Проведено дослідження енергетичного метаболізму в мітохондріях нирок білих щурів після нефротомії з використанням для шва кетгуту, біофіла (хірургічної нитки з твердої оболонки мозку) та біофіла, модифікованого янтарною кислотою. Доведено, що останній резорбтивний шовний матеріал виявляє найбільшу при порівнянні з іншими активність енергетичного обміну, підвищує енергетичний потенціал і швидкість фосфорилюючого дихання мітохондрій, що має суттєве значення для перебігу в тканині нирок процесів загоювання операційної рани.

Представлено результати реабілітації пацієнтів на курортах Трускавець і Східниця із застосуванням мінеральних вод типу "Нафтуся". Доведено доцільність реабілітації пацієнтів після алотрансплантації нирки на курортах Трускавець і Східниця і необхідність повторних курсів санаторно-курортного лікування. Обгрунтовано індивідуальний підбір методики лікування в залежності від особливостей протікання посттрансплантаційного періоду. Розроблено робочу гіпотезу фізіологічної дії курортних факторів на пацієнтів з алотрансплантованою ниркою.

Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності протезування сечоводу клубовою кишкою. У роботі вивчено клініко-анатомо-функціональні особливості сечовивідної системи у хворих до-та після інтестинальної пластики сечоводу. Оптимізовані показання та протипоказання до кишкової пластики сечоводу. Розроблені вимоги до хірургічної техніки заміщення сечоводу відрізком тонкої кишки. Встановлені ускладнення кишкової пластики сечоводу.

Висвітлені питання хірургічного лікування стійких форм імпотенції. Експериментально обгрунтований і клінічно впроваджений метод змішаної інтер-інтракавернозної імплантації фалломонопротеза. Дана порівняльна характеристика алохрящового фаллопротеза та протеза оригінальної конструкції, виготовленого із поліетилену високого тиску ПВТ, розміри та кутові величини якого максимально адаптовані до анатомічних та фізіологічних параметрів статевого члена. Розроблено і впроваджено також спосіб доопераційного визначення довжини протеза, що дозволяє запобігти серйозних ускладнень у поопераційному періоді. Розробленим методом фаллоендомонопротезування з використанням 27 алохрящового та 19 поліетиленового протезів було піддано лікуванню 46 хворих з еректильною дисфункцією. Завдяки органозберігаючій конструкції протеза та методу його імплантації досягнута висока ефективність хірургічної реабілітації стійких еректильних порушень, яка підтверджується результатами спостережень у ранньому та віддаленому поопераційних періодах.

На основі проведених експериментальних досліджень на 20 безпорідних собаках запропоновано абсолютно новий, морфофункціонально обгрунтований метод відновлювальної пластики уретри автовенозним трансплантатом із великої підшкірної вени нижньої кінцівки. Завдяки цьому забезпечуються: біологічна сумісність живих тканин, індиферентність автопластичного матеріалу, адекватність тканини, яка пересаджується, за консистенцією, формою, об'ємом, симетричність відновлювального органа, стійкість досягнутого анатомічного та функціонального результату реконструктивної операції.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження ниркових чашок з урахуванням прижиттєвих чинників, що можуть бути визначені за життя людини: віку, статі. Вперше отримано морфометричну класифікацію ниркових чашок людини зрілого та похилого віку, вдосконалено модель чашково-мискового комплексу шляхом створення об'ємної морфограми ниркових чашок з урахуванням їх питомої ваги (у відсотку до загального об'єму всіх ниркових чашок) та віку людини (інтегральні значення МОЗ). Отримала подальший розвиток морфофункціональна характеристика верхнього відділу екстраренальних сечових шляхів з позиції статево-вікової й індивідуальної анатомічної змінюваності.

Проведено порівняльний морфометричний аналіз стану клітин канальців нефронів 1-7-ї зон нирки на 10-у i 90-у добу після впливу неспецифічних факторів трансплантації. Виявлено гетерогенність кількісних показників стану проксимальних і дистальних канальців, яка базується на особливостях внутрішньоклітинних систем метаболізму і реалізує чутливість канальцевих клітин до альтеративного впливу. Встановлено ранню дискордантність змін структурних еквівалентів транспортної, біосинтетичної функцій і енергоутворення в епітеліоцитах прямих відділів дистальних канальців 3 - 5 зон, що надалі може призводити до зниження функціональної повноцінності ниркового трансплантату.

Аналіз клініко-лабораторних показників у післяопераційному періоді дав змогу виділити особливості оцінки працездатності у 183 хворих, що перенесли нефректомію. Показано, що критерієм встановлення групи інвалідності або ступеня непрацездатності у хворих після нефректомії повинна бути стадія ХНН та активність запального процесу єдиної нирки, частота загострень захворювання, вираженість больового синдрому й артеріальної гіпертензії, вік хворого, характер виконання роботи, умови праці та професія.

В эксперименте на белых крысах изучена генерация супероксидного анион-радикала (митохондриальной и микросомальной электронно-транспортными цепями, а также при реализации дыхательного взрыва лейкоцитов) и оксида азота (NO) в ткани почек, зашитых после нефротомии простым и хромированным кетгутом, биофилом (из твердой оболочки спинного мозга крупного рогатого скота), дексоном II (полигликолиевой кислотой) и биофилом, модифицированным биологически активными веществами (БАВ) - этонием, сукцинатом, мексидолом. Установлено, что применение простого и хромированного кетгута провоцирует развитие длительного окислительного стресса, что проявляется в повышении продукции супероксидного анион-радикала и NO, способных оказывать цитотоксическое действие. Риск развития длительного окислительного стресса значительно снижается при применении биофила, модифицированного указанными БАВ. При этом, в более ранние сроки, нормализуется продукция супероксидного анион-радикала и митохондриальной электронно-транспортными цепями, а на 14-е сутки послеоперационного периода при применении нитей, модифицированных сукцинатом и мексидолом, вклад дыхательного взрыва лейкоцитов и генерации NO в развитие окислительного стресса значительно ниже, чем при использовании традиционного кетгута.

Дисертацію присвячено експериментально-морфологічному обгрунтуванню використання хірургічної нитки з твердої мозкової оболонки великої рогатої худоби "Біофіл" під час операцій на нирках, сечоводах, сечовому міхурі та сечівнику. Встановлено, що нитка "Біофіл" не викликає запально-реактивних змін у зшитих тканинах, стимулює процеси загоєння та репаративної регенерації. Створено нові найбільш удосконалені умови для загоєння оперованих органів сечовивідної системи. Поліпшено тканинний метаболізм за мінімальної виразності циркуляторних розладів. Темпи фібробластичної активності фібрілогенезу, регенерації епітеліальної, гладком'язової тканин підвищуються в 1,5 - 2 рази. Загоєння зшитих тканин протікає з формуванням вузького пухкого рубця, який на 30 добу частково, а через 2 - 3 місяці практично повністю проростає регенераторами пошкоджених структур органів сечовивідної системи. Використання "Біофілу" замість кетгуту під час операцій на нирках, сечоводах, сечовому міхурі, сечівнику дозволило значно знизити відсоток гнійно-запальних ускладнень.

Досліджено виконані 186 трансплантацій нирки, проведених під різноманітними видами анестезії. Встановлено, що анестезія не надає вагомого прямого впливу на відновлення функцій трансплантата. Показано, що відновлення функцій трансплантата залежить від артеріального тиску в реципієнта. Оптимальним рівнем артеріального тиску після включення трансплантата в кровообіг є 160 - 180 мм рт. ст. Доведено, що диференційоване застосування сучасних видів анестезії забезпечує оптимальний рівень артеріального тиску в реципієнтів із різноманітними варіантами стану кровообігу. Запропоновано методики альтернативної анестезії та штучної гіпертензії, що сприяють ранньому відновленню функцій трансплантата.

Вивчено вплив факторів ішемії, кріоконсервування та низькотемпературного зберігання на морфологію та функціональну активність фетотестикулярної тканини людини (ФТТЛ). За допомогою методу диференціальної тензоділатометрії розроблено раціональний режим кріоконсервування фрагментів тканини сім'яників плодів. Порівняно залежність гормонпродукуючої активності фетальних сім'яників від гестаційного терміну, ішемії, виду кріопротектора та режиму заморожування. Доведено можливість і доцільність застосування кріоконсервованої ФТТЛ в амніотичній оболонці для алотрансплантації у клініці андрологічних захворювань для лікування гіпогонадизму та чоловічої неплідності.

Вперше розроблено комплексну програму анастезії та фармакологічного протиішемічного та протиреперфузійного захисту трансплантатів нирки та печінки. Обгрунтовано застосування блокаторів кальцієвих каналів і манітолу, які дозволили істотно зменшити число випадків відстроченої функції ниркових трансплантатів. Встановлено цільовий рівень центрального венозного тиску перед реперфузією ниркового трансплантата, яким визначається об'єм керованої інфузійної терапії кристалоїдами. Вивчено особливості кисневого режиму в ранньому післяопераційному періоді, динаміку змін продуктів перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи. Досліджено їх роль залежно від типу початкової функції ниркового трансплантата. Запропоновано анастезію та інтраопераційну інтенсивну терапію за умов ортотропної трансплантації печінки. Наведено методику та тактику керування гемодинамікою вазоактивними препаратами та інфузійно-трансфузійною терапією з застосуванням селсейвера та системи швидкодії інфузії на добезпечінковому, безпечінковому етапах, а також у реперфузійну фазу післябезпечінкового етапу ортотропної трансплантації печінки без веновенозного обходу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.54-99

Рубрики:

Операції на нирках і ниркових мисках

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено содержание стабильных метаболитов оксида азота в ткани почек крыс при активации процессов апоптоза. Исследование проведено на двух моделях: при острой почечной недостаточности и гипертрофии единственной почки после односторонней нефрэктомии. Детекция апоптоза проведена по фрагментации ДНК. В опытах обнаружено значительное повышение содержания стабильных метаболитов оксида азота на двух моделях. Обнаружено также изменение соотношения концентрации нитрит-ионов по отношению к общему содержанию оксида азота, что свидетельствует о роли пероксидных процессов в действии оксида азота и его метаболитов на клетки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.54-99

Рубрики:

Операції на нирках і ниркових мисках

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано нове вирішення завдання оптимізації морфофункціонального стану регенерувальних тканин сечового міхура, зшитих різними біологічними та синтетичними розсмоктувальними шовними матеріалами. Доведено доцільність використання хірургічних розсмоктувальних ниток із твердої мозкової оболонки біофілу та його модифікації етонієм для операцій на сечовому міхурі замість кетгупу, що допоможе уникнути ранніх післяопераційних ускладнень (розходження і нагноєння швів, утворення інфільтратів і лігатурних нориць) і пізніх (утворення грубого волокнистого рубця, який деформує сечовий міхур і знижує його функціональну активність). Застосування ниток стандартного і модифікованого етонієм біофілу особливо доцільне для урологічних операцій, пов'язаних із супутньою патологією, в онкологічних і ослаблених хворих, оскільки зазначені шовні матеріали мають виражену біологічну активність і стимулюють процеси загоєння. За умов впливу агресивного середовища (сечі) розвивається пухкий вузький рубець, на якому не відбувається відкладання солей, каменеутворення, вдається уникнути розвитку спайкової хвороби.

Опрацьовано з використанням математичного моделювання об'єктивних критеріїв прогнозування наслідків алотрансплантації нирки (ТН) і принципів корекції соматичного статусу реципієнтів, застосування яких забезпечує підвищення точності передбачення на 39,5 %, збільшення кількості сприятливих наслідків ТН на 19,4 %. Запропоновано для прогнозування наслідків ТН, метод обчислення значення діагностичних коефіцієнтів (ДК) індивідуальних параметрів для конкретного пацієнта; у випадку досягнення діагностичного порогу + 130 з теоретичною вірогідністю 95 % прогнозують сприятливий наслідок; якщо ДК становить - 130 - прогноз несприятливий; у разі, коли ДК не сягає жодного з порогів, прогноз вважають невизначеним. Для одержання сприятливого наслідку ТН визначення оптимальних параметрів соматичного статусу реципієнта перед, під час та після операції має грунтуватися на кількісних показниках - максимальних позитивних значеннях ДК; використання загальноприйнятих показників так званої "норми" для хворих з термінальною стадією ХНН недоцільне, оскільки в них інший рівень і механізм підтримки гомеостазу. Наведений спосіб і його комп'ютерна версія дозволяють уніфікувати, оптимізувати та індивіалізувати лікувальну тактику, збільшити кількість сприятливих наслідків і можуть бути використані в усіх відділеннях гемодіалізу та ТН.

Изучены причины удаления почечного аллотрансплантата (ПАТ) в течение первого года после осуществления пересадки почки. Из 270-ти выполненных операций аллотрансплантации почки (АТП) у 56-ти (20,5 %) реципиентов трансплантат был удален в течение первого года. Вследствие иммунного конфликта трансплантатнефрэктомия (ТНЭ) выполнена у 36-ти (64,3 %) пациентов, гнойно-септические осложнения стали причиной удаления ПАТ в 12-ти (21,4 %) наблюдениях, сосудистые причины (тромбоз артерии, вены ПАТ) - у 8-ми (14,3 %).