В експериментах на білих щурах вивчено вплив норадреналіну (НА) і пропранололу (ПР) на регенераційну неврому (РН) сідничного нерва. Показано, що адренотропні препарати можуть істотно впливати на формування РН. НА зменшує, а ПР збільшує вміст в регенератах фібробластів і нейролемоцитів. Одночасно НА збільшує, а ПР зменшує питому довжину регенеруючих нервових волокон. Отримані графіки залежності доза-ефект мають вид S-подібних кривих; це дозволяє припустити, що виявлені реакції є специфічними. Реакції різних тканинних компонентів РН на дію НА та ПР відмінні не тільки кількісно, але й якісно, а інтенсивність цих реакцій залежить від фази відновлювального процесу.

Проведен анализ лекарственного обеспечения стационарных больных с диагнозом ишиас, пояснично-крестцовый радикулоневрит, спондилоартроз поясничной области позвоночника. Сравнительный анализ схем фармакотерапии вышеуказанных неврологических заболеваний, предложенных кафедрой неврологии Львовского национального медицинского университета им. Данила Галицкого и представленных в литературных источниках, показал, что стоимость лечения, предложенного кафедрой, выше. Причина - использование более дорогих новейших лекарственных средств (безопасных с клинической точки зрения). Проанализирован весь спектр лекарственных средств для лечения вышеуказанных патологий в ракурсе стоимости курса лечения и безопасности использования в комплексной терапии.

Представлено результати мікроскопічного дослідження ретроградних процесів у перикаріонах спинно-мозкових гангліїв після перерізання опроміненого сідничого нерва.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р625.961.069-5 + Р458.285.404.0-5

Рубрики:

Ішіас, ішіалгія, люмбоішіалгія сідничного нерва

Дистрофічні процеси колінного суглоба і гомілки (гіперплазія, остеохондропатія, гонартроз та ін.)

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено морфологічні, гістохімічні та ультраструктурні зміни у тканинах сідничного нерва за умов гострої і хронічної алкогольних інтоксикацій (ХАІ) в експерименті та на секційному матеріалі. За умов ХАІ в експерименті в характері та динаміці морфологічних перетворень у сідничному нерві встановлено два періоди: у першому (до 3 місяців) виявлено прогресування гемомікроциркуляторних розладів та внутрішньостовбурного набряку з розвитком циркуляторної гіпоксії, внаслідок чого наростали переважно оборотні реактивні зміни осьових циліндрів нервових волокон та їх мієлінових оболонок, у другому періоді (3-12 місяців) - наростання деструктивних змін нервових волокон і формування рубцево-трансформативних змін усього стовбура сідничного нерва. В осіб, померлих на тлі хронічної алкогольної інтоксикації, чітко простежується розходження характеру та ступеня виразності морфологічних змін у сідничому нерві залежно від алкогольного катамнезу та виразності алкогольної вісцеральної патології.

За результатами світлооптичних досліджень одержано нові дані про кількісні та якісні зміни у складі нейроцитів та їх гліальному оточенні в рухових центрах спинного мозку за умов різних видів ауто- та алопластики периферійного нерва. Визначено закономірності динаміки змін морфо-функціонального стану мотонейронів спинного мозку на різних етапах після ушкодження та пластики периферійного нерва за різних способів пластичних операцій. Уперше вивчено деструктивні та адаптаційно-компенсаторні явища у мотонейронах спинного мозку у постопераційному періоді. Проведено порівняльний аналіз стану мотонейронів рухових центрів спинного мозку за умов ауто- та алонейропластики. Визначено три етапи змін мотонейронів спинного мозку після різних способів нейропластики.

Встановлено величину внутрішнього діаметра всіх ланок мікроциркуляторного русла, кількісний і груповий склад ендоневральних капілярів, досліджено якісні особливості та кількісний розподіл мієлінових нервових волокон. Відмічено якісну перебудову стінки судин, їх кількісні зміни, показано, що в ранні терміни розвитку (2 і 4 тижні) цукрового діабету у нервових волокнах сідничого нерва відбуваються переважно периаксональні зміни, тоді як у пізніх термінах виявляються субмікроскопічні та світлооптичні зміни аксонів, аж до їх повного руйнування - аксональної дегенерації.

Вивчено загальні закономірності структурної організації сідничого нерва в щура у нормі й особливості його морфофункціональних змін на висоті дії загальної глибокої гіпотермії та в різні терміни (3, 7, 14, 30 та 90 діб) постгіпотермічного періоду. Після впливу загальної глибокої гіпотермії у структурних компонентах нервового стовбура відбуваються послідовні стадійні зміни: у перші 7 діб переважають реактивні та набряково-деструктивні явища, обумовлені безпосереднім негативним впливом холоду на нервові провідники та розвитком стрес-реакції, у наступні терміни (14 - 90 діб) - компенсаторно-відновні зміни, основою яких є активація внутрішньоклітинних регенераторних процесів.

Вперше проведено детальний аналіз стану нервових волокон у разі травми за умов мікромеркуріалізму. Вперше у разі травми периферійного нерва за умов мікромеркуріалізму вивчено стан нервових волокон, які проростають у дистальний відділ через сполучну тканину регенераційної невроми й їх мієлінізацію під впливом тіотриазоліну. Одержано дані, які дозволяють з'ясувати закономірності процесів регенерації та мієлінізації нервових волокон за умов мікромеркуріалізму в різні терміни після травми залежно від впливу тіотриазоліну. Встановлено доцільність використання препарату антиоксидантної дії тіотриазоліну для відновлення сідничого нерва за умов травми на фоні мікромеркуріалізму.

Изучено влияние системного введения гамма-гидроксибутирата (ГГОБ) натрия (100 мг/кг, внутрибрюшинно, ежедневно в течение четырех недель после передавливания седалищного нерва (СН)) на восстановление сокращений дистальных разгибательных и сгибательных мышц задних конечностей. Проанализированы такие показатели, как функциональный седалищный индекс и динамика восстановления силы сокращений мышц; последнюю определяли с помощью тензометрических устройств. В контрольной группе животных также передавливали СН, но не вводили ГГОБ. В экспериментальной группе на стороне передавливания нерва восстановление мышечной активности под влиянием ГГОБ ускорялось, причем скорость такого восстановления у разных мышц различалась. Восстановление показателей сократительной активности разгибателей стопы и пальцев происходило уже на четвертой неделе (на восемь недель раньше, чем в контроле), а сила сокращений сгибателей пальцев восстанавливалась на третьей неделе (на семь недель раньше). В отдаленные сроки (10-я и 12-я недели) после операции сила сокращений разгибателей правой стопы значительно увеличивалась (на 40 и 30 % соответственно по сравнению с контролем), у сгибателей увеличение составляло лишь 5 и 4 %. У левой (интактной) конечности уже с третьей недели сила сокращений сгибателей и разгибателей существенно возрастала (на 20 - 40 % по сравнению с контролем). В поздние сроки после травмы нерва под влиянием ГГОБ сила сокращений мышц была не только больше, чем в контроле, но и превышала исходные значения до операции. Таким образом, эффект ГГОБ в отношении контралатеральной (интактной) конечности проявлялся в виде прироста силы

сокращений (у разгибателей - на 26 и 20 % на 10-й и 12-й неделе, а у сгибателей - соответственно на 48 и 36 %). Рассмотрены возможные механизмы положительного влияния ГГОБ на процессы восстановления функциональной активности периферических нервов и силы мышечных сокращений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р625.961-29 + Р458.285-29

Рубрики:

Хвороби сідничного нерва

Деформації і функціональні порушення тазу і нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що порушення структурної організації сідничого нерва за умов локального кріовпливу супроводжується вираженою фрагментацією нервових пучків і волокон, масовим руйнуванням осьових циліндра з досить високим збереженням мієлінового покриття. Вираженість деструкції, що перебігає за типом Уоллерівської дегенерації, зростає до 10-ї доби після кріовпливу. У сідничому нерві через 1 міс після кріовпливу відзначено локальний прояв репаративних процесів, що підсилюються до 6 міс спостереження. Морфологічно регенерація виявляється наявністю великої кількості аксонів і їх колатералей, що проростають у дистальний відділ нерва. Новоутворені нервові волокна мають тонку мієліновую оболонку. Деструктивні зміни в сідничому нерві зафіксовано і через 6 міс після кріовпливу.

Оцінено ефективність втручань на нервових структурах у 198 пацієнтів за оклюзійних захворювань артерій нижніх кінцівок, у 68 з них здійснено блокаду стегнового, сідничного нерва, епідуральну анестезію, відкриту алкоголізацію сідничного нерва. Встановлено ефективність парціальної денервації у комплексному лікуванні хворих у випадку хронічної ішемії нижніх кінцівок II - IIIA стадії за неможливості їх прямої реваскуляризації з огляду на збереження функціонального резерву.

Представлены данные хирургического лечения 32 пациентов с последствиями повреждения большеберцового нерва с использованием системы для прямой длительной электростимуляции "Нейси 3М". Получены позитивные результаты в виде увеличения объема и силы в конечностях, восстановления их утраченных функций, чувствительности, регресса вегетативно-трофических нарушений, уменьшения или исчезновения болевого синдрома у 26 (81,25 %) пациентов.

За умов експерименту проведено морфологічне дослідження мотонейронів спинного мозку в разі застосування двох видів алопластичних операцій на ушкодженому сідничному нерві у собак. У першій групі тварин виконано алопластику правого сідничного нерва кріоконсервованим трансплантатом. У другій групі - алопластику епіневректомованим кріоконсервованим трансплантатом. Мотонейрони поперекових сегментів спинного мозку в ділянках проекції сідничного нерва вивчено через 1, 2, 4 тижні, 3, 6 місяців після операцій. Досліджено динаміку змін об'ємів нейронів, їх ядер, ядерно-цитоплазматичного відношення. Проведений порівняльний аналіз двох видів алопластики сідничного нерва дозволяє рекомендувати пластику епіневректомованим кріоконсервованим трансплантатом як метод вибору в разі ушкоджень периферійних нервів з утворенням великого дефекту.

Вивчено локальний вплив норадреналіну, ацетилхоліну, пропранололу й атропіну на регенерати шкіри та регенераційні невроми сідничого нерва в щурів. Показано, що норадреналін та атропін зменшують васкуляризацію регенераторних тканинних комплексів. Ацетилхолін і пропранолол призводять до протилежних змін. Реакції кровоносних судин на нейротрансміттери та їх антагоністи несуть не тільки кількісні, а й якісні зміни залежно від типу та напрямку дії речовин. Виразність відносних відхилень вивчених показників залежить від фази репаративного процесу.

У дослідах на білих щурах, яким проведено відстрочену алонейропластику кріоконсервованим трансплантатом без та з використанням ліпіну, досліджували дистальні відрізки великогомілкового нерва за допомогою імпрегнації нітратом срібла та морфометричного аналізу напівтонких поперечних зрізів нервів. Вплив ліпіну на регенерацію нервів характеризувався збільшенням об'єму та кількості волокон, а також більш раннім часом появи та збільшенням кількості товстих мієлінових волокон.

В результате проведенных исследований установленно, что кровеносное микроциркуляторное русло седалищного нерва белой крысы подразделяется на две автономные системы. Одна из них предназначена осуществлять обменные процессы в пределах собственных границ эпиневрия, а другая служит в качестве обеспечения трофических процессов отдельных нервных пучков. В пределах эндоневрия каждого нервного пучка находится сеть обменных микрососудов, состоящая из удлинённых, продольно ориентированых петель. В этой сети удаётся проследить пути с последовательным и параллельным включением между прекапиллярными артериолами и посткапиллярными венулами. Первые из них относятся к каналам предпочтительного кровотока.

Вивчено зміни провідникового апарату і кровоносного русла сідничного нерва 18 білих щурів відразу після дії загальної глибокої гіпотермії. В експерименті встановлено ущільнене розташування нервових волокон. Частка безмієлінових та мієлінових нервових волокон залишається незмінною, однак відбувається їх перекалібрування, в разі якого збільшується частка великих волокон із тонкою мієліновою оболонкою. Індекс "g" мієлінових волокон незначно зростає. Середня площа безмієлінових та аксонів мієлінових волокон не зазнає статистично вірогідних змін. У кровоносному руслі спостережено зменшення просвіту артеріальної та розширення венозної частин мікроциркуляторного кров'яного русла. Електронно-мікроскопічно відзначається просвітлення цитоплазми ендотеліоцитів, пальцеподібні випинання в просвіт судин їх люменальної поверхні, адвентиційна оболонка розволокнюється. Такі зміни носять реактивний характер.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р625.960.68-4 + Р625.961.069-4

Рубрики:

Попереково-крижові радикуліти і радикулоневрити

Ішіас, ішіалгія, люмбоішіалгія сідничного нерва

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ