Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.016-5

Рубрики:

Інфекційні урологічні захворювання

Шифр НБУВ: ДС50155 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати вивчення особливостей епідеміології, клініки та морфології сифілісу при супутньому інфікуванні сечостатевим хламідіозом та мікоплазмозом. Розроблено алгоритм обстеження та лікування хворих на сифіліс з урахуванням змішаної інфекції. Обгрунтовано виділення хворих на сифіліс у поєднанні з іншими венеричними інфекціями до окремої клініко-терапевтичної групи.

Дисертацію присвячено створенню оптимального складу і технології вагінальних супозиторіїв і гелю з метронідазолом і мебетизолом. Досліджені різні групи допоміжних речовин і способи виготовлення вказаних м'яких лікарських форм. Розроблені методики визначення метронідазолу у поєднанні з мебетизолом у супозиторіях, гелях, біологічних рідинах - сироватці крові, вагінальному секреті, слині. Вивчені нешкідливість, специфічна активність розроблених вагінальних супозиторіїв і гелю, а також їх стабільність і протимікробна активність у процесі зберігання. Складені і впроваджені в практику інформаційні листи і рацпропозиції на склад і виготовлення м'яких лікарських форм для комплексної терапії вагінальних інфекційних захворювань.

Проведено комплексне епідеміологічне обстеження фахових робітників Одеського морського пароплавства з метою раннього виявлення осіб, що страждають на хламідійну інфекцію, реєстрацію їх статевих та тісних побутових контактів, із наступним їх лікуванням та своєчасною санацією осередків сімейного хламідіозу. Вперше досліджено особливості клінічного перебігу хламідійної інфекції у даного контингенту хворих. Охарактеризовано сімейні форми зазначеної інфекції та її патологоанатомічні особливості у 125 загиблих дітей. Запропоновано новий спосіб діагностики C.trachomatis. Розроблено комплексний метод лікування хламідійної інфекції у жінок, що запобігає медикаментозним ускладненням. Запропоновано профілактичні заходи, які запобігають розповсюдженню хламідійної інфекції.

Обследовано 27 больных хроническими простатитами на фоне хламидиоза, 21 практически здоровых лиц соответствующего возраста составляли контрольную группу. Диагностика хламидиоза произведена иммуноферментным методом. Иммуноферментное исследование на урогенитальный герпес и цитомегаловирус дало отрицательный результат. Исследование имунного статуса включало определение субпопуляций иммунорегуляторных лимфоцитов с помощью моноклональных антител и гуморального иммунитета, неспецифических факторов защиты, интерферонового статуса. Установлено явление приобретенного иммунодефицита, со снижением общей популяции Т-лимфоцитов (36,7 +- 4,11, в контроле 50,1 +- 4,11), Т-хелперов (26,9 +- 3,31, в контроле 32,11 +- 3,07), NK-клеток (11,02 +- 1,18, в контроле 12,03 +- 2,07) при увеличении количества B-лимфоцитов. В крови уменьшается количество IgA (3,2 +- 0,31, в контроле 3,82 +- 0,19), при увеличении IgG (26,86 +- 0,67, в контроле 13,9 +- 0,64) и IgM (2,02 +- 0,11, в контроле 1,81 +- 0,16). Интерферонпродуцирующая реакция лейкоцитов и их фагоцитарная активность снижены.

Подано інформацію про хламідії та уреплазми як збудники урогенітальних інфекцій, розглянуто патогенез урогенітального хламідіозу та мікоплазмозу. Наведено рекомендації щодо лікування зазначених статевих захворювань препаратами нового покоління - фромілідом та ципринолом.

Описаны этиология, патогенез, клиника, дифференциальная диагностика, лабораторные методы исследования и современные методы терапии болезней, передаваемых половым путем. Большое внимание уделено генитальному герпесу, гонорее, донованозу, сифилису, хроническому простатиту, болезни Рейтера и др.

Досліджено питання вивчення імунопатогенезу: змін у клітинній та гуморальній ланках імунітету, неспецифічних факторів захисту, в тому числі інтерферонового статусу, у разі хронічних інфекційних запальних процесів чоловічих статевих органів за наявності хламідійно-бактеріальної, герпетично-бактеріальної та трихомонадно-бактеріальної інфекцій. Завдяки порівняльному статистичному аналізу імунопатологічних змін у випадку хронічного інфекційного простатиту, залежно від варіанта інфікування, одержано нові відомості щодо патогенезу імунних порушень за даної патології. Встановлено, що зміни певних параметрів імунного гомеостазу зумовлені впливом інфекційного фактора, інші показники функціонального стану імунної системи практично не залежать від варіанта інфікування і відображають лише вплив хронічного запального ураження передміхурової залози. Запропоновано нові схеми лікування хронічних простатитів за наявності хламідійно-бактеріальної, герпетично-бактеріальної та трихомонадно-бактеріальної інфекцій із застосуванням імунотропних препаратів у поєднанні з антибактеріальними та противірусними засобами, принципово нові методи місцевого лікування.

  Скачати повний текст

Наведено дані клінічного обстеження та мікроскопії препаратів зі зскребків зі слизової оболонки статевих органів 68-ми чоловіків та жінок, віком від 16 до 50-ти років, у яких діагностований урогенітальний мікоз, а також результати цитохімічного дослідження тканинного пулу лімфоцитів у вогнищі запалення. Пацієнтам проведені 1 - 2 курси пульс-терапії з використанням препарату "Орунгал" за наявності клініко-лабораторного контролю. Такий режим лікування забезпечив одужання 99,8 % пацієнтів. Як прогностичний критерій доцільно використовувати показники інтенсивності та типу запальної реакції, а також функціонально-метаболічної активності лімфоцитів у вогнищі ураження.

Запропоновано ефективний комплекс терапії урогенітального хламідіозу з використанням нового фторхінолонового антибіотика "Таванік" (левофлоксацину) та нового вітчизняного стимулятора інтерфероногенезу для застосування всередину - аміксину.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.016-5,8

Рубрики:

Інфекційні урологічні захворювання

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016-52 + Р696.016-52

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Інфекційні урологічні захворювання

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що папіломавірусна інфекція посідає одне з провідних місць в ураженні органів статевої системи людини. Хвороба супроводжується порушенням системної та місцевої клітинної імунної відповіді. Пригнічуються активність Т-лімфоцитів, НК-клітин, спостерігають розлади профілю цитокінів. З метою оптимізації лікування хворих з папіломавірусною інфекцією доцільне застосування вітчизняного препарату "Протефлазид".

Приведен обзор специальной литературы последних лет, обобщающей сведения о факторах и механизмах возникновения персистирующих атипичных форм возбудителя урогенитального хламидиоза - Chlamydia trachomatis. Определены тактические подходы к рациональной диагностике и терапии урогенитального хламидиоза при персистенции возбудителя.

Представлено результати лікування хворих з мікстхламідійною урогенітальною інфекцією з включенням до комплексу терапії вітчизняного імуномодулятора "Ербісол", який вводили пацієнтам у новій лікарській формі - супозиторія.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.016-52

Рубрики:

Інфекційні урологічні захворювання

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано дані літератури щодо епідеміології хламідіозу та уреамікоплазмозу. Відзначено патоморфологічні особливості спричиненого хламідіями та уреамікоплазмами ураження внутрішніх органів і систем. Наведено сучасні методи діагностики хламідіозу, мікоплазмозу та уреаплазмозу. Виділено групи ризику виникнення ранніх і пізніх ускладнень цих інфекцій. Узагальнено результати вивчення супутніх запальних захворювань органів малого таза та внутрішніх органів у хворих віком від 18-ти до 30-ти років.

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування уросепсису. Науково обгрунтовано можливості використання ендоваскулярного лазерного опромінення крові та енергосорбції у комплексному лікуванні уросепсису. Комбіноване застосування методу у комплексі з традиційною терапією обумовлює на 10 - 12-ту добу значне покращання стану процесів вільного радикального окиснення та збільшення активності антиоксидантної системи, зниження показників циркулюючих імунних комплексів і зростання відсотка завершеності фагоцитозу, покращання функціонального стану печінки та нирок, усуває клінічні прояви уросепсису, призводить до більш повної елімінації патогенної мікрофлори та знижує її вірулентні властивості.

Отмечено, что роль хламидий, уреаплазм в возникновении женского бесплодия связана с тем, что они вызывают поражение канала шейки матки, эндометрия, маточных труб, яичников. В патогенезе нарушения репродуктивной функции при хламидиозе и уреаплазмозе, кроме механического фактора, который является основным, важную роль играет и эндокринный фактор, возникающий вторично, вследствие нарушений нейрогуморальной регуляции овуляторной функции половых желез. Нарушение репродуктивной функции у мужчин при хламидиозе и уреаплазмозе корригирует с длительностью, тяжестью течения заболевания и вовлечением в патологический процесс предстательной железы, семенных пузырьков и придатков яичек. Снижение репродуктивных свойств эякулята чаще выявляют при хламидиозе, чем уреаплазмозе, и особенно часто - при смешанной хламидийно-уреаплазменной инфекции.