Зазначено, что ураження тазостегнового суглоба є одним із проявів системної патології. На системний червоний вовчак (СЧВ) хворіють, як правило, молоді жінки. Проведено аналіз лікування 10-ти хворих на СЧВ, яким було виконано 18 операцій тотального ендопротезування тазостегнового суглоба. Розглянуто питання передопераційної підготовки й післяопераційного ведення хворих залежно від ступеня активності запального процесу. Вивчено віддалені результати хірургічного лікування, що у всіх хворих виявились позитивними. На підставі одержаних результатів можна вважати доцільним ендопротезування тазостегнового суглоба у разі його ураження, що може бути віднесено до базисного методу лікування СЧВ.

Ключ. слова: системний червоний вовчак, лефлуномід, лікування
Індекс рубрикатора НБУВ: Р603.51-52

Рубрики:

Червоний вовчак

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: інтерлейкіни, лімфоцити, системний червоний вовчак
Індекс рубрикатора НБУВ: Р603.51-52

Рубрики:

Червоний вовчак

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: системний червоний вовчак, анемія, інтерлейкіни, нітрити, нітрати
Індекс рубрикатора НБУВ: Р603.51-52 + Р411.033.2-52

Рубрики:

Червоний вовчак

Залізодефіцитна анемія

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Системная красная волчанка - системное аутоиммуное заболевание неизвестной этиологии, патогенетически связанное с такими нарушениями иммунорегуляции, которые являются причиной гиперпродукции широкого спектра органонеспецифических аутоантител к различным компонентам ядра, а также иммунных комплексов, вызывающих иммуновоспалительное повреждение тканей и нарушение функции внутренних органов.

Результати досліджень свідчать, що включення до комплексної терапії фолієвої кислоти в дозі 5 мг/добу упродовж 6 міс сприяє істотному зниженню вмісту гомоцистеїну, клітинних молекул адгезії, прозапальних цитокінів в крові, поліпшує функцію ендотелію та зменшує масу міокарда, однак не впливає на показники ліпідного спектра крові. Застосування симвастатину в дозі 20 мг/добу упродовж 6 міс не впливає на рівень гомоцистеїну, однак зменшує прояви дисліпопротеїнемії, вираженість запального процесу, пригнічує експресію клітинних молекул адгезії, сповільнює прогресування атеросклеротичного ураження судин та поліпшує морфофункціональний стан серця. Комбінування симвастатину (20 мг/добу) та фолієвої кислоти (5 мг/добу) у хворих на системний червоний вовчак більшою мірою, ніж монотерапія цими препаратами, зменшує експресію клітинних молекул адгезії та поліпшує функціональну здатність ендотелію, що дозволяє одночасно знизити вміст гомоцистеїну в крові та зменшити прояви дисліпідемії.

На основании результатов экспериментальных исследований разработана технологическая схема производства и обоснованы основные параметры технологического процесса нового средства для профилактики и терапии алопеции - геля-маски для волос "Капситрихол". Предложенная технология производства наружного фармакотерапевтического средства с густым экстрактом стручкового перца разработана с учетом промышленных возможностей, имеющихся на предприятиях химико-фармацевтического комплекса Украины, и не требует дополнительных затрат для практической реализации выпуска геля-маски для волос "Капситрихол". Освоение промышленного производства геля-маски для волос "Капситрихол" по разработанной технологии позволит расширить ассортимент эффективных отечественных средств для терапии и профилактики алопеции, создаст реальную альтернативу импортным трихологическим препаратам.

Досліджено застосування екстракорпоральних методів у плановому лікуванні хворих на суглобо-вісцеральну форму системного червоного вовчака (СЧВ). Виявлено, що регресія основних клінічних синдромів викликана ефективним впливом даних методів на імунний статус, рівень антинуклеарних антитіл до різних видів дезоксирибонуклеїнової кислоти та на показники неспецифічного запального процесу. За результатами проведених досліджень встановлено, що додаткове призначення гемосорбції (ГС) і плазмаферезу (ПА) до комплексної терапії покращує результати лікування хворих на СЧВ. Розглянуто можливість зменшення важкості проявів захворювання, етіологію якого досі не виявлено. На підставі аналізу ускладнень, визначених внаслідок застосування ГС та ПА, визначено протипоказання щодо їх використання.

Визначено частоту вторинного антифосфоліпідного синдрому (АФС) та виділено його класифікаційні групи серед хворих на хронічний червоний вовчак(ХЧВ). Показано патогенетичне значення антитіл до кардіоліпіну (аКЛ), їх роль у розвитку клініко-лабораторних проявів АФС ХЧВ. Уперше встановлено, що венозні тромбози є найчастішими клінічними проявами судинної патології у хворих на ХЧВ, позитивних за Ig G-аКЛ. Уперше на підставі результатів дослідження ліпідно-білкового спектра крові виявлено особливості системи транспорту холестерину(ХС) у пацієнтів з ХЧВ. Установлено атерогенні зміни ліпідно-білкового спектра крові, які є додатковим фактором ризику судинних уражень і прогресування дерматозу. Уперше на підставі вивчення рівня ХС ліпопротеїдів низької щільності(ЛПНЩ) та аполіпопроїну beta показано, що кількісні та якісні зміни параметрів складу ЛПНЩ можуть спричиняти посилення атерогенних властивостей ліпопротеїдів цього класу у випадку ХЧВ. На підставі фенотипування дисліпопротеїдемії(ДЛП) визначено перевагу ДЛП IIa типу у хворих репродуктивного віку, ДЛП IIб типу - у пацієнтів клімактеричного та постклімактеричного віку. Уперше виявлено дисфункцію судинного ендотелію за посиленням плазмової активності фактора фон Віллебранда, яка, імовірно, відображає активацію та/або ушкодження ендотелію судин у хворих на ХЧВ внаслідок імунокомплексного запалення чи тромботичного процесу. У комплексному лікуванні хворих на ХЧВ застосовано гіполіпідемічний засіб "Ловастатин", використано диференційований підхід до призначення амінохінолінових та антиагрегантних препаратів базисної терапії залежно від АФС, вивчено динаміку клініко-лабораторних показників.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання підвищення ефективності терапії хворих на хронічний червоний вовчак (ХЧВ) шляхом розробки комплексного методу лікування з використанням препаратів, здатних покращити тканинний метаболізм (актовегін, мілдронат, системні поліензими), на підставі виявлених структурних і мікрогемоциркуляторних змін у дермі та порушень стану вегетативної регуляції. Визначено роль структурних порушень епідермісу та дерми в морфогенезі ХЧВ і лімфоцитарної інфільтрації шкіри Йєсснера - Канофа й показано достовірні розбіжності кількісних морфологічних параметрів за даних дерматозів. Розглянуто особливості мікроциркуляторних порушень дерми у хворих на ХЧВ, які виявляються зменшенням просвіту судин мікрогемоциркуляторного русла у 1,25 рази за рахунок потовщення судинних стінок у результаті набряку та проліферації, що призводить до розвитку тканинної та застійної гіпоксії.

  Скачати повний текст

Системная красная волчанка (СКВ) является классическим аутоиммунным заболеванием. Чаще всего СКВ болеют женщины молодого возраста, что имеет важное медико-социальное значение. В последние годы наблюдается тенденция к раннему поражению почек (люпус-нефрит) и центральной нервной системы - ЦНС (менингоэнцефалит), особенно при антифосфолипидном синдроме. Возможно поражение легких с переходом в инфаркт-пневмонию, тромбоэмболию мелких ветвей легочных артерий, раннее тяжелое поражение ЦНС. Предложен основной принцип терапии СКВ, применяемый на современном этапе. При тяжелом течении СКВ с системным поражением и высокой степенью активности целесообразно раннее применение синхронной терапии.

У 13 хворих на системний червоний вовчак з ураженням нирок протягом 4 - 6 міс у комплексному лікуванні використовували поліферментний препарат "Вобензим" (початкова доза 18 - 24 др/доб). Контрольну групу склали 28 хворих на вовчаковий гломерулонефрит, які отримували таку ж патогенетичну терапію, але без ензимної суміші. Ефективність лікування в основній групі перевищила таку в контрольній. Це стосувалось як хворих з нефротичним, так і з сечовим синдромом, як зі збереженою, так і зниженою функцією нирок. На тлі системної ензимотерапії зріс ефективний нирковий плазмотік на 21,4 %, хвилинний об'єм канальцевої секреції на 46,6 %, нирковий функціональний резерв на 47,3 %, кліренс креатиніну, сечовини, сечової кислоти, калію, натрію та хлору відповідно на 27,7 %, 26,9 %, 18,9 %, 38,4 %, 52,0 % та 46,6 %.

Досліджено стан системи гемостазу у хворих на системний червоний вовчак і розроблено діагностичні тести, які дозволяють виявити порушення рівноваги в системі гемостазу, накопичення інгібіторів згортання крові та зниження потенціалу системи фібринолізу. За допомогою комплексу діагностичних тестів виявляються ознаки тромбінемії, що дозволяє своєчасно проводити антитромботичну терапію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р603.52-52 + Р603.51-52 + Р410.09-3

Рубрики:

Склеродермія

Червоний вовчак

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ