Отмечена актуальность проблемы лечения и профилактики лямблиоза, поскольку лямблии широко распространены в окружающей среде и человеческой популяции. Для этиотропной терапии назначают Мератин. При своевременной, качественной диагностике и лечении больных лямблиозом, с учетом правильного дозирования препарата можно достичь высоких клинических результатов.

Вперше визначено епідеміологічні особливості поширення лямбліозу у Харківському регіоні. Одержано нові дані, які доповнюють уявлення про епідеміологію лямбліозу, зокрема, встановлено пряму залежність між зростанням інвазованості населення та забрудненням води цистами лямблій (в окремих районах частота позитивних проб з відкритих водоймищ збільшилася на 50 %). Вперше проведено паразитологічний аналіз проб питної води з використанням пробовідбірника-концентратора гідробіологічного та сучасних методик безперервного моніторингу. Зроблено порівняльне оцінювання інформативності клініко-епідеміологічного, клініко-лабораторного й імунологічного методів обстеження хворих на лямбліоз. Виділено найпростіші й інформативні методи обстеження для оцінювання та прогнозу перебігу захворювання, а також результатів лікування. Визначено лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), з використанням якого уточнено характер і спрямованість змін у крові у разі лямбліозної інвазії. Експериментально виявлено, що зниження ЛІІ може прогнозувати несприятливий пребіг лямбліозу та свідчити про порушення реактивності організму. Виділено найбільш інформативні показники, які можна використати як прогностичні критерії одужання (зокрема, імунорегулятивний індекс, ЛІІ, рівень Ig A). Обгрунтовано доцільність комплексного застосування орнідазолу з циклофероном для лікування хворих на лямбліоз.

Досліджено вирішення актуальної наукової задачі - підвищення ефективності комплексної терапії хворих на кропив'янку, алергічні контактні дерматити на тлі лямбліозу на підставі вивчення клініко-патогенетичних особливостей їх перебігу, вдосконалення діагностики супутнього паразитозу. Встановлено обтяжливий вплив лямбліозу на клінічний перебіг кропив'янки й алергічних контактних дерматитів. Розроблено експрес-метод виявлення лямблій у зіскрібку зі слизової оболонки язика хворих. Доведено негативний вплив лямбліозу на клітинну ланку імунітету даних пацієнтів.

На підставі проведених досліджень виявлено закономірності зміни характеру адаптивних реакцій організму. Показано, що співвідношення кортизолу й інсуліну визначають особливості відповідної реакції організму на інвазію. Запропоновано ефективний спосіб усунення дезадаптаційних розладів організму хворого шляхом застосування антипаразитарного засобу орнідазолу, що забезпечує високу ефективність лікування демодекозу та лямбліозу.

На основании проведенных исследований выявлены закономерности изменения характера адаптивных реакций организма. Показано, что соотношение кортизола и инсулина определяют особенности соответствующей реакции организма на инвазию. Предложен эффективный способ устранения дезадаптационных расстройств организма больного путем применения антипаразитарного средства орнидазола, который обеспечивает высокую эффективность лечения демодекоза и лямблиоза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р197.56 + Р517.56

Рубрики:

Епідеміологія лямбліозу

Лямбліоз

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З огляду на належність макромолекулярних структур одноклітинних паразитів Lamblia intestinalis (Giardia intestinalis) до оптично активних речовин із властивостями рідких кристалів, на фактичному матеріалі наведено методичні і методологічні переваги діагностичного цитолюмінесцентного паразитологічного аналізу на засадах принципу поляризованої флуоресценції.

Апробовано різні схеми комплексного лікування кропив'янок на тлі лямбліозної інвазії з використанням протигістоцидних препаратів. Найкращих результатів лікування досягнуто з застосуванням мератину з урахуванням хронобіоритму збудника (1\4 добової дози зранку і 3\4 - на ніч) у поєднанні з ентеросорбентами, жовчогінними засобами, пробіотиками.

Апробированы различные схемы комплексного лечения крапивниц на фоне лямблиозной инвазии с использованием противоглистоцидных препаратов. Наилучшие результаты лечения получены при использовании мератина с учетом хронобиоритма возбудителя (1\4 суточной дозы утром и 3\4 - на ночь) в сочетании с сорбентами, желчегонными средствами, пробиотиками.

Наведено результати лікування хворих на лямбліоз різними антипаразитарними препаратами. Мета дослідження - вивчення клініко-лабораторної ефективності тібералу у порівнянні з застосуванням метронідазолу з фурозалідоном. Під спостереженням знаходились 32 пацієнти, які перебували на стаціонарному лікуванні в Івано-Франківській обласній клінічній інфекційній лікарні. Пацієнти були розділені на дві групи: хворі 1-ї групи одержували як етіотропне лікування метронідазол і фуразолідон, а хворі 2-ї групи - тіберал. В комплексну терапію включали ентеросорбенти, жовчогінні засоби, пробіотики. За результатами дослідження, у пацієнтів найчастіше спостерігались прояви наступних синдромів: диспептичний, інтоксикаційний та алергічний, що відповідає загальній тенденції для даного захворювання. Такі симптоми як слабкість, періодичні головні болі, зниження апетиту, болі в животі зникали в середньому на 2 - 3 дні раніше під час лікування протилямблійним препаратом (ПЛП) тіберал. Екзантеми різного характеру зберігалися більш тривало у пацієнтів 1-ї групи. Повторне виявлення лямблій після лікування тібералом спостерігалось втричі рідше, ніж за терапії іншими ПЛП. Доведено високу клініко-лабораторну ефективність препарату тіберал під час лікування хворих на лямбліоз. Препарат володіє широким спектром протипротозойного дії, добре переносився всіма пацієнтами, побічні ефекти або непереносимість препарату в пацієнтів не відмічались.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р517.56

Рубрики:

Лямбліоз

Шифр НБУВ: Ж101103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі створення математичної моделі прогнозу перебігу різних форм акне у 143 хворих доведено вплив хелікобактерасоційованого гастриту на тривалість ремісії, а лямбліозу на ступінь важкості різних форм дерматозів.

На основе создания математической модели прогноза течения различных форм акне у 143 больных доказано влияние хеликобактерассоциированного гастрита на продолжительность ремиссии, а лямблиоза на степень тяжести различных форм дерматозов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.37-5 + Р517.56

Рубрики:

Уртикарія (кропив'янка)

Лямбліоз

Шифр НБУВ: Ж15288 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано перебіг поєднаної інвазії аскиридоз + лямбліоз. Зміни показників клітинного і гуморального імунітету, а також зниження вмісту лізоциму сироватки крові та слини свідчать про подвійний пригнічувальний вплив обох паразитозів на імунний статус пацієнтів. У комплексне лікування цих поєднаних паразитозів слід включати послідовно обидва препарати цілеспрямованої дії - альбендазол та орнідазол.

Проанализирован ход соединенной инвазии аскиридоз + лямблиоз. Изменения показателей клеточного и гуморального иммунитета, а также снижения содержимого лизоцима сыворотки крови и слюны свидетельствуют о двойном угнетающем влиянии обоих паразитозов на иммунный статус пациентов. В комплексное лечение этих соединенных паразитозов следует включить последовательно оба препарата целеустремленного действия - альбендазол и орнидазол.

Вивчено склад мікробіоценозу вмісту товстої кишки у 121-го хворого на розацеа та розацеа із супутніми паразитозами - лямбліозом і демодекозом. Показано, що у них частіше виявляється дисбіоз ІІ, ніж І ступеня. Існують певні відмінності у складі мікробіоценозів і колонізаційних рівнях популяцій, які їх формують. Вони стосуються представників родини Enterobacteriaceae угрупування стафілококів, бактерій роду Enterococcus. Але корелятивних взаємозв'язків між складом біоценозу вмісту товстої кишки та наявністю у хворих розацеа або розацеа в поєднанні із супутнім паразитозом (лямбліозом чи демодекозом) не виявлено.

Изучен состав микробиоценоза содержимого толстой кишки у 121-го больного на розацеа и розацеа с сопутствующими паразитозами - лямблиозом и демодекозом. Показано, что у них чаще оказывается дисбиоз ІІ, чем І степени. Существуют определенные отличия в составе микробиоценозов и колонизационных уровнях популяций, которые их формируют. Они касаются представителей семьи Enterobacteriaceae группировки стафилококков, бактерий рода Enterococcus. Но коррелятивных взаимосвязей между составом биоценоза содержимого толстой кишки и наличием у больных розацеа или розацеа в сочетании с сопутствующим паразитозом (лямблиозом или демодекозом) не выявлено.

Лямблиоз относится к наиболее распространенным паразитарным заболеваниям как у детей, так и у взрослых и выявляется во всех странах мира. Несмотря на широкий спектр этиотропных препаратов, сохраняется необходимость совершенствования терапии. Цель терапии - не только эрадикация возбудителя, но и ликвидация последствий его нахождения в организме. При выборе этиотропного препарата для лечения лямблиоза учитывалась не только противопаразитарная эффективность препарата Макмирор (нифурател), но и безопасность, а также хорошая переносимость. Спектр антибактериальной активности нифуратела: простейшие: Lamblia intestinalis, Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica; патогенне грибы: Candida albicans, Microsporum spp., Trichophyton spp.; бактерии: грамотрицательные: E. coli, Shigella spp., Salmonella spp., Proteus spp., Klebsiella spp., Vibrio cholerae; грамположительные: Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Helicobacter pylori. Немаловажное значение имеет способность препарата Макмирор практически полностью элиминироваться почками, не затрагивая при этом дезинтоксикационные резервы печени. При обследовании состояния эубиоза детей, получавших Макмирор, мы выявили положительное влияние препарата на микробный пейзаж кишечника. На основании собственных результатов исследования и обзора литературных данных установлено, что Макмирор является одним из самых эффективных и безопасных препаратов в терапии лямблиоза.

Проведено оцінку лікування лямбліозу за допомогою сучасних лікарських засобів. Рекомендовано схему лікування і профілактики одночасно альбендазолом і орнідазолом, обгрунтовано одночасне лікування контактних інвазій (ентеробіозу і лямбліозу).

Обстежено 32 дорослих хворих на лямбліоз. Діагноз був підтверджений методом паразитоскопії фекалій. Провідними клінічними синдромами лямбліозу були диспептичний (82 %), алергічний (72 %) та астено-невротичний (65 %), а їх поєднання відзначалося в 56 % хворих. При лабораторному обстеженні виялено зміни в загальному аналізі крові (ознаки анемії; підвищений рівень ШОЕ) та біохімічному аналізі крові (підвищення АлАТ, тимолової проби). Для корекції виявлених показників в комплексну терапію включали гепатопротектор з жовчегінною дією силімарин. У результаті проведеного лікування із застосуванням силімарину відмітили покращання клініко-лабораторних показників та зниження частоти виявлення лямблій у фекаліях.

Викладено нові підходи до вирішення актуального науково-практичного завдання сучасної медицини - поліпшення діагностики та результатів лікування хворих з Лайм-бореліозом, поєднаним у різних варіантах із вперше діагностованим туберкульозом легень і з лямбліозом. З'ясовано обізнаність пацієнтів щодо Лайм-бореліозу. Вивчено епідеміологічні, клінічні та серологічні критерії його безеритемної форми, поєднаної з вперше діагностованим туберкульозом легень і з лямбліозом. Вивчено етіологічну структуру Лайм-бореліозу за наявності супутніх вперше діагностованого туберкульозу легень і лямбліозу. Оптимізовано комплексну терапію хворих і з використанням рифампіцин та орнідазолу. Обгрунтовано необхідність проведення у пацієнтів із вперше діагностованим туберкульозом легень, за наявності у них інтоксикаційного синдрому, ознак ураження серцево-судинної та травної систем і факту присмоктування кліщів в анамнезі, додаткового лабораторного обстеження на Лайм-бореліоз і лямбліоз, застосовуючи двоетапне (ІФА, імуноблот) виявлення у сироватках крові антитіл класів IgM та IgG до В. burgdorferi s. І. і паразитоскопію калу на наявність цист лямблій.

Досліджено особливості перебігу лямбліозу, аскаридозу та поєднаної інвазії. Встановлено, що найбільш виражені зміни спостерігались у пацієнтів з поєднаною інвазією. Визначено, що в хворих найчастіше спостерігались ознаки основних клінічних синдромів, виявлялись зміни функціонального стану печінки, які мали прямий кореляційний зв'язок з ознаками ендогенної інтоксикації та дисбіозу кишечника. Зазначено, що застосування силімарину та сахароміцетів буларді в комплексному лікуванні таких хворих сприяло регресії клініко-лабораторних порушень та підвищенню ефективності антипаразитарного лікування.