З використанням системного підходу до дослідження наслідків сексуального насильства визначено наявні у його жертв порушення психічного та сексуального здоров'я. Виявлено акцентуації характеру потерпілих підлітків і особистісні відмінності жінок, що сприяють виникненню віктимної поведінки. Показано причини, механізми розвитку та клініку різних форм сексуальної дисфункції та дезадаптації жінок у віддалений період після згвалтування. Розроблено систему комплексної психотерапевтичної корекції поведінкових розладів у підлітків і порушень сексуального здоров'я у жінок.

Процесс частичной утраты зрения сопровождается негативными психопатологическими проявлениями, обусловленными дополнительным отягчающим влиянием посттравматического стресса на состояние психического здоровья человека. При прохождении пациентами МСЭК было проведено углубленное клинико-психопатологическое обследование 400-т пациентов, в результате которого были сформированы 2 группы и сследования: основная - 200 больных, у которых после травматического события, вызвавшего частичную потерю зрения, были диагностированы непсихотические психические расстройства, и группа сравнения - 200 человек, психическое состояние которых соответствовало так называемой условной норме. Субъективную оценку имеющихся клинико-психопатологических проявлений осуществляли с помощью опросника депрессии А. Т. Бека, методики диагностики самооценки реактивной и личностной тревожности Ч. Д. Спилбергера - Ю. Л. Ханина. Анализ объективных проявлений психопатологической симптоматики проводили с использованием клинических рейтинговых шкал депрессии и тревоги Гамильтона - НDRS и НАRS. В результате исследования выявлены характерные показатели связанных с событием слуховых вызванных потенциалов у больных с посттравматическим стрессовым расстройством. Время и корректность сенсомоторной реакции в исследуемых группах не отличались. Найдены достоверные корреляционные связи показателей слуховых вызванных потенциалов и показателей выраженности клинико-психопатологической симптоматики. Сделано предположение об участии адренергических структур неспецифических систем мозга, а также серотонинергических нейронов ядер шва в изменении паттерна вызванной электрической активности мозга.

Розглянуто проблеми стресових розладів, що виникають внаслідок психічних травм. Наведено класифікацію, розглянуто питання етіології та патогенезу посттравматичних стресових розладів. Приділено увагу діагностиці та вибору фармакологічних засобів лікування. Підкреслено, що препаратами першого вибору залишаються антидепресанти групи селективних інгібіторів зворотного захвату серотоніну.

Проаналізовано результати дослідження, завдяки яким встановлено взаємозв'язок клініки, перебігу, факторів інвалідності в оперованих пацієнтів із неврологічними ускладненнями остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта. Обстежено 120 прооперованих хворих із дискогенними попереково-крижовими радикулопатіями. Встановлено, що виразність синдромів у пацієнтів після операції збільшується залежно від термінів післяопераційного періоду.

Розкрито медико-психологічні основи здоров'язбереження та фізичної реабілітації молоді в умовах сучасних трансформаційних змін (на прикладі визначення чинників подолання посттравматичних стресових розладів у молоді в умовах сучасного соціуму). Виокремлено системоутворюючі медико- та соціально-психологічні чинники посттравматичних стресових розладів у молоді та розроблено структурну модель їх диференціації з урахуванням ступеня (низького, вираженого, глобального) та типу (активно-захисного, пасивно-захисного, дисгармонійного) проявів таких розладів. Визначено провідні чинники подолання посттравматичних стресових розладів у молоді та заходи щодо її фізичної реабілітації в умовах сучасного соціуму: на макро, мезо та мікро рівнях. Розроблено інтегровану соціально-психологічну програму подолання посттравматичних стресових розладів у молоді в сучасних умовах та доведено її ефективність. Розглянуто теоретико-методологічні основи вивчення проблеми посттравматичних стресових розладів особистості, зроблено аналіз підходів до проблеми стресових розладів особистості в науковій літературі. Виокремлено особливості травматичних (екстремальних) ситуацій та їх вплив на формування посттравматичних стресових розладів. Наведено сучасні підходи до попередження та корекції посттравматичних стресових розладів особистості та визначено соціально-психологічні чинники посттравматичних стресових розладів у молоді за умов сучасного соціуму.