляхом продовження до 5-ти днів терміну лікування делагілом у дозі 0,5 г на добу per os.

Описано випадок тяжкого перебігу тропічної малярії, виявлений в терапевтичному відділенні. Обговорено значення епідеміологічного анамнезу в діагностиці цього захворювання.

Освещен случай тяжелого течения тропической малярии, выявленный в терапевтическом отделении. Обсуждено значение эпидемиологического анамнеза в диагностике этого заболевания.

Висвітлено історію вивчення геморагічної гарячки з нирковим синдромом, як окремої нозології. Морфологічні та молекулярно-біологічні дослідження гантавірусів показали, що збудником геморагічної гарячки з нирковим синдромом є РНК-вмісні віруси діаметром 90 - 120 нм. Встановлено передачу гантавірусів трьома горизонтальними механізмами, виділено групи ризику щодо інфікування та шість основних епідеміологічних типів осередків. Встановлено клінічний перебіг захворювання у разі інфікування різними серотипами вірусу. Розглянуто питання специфічної лабораторної діагностики, лікування та специфічної профілактики геморагічної гарячки з нирковим синдромом. Епідеміологічний нагляд за геморагічної гарячки з нирковим синдромом включає блок контролю епізоотичного процесу, вивчення властивостей популяції циркулюючих гантавірусів, сероепідеміологічний моніторинг населення.

Освещена история изучения геморрагической лихорадки с почечным синдромом, как отдельной нозологии. Морфологические и молекулярно-биологические исследования гантавирусов показали, что возбудителем геморрагической лихорадки с почечным синдромом является РНК-содержащие вирусы диаметром 90 - 120 нм. Установлена передача хантавирусов тремя горизонтальными механизмами, выделены группы риска инфицирования и шесть основных эпидемиологических типов очагов. Установлено клиническое течение заболевания при инфицировании разными серотипами вируса. Рассмотрены вопросы специфической лабораторной диагностики, лечения и специфической профилактики геморрагической лихорадки с почечным синдромом. Эпидемиологический надзор при геморрагической лихорадке с почечным синдромом включает блок контроля эпизоотического процесса, изучение свойств популяции циркулирующих хантавирусов, сероэпидемиологический мониторинг населения.

За статистичними даними протягом 2002 р. в Україну було виявлено 95 випадків завезеної малярії. Відсутність настороженості щодо малярії, іноді ігнорування даних епідеміологічного анамнезу, нечіткість перших клінічних ознак хвороби сприяють пізньому специфічному обстеженню хворого і пізній госпіталізації. Проаналізовано якість догоспітальної діагностики та причини діагностичних помилок, а також порушено проблеми реєстрації протималярійних засобів у країні.

По статистическим данным в течение 2002 года в Украину было выявлено 95 случаев завезенной малярии. Отсутствие настороженности по малярии, иногда игнорирование данных эпидемиологического анамнеза, нечеткость первых клинических признаков болезни способствуют позднему специфическому обследованию больного и поздней госпитализации. Проанализированы качество догоспитальной диагностики и причины диагностических ошибок, а также затронуты проблемы регистрации противомалярийных средств в стране.

Відзначено зростання випадків завезення малярії в Україну, викликаної стійкими до протималярійних препаратів штамами плазмодіїв. На даний час в Україні не ліцензовано сучасні протималярійні препарати. Застосування мефлохіну виявилося ефективним у лікуванні паразитоносійства триденної та тропічної малярії в інкубаційному періоді. Необхідно вживати термінових заходів щодо обстеження осіб, які прибувають з ендемічних районів, забезпечувати сучасними хіміопрофілактичними та лікувальними засобами.

Указано, что в последние годы отмечается увеличение завозных случаев малярии в Украине, которое вызвано стойкими к противомалярийным препаратам штаммами плазмодий. В данное время в Украине не лицензированы современные противомалярийные препараты. Использование мефлохина оказалось эффективным при лечении паразитоносительства трехдневной и тропической малярии в инкубационном периоде. Необходимо внедрять срочные мероприятия по обследованию лиц, которые прибывают из эндемических районов, обеспечивать современными химиопрофилактическими и лечебными средствами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.4-52

Рубрики:

Кров'яні (трансмісивні) інфекції

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены современные проблемы диагностики, лечения и профилактики случаев завозной малярии в Запорожской области.

Наведено епідеміологічну та клінічну характеристику бартонельозів. Різноманітність клінічної картини цієї групи інфекційних хвороб залежить від виду мікроорганізму та стану імунної системи макроорганізму, тому рекомендації щодо антибіотикотерапії різні в кожній клінічній ситуації. Лікування повинно бути індивідуальним у кожному конкретному випадку та залежати від клінічної форми та варіанта хвороби. Наведено різноманітні схеми етіотропної терапії окремих хворих.

Приведена эпидемиологическая и клиническая характеристика бартонеллезов. Разнообразие клинической картины этой группы инфекционных заболеваний зависит от вида микроорганизма и состояния иммунной системы макроорганизма, поэтому рекомендации относительно антибиотикотерапии различные в каждой клинической ситуации. Лечение должно быть индивидуальным в каждом конкретном случае и зависеть от клинической формы и варианта заболевания. Приведены различные схемы этиотропной терапии отдельных больных.

Наведено сучасні дані щодо етіології та класифікації геморагічних гарячок, а також патогенезу та клінічної маніфестації актуальних для України захворювань цієї групи - Кримської - Конго і геморагічної гарячки з нирковим синдромом.

Приведены современные данные об этиологии и классификации геморрагических лихорадок, а также патогенезе и клинической манифестации актуальных для Украины заболеваниях этой группы - Крымской - Конго и геморрагической лихорадки с почечным синдромом.

Проведено клініко-епідеміологічне вивчення випадків завізної малярії в Криму протягом останніх 10-ти років. Малярію діагностовано у 15-ти пацієнтів, які перебували в інфекційному відділенні лікарні № 7 м. Сімферополь. Найчастіше завозили тропічну малярію. Клінічна картина триденної малярії залишається типовою. Відзначено недоліки лікування і хіміопрофілактики в ендемічному осередку. Використання тільки гематошизотропних засобів є причиною рецидивів триденної та овале-малярії. Терапія та хіміопрофілактика стійкої до хлорохіну малярії неефективні. Найбільший ризик завізної малярії становлять мандрівники, які повертаються з ендемічного регіону.

Проведено клинико-эпидемиологическое изучение ввезенной малярии в Крыму напротяжении последних 10-ти лет. Малярия была диагностирована у 15-ти пациентов, которые находились в инфекционном отделении больницы №7 г. Симферополь. Чаще всего завозили тропическую малярию. Клиническая картина трехдневной малярии остается типичной. Отмечены негативные аспекты лечения и химиопрофилактики эндемического сосредоточения. Использование только гематошизотропных средств является причиной рецидивов трехдневной и овале-малярии. Терапия и химиопрофилактика стойкой к хлорохину малярии неэффективны. Малярию необходимо подозревать у всех туристов, которые возвращаются из эндемического региона.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.49-3

Рубрики:

Інші кров’яні (трансмісивні) інфекції

Шифр НБУВ: Ж16253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано клінічний випадок тяжкого перебігу завізної тропічної малярії в м. Сімферополь.

Описан клинический случай тяжелого течения завозной тропической малярии в г. Симферополь.

Досліджено питання лабораторної діагностики кліщового енцефаліту (КЕ) й іксодового кліщового бореліозу (ІКБ) серед населення ендемічних територій із використанням імуноферментного анлізу (ІФА) на другому рівні надання медико-профілактичної допомоги населенню. Наведено оцінку ІФА тест-систем різних виробників (РФ, США, Німеччини) для виявлення антитіл класів IgM та IgG до збудників КЕ й ІКБ. Визначено динаміку утворення специфічних імуноглобулінів класів IgM та IgG у разі наявності даних інфекцій з метою вибору оптимальних термінів відбору зразків для серологічного обстеження хворих. Обгрунтовано показання щодо серологічного обстеження хворих залежно від клініко-епідеміологічних особливостей КЕ й ІКБ на сучасному етапі для визначення тактики лабораторного моніторингу даних інфекцій. Встановлено частку моно- та мікстіфекцій, викликаних вірусом кліщового енцефаліту (ВКЕ) та бореліями, на підставі серологічних обстежень хворих на сезонні гарячкові стани. Досліджено закономірності прихованого епідемічного поширення збудників КЕ й ІКБ шляхом лабораторного моніторингу сукупного населення. Доведено ефективність серологічної діагностики КЕ та ІКБ у сезонних хворих з гарячкою методом ІФА на ендемічних територіях. Розроблено методологічні підходи щодо лабораторної діагностики "кліщових" інфекцій серед населення ендемічних територій.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання поширеності гемотрансмісивних інфекцій серед донорів України та ефективність застосування тест-систем різних виробників у тестуванні донорської крові на наявність маркерів гемотрансмісивних інфекцій.

Рассмотрены вопросы распространенности гемотрансмиссивных инфекций среди доноров Украины и эффективность применения тест-систем разных производителей в тестировании донорской крови на наличие маркеров гемотрансмиссивных инфекций.

Досліджено 117 хворих на марсельську гарячку з 2000 - 2008 рр. Вивчено і проведено порівняння клінічних виявлень марсельської гарячки з результатами досліджень Андрєєва М. Ф. та Авєтісової А. С. у 1941 - 1951 роках, які вперше відкрили марсельську гарячку в Криму. В нинішній момент виявляється тяжча клінічна картина і поява атипових форм, які відхиляються від класичної картини марсельської гарячки.

Подано результати серологічного дослідження 18 хворих на обмежену склеродермію. У 22,2 % хворих виявлено діагностичний титр протибореліозних антитіл, що підтверджує бореліозну природу хвороби. Рекомендовано всім хворим на обмежену склеродермію, у яких виявляється діагностичний рівень протибореліозних антитіл, проводити повноцінний курс протимікробної терапії бензилпеніциліном.

Даны результаты серологического обследования 18 больных ограниченной склеродермией. У 22,2 % больных выявлен диагностический титр противоборрелиозных антител, что подтверждает боррелиозную природу заболевания. Рекомендуется всем больным ограниченной склеродермией, у которых выявляется диагностический уровень противоборрелиозных антител, проводить полноценный курс противомикробной терапии бензилпенициллином.