Вивчено показники гормонального статусу та структурно-функціонального стану кісткової тканини у дівчат-підлітків з первинною і вторинною аменореями. Встановлено, що функціональний стан гіпофіза й яєчників різний у дівчаток з первинною і вторинною аменореями. Доведено, що знижений вміст естрадіолу в підлітковому віці призводить до погіршення еластичності кісткової тканини та негативно впливає на остеогенез.

Задержка развития женской половой системы относится к мультифакториальным заболеваниям. Аналогичные нарушения у женщин по отцовской линии являются неблагоприятными прогностическими признаками формирования задержки полового развития у девочек.

Изучено состояние процессов перекисного окисления липидов (ПОЛ) и антиоксидантной системы (АОС) у девочек-подростков с нарушениями менструальной функции и полового развития. У обследуемых выявленно значительное усиление ферментативного звена АОС. Уровень малонового диальдегида, конечного продукта ПОЛ находятся в пределах контрольных значений.

Метою дослідження було вивчення психологічних особливостей дівчат-підлітків з первинною аменореєю (ПА), визначення індивідуальної реакції на постійний емоційний стрес, схильності до стресу та строки виникнення клінічних симптомів стрес-реакції. Значну роль у генезі психогенної первинної аменореї мали: тривожно-сумнівні, неврастенічні, обсесивно-фобічні, паранояльні типи реагування. Серед механізмів психологічного захисту мали перевагу агресія, витіснення, раціоналізація, рідше - сублімація. Таким чином, важливу роль в етіопатогенезі первинної аменореї центрального генезу відіграють психогенні фактори, які також можуть бути пусковим механізмом виникнення ПА у дівчат-підлітків.

Передменструальний синдром є досить частою патологією у дівчаток-підлітків (до 20 %). Він негативно впливає на успішність дівчаток у школі, їх працездатність, менструальну та репродуктивну функції. Разом з тим, ця патологія рідко діагностується і хворі лікуються в інших спеціалістів (невропатолог, терапевт), отримуючи тільки симптоматичне лікування. Проведені обстеження свідчать про наявність у цих підлітків хронічних інфекційних захворювань та нейроендокринних порушень. Лікування супутніх захворювань і патогенетична терапія сприяють зменшенню ознак передменструального синдрому.

Наведено основні форми вторинної аменореї у дівчат і методи їх лікування. Своєчасне виявлення та лікування цих порушень менструального циклу є запорукою зниження акушерської та перинатальної патології у майбутньому.

На підставі обстеження 500 хворих з порушеннями менструальної функції, пухлинами, аномаліями розвитку і 100 здорових дівчат до 18 років обгрунтовано застосування УЗД як додаткового критерію вибору і контролю ефективності лікування.

Наведено результати обстеження та лікування 25 хворих з порушенням менструального циклу в разі гіпоталамічного синдрому в пізньому пубертаті за допомогою парлоделу та редукційної дієти.

Анализ результатов наблюдения 103 больных в возрасте 14 - 18 лет с нарушениями менструальной функции в виде вторичной аменореи и опсоменореи как на фоне синдрома поликистозных яичников, так и без него, лечившихся верошпироном, показал, что наиболее эффективно его применение у больных с опсоменореей (81,8 %), вторичной аменореей длительностью до 6 месяцев (73,4 %), а также у больных с гипоплазией матки первой степени. Применение верошпирона является высокоэффективным способом лечения вышеуказанных нарушений менструальной функции в подростковом возрасте.

Синдром склерокістозних яєчників у підлітків проявляється гіпоменструальним синдромом (80 %) або вторинною аменореєю (20 %), гірсутизмом (85 %) за умови нормальних або збільшених у розмірах яєчників, у яких домінують дрібнокістозні зміни різного ступеня. У крові поступово зростає рівень ЛГ і знижується концентрація ФСГ. Концентрація естрадіолу знижена, тестостерону підвищена, рівень прогестерону в межах норми. Найбільш ефективним методом нормалізації менструальної функції є призначення гестагенів у II фазу менструального циклу протягом 6 міс, лікування вітаміном Е, полівітамінотерапія. З 16-річного віку у хворих на синдром склерокістозних яєчників з гірсутизмом доцільне використання "Діане-35" протягом 6 міс, у разі тяжких форм гірсутизму- у поєднанні з андрокуром.

На основании данных о распространенности гиперандрогении у девочек пубертатного возраста и уровня поступления экотоксикантов выявлены возможные механизмы развития этой патологии.

Вивчено особливості формування молочних залоз у дівчат-підлітків без та з ранніми порушеннями менструального циклу. Встановлено, що розвиток патологічних змін молочних залоз залежить від конкретного варіанту гормонального дисбалансу. Виділено основні фактори ризику розвитку патології молочних залоз у дівчат-підлітків.

За результатами дослідження встановлено, що передменструальний синдром (ПМС) є дезадаптаційним гіпоталамічним синдромом, який патогенетично пов'язаний з дисгормональною та інфекційно-запальною патологією репродуктивної системи та остеохондрозом. Визначено патофізіологічні механізми виникнення та розвитку ПМС як хвороби дезадаптації. Доведено взаємозв'язок розвитку ПМС і емоційно-особистісного профілю жінки. Одержано підтвердження нейрогенної природи виникнення ПМС як результату порушення адаптаційних процесів в організмі у відповідь на циклічні коливання рівня статевих гормонів і нейромедіаторів. З використанням лабораторних, інструментальних та біохімічних засобів дослідження визначено ефективність лікування хворих із ПМС з застосуванням голкорефлексотерапії (ГРТ) на підставі патогенетично складеного акупунктурного рецепта, простежено віддалені результати різних методів лікування ПМС і доведено економічну ефективність ГРТ.

Вивчено функціональні стани (ФС) організму жінок (20 - 40 років) за ендогенних (менструального циклу) та екзогенних (локального зниженого тиску) впливів. Запропоновано ентропійний еквівалент - інтегральний критерій оцінки ФС організму людини та індекс регулювання серцево-судинної системи - параметр, який характеризує індивідуальний ФС, а також показано можливість їх застосуванння. Доведено розвиток фізіологічних ФС із зниженим постачанням киснем та зменшенням pH крові у динаміці нормального менструального циклу жінок та за дії зниженого тиску. За умов впливу зниженого тиску виявлено пускові специфічні та неспецифічні механізми саморегуляції ФС, які завдяки розвитку компенсаторних реакцій призводять до його покращання. Розроблено модель системи індивідуального спрямованого регулювання ФС за допомогою зниженого тиску, що дає можливість покращання ФС організму людини.

На підставі соціологічного, психологічного та клініко-статистичного обстеження дівчат-підлітків, які мешкають на Донеччині, встановлено закономірності та причинно-наслідкові зв'язки між психоемоційними розладами, гормональними порушеннями і розвитком у дівчат-підлітків первинної аменореї (ПА), що ускладнює перебіг пубертатного періоду. Вперше проаналізовано особливості клінічного перебігу та етіопатогенетичні механізми розвитку ПА у дівчат-підлітків. Запропоновано клініко-діагностичні критерії за результатами клінічних, антропометричних, гормональних та ехографічних досліджень, а також розроблено методи лікування ПА у дівчат-підлітків на підставі етапності, комплексності та індивідуального вибору терапії. Визначено фактори ризику даної патології та наведено метод прогнозування розвитку ПА. Запропоновано новий напрямок щодо визначення причин ПА, профілактики та прогнозування її розвитку у дівчат-підлітків. Розроблено комплекс профілактичних, реабілітаційних та лікувальних заходів у разі ПА з метою зниження питомої ваги подальших ускладнень - порушень репродуктивної функції та безплідності у майбутніх жінок-матерів.

Відзначено, що опитано 318 дівчат-підлітків з первинною аменореєю віком від 15-ти до 17-ти років. Серед охоплених анкетуванням були дівчата з повних батьківських сімей у 75 % випадків і 25 % - з неповних. Більша частина респондентів - сім'ї із середнім статком - 84 %, 13 % - малозабезпечені сім'ї та 2 % опитаних належали до заможних сімей. На питання про те, які сторони життя найбільш цінні, дівчата виділили наступні: сім'я, батьки - 83,3 %, здоров'я - 76,5 %, найменш цінними для них були: інтимні стосунки, секс - 4,1 %, взаємовідносини з навколишніми - 0,5 %. Достатньо споживають м'ясо 70 % дівчат-підлітків, 71 % - молоко, рибу та рибні продукти достатньо споживають лише 53 % респондентів. Необхідно відзначити, що 71 % респондентів слідкують періодично за дієтою або дотримуються постів.

Наведено результати обстеження та лікування 45-ти хворих із порушеннями менструального циклу у разі гіпоталамічного синдрому шляхом призначення бромокриптину та редукційної дієти.

Показано роль ускладнень гестаційного періоду та пологів у матерів пацієнток з наступним розвитком гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду (ГСПП). Науково обгрунтовано та розроблено методику корекції порушень менструального циклу на тлі гіпоталамічного синдрому на підставі використання комплексного патогенетичного підходу. Доведено, що упровадження даної методики суттєво знижує частоту та ступінь вираженості порушень циклу та поліпшує клінічний перебіг ГСПП.

Вивчено особливості менструальної функції у жінок репродуктивного віку на підставі проведених клініко-психологічних, клініко-вегетологічних і гормональних досліджень, зокрема, практично здорових жінок з двофазними овуляторними менструальними циклами, з "мікросимптомами" та з вираженими клінічними проявами порушень менструальної функції (ритму менструацій, дисменореєю, передменструальним синдромом). Відзначено, що менструальна функція жінок репродуктивного віку обумовлена їх індивідуально-психологічним профілем. Для жінок з високим рівнем психоемоційної стійкості характерний двофазний овуляторний менструальний цикл; з високим рівнем психоемоційної нестійкості та "мікросимптомами" порушень менструальної функції - помірна гіперпролактинемія; з високим ступенем психоемоційної нестійкості - прояви недостатньої лютеїнової фази, гіперестрогенія, підвищення вмісту ЛГ, співвідношення ЛГ/ФСГ, виразна (на 383 %) гіперпролактинемія. Встановлено, що порушення менструальної функції, які виникають у разі зміненого гормонального гомеостазу, супроводжуються дисфункцією вегетативно-емоційної сфери (симпатико- і парасимпатикотонією, підвищенням реактивності симпатичного відділу ВНС), та поєднуються з різним ступенем психоемоційної нестійкості хворих. Доведено, що встановлення індивідуально-особистісних характеристик (психоемоційної стійкості, реактивної та особистісної тривожності) допомагають прогнозувати порушення менструальної функції у жінок репродуктивного віку. Показано, що використання гідазепаму в комплексному лікуванні порушень менструальної функції підвищує ефективність лікування жінок даного віку.

Установлено, що в структурі передменструального синдрому (ПМС) в пацієнток пізнього репродуктивного віку переважає нейропсихічна форма, у цьому разі перебіг захворювання в кожної п'ятої жінки даної вікової групи має суб- та декомпенсований характер, а у кожної третьої хворої спостерігаються тяжкі його прояви. Доведено, що в основі розвитку ПМС у жінок пізнього репродуктивного віку є дисфункції гіпофізарно-гонадної системи, яка проявляється збільшенням концентрації пролактину та зниженням вмісту жіночих статевих стероїдів у сироватці крові на тлі розладів регіонарної оваріальної гемодинаміки. Обгрунтовано доцільність використання зональної абдомінальної декомпресії для корекції структурно-функціональних порушень яєчників у комплексі лікування ПМС та створено протокол для її застосування. Виявлено, що поряд з психопатологічними розладами в структурі клінічних проявів ПМС у пацієнток даної вікової групи спостерігається десинхронізація регуляції ВНС з переважанням активності симпато-адреналового відділу з проградієнтною активацією даної сегментарної складової від клінічно найлегшої - нейропсихічної до найважчої - кризової форми. Доведено ефективність переривчастої нормобаричної гіпоксії та розроблено методику її застосування в лікуванні ПМС у жінок даної вікової групи. Обгрунтовано доцільність диференційованого підходу до терапії різних клінічних форм ПМС у пацієнтів пізнього репродуктивного віку на базі застосування фітоестрогенів та препаратів з антипростагландинивою активністю.